30 липня у Львівській обласній військовій адміністрації відбувся семінар на тему «Регіональна політика України у взаємодії з ЄС. Публічне інвестування» в межах проєкту «Стійкість інституційної спроможності суб'єктів та учасників міжнародного територіального співробітництва Львівщини».

Ініціативу реалізовує Агенція регіонального розвитку Львівської області в межах Швейцарсько-українського проєкту UCORD, який втілюється за підтримки Швейцарії компанією NIRAS Sweden AB.

Звертаючись до учасників заходу зі вступним словом, старший експерт з наставництва проєкту UCORD Василь Федюк наголосив, що проєкти є ключовим інструментом розвитку громад і регіонів, адже саме якісно підготовлені ініціативи дають змогу реалізовувати стратегії розвитку та залучати фінансування з різних джерел. 

За його словами, перехід на нові цифрові правила та стандарти DREAM в межах реформи управління системою публічного інвестування є викликом для невеликих громад. Водночас саме цей процес сприяє підвищенню спроможності громад готувати якісні проєкти та ефективніше використовувати інвестиційні ресурси.

Про практичні аспекти роботи з цифровою екосистемою DREAM розповів  Юліан Конечний, PhD, представник Агенції регіонального розвитку Львівської області. Він наголосив, що сьогодні DREAM є єдиною обов’язковою екосистемою управління публічними інвестиціями.

За словами спікера, система фактично стала “єдиним вікном” для проєктів відбудови та регіонального розвитку, які претендуватимуть на фінансування з фондів Європейського Союзу.

Юліан Конечний продемонстрував на прикладі алгоритм реєстрації та підготовки інвестиційних проєктів у DREAM. Він звернув увагу на технічні особливості роботи, зокрема використання КЕП і необхідність мати кількох уповноважених працівників для безперервного супроводу проєктів.

Спікер також зазначив, що внесення одного складного інвестиційного проєкту може займати від 15 до 30 робочих годин і потребує подальшого постійного моніторингу та оновлення інформації.

“Кадри вирішують все: найбільш практичне рішення для громад та організацій - визначити й закріпити окремого працівника, який глибоко опанує DREAM і систематично вестиме цей напрям”, - зазначив експерт.

Учасники семінару ознайомилися з повним життєвим циклом проєкту в цій системі - від формування потреби та створення картки до включення його в державний проєктний портфель.

Основну тему семінару - “Регіональна політика України у взаємодії з ЄС. Публічне інвестування” - розкрив експерт з питань реформ управління публічними інвестиціями Ігор Онищук.

Він зосередився на змінах, які впроваджує Україна у сфері регіональної політики та управління публічними інвестиціями в межах євроінтеграційного курсу.

За словами спікера, реформа покликана змінити підхід до використання бюджетних коштів - від фінансування окремих об’єктів до оцінки їхнього реального впливу на розвиток громад, бізнесу та якість життя людей. Нова система передбачає обов’язковий моніторинг результатів та оцінку ефективності вкладених ресурсів.

Розглядаючи європейські підходи до регіонального розвитку, Ігор Онищук зупинився на філософії політики згуртованості ЄС, головна мета якої - зменшення економічних, соціальних та територіальних диспропорцій між регіонами.

“Суть цієї політики - не в тому, щоб механічно зрівняти території. Головне - створити чіткі та вимірювальні передумови для розвитку економічної активності. Ми маємо бачити покращення рівня життя людей, а також залучення бізнесу, зростання зайнятості та підвищення якості публічних послуг”, - пояснив Ігор Онищук.

Серед п’яти ключових цілей регіональної політики ЄС він виділив пріоритет “Європа ближче до громадян”.

«Це і є те багаторівневе врядування і налагодження системи адміністрування та надання послуг на тому рівні, який є найближчим для громадян. Саме над цим ми працюємо», – наголосив експерт.

Окремо Ігор Онищук розповів про інструменти фінансування регіонального розвитку – від грантів до змішаних механізмів. Значну увагу він приділив програмі Ukraine Facility загальним обсягом 50 млрд євро на 2024 - 2027 роки.  За його словами, станом на червень 2026 року Україна вже залучила понад 29 млрд євро в межах цієї програми. Водночас головна цінність Ukraine Facility полягає не лише у фінансовій підтримці, а й у практичній адаптації державних інституцій до стандартів Європейського Союзу.

Торкаючись переговорів про вступ України до ЄС, експерт нагадав, що у червні 2026 року було відкрито перший переговорний кластер «Основи», а питання регіональної політики та координації структурних інструментів винесені в окремий 22-й розділ переговорного процесу.

Ігор Онищук наголосив, що головним викликом для України є не лише ухвалення нових законів, а й розбудова реальної адміністративної спроможності. Йдеться про якісне багаторівневе врядування, чіткий розподіл повноважень, ефективні механізми контролю та перехід до середньострокового бюджетного планування.

Говорячи про принципи фінансування в ЄС, експерт підкреслив, що в центрі уваги перебуває кінцевий результат для громади.

«Європейська підтримка сфокусована не просто на процесі, скажімо, заасфальтувати дорогу. Оцінюється кінцевий результат для громади: чи покращився доступ до лікарень, чи з’явився стимул для бізнесу та нові можливості для ринку праці», - зазначив він.

Також спікер звернув увагу на необхідність стратегічної концентрації ресурсів, коли кошти спрямовують не на десятки окремих ініціатив, а на обмежений перелік пріоритетних проєктів, здатних забезпечити найбільший ефект для розвитку території.

Як приклад успішного застосування такого підходу Ігор Онищук навів Баранівську громаду Житомирської області, яка визначила пріоритетом розвиток агропромислового сектору, залучила додаткове фінансування та створила нові можливості для місцевої економіки.

Окремий блок виступу був присвячений практичному застосуванню поняття «публічний інвестиційний проєкт». Експерт пояснив різницю між поточними видатками та інвестиційними проєктами, наголосивши, що останні мають бути пов’язані зі стратегічними цілями розвитку громади та забезпечувати довгостроковий результат.

Він також звернув увагу на важливість цифрової системи DREAM як інструменту прозорості та контролю за використанням коштів.

“Кожному проєкту присвоюється унікальний код, - розповів спікер. - Кожен громадянин може побачити: скільки коштів, з яких джерел виділено на той чи інший об'єкт. Може порівняти цей розподіл і залучення у різних громадах. Оцінити: а чому в тому регіоні чи в цій області ті чи інші громади отримують більше чи менше коштів? І тут же бачить: “Ага, окей, але тут залучені грантові ресурси!”. Це дає мешканцям змогу оцінити активність місцевої влади та стимулює максимально ефективне використання всіх доступних джерел фінансування”.

Підсумовуючи, Ігор Онищук зазначив, що цифровізація процесів створює нові можливості для громад, посилює підзвітність влади та формує здорову конкуренцію між громадами за залучення інвестиційних ресурсів і міжнародної підтримки.