Перелік забороненого програмного забезпечення та мережевого обладнання в Україні розширили до 880 позицій
Перелік забороненого програмного забезпечення та мережевого обладнання в Україні розширили до 880 позицій
Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України оновила Перелік забороненого до використання програмного забезпечення та мережевого обладнання.
Відтепер він налічує 880 позицій замість 416.
Оновлення здійснили за результатами аналізу чинних рішень Ради національної безпеки і оборони України, введених у дію указами Президента України. Під час цієї роботи фахівці опрацьовують програмні продукти та мережеве обладнання, пов’язані з підсанкційними виробниками, щоб мінімізувати ризики їх використання в державному секторі.
До оновленого переліку включено низку програмних продуктів підсанкційних компаній, серед яких рішення «Яндекс», програмні продукти лінійки Astra, «Контур», РЕД та інші. Також уперше перелік доповнили не лише програмним забезпеченням, а й комунікаційним обладнанням. Зокрема, до нього внесли маршрутизатори, мережеві комутатори, шлюзи безпеки, міжмережеві екрани та інші компоненти мережевої інфраструктури окремих підсанкційних виробників.
Окрім цього, перелік розширили інженерним, проєктним і промисловим програмним забезпеченням, яке також пов’язане з компаніями, щодо яких застосовані санкції.
За інформацією Держспецзв’язку, такі зміни спрямовані на посилення захисту державних інформаційних ресурсів та комплексне зниження технологічних ризиків. Включення до переліку не лише програмного забезпечення, а й мережевого обладнання дає змогу своєчасно виявляти потенційні загрози та запобігати використанню рішень підсанкційних виробників у державних установах.
Начальник управління з питань цифрового розвитку Львівської обласної державної адміністрації Олексій Степовий наголосив, що оновлення переліку є важливим орієнтиром для органів влади та інших установ під час планування закупівель і розвитку цифрової інфраструктури.
«Кібербезпека сьогодні починається з правильного вибору технологій. Оновлення переліку допомагає державним установам своєчасно відмовлятися від використання рішень, які можуть становити ризик для інформаційної безпеки. Для Львівщини це також сигнал продовжувати системну роботу із впровадження безпечних цифрових сервісів, модернізації інфраструктури та переходу на сучасні рішення, що відповідають вимогам держави», — зазначив Олексій Степовий.
Оновлений перелік є практичним інструментом для державних органів, органів місцевого самоврядування та інших установ, які використовують інформаційно-комунікаційні системи. Його застосування сприятиме зменшенню ризиків для критичної інформаційної інфраструктури та підвищенню рівня кіберстійкості державного сектору.
Ознайомитися з повною редакцією оновленого переліку можна на офіційному вебсайті Держспецзв’язку.