Сьогодні, 2 травня, у Шевченківському гаю відбулася особлива зустріч – Клуб патронатних вихователів Львівщини «Патронат і Я – гармонія життя».

Це не просто подія – це день, коли патронатні сім’ї, їхні діти, кандидати у вихователі, соціальні працівники та партнери зібралися разом, аби наповнити цей час добром, натхненням і взаємною підтримкою. 

Серед учасників заходу: патронатні сім’ї Львівської області, кандидати у патронатні вихователі з територіальних громад Львівщини, які зголосились/пройшли навчання, представники Львівської обласної військової адміністрації.

«Кожна дитина має зростати в сім’ї. Це природне право дитини, і ми спільно працюємо, щоб його реалізувати. Так, іноді законодавство не встигає за реальністю, десь суспільство ще не готове до змін. 

Але саме ви – патронатні вихователі – наша надія. Приємно дивитись вам в очі й точно знати, навіщо ми це робимо. Бо це питання не однієї дитини, а майбутнього всієї країни.

Патронат – це не єдиний проєкт, який ми втілюємо на Львівщині за підтримки ЮНІСЕФ. Ми розвиваємо простори, дружні до дитини в медичних закладах, програми раннього втручання, психосоціальної підтримки, і це лише частина великої спільної роботи. Ми як обласна адміністрація справді стали сильнішими й більш ефективними саме завдяки такому партнерству.

«Партнерство “Кожній дитині”» та ЮНІСЕФ – це не просто організації, це наші надійні союзники, і ми щиро вдячні за всі ініціативи та за підтримку», – наголосила заступниця голови Львівської обласної державної адміністрації Христина Замула.

У мальовничій атмосфері Шевченківського гаю для учасників підготували корисну і натхненну програму. Для дітей – веселі народні ігри (гаївки, веснянки) у супроводі аніматорів, творчі майстер-класи, на яких малеча виготовила подарунки для своїх найдорожчих – все це створило атмосферу тепла й безтурботності. 

Патронатні вихователі та кандидати прослухали лекцію від психолога, а також поділилися власними історіями, переживаннями, маленькими перемогами й викликами. Завершився день символічним – спільним висадженням дерева, як знаку єдності, сили й віри в майбутнє.

«Я тут з вами, щоб надихнутися – вашими історіями, вашою щирістю, вашою силою. Минулого року і цього року ми стараємось особисто відвідувати патронатні родини, бо для нас важливо не просто чути про ваш досвід – а розуміти його серцем. Хтось із вас має шестирічний шлях, хтось лише починає – але найперше, що ми бачимо – це щасливі дитячі очі.

Ми тут, аби краще зрозуміти ваші потреби і подумати разом, як розвивати цю важливу справу далі. Патронат – це частина національної реформи. І наша спільна мета – щоб мережа патронатних сімей зростала, щоб жодна дитина не залишилася без підтримки у складний момент.

Від щирого серця дякую кожному з вас. За вашу працю 24/7, за любов, яку ви вкладаєте. Лише разом, спільно, ми можемо зробити краще майбутнє для кожної дитини», – наголосила представниця ЮНІСЕФ в Україні Нінке Воппен.

Нагадаємо: У Старосамбірському центрі первинної медичної допомоги працює Простір, дружній до дитини 

У Львівській області 21 сім’я патронатного вихователя надає 37 дітям послугу патронату. Ще три сім’ї патронатних вихователів у процесі створення, а четверо кандидатів очікують на початок навчання. 

Патронат передбачає послугу професійного догляду, виховання та реабілітації дітей, які тимчасово не можуть проживати у своїй сім’ї. Таке влаштування короткострокове – на кілька місяців, поки біологічні батьки долають скруту або на час пошуку дітям нової родини (прийомної сім’ї, усиновлення, опіки). 

Своїм досвідом поділилась помічниця патронатного вихователя Радослава, яка разом з чоловіком взяли у сім’ю двох сестер.

«Ми працюємо як патронатна сім’я вперше. До цього я проходила багато навчань, готувалася. І хоч маємо досвід виховання, патронат відкриває зовсім новий світ – у нас є двоє своїх дітей, це зовсім інший досвід. Можу сказати, що це динамічно, цікаво, ми отримали багато викликів, але й багато радості.

Ми прийняли двох діток – 12 і майже 10 років. Спочатку вони були дуже закритими, напруженими, настороженими. Але вже за кілька місяців ми бачимо великі зміни: вони адаптовані, відкриті, стали більш впевненими. Ми розуміємо як важливо допомогти дітям зрозуміти свої межі, навчитися вибудовувати простір довіри. Мій чоловік багато часу проводить з ними – у Новому Роздолі є і ліс, і озеро, тож вони гуляють, рибалять. Дівчата відвідують спортивні секції, молодша готується до Першого Причастя.

Біологічні батьки в житті дітей присутні по-різному. Тато зустрічається з ними, але це часто стає причиною сильних переживань, сліз. У таких ситуаціях нам дуже допомагає підтримка групового психолога.

Дуже цінуємо навчання, які проходили – вони справді допомогли нам краще розуміти дітей і себе в цій ролі.

Ми бачимо себе у патронажі й надалі. Цікаво, які діти прийдуть до нас і як ми можемо бути для них підтримкою», – розповіла Радослава.

Організаторами заходу є Міжнародна благодійна організація «Партнерство “Кожній дитині”» спільно зі службою у справах дітей Львівської ОДