Загальнонаціональний скринінг публічних послуг – це не просто інформаційний чи технічний аудит, а фундаментальна «цифрова ревізія» всієї державної системи надання послуг. Міністерство цифрової трансформації України (далі - Мінцифри) за дорученням Прем’єр-міністра України розпочало процес «інвентаризації» та аналізування публічних послуг для визначення фактичних потреб громадян та бізнесу.

Мета – зробити сервіс доступним незалежно від того, куди звернувся заявник. Сервіс повинен бути однаково якісним у будь-якому куточку країни і будь-якій установі, яка надає послуги.

Протягом цього місяця усі надавачі послуг (міністерства і відомства, місцева влада і її ЦНАП, державні та комунальні підприємства) внесуть дані до єдиної інформаційної системи. Буде зібрана вичерпна інформація про всі публічні послуги, зокрема, перелік вхідних документів, строки надання, вартість, статистика звернень і відмов та інше.

Тоді протягом наступного місяця Мінцифри проаналізує практично кожну послугу, щоб прибрати зайві та покращити прозорість і швидкість надання. Потенційно за допомогою штучного інтелекту будуть відскановані масиви даних, щоб усунути дублювання та бар’єри, які ускладнюють отримання послуг. Результатом такої масштабної роботи буде рішення, які послуги ліквідувати, які спростити, а які повністю перевести в онлайн.

1. Чому це відбувається саме зараз?

Проблема полягає в тому, що наразі в Україні немає єдиного ресурсу, де були б зібрані дані про всі державні та місцеві послуги. Тому існує певний хаос, оскільки  органи влади, підприємства і організації вимагають різні витяги, виписки, довідки у громадян, які  стають «кур’єрами» між ними, замість того, щоб це отримати з відповідних державних реєстрів чи інформаційних систем. Одна й та сама послуга може надаватися за різними процедурами та зайвими діями, які ускладнюють швидке отримання.

2. Які стратегічні цілі скринінгу?

Стратегічно державна позиція полягає в тому, що варто реалізувати системний підхід, замість точкових покращень. Тому поставлено цілі щодо:

• видалення послуг, які втратили актуальність або існують лише «на папері»;
• перегляду процесів надання послуг, щоб максимально скоротити час очікування;
• заборони вимагати паперові витяги, виписки, довідки, якщо дані вже є в державних реєстрах;
• ухвалення рішень про зміни на основі статистики щодо кількості звернень, строків надання, відмов у наданні конкретної послуги;
• створення чіткої дорожньої карти, що саме треба зробити в процесі цифровізації послуг.

3. Етапи реалізації.

В цілому процес загальнонаціонального скринінгу публічних послуг складається з трьох послідовних етапів, які охоплюють усю вертикаль органів державної і місцевої влади, державних і комунальних підприємств.

Етап I: тотальна «інвентаризація» послуг шляхом збору вичерпної інформації про кожну послугу, зокрема, повний перелік документів, вартість та реальні (а не нормативні) терміни, статистика звернень, детальний аналіз причин відмов.

Етап II: аудит з використанням штучного інтелекту, який повинен буде просканувати тисячі послуг одночасно, щоб знайти дублювання функцій у різних відомствах, штучні бар’єри (зайві кроки, які лише ускладнюють шлях користувача), не актуальні процедури, що суперечать сучасним стандартам.

Етап III: формування на основі аналітики фінального висновку для кожної послуги: ліквідувати, якщо вона дублюється або не потрібна; спростити, якщо процедура занадто складна; цифровізувати, щоб перевести надання в онлайн.  

4. Що це змінить для мешканців та бізнесу?

За результатами скринінгу, надіємось у найближчій перспективі, буде сформована система, яка дозволить отримувати публічні послуги – у великому місті чи у віддаленому селі – за єдиним стандартом. Варто зазначити, що загальнонаціональний скринінг послуг прямо корелюється із Законом «Про адміністративну процедуру», оскільки він виявляє «слабкі» місця системи надання послуг, а закон дає інструменти для захисту прав людини і бізнесу в цих процесах.

«Це важливий крок до інтеграції в цифровий ринок Європейського Союзу. Наші послуги мають бути сумісними з європейськими, щоб українці та український бізнес почувалися частиною великої європейської спільноти без жодних технічних чи бюрократичних перепон», – вважає начальник управління з питань цифрового розвитку облдержадміністрації Олексій Степовий.

Читайте також: Інтеграція послуг і нові стандарти: у Львові відбувся регіональний семінар для ЦНАПів.