Минулого тижня у Львівській ОВА відбувся онлайн-семінар «Міжсекторальне співробітництво: взаємодія бізнесу, громадського сектору та інших стейкхолдерів».  

Захід став сьомим у межах проєкту «Стійкість інституційної спроможності суб’єктів та учасників міжнародного територіального співробітництва Львівщини». Його реалізовує Агенція регіонального розвитку Львівської області в межах Швейцарсько-українського проєкту UCORD, який втілюється за підтримки Швейцарії компанією NIRAS Sweden AB.

Спікеркою семінару стала засновниця БФ «Спадщина.UA», фахівчиня з підтримки громад у роботі зі спадщиною Ганна Гаврилів. Вона розповіла про те, як громади можуть залучати партнерів, експертизу та фінансові ресурси для реалізації власних ініціатив.

За словами експертки, потенційними партнерами громад можуть бути органи державної влади та місцевого самоврядування, державні й комунальні установи, наукові та освітні заклади, приватний бізнес, професійні асоціації, релігійні громади, благодійні фонди, громадські організації, донорські та грантові структури.

«Перелік потенційних стейкхолдерів, які можуть ефективно впливати на ваші проєкти та бути корисними, просто нескінченний. Головне — бачити ці можливості та вміти правильно будувати взаємодію», — зазначила Ганна Гаврилів.

Під час семінару учасникам представили практичні приклади того, як об’єднання зусиль різних секторів допомагає не лише зберігати культурну спадщину, а й створювати нові можливості для розвитку громад.

Один із таких прикладів — робота зі збереження Поморянського замку та парку на Золочівщині. Пам’ятка архітектури національного значення тривалий час потребувала уваги та догляду. Змінити ситуацію вдалося завдяки співпраці громади, благодійного фонду, органів влади, освітніх закладів та інших партнерів.

Зокрема, у приміщенні професійного ліцею, яке тривалий час не використовували, створили краєзнавчий музей. До роботи долучилися мешканці громади, БФ «Спадщина.UA» та освітній заклад. За два тижні вдалося облаштувати інтерактивний музей, який спочатку налічував близько 50 експонатів. Згодом місцеві жителі передали до нього понад 2 тисячі історичних речей.

Окремий напрям роботи — збереження Поморянського парку. Спільно з департаментом екології та природних ресурсів ЛОВА та селищною радою організували акцію «10 толок». Регулярне прибирання та догляд за територією допомогли зберегти парк від заростання.

За підтримки департаменту з питань культури, національностей та релігій ЛОВА у Поморянах також провели 10-денний християнсько-культурний табір для 49 місцевих дітей. Учасники вивчали історію селища, досліджували пам’ятки та працювали над концепцією музею. Після завершення табору діти самі почали стежити за станом парку та закликати дорослих не смітити на його території.

Ще одним інструментом залучення ресурсів стали обласні програми співфінансування, у межах яких поєднуються кошти обласного та місцевого бюджетів, внесок громади та приватного сектору. За такою моделлю навколо Поморянського замку вдалося облаштувати перше кільце прогулянкових доріжок.

До промоції пам’ятки долучилися й представники креативних індустрій. Зокрема, оргкомітет конкурсу «Міс Східна Європа» підтримав проєкт «Краса врятує Поморянський замок». Фотосесія учасниць конкурсу на тлі замку допомогла привернути додаткову увагу до пам’ятки. Згодом картину із зображенням замку передали як офіційний подарунок організаторам аналогічного конкурсу на Філіппінах.

Цей приклад демонструє, що міжсекторальна співпраця — це не лише можливість залучити фінансування. Партнери можуть надати експертизу, допомогти з організацією роботи, промоцією проєкту та залученням нових учасників.

Ще один приклад — проєкт «Хатки», який реалізує БФ «Спадщина.UA». Його мета — відновлення занедбаних історичних садиб та залучення до малих громад нових активних мешканців.

За чотири роки роботи проєкту на Львівщині створили дві резиденції — «Мальовані Поморяни» поблизу Поморянського замку та «Селиське ґроно» біля Свірзького замку. Загалом 26 занедбаних хат отримали нових господарів.

Проєкт передбачає пошук покинутих будинків, оформлення необхідних документів, їх відновлення та промоцію території. Власниками садиб стають люди з різних міст України, які переїжджають у громади та облаштовують там свої домівки.

У Поморянах уже відновили 16 хат. Поява нових мешканців впливає і на розвиток самого села: зростає попит на місцеві товари та послуги, виникає потреба у покращенні інфраструктури. У селі провели оптоволоконний інтернет, ремонтують дороги, відкривають нові крамниці та культурні простори.

«Якщо раніше Поморяни згадували як забуте містечко без доріг та туристів, то сьогодні там живуть нові люди, які створюють простір доданої вартості та крок за кроком відбудовують громаду навколо історичної спадщини», — зазначила Ганна Гаврилів.

Ще одним прикладом міжсекторальної співпраці став проєкт «Палац Розділ», який об’єднав приватного власника — ТОВ «EFI Group», БФ «Спадщина.UA», органи місцевого самоврядування, донорів та експертне середовище.

Завдяки гранту Українського культурного фонду, співпраці з ЛОВА та Стрийською РДА, а також залученню шести сусідніх територіальних громад вдалося розпочати реалізацію ініціативи «Мандри Роздільські».

У межах партнерства розробили та промаркували інформаційними стендами два туристичні маршрути, а також окремий маршрут місцями єврейської пам’яті. Крім того, дослідили локальну кухню та провели Дні культурної спадщини. До роботи над розвитком території залучають наукові й освітні установи.

На завершення семінару Ганна Гаврилів розповіла про чинники, які сприяли активізації співпраці всередині малих громад. Серед них вона назвала реформу децентралізації, яка надала громадам більше відповідальності за власний розвиток, а також пандемію COVID-19, що привернула увагу українців до внутрішнього та регіонального туризму.

Важливу роль відіграли й міжнародні партнери, які започаткували для громад численні навчальні програми. Зокрема, U-LEAD, UCORD, ПРООН та інші ініціативи допомагають представникам органів місцевого самоврядування, громадського сектору та профільних установ отримувати нові знання й інструменти, обмінюватися досвідом та налагоджувати нові партнерства.

«Таке мережування створює простір для обміну досвідом, взаємопідтримки та здорової конкуренції, коли громади бачать успішні приклади одна одної та прагнуть розвивати власні території», — зауважила експертка.

За її словами, поступово змінюється і сам підхід громад до співпраці — дедалі більше уваги приділяють не конкуренції, а партнерству, спільним інтересам та результатам, корисним для мешканців, бізнесу, громадського сектору й інших учасників.

Саме здатність об’єднувати ресурси, знання та зусилля різних секторів сьогодні стає одним із важливих чинників стійкості та розвитку українських громад.