Для того, щоб допомогти місцевим виробникам та релокованим успішно розвивати свій бізнес, відбувся бізнес-бранч. Учасниками стали фермери області, представниками ГС «Карпатський смак», департаменту агропромислового розвитку ОВА, компанії «Кормотех» та ГУ Державної податкової служби у Львівській області.

У Львівській та Івано-Франківській області уже запустили проєкт з підтримки місцевих та релокованих малих і середніх крафтових виробників, які відновлюють свою діяльність після переїзду. В межах спільного проєкту ГС «Карпатський смак» та ГС «Дорога смаку Прикарпаття» – «RIDNI» у Львові провели 2 крафтових ярмарки.

«Метою проєкту є зміцнення спроможності місцевих установ для підтримки релокації та безперервності функціонування бізнесу, а також забезпечення доступу місцевих та переміщених підприємств до механізмів швидкої допомоги. Наш бізнес-бранч також  є частиною цього проєкту.  Саме тут виробники можуть познайомитись, обмінятись досвідом та знайти партнерів, а також отримати корисну інформацію щодо покращення своєї діяльності в час війни» –, наголосила керівниця ГС «Карпатський смак» Галина Батюсь.

Читайте також: Крафтовий ярмарок у Львові об’єднав локальних та релокованих виробників (фото)

«Зараз існує проблематика щодо зберігання та експорту вирощеної продукції. Як бачимо, вектор експорту змістився в сторону Європейського союзу і сьогодні підприємствам необхідно задуматись над довгостроковими планами,  один із яких - це вихід підприємств на зовнішній ринок,  а ще бажаніше аби це був продукт для експорту  з доданою вартістю. Попри всі складнощі аграрії працюють на забезпечення продовольчої безпеки регіону. І такі зустрічі, як сьогодні мали б допомогти аграрію віднайти нові можливості в час війни, у живій дискусії  вирішити  для себе певні  питання, можливо напрацювати певні ідеї для власної стратегії», –  наголосила директорка департаменту АПР Тетяна Гетьман.

В межах заходу директорка департаменту логістики компанії «Кормотех» Уляна Фіца розповіла присутнім  історію успіху підприємства та поділилась власним досвідом щодо виробництва та експорту продукції компанії.

«За час війни у нас з'явились нові локальні партнери. Усі наші партнери повинні бути перевірені на «податкову культуру». З такими комфортно та безпечно працювати.  Сировинні процеси – це не те, що треба  аграрним підприємствам, потрібно переробляти. Це справді дорого, але воно окупиться. Поряд з тим,  аби напрацювати партнерів за кордоном необхідно вийти із своєї зони комфорту та їхати  в країни, де плануєте діяльність щодо експорту», - наголосила Уляна Фіца.

Під час зустрічі для присутніх окреслили основні законодавчі моменти щодо адміністрування та справляння податків, зборів, платежів для фізичних та юридичних осіб. Окремо зосередились на новому видові податку – мінімальному податковому зобов'язанню.

«Мінімальне податкове зобов'язання – це формула, за якою визначається розмір мінімального податку, який зобов’язаний сплатити власник або користувач земельної ділянки. У 2023 році сплачуватимемо податок за 2022 рік. Наголошую, що платниками податку до бюджету сплачується лише позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та сумою сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції», –  наголосив начальник управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Львівській області Володимир Коваль.

Для розрахунку мінімального податкового зобов’язання законодавці передбачили дві формули. Відмінність їх у тому, чи провели нормативно грошову оцінку землі чи ні. Якщо нема нормативно-грошової оцінки певної земельної ділянки, то для розрахунку беруть середній показник НГО одного гектару ріллі по області.

Аграрії мали змогу поділитись своїм досвідом ведення господарської діяльності. За підсумками бізнес- бранчу учасники запланували організувати навчальний онлайн-семінар для фермерів з  наочною демонстрацією щодо нарахування мінімального податкового зобов'язання.

Захід відбувся в межах Проєкту «Підтримка підприємців і життєзабезпечення», що фінансується та впроваджується Програмою розвитку ООН в Україні, у співпраці з Львівською та Івано-Франківською міськими радами та обласними військовими адміністраціями.