На Львівщині презентували книгу «Бахмут: хроніки незламної фортеці»
Авторка Євгенія Богославська подає в книзі основні події, які відбувались у місті з початку повномасштабного вторгнення російських окупантів.
Минулого тижня у Львівському національному університеті імені Івана Франка відбулася презентація книги Євгенії Богославської «Бахмут: хроніки незламної фортеці». Про це повідомляє пресцентр Львівського національного університету імені Івана Франка.
Особливістю книги є те, що вона написана від першої особи. Кожен розділ книги має назву місяця, авторка наводить основні події, які відбувались у місті з початку повномасштабного вторгнення російських окупантів, та представляє історію міста. Книга завойовує увагу читача описами гуманітарної катастрофи та викликами, з якими зустрічались жителі Бахмуту.
Як зазначила Євгенія Богославська, ця книга не про те, як все жахливо, а про те, що місто все одно буде відбудоване.
«Коли гортаєш сторінки історії, навіть якщо давно живеш у місті, знаєш, які події відбувалися, але не знаєш, скільки людей загинуло, скільки трагічних новин надходить, розумієш, що історія повторюється.
Мені дуже хотілося написати книгу про моє місто. Не про місто, яке зруйноване, а про місто, яке має дуже велике історичне надбання – це спадщина нашої України.
Два роки тому я була російськомовною, але ці два роки я навчилась розмовляти українською. Я зрозуміла, що за ці два роки у мене є надбання, якими хотіла поділитися з читачами. Незважаючи на те, що навколо відбувається, незважаючи на те, як страшно і як важко, потрібно ставити цілі і до них йти, інакше ми просто втрачаємо можливість далі жити», – поділилась авторка.
Керівник проєкту, донеччанин Олексій Кононенко, який, двічі вимушено покидав свій дім: спочатку Донецьк – у 2014 році, а згодом у 2022 році – Бахмут, поділився своїми роздумами.
«Я не є письменником, журналістом, я – звичайний інженер. Для мене Бахмут став другою домівкою, коли у 2014 році Донецьк був окупований. Я жив поруч із Бахмутом, але нічого не знав про це місто. Коли я переїхав туди, воно було цілком звичайним, та згодом дуже вразило мене, воно чимось відрізнялося від інших міст Донецької області, чимось таким, що важко зрозуміти і пояснити.
Згодом я зрозумів, чим воно відрізняється, – цьому місту посеред степу, 450 років і за цей час сталося дуже багато подій. Ця книга – це дуже сумна, але важлива розповідь, якою варто пишатися не тільки бахмутянам, але й всім українцям», – поділився Олексій Кононенко.
Під час презентації перед присутніми виступив також співавтор книги з історичної частини, історик, вчитель, волонтер, член Національної спілки краєзнавців України, бахмутянин Микита Безмен, який зазначив, що «Бахмут – це місто, яке захищало нашу українську державу впродовж тривалого часу і завжди було захисною фортецею».
Модерувала захід журналістка Тетяна Кустик. Представляючи авторку книги, зазначила, що Євгенія Богославська – не професійна письменниця, а просто людина, яка дуже любить своє місто. «Євгенія – корінна бахмутянка. Саме тому, коли Бахмут почали знищувати їй прийшла ідея написати цю книгу. Для того, аби зберегти спогади про найулюбленіші місця, а також якомога більшій аудиторії розказати, що Бахмут – це не лише поле бою.
Євгенія Богославська за освітою – педагог, за професією – рієлтор, за призначенням – Голова Криворізького відокремленого підрозділу Спілки фахівців з нерухомого майна України, за власним вибором – українка, не за власним – вимушено переміщена особа», – наголосила Тетяна Кустик.
Враженнями від роботи над книгою поділилася також ілюстраторка книги, SMM-менеджерка медіаресурсу «Бахмут IN.UA» Ірина Бенцак, яка допомагала творчій команді візуально оформити книгу, що дуже підсилило текст. «Руйнування Бахмута – це не просто сюжет із новин – це про біль втрати домівки, про біль втрати рідного міста, про важливість Бахмута в історичному контексті, це пам’ять про те, що росіяни зробили з нашими містами», – наголосила ілюстраторка.
Зустріч завершилась неформальним спілкування з авторкою книги та автограф-сесією, під час якої усі охочі за благодійний донат змогли отримати примірник книги.
Деталі за посиланням: https://www.facebook.com/profile.php?id=61556112827674
Читайте також: Державний архів Львівської області повідомив головні здобутки лютого