ЗАТВЕРДЖЕНО

Розпорядження начальника

обласної військової адміністрації

______________ №___________

 

 

ПОРЯДОК

організації роботи обласної постійно діючої мережі спостереження і лабораторного контролю за забрудненням навколишнього природного середовища радіоактивними та отруйними речовинами і бактеріологічними (біологічними) засобами та організації спостережень щодо оцінки радіаційної та хімічної обстановки обласними номерними постами радіаційного та хімічного спостереження

 

1. Загальні положення

 

1. Цей Порядок визначає організацію, завдання, склад сил і засобів, порядок діяльності обласної постійно діючої мережі спостереження і лабораторного контролю за забрудненням навколишнього природного середовища радіоактивними та отруйними речовинами і бактеріологічними (біологічними) засобами (далі – МСЛК) в Львівській області, з метою своєчасного виявлення радіоактивного, хімічного та бактеріологічного (біологічного) зараження (забруднення) сировини, продуктів харчування, фуражу і об’єктів навколишнього природного середовища (повітря, води, ґрунту, тощо) та вжиття заходів щодо захисту цивільного населення, особового складу частин та невоєнізованих формувань цивільного захисту, а також тварин, рослин та води від радіоактивних, отруйних речовин і бактеріологічних (біологічних) засобів.

Для проведення постійного спостереження та лабораторного контролю за зараженням (забрудненням) навколишнього природного середовища в Львівській області залучається мережа установ та організацій: ДУ «Львівський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров’я України», Головне управління Держпродспоживслужби у Львівській області, Львівська регіональна державна лабораторія Держпродспоживслужби, Пустомитівська міжрайонна державна лабораторія Держпродспоживслужби, Львівський регіональний центр з гідрометеорології, Львівський відокремлений підрозділ Державної установи «Лабораторний центр на залізничному транспорті Міністерства охорони здоров’я України», департамент екології та природніх ресурсів облдержадміністрації та об’єктові лабораторії підприємств (організацій) усіх форм власності.

У разі виникнення надзвичайної ситуації додатково розгортаються номерні пости радіаційно-хімічного спостереження (далі – ПРХС).

Керівництво та контроль за готовністю до роботи підвідомчих установ, що входить до МСЛК, здійснюється відповідними відомствами та їх органами на місцях, а також Головним управлінням ДСНС у Львівській області (далі – ДСНС).

2. Обласна постійно діюча мережа спостереження і лабораторного контролю за забрудненням навколишнього природного середовища радіоактивними та отруйними речовинами і бактеріологічними (біологічними) засобами в Львівській області у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами та розпорядженнями Президента України і постановами Верховної Ради України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, наказами профільних міністерств, ДСНС України, розпорядженнями голови обласної державної адміністрації, а також цим Порядком.

 

1. Організація мереж спостереження і лабораторного контролю

 

1. 1. Основу МСЛК складають:

        ГУ ДСНС України у Львівській області;

ДУ «Львівський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров’я України» (далі – ДУ «Львівський ОЦКПХ МОЗ»);

Львівська регіональна державна лабораторія Держпродспоживслужби;

Львівський відокремлений підрозділ Державної установи «Лабораторний центр на залізничному транспорті Міністерства охорони здоров’я України»;

Пустомитівська міжрайонна державна лабораторія Держпродспоживслужби;

відокремлені структурні підрозділи ДУ «Львівський ОЦКПХ МОЗ»;

агрохімічні лабораторії;

гідрометеорологічні станції (далі – ГМС);

об’єктові лабораторії і диспетчерські служби.

2. 2. Основні завдання МСЛК:

ДУ «Львівський ОЦКПХ МОЗ», Львівська регіональна державна лабораторія Держпродспоживслужби, Пустомитівська міжрайонна державна лабораторія Держпродспоживслужби та агрохімічні лабораторії, об’єктові лабораторії організовують розвідку, моніторинг спостереження, відбір проб з об’єктів навколишнього середовища та доставку їх до головних установ МСЛК;

на особливий період у заміській зоні головною лабораторією завчасно визначаються дублери - 1-2 відокремлені структурні підрозділи ДУ «Львівський ОЦКПХ МОЗ», установи агрохімічної служби, а також гідрометеорологічні станції, на які покладаються функції обласних установ спостереження та контроль за забрудненням навколишнього природного середовища. Для цього дублери оснащуються необхідним обладнанням та приладами, а особовий склад проходить навчання методам роботи за всіма видами лабораторних досліджень;

спостереження за допомогою технічних засобів та приладів виявлення здійснюється силами установ МСЛК постійно, а з введенням ступенів готовності– спостереження здійснюються з періодичністю в залежності від ступеня ризику.

