15 серпня відбулась виїзна нарада науково-реставраційної ради, яку ініціював департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської ОВА. Її члени оглянули хід реставрації однієї із найстаріших збережених дерев’яних церков Карпатського регіону — церкви Архистратига Михаїла в с. Ісаї. А також погодили послідовність виконання робіт, необхідних задля збереження її стінописів.  

«Роботи із закріплення стінопису розпочнуться одразу після того, як буде встановлено риштування. Завершити консервацію фахівці планують за два роки. Такий термін зумовлений трьома чинниками: складністю виконання робіт, великою площею розписів та спеціальним температурним режимом, якого вимагає обрана технологія», — коментує директорка департаменту Олена Василько. 

Відтак працюватимуть реставратори у серпні, вересні, та, можливо, жовтні. А поновлять роботи вже у травні наступного року. Детально про те, що передбачатиме процес збереження розписів, розповів художник-реставратор Олег Рішняк. Складатиметься він з наступних етапів: 

• закріплення живопису;
• дезінфекція;
• повторне закріплення;
• розчищення — зняття поверхневих забруднень, кіптяви і т.д.;
• тонування — надання розписам експозиційного вигляду.

До теми: В Ісаях відновлять унікальний стінопис Михайлівської церкви, який датується 19 століттям

Останній етап здійснюватиметься за принципом мінімального втручання у місцях втрат: без реконструкції та домалювань. 

«Прикладом такого тонованого живопису є живопис в Потеличах та Дрогобичі. Там не домальовували, а проводили музейну реставрацію», — каже Олег Рішняк. 

Церква св. Михаїла в Ісаях датується 1663 роком. Попри давній вік, святиня зберегла свій автентичний вигляд. Її унікальні розписи датуються 19 століттям. Також тут збереглися ікони відомих художників Івана та Василя Чайок, створені у 1897 році.

«Маємо чим гордитися! Коли вносили інші українські церкви до списку ЮНЕСКО, про цю також говорилося, але тоді вона була в тяжкому стані. Приємно, що зараз церква виведена з того тяжкого стану і що ми бачимо таку чудову пам’ятку. Але список ЮНЕСКО можна продовжувати і я думаю, що і ця церква має в ньому бути! Це є шалена праця, це не є поціновувана праця, але це є патріотизм і волонтерство», — наголосила архітекторка та науковиця Оксана Бойко.