На Львівщині пасічництвом займаються понад 3,5 тисячі пасічників, які утримують більше ніж 83 тисячі бджолосімей. З них 68% можна знайти у реєстрі паспортів на пасіку.

У нашій області виробляють понад тисячу тонн меду на рік, але на рівні країні цей показник доволі низький. Про це повідомили під час брифінгу в Офіційному медіацентрі при Львівській ОВА.

«Повномасштабне вторгнення кардинально вплинуло на розвиток галузі бджільництва в Україні. Раніше наша країна займала друге місце на світовому ринку постачальників меду. Через скорочення внутрішнього виробництва, зараз ми втратили лідерські позиції. Різке зниження виробництва меду пояснюють тим, що головні медоносні регіони України перебувають або під окупацією, або там все ще заміновані поля. Йдеться про Миколаївську, Житомирську та Донецьку області. На Львівщині ж виробляють понад тисячу тонн меду, але в національному масштабі це менш, ніж 2%. Попри це наше виробництво щороку збільшується, тому у нас є значний потенціал, в тому числі, через географічну близькість до головних ринків збуту», – наголосила директорка департаменту агропромислового розвитку Львівської ОВА Тетяна Гетьман.

Орієнтовно 80% меду Україна експортує, а найбільшими споживачами є Німеччина, Польща та США. Враховуючи значну залежність від експорту до ЄС перспективи поточного сезону залежать від ситуації на кордоні з Польщею. Основний сезон експорту розпочнеться у другій половині літа.

Врожайність сільськогосподарських культур залежить від того, наскільки якісно відбувся процес запилення. Для польових культур (ріпак, соняшник) – 30% успіху врожаю, а для плодових дерев – до 60%. Саме тому важливим є дотримання вимог під час використання ЗЗР, аби не спричинити отруєння бджіл та їхню загибель.

«На жаль, іноді трапляються випадки отруєння бджіл. Головна причина – порушення правил обробітку угідь засобами захисту рослин. Суб’єкт господарювання, який вирощує польові культури має попередити орган місцевого самоврядування про обробіток землі, а громада має повідомити власників пасік. Та якщо пасіка не внесена до реєстру, то повідомляти відповідно теж нема кого. Саме тому, ми радіємо, що кількість зареєстрованих пасік за останні роки значно зросла», – додала Тетяна Гетьман.

Реєстрація пасік дає змогу отримати доступ до програм фінансування обласного та державного рівня, а також програм міжнародної технічної допомоги. На рівні держави підтримку можна отримати в межах програми «єРобота». На рівні області отримати фінансову допомогу у вигляді пільгових кредитів (3% річних) можуть суб’єкти підприємництва, серед засновників яких є учасник/учасники бойових дій. На цей напрям з обласного бюджету скерували 5 млн. гривень – https://loda.gov.ua/news/91174

До теми: Державна підтримка аграріїв у 2024 році: нові можливості та ініціативи

«Застосування засобів захисту рослин має відбуватися відповідно до певних норм, в тому числі санітарних. Найбільше шкодять бджолам обробка полів пестицидами у денний час (з 10:00 до 20:00), саме в цю пору є великий ризик того, що бджоли, які летять на медозбір, можуть отруїтися хімічними речовинами. На рівні держави порушникам загрожує адміністративна відповідальність, тобто накладення штрафу від 170 до 238 гривень. Ми розуміємо, що така сума не є перешкодою для порушника, тому сподіваємось на удосконалення законів», – зауважив начальник відділу захисту рослин, фітосанітарної діагностики та прогнозування управління фітосанітарної безпеки ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області Ярослав Лободзець.

Уся необхідна інформація стосовно безпечного застосування засобів захисту рослин щодо запобігання отруєння бджіл зібрана у цій ПАМ’ЯТЦІ.

Одним з небагатьох вищих навчальних закладів, який готує кваліфікованих спеціалістів, які можуть надавати послуги з утримання та лікування медоносних бджіл є Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З. Ґжицького. Університет розширив свою діяльність і тепер надає навчальні послуги ветеранам, які хочуть відкрити власну пасіку.

«Візьмемо до прикладу відомий препарат для обробки будь-яких культур Біскайя. Ним зазвичай обприскують ріпак. Діюча речовина препарату – тіаклоприд, в інструкції ж написано, що він нетоксичний, але це не зовсім так. Для того, щоб речовина розклалася, їй потрібно 174 доби. Тобто, якщо вона уже потрапила у продукт бджільництва, буде продовжувати труїти бджіл ще кілька місяців», - розповів доктор сільськогосподарських наук, завідувач кафедри технології виробництва і переробки продукції дрібних тварин ВНЗ, пасічник Юрій Ковальський.