3. 3. Для координації роботи закладів МСЛК керівником територіальної підсистеми ЄДС ЦЗ Львівської області визначається постійно діюча комісія з числа провідних фахівців (керівників) установ, що включені до мережі.
4. Основними завданнями постійно діючої комісії є:

уточнення (розподіл) обов’язків профільних установ МСЛК з контролю за об’єктами навколишнього природного середовища;

розробка порядку збору, вивчення і узагальнення даних, що були виявлені закладами МСЛК;

оцінка отриманих даних (результатів) про підвищення рівня забруднення (зараження) об’єктів навколишнього природного середовища і розробка пропозицій з організації захисту населення, тварин, рослин, джерел водопостачання, продуктів харчування, фуражу та інших об’єктів навколишнього природного середовища;

розробка заходів щодо підсилення спостереження і лабораторного контролю у разі виникнення надзвичайної ситуації або загрози її виникнення;

інформування обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій про виникнення надзвичайної ситуації та результати оцінки радіоактивного, хімічного і біологічного зараження (забруднення)  об’єктів навколишнього природного середовища;

контроль за підготовкою та перепідготовкою спеціалістів відповідних підрозділів МСЛК;

контроль за станом обладнання, наявності відповідних приладів, реактивів, засобів захисту та іншого майна.

5. 5. Підготовку особового складу установ МСЛК, їх готовність до спостереження за зараженням (забрудненням) навколишнього природного середовища забезпечують відповідні відомства згідно з цим Порядком.
6. 6. Основними завданнями МСЛК є:
   • у разі радіаційного забруднення:

визначення рівня гамма (бета) випромінювання на місцевості;

визначення рівня забруднення радіоактивними речовинами об’єктів навколишнього природного середовища, води, сировини та продуктів харчування, продуктів тваринництва та рослинництва, оцінка небезпеки для людей та сільгосптварин від радіоактивного забруднення місцевості та об’єктів навколишнього природного середовища з метою обґрунтування заходів протирадіаційного захисту;

проведення експертизи продуктів харчування та сировини, фуражу та питної води, видача висновків про їх придатність для використання та вживання;

        2) у разі зараження отруйними речовинами:

встановлення факту виникнення забруднення отруйними речовинами;

визначення у навколишньому природному середовищі (у повітрі, воді, відкритих водоймах та на ґрунті) типу отруйних речовин (якісне визначення);

кількісне визначення отруйних речовин у воді, продуктах харчування, фуражу з оцінкою небезпеки їх для людей та тварин;

проведення експертизи продуктів харчування, фуражу та води, видача висновків про придатність їх для використання та вживання;

3) у разі зараження бактеріальними (біологічними) засобами:

встановлення (виявлення) бактеріальних засобів (неспецифічна індикація);

специфічна індикація (встановлення виду збудника) у навколишньому природному середовищі та в організмі людей і тварин застосованих бактеріальних засобів (бактерії, рикетсії, віруси, грибки, токсини), встановлення виду збудників захворювань рослин (бактерії, віруси, грибки);

проведення лабораторного контролю, експертизи сировини та продуктів харчування, фуражу і води, видача висновків про придатність їх для використання та вживання.

7. 7. Установи МСЛК здійснюють:
   • гідрометеорологічні станції:

визначення рівнів гамма-випромінювання на місцевості у районі метеостанцій;

визначення у районі метеостанцій забруднення атмосферного повітря і місцевості отруйними речовинами (індикація);

визначення зараженості питної води, відкритих водойм отруйними речовинами (індикація) у районі метеостанцій та гідрометеопостів;

• ДУ «Львівський ОЦКПХ МОЗ» (далі – Центр):

 

індикацію біологічних патогенних агентів для своєчасного виявлення і визначення  виду чинників біологічного зараження людей, довкілля, продуктів харчування, питної води та інших об’єктів життєзабезпечення;

кількісне визначення хімічних речовин у сировині та продуктах харчування, питній воді (в межах компетенцій);

у окремих випадках проведення санітарно-епідеміологічної експертизи сировини та продуктів харчування, води на забруднення (зараженість) радіоактивними, отруйними речовинами та бактеріологічними засобами           (далі – РР, ОР, БЗ) з наданням висновків про придатність їх для використання населенням;

санітарно-епідеміологічна оцінка в осередках масового ураження силами груп епідеміологічного спостереження і контролю (в особливий період);

визначення рівнів гама-випромінювання на місцевості у районі розташування установи та на інших об’єктах;

участь у розробці рекомендацій щодо забезпечення режиму захисту та поведінки населення в осередках зараження (забруднення) радіоактивними, отруйними та бактеріологічними засобами, порядку проведення санітарної обробки;

б) відокремлені структурні підрозділи ДУ «Львівський ОЦКПХ МОЗ»:

проведення санітарно-епідеміологічної оцінки на закріпленій території з відбором проб з об’єктів навколишнього природного середовища та доставкою їх у Центр для лабораторних досліджень;

 

відбір проб об’єктів навколишнього природного середовища (повітря, води, ґрунту, тощо), продуктів харчування, сировини тощо заражених (забруднених) радіоактивними, отруйними речовинами і бактеріологічними засобами та доставка їх у Центр для лабораторних досліджень (в межах компетенцій);

визначення рівня гама-випромінювання на місцевості в районах розміщення відокремлених структурних підрозділів Центру.

3) ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області та її лабораторії:

а) Львівська регіональна державна лабораторія Держпродспоживслужби, (головна):

встановлення виду бактеріологічних засобів - бактерії, віруси, грибки та токсини (специфічна індикація) на об’єктах сільського господарства;

лабораторна діагностика хвороб тварин та птахів;

державний санітарний нагляд на закріпленій території (згідно з повноваженнями у мирний час);

проведення ветеринарно-санітарної експертизи сирих продуктів тваринництва, води, фуражу на зараженість (забрудненість) РР, ОР, БЗ, з наданням висновків про можливість їх використання для вживання населенням, а фуражу та води – для забезпечення тварин та птахів;

бактеріологічне спостереження за зараженістю навколишнього природного середовища, ведення ветеринарної розвідки в осередках зараження та на об’єктах сільського господарства;

визначення рівнів радіації на місцевості у районі розташування;

б)  Пустомитівська міжрайонна державна лабораторія ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області:

лабораторний контроль за зараженістю (забрудненням) радіоактивними, отруйними речовинами (кількісне та якісне визначення) та бактеріологічними засобами сирих продуктів тваринництва та рослинництва, фуражу, ґрунту та джерел водопостачання;

відбір проб та доставка їх у головні лабораторії ветеринарної медицини для досліджень на всі види зараження;

виявлення зараженості сільгосптварин;

проведення лабораторної діагностики хвороб тварин та птахів;

ветеринарна розвідка в осередках бактеріологічного зараження на об’єктах сільського господарства;

в) агрохімічні лабораторії:

спостереження та лабораторний контроль за зараженістю (забрудненням) РР, ОР (кількісне та якісне визначення) ґрунту, рослин та продуктів рослинництва на об’єктах сільгосппідприємств;

проведення розвідки в осередках хімічного зараження та зонах радіоактивного забруднення, у які попадають об’єкти сільського господарства;

виявлення і аналіз збудників захворювань сільськогосподарських рослин;

г)   пункти спостереження, сигналізації та прогнозування появлення шкідників сільськогосподарських рослин:

фітопатологічне спостереження та лабораторний контроль засмічення повітря і рослин, появлення і розповсюдження збудників захворювань рослин;

виявлення характеру та ступеня ураження біологічними засобами посівів сільськогосподарських культур;

фітопатологічне розвідка на об’єктах рослинництва;

д) об’єктові лабораторії:

здійснюють спостереження та лабораторний контроль, згідно з специфікою діяльності, за зараженістю (забрудненням) на РР, ОР та БЗ на підвідомчих територіях на об’єктах господарської діяльності продуктів харчування, сировини, питної води, атмосферного повітря, джерел водопостачання, фуражу, рослин та інших предметів.

8. 8. Оцінка та лабораторне визначення рівнів зараження (забруднення) радіоактивними речовинами продовольства та питної води, специфічна індикація бактеріальних засобів, кількісне визначення отруйних речовин у продовольстві та питній воді, в організмі людей проводяться за затвердженими методами.

9.Установи МСЛК повинні мати:

прилади для відповідних видів вимірювань, відбору проб, засоби зв’язку, обчислювану техніку;

список особового складу;

схему та інструкцію про порядок ведення спостережень, забору даних та порядок оповіщення про зараженість (забруднення);

методики проведення досліджень на зараженість (забруднення) радіоактивними, отруйними речовинами та бактеріологічними засобами;

норми допустимих рівнів забруднення, гранично допустимих концентрацій отруйних речовин у питній воді, у сировині та продуктах харчування;

інструкції про порядок відбору, зберігання та доставки проб;

схему організації зв’язку з управлінням (відділом) з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення міськвиконкому (райдержадміністрації);

карту (схему) підконтрольного району (міста) для нанесення обстановки;

журнали реєстрації відібраних проб та результатів аналізу;

журнали радіаційного, хімічного та бактеріального спостереження (розвідки).

10. 10. Порядок передачі інформації:

у разі виявлення радіоактивного, хімічного та бактеріологічного (біологічного) зараження (забруднення) установи МСЛК негайно інформують свої вищестоящі організації, начальників управлінь (відділів) з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення міськвиконкомів, райдержадміністрацій та оперативного чергового департаменту з питань цивільного захисту облдержадміністрації по існуючих каналах зв’язку;

донесення про надзвичайні ситуації у мирний час здійснюється згідно з Класифікатором надзвичайних ситуацій ДК 019:2010, затверджений наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 №457;

в особливий період термінове донесення про події, які пов’язані з забрудненням навколишнього природного середовища РР, ОР та БЗ, здійснюється згідно з формами Табелю строкових донесень з питань цивільного захисту, затвердженого наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 11.10.2014 №578 (зі змінами).

 

11. 11. Підготовка кадрів (спеціалістів) МСЛК:

підготовка, навчання та тренування особового складу установ МСЛК здійснюється:

за місцем роботи - за програмами підготовки формувань ЦЗ;

на курсах Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Львівської області - за програмами підготовки фахівців;

під час проведення комплексних навчань та перевірок з цивільного захисту, спеціальних навчань та об’єктових тренувань;

фахівців лабораторій Держпродспоживслужби та ДУ «Львівський ОЦКПХ МОЗ» - на базі головних лабораторій;

фахівців постів РХС – на базі Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Львівської області.

12. 12. Матеріальне забезпечення:

забезпечення установ МСЛК необхідними приладами, засобами захисту і іншим майном здійснюється за рахунок коштів установ, які організаційно входять до МСЛК, а також відповідних міністерств та відомств;

прилади, лабораторне оснащення, реактиви, індивідуальні засоби захисту та інше майно, які не використовуються у мирний час, але необхідні для вирішення завдань на особливий період, зберігаються в установах МСЛК, використовуються тільки за прямим призначенням та оновлюються згідно з нормами зберігання.      

 

IIІ. Порядок організації спостережень щодо оцінки радіаційної та хімічної обстановки обласними номерними постами радіаційного та хімічного спостереження

 

1. Спостереження щодо оцінки радіаційної та хімічної обстановки у повсякденній діяльності та у разі виникнення надзвичайних ситуацій організовуються відповідно до вимог наказу Міністерства внутрішніх справ України від 29 листопада 2019 року № 1000 «Про затвердження Методики прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин під час аварій на хімічно небезпечних об’єктах і транспорті» та наказу Міністерства внутрішніх справ України від 27 листопада 2019 року № 986 «Про затвердження Методики спостережень щодо оцінки радіаційної та хімічної обстановки».

У межах цього Порядку:

зона відповідальності – це визначена територія, на якій здійснюється радіаційне та хімічне спостереження відповідно до встановлених завдань та регламенту;

пост радіаційного та хімічного спостереження (далі – ПРХС) – позаштатне спеціалізоване формування (від 2 до 4 осіб), яке здійснює періодичне або постійне радіаційне та хімічне спостереження відповідно до визначених завдань та регламенту;

диспетчерська служба – передбачені штатним розписом підприємства, організації або установи, у разі потреби (виробничої, службової тощо) підрозділ, який здійснює цілодобове чергування силами однієї або декількох осіб (далі - черговий об’єкта);

радіаційне та хімічне спостереження - комплекс заходів щодо збирання, оброблення, передавання, збереження та аналізу інформації про стан радіаційної та хімічної обстановки для прийняття рішень про своєчасне реагування на негативні зміни стану довкілля у разі виникнення надзвичайної ситуації, або інших подій з радіоактивними і хімічними речовинами;

розрахунково-аналітична група (далі – РАГ) – позаштатне спеціалізоване формування, яке здійснює збирання, оброблення, передавання і збереження інформації про стан радіаційної та хімічної обстановки.

2. 2. Організація спостережень:

• радіаційне та хімічне спостереження здійснюється з метою своєчасного отримання інформації про забруднення довкілля небезпечними хімічними і радіоактивними речовинами, аналізу та розроблення практичних рекомендацій щодо прийняття рішень про реагування та впровадження заходів захисту населення;

2) обсяг заходів щодо здійснення радіаційного та хімічного спостереження залежить від режимів функціонування територіальної підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту Львівської області щодо запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру;

у режимі повсякденної діяльності – ведення черговим у межах зони відповідальності постійного приладового контролю (за допомогою стаціонарних приладів) за станом довкілля щодо індикації перевищень фонової потужності експозиційної (поглиненої) дози (за радіаційною обстановкою) та періодичний візуальний контроль за станом довкілля щодо випадків появи аномальних явищ на ґрунті, в інших об’єктах довкілля у вигляді нехарактерного пофарбування, запаху, диму, туману тощо (без точного визначення типу отруйних або небезпечних хімічних речовин) (за хімічною обстановкою);

у режимі підвищеної готовності – посилення роботи, із залученням додаткових сил та засобів, пов’язаної з веденням спостережень за радіаційною та хімічною обстановкою в зонах відповідальності та в інших небезпечних зонах залежно від обстановки, прогнозування наслідків надзвичайної ситуації. Терміни, кількість та місця спостережень визначаються безпосередньо за фактом події та залежно від обстановки;

у режимі надзвичайної ситуації – здійснення постійного спостереження за радіаційною та хімічною обстановкою в зонах надзвичайних ситуацій. Терміни, кількість та місця спостережень визначаються безпосередньо за фактом події та залежно від обстановки;

3) радіаційне та хімічне спостереження за відповідним режимом діяльності здійснюється:

диспетчерськими службами;

постами радіаційного та хімічного спостереження;

4) радіаційне та хімічне спостереження має забезпечувати:

оперативний збір та узагальнення даних про радіаційну та хімічну обстановку;

своєчасне оброблення отриманих даних (здійснення відповідних розрахунків про можливі масштаби небезпеки тощо);

кваліфікований аналіз та оцінку обстановки для прийняття рішень про реагування щодо впровадження заходів захисту населення та особового складу підрозділу.

3. 3. Організація спостережень на об’єктах, які мають диспетчерські служби цілодобового чергування:

1) радіаційне та хімічне спостереження на об’єкті, який має диспетчерську службу з режимом цілодобового чергування, здійснюється відповідно до розділу 1;

2) для здійснення радіаційного та хімічного спостереження на об’єкті складається схема території у межах зони відповідальності. За безпосереднє виконання заходів щодо радіаційного та хімічного спостереження в зоні відповідальності відповідає черговий;

3) у ході приймання-передавання зміни, черговий, який заступає на чергування, повинен ознайомитись з обстановкою в зоні відповідальності, записами в журналі радіаційного та хімічного спостереження, а також візуально оглянути цілісність приладів та практично перевірити їх роботу. Кожен прилад повинен мати у своєму комплекті інструкцію з використання та технічний паспорт;

4) у разі спрацювання стаціонарних приладів індикації фонової потужності експозиційної (поглиненої) дози вище 0,05 мР/год, появи аномальних явищ (кольорової хмари або підозрілих крапель на ґрунті, рослинах, поверхнях будівель) у межах зони відповідальності або одержання інформації про можливе радіаційне або хімічне забруднення, черговий за допомогою переносних приладів радіаційної (для визначення точних значень потужності експозиційної дози) або хімічної (для визначення типу небезпечних хімічних речовин) розвідки у межах зони відповідальності уточнює обстановку, і протягом 15 хвилин з моменту виявлення небезпеки інформує керівництво об’єкта, оперативно-диспетчерську службу Головного управління ДСНС України у Львівській області та оперативного чергового департаменту з питань цивільного захисту облдержадміністрації, уточнює метеорологічні дані, які використовує для підготовки інформації, і протягом 2 годин надсилає письмове повідомлення. Отримані за результатами власних вимірів дані про стан радіаційної та хімічної обстановки черговий об’єкта заносить у журнал радіаційного та хімічного спостереження;

5) під час виникнення аварії з небезпечними хімічними речовинами на хімічно небезпечних об’єктах (далі – ХНО) робітники, які безпосередньо здійснюють технічну експлуатацію апаратів та обладнання, де використовуються хімічно небезпечні речовини (далі – НХР), оповіщають про виникнення аварії з НХР чергового диспетчера та чергову зміну воєнізованої охорони або особу, яка виконує зазначені обов’язки, по прямому телефону, установленому безпосередньо на робочому місці. На робочому місці робітника повинна бути схема виклику чергових аварійних змін. Після закінчення оповіщення робітник виконує свої обов’язки відповідно до порядку, викладеному в робочій інструкції та плані локалізації і ліквідації аварій;

6) черговий диспетчер ХНО, отримавши повідомлення про аварію з НХР, повинен негайно сповістити персонал ХНО, оперативно-диспетчерську службу Головного управління ДСНС України у Львівській області та оперативного чергового департаменту з питань цивільного захисту облдержадміністрації, міський (районний) відділ поліції, а також спеціальні (аварійно-рятувальні) служби, що залучаються до проведення робіт в умовах аварії з НХР, та керівників (чергових диспетчерів) підприємств, установ і організацій, які потрапляють у зону можливого хімічного забруднення;

7) для виконання завдань під час виникнення аварії з НХР на робочому місці чергового диспетчера ХНО мають бути такі розроблені документи та технічні засоби:

інструкція черговому диспетчеру ХНО про порядок дій у разі виникнення аварії з НХР (розробляється керівником ХНО з урахуванням особливостей об’єкта);

табло чергового диспетчера ХНО;

текст звернення до персоналу об’єкта та осіб, яких сповіщає черговий диспетчер;

засоби індивідуального захисту;

на території хімічно небезпечного об’єкта має бути встановлений покажчик напрямку вітру, який можна побачити з робочого місця чергового диспетчера. Підприємства, які зберігають НХР в ємностях з одиничним максимальним об’ємом більше 30 тон, повинні мати метеостанцію або прилад для автоматичного визначення напрямку і швидкості вітру;

для звернення уваги персоналу ХНО та населення навколо об’єкта в разі виникнення аварії з НХР на території ХНО встановлюється сирена, яку в цьому разі вмикає черговий диспетчер ХНО;

порядок виявлення (індикації) НХР та визначення меж зон хімічного забруднення здійснюється згідно з планом локалізації та ліквідації аварій.

4. 4. Організація спостережень постами радіаційного та хімічного спостереження:

з метою посилення роботи у режимах підвищеної готовності та діяльності у надзвичайних ситуацій за рішенням обласної державної адміністрації та за наказами керівників державних підприємств, установ і організацій додатково розгортаються номерні пости радіаційно-хімічного спостереження та залучаються лабораторії установ;

для ПРХС відповідно до конкретних завдань, які уточняються на період спостережень, завчасно визначаються місця розташування або зони відповідальності;

для виконання окремих завдань ПРХС за рахунок суб’єкта, який їх залучає, можуть оснащуватися автомобілями, у тому числі спеціально обладнаними;

усі ПРХС мають єдину нумерацію у межах всієї території області.

5. 5. Прилади для ведення радіаційного та хімічного спостереження:

1) усі прилади повинні бути в робочому стані, регулярно градуюватись та повірятись у встановлений для них термін;

2) за періодичне обстеження приладів та підтримку їх у робочому стані з числа працівників об’єкта призначаються відповідальні особи;

3) стан роботи та комплектності приладів оцінюється черговими під час приймання чергування. У разі виходу з ладу приладів радіаційної або хімічної розвідки черговий об’єкта негайно інформує відповідальну особу;

4) на випадок виходу з ладу приладів радіаційного та хімічного контролю на об’єкті може створюватися запас таких приладів, які теж підлягають повірці в установлені терміни.

 

 

 

Директор департаменту з питань цивільного захисту

обласної військової адміністрації                                                       Ігор ТУЗ