Симптоми поліомієліту: як діагностувати та вберегтися
Сьогодні, 24 жовтня, у всьому світі відзначають день боротьби з поліомієлітом
Цей день був започаткований у 1988 році Всесвітньою асамблею охорони здоров’я, яка прийняла резолюцію про всесвітню ліквідацію поліомієліту. Відтоді захворюваність на поліомієліт у всьому світі зменшилася на 99% і розпочалось викорінення цієї людської хвороби, вдруге в історії після віспи в 1980 році.
Поліомієліт – це висококонтагіозне інфекційне захворювання, яке викликається вірусом поліо. Він вражає нервову систему і може викликати повний параліч за лічені години. Передається від людини до людини переважно фекально-оральним шляхом і розмножується в кишечнику. Початковими симптомами є лихоманка, втома, головний біль, блювота, біль у шиї та кінцівках.
«Під час пандемії COVID-19, війни в Україні та міграційних процесів серед населення знизились показники охоплення щепленнями дитячого населення проти поліомієліту. Зараз ця кількість становить менше 50% від загальної кількості населення, яке підпадає вакцинації.
Захворювання виникає в результаті інфікування одним з трьох типів вірусів поліомієліту. Вірус добре переносить замороження, висушування. Не руйнується травним соком та антибіотиками. Гине при кип'ятінні, під впливом ультрафіолетового опромінення та дезинфікуючих засобів», – повідомила позаштатна спеціалістка департаменту охорони здоров’я з епідеміології Наталія Іванченко.
«Серед паралізованих 5–10% помирають через параліч дихальних м’язів. На поліомієліт хворіють переважно діти до 5 років. Проте людина будь-якого віку, яка не була щеплена, може заразитися хворобою. Від поліомієліту не існує ліків, його можна лише запобігти.
Вакцина проти поліомієліту може захистити дитину на все життя. Існує дві вакцини: оральна та інактивована. Вони ефективні та безпечні. Це найкращий можливий захист населення», – зазначила експерт департаменту охорони здоров’я з епідеміології Оксана Пушкарьова.
Якщо хтось перехворів на поліомієліт у дитинстві чи молодому віці, але зберіг чи частково відновив ослаблені м’язи кінцівок, він може стати слабшим у пізньому дорослому віці.
Це постполіомієлітний синдром (ППС) – стан, який може вражати людей, які пережили поліомієліт через десятиліття після того, як вони одужали від первинної поліовірусної інфекції.
Ендемічна передача дикого поліовірусу продовжується в районах Афганістану та Пакистану. Якщо не вдасться зупинити поліомієліт у цих останніх регіонах, що залишилися, це може призвести до глобального відродження захворювання. Ось чому надзвичайно важливо забезпечити повне викорінення поліомієліту раз і назавжди.