28 травня у Львівській обласній військовій адміністрації відбувся третій семінар на тему “Регіональна політика ЄС” в межах проєкту «Стійкість інституційної спроможності суб'єктів та учасників міжнародного територіального співробітництва Львівщини». 

Проект реалізовується в рамках програми «Регіональне майбутнє», яка фінансується Швейцарсько-українським проєктом “Згуртованість та регіональний розвиток України", UCORD, що втілюється за підтримки Швейцарії компанією NIRAS Sweden AB. 

Спікер заходу - завідувач кафедри державного управління Українського католицького університету, професор Віктор Борщевський - висвітлив основну тему крізь призму практичних можливостей для українських громад: як ефективніше працювати з міжнародними проєктами, будувати партнерства та залучати фінансування ЄС для розвитку територій. 

До заходу долучилися онлайн представники громад області, експерти та фахівці, залучені до міжнародної співпраці.

“Успіх будь-якого локального чи регіонального проєкту ЄС, який втілюють в Україні, залежить від того, чи мислимо ми в одній системі координат з тими людьми в ЄС, які приймають стратегічні рішення.Тож, перш ніж шукати партнерів і фінансування, потрібно зрозуміти філософію та базові цінності, на яких будується вся політика Євросоюзу”, - такими словами розпочав доповідь спікер семінару Віктор Борщевський - доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри державного управління УКУ.

Він додав, що вся сучасна комунікація та політика ЄС досі просякнута тими ідеями, які закладалися на початку створення європейської спільноти. А це, насамперед, зміцнення безпеки - промислової, енергетичної, продовольчої та економічний розвиток, де основою є вільний рух товарів, робочої сили та послуг.

Регіональна політика Євросоюзу - це система, яка працює на основі шести взаємопов'язаних принципів. Це субсидіарність, децентралізація, партнерство, фокусування, стратегування, компліментарність. 

Спікер пояснив термін “субсидіарність” на прикладі будівництва сміттєпереробного заводу. 

“Окремій громаді складно самостійно втілити такий проєкт. Та й чи потрібні їй одній такі масштаби? А от для кількох сусідніх громад це чудове рішення, до того ж під силу. Тоді це питання передається на рівень субрегіону чи регіону, де будується спільна інфраструктура”, - розповів спікер.

На самому верху цієї піраміди, на рівні держави, залишаються лише ті завдання, які стосуються життєдіяльності всієї країни загалом — оборона, безпека, критична інфраструктура (магістральні дороги, аеропорти тощо).

Щодо принципу фокусування, то він вимагає чіткості, наголосив Віктор Борщевський. І це особливо важливо розуміти при заповненні заявок на конкурс проєктів ЄС. 

“Європейський Союз ніколи не виділяє кошти “на все потроху”. Потрібно виявити одну конкретну проблему. Лише після цього розробляються заходи для її вирішення”, - наголосив професор. 

Децентралізація передбачає реальну передачу повноважень, фінансових ресурсів та відповідальності безпосередньо на місця. Пов'язане з нею партнерство вимагає постійної міжсекторальної взаємодії. Пан Борщевський акцентував також на важливості принципу стратегування, адже будь-який рух громади повинен спиратися на довгострокову стратегічну візію. 

“У контексті співпраці з ЄС це має вирішальне значення: іноземний інвестор чи європейський фонд мусять чітко розуміти, куди саме рухається територія та які пріоритети вона перед собою ставить. Наприклад, субрегіон розвивається у напрямку промислового видобутку нафти чи як екологічний туристичний кластер”, - наголосив доповідач.

В межах роботи з міжнародними проєктами важливо дотримуватися також принципу комплементарності (або взаємодоповнюваності) -  демонструвати європейським партнерам нашу готовність підтримувати спільні проєкти власними силами. Адже Євросоюз ніколи не фінансує локальні ініціативи повністю, а вимагає від громади реального власного внеску: це підтверджує серйозність її намірів та гарантує життєздатність проєкту в майбутньому. 

Окрему увагу Віктор Борщевський приділив політиці згуртованості (або вирівнювання), головна філософія якої полягає в забезпеченні рівномірного розвитку всіх європейських територій через посилену підтримку слабших регіонів. Спікер підкреслив, що суттєві територіальні диспропорції є джерелом серйозних безпекових ризиків, до того ж у депресивних регіонах можуть стихійно розвиватися ті види економічної діяльності, які суперечать стратегічним державним цілям. 

В основі політики згуртованості ЄС - п’ять пріоритетів: “Розумна Європа” (інновації, цифровізація, інтелектуалізація), “Зелена Європа” (зелений перехід, біорізноманіття, циркулярна економіка), “Соціальна та інклюзивна Європа” (освіта, медицина, безбар'єрність), “Сполучена Європа” (розбудова потужних трансєвропейських транспортних мереж (TEN-T), “Європа, близька до громадян” (сталий просторовий розвиток). 

Спікер окреслив також засоби, які роблять політику згуртованості ЄС ефективною. Це Європейський фонд регіонального розвитку, Європейський соціальний фонд, Фонд згуртування та Фонд справедливої трансформації. Кожен фонд має чіткі пріоритети, як-от зменшення регіональних диспропорцій, модернізація інфраструктури, інновації, екологія, підтримка бізнесу та соціальна інтеграція.

Щоб ці фінанси спрацювали, вони мають спиратися на три наріжні камені:

• Пріоритетність партнерства. Це тісна співпраця між органами, бізнесом, об'єднаннями громадян на всіх етапах планування, реалізації та моніторингу політик.
• Багаторівневе врядування - постійна взаємодія між інституціями ЄС, органами державної влади країн-членів ЄС, місцевими і регіональними органами влади. 
• Територіально-орієнтований підхід - орієнтованість на розкриття унікального місцевого потенціалу всіх регіонів і громад країн-членів ЄС.

Віктор Борщевський виділив функціональні типи територій ЄС: міські та агломерації, сільські, периферійні (гірські, острівні, ізольовані), прикордонні, трансформаційні (старопромислові, вугільні). 

Ефективна реалізація цих завдань спирається на чітку структуру інституцій, а також на комплекс фінансових і правових інструментів Євросоюзу. Спікер детально розповів про функції ключових органів ЄС, а  також про інструменти, які є в їхньому розпорядженні. Це правові регламенти і директиви, інструменти технічної допомоги та грантові програми і кредити. 

Особливе місце в цій системі посідають структурні фонди. Спікер звернув увагу на те, що, окрім безпосередньо фінансування політики згуртованості, європейська підтримка територій активно залучає ресурси Спільної аграрної політики та Спільної політики у сфері рибальства. Важливим доповненням цієї моделі є робота інвестиційних інституцій. Європейський інвестиційний банк фокусується на масштабних кліматичних, інфраструктурних та енергоефективних проєктах, розвитку підприємництва, а Європейський інвестиційний фонд через надання кредитних гарантій комерційним і венчурним фондам підтримує інноваційні стартапи, наукові дослідження та екологічні ініціативи.

Спікер розповів і про спеціалізовані програми підтримки ЄС. Вони охоплюють три напрями: 

• Підтримка бізнесу і стартапів через ініціативи EU4Business, «Горизонт Європа», “Східне партнерство”, Ukraine Facility;
• Розвиток культури, креативних індустрій та медіа завдяки програмам “Креативна Європа”, House of Europe та Програмам мобільності у сфері культури; 
• Регіональний розвиток і підтримка громад у сферах енергоефективності, цифрового врядування, транскордонного співробітництва та екологічного захисту довкілля.

Як стратегічний інструмент регіонального розвитку спікер виокремив «Smart specialization». Ця ініціатива спрямована на стимулювання інновацій. Її практичне втілення вимагає чіткого фокусування на наукових дослідженнях, міжсекторальному партнерстві й демократичних практиках публічного управління.

На завершення лектор детально окреслив можливості міжнародного територіального співробітництва в контексті євроінтеграції України, де громади можуть долучатися до масштабних міжнародних програм ЄС. Серед них особливе значення мають транскордонні проєкти (Interreg NEXT), макрорегіональні (зокрема Дунайська та Карпатська), міжрегіональні (URBACT та ESPON). Така взаємодія підкріплюється розвитком інституційної співпраці. Йдеться про транскордонні інституції (ЄОТС, Єврорегіони, кластери), а також міжрегіональні партнерства.  

Проєкт «Стійкість інституційної спроможності суб'єктів та учасників міжнародного територіального співробітництва Львівщини» реалізовує Агенція регіонального розвитку Львівської області у партнерстві з ЛОДА та ЛОР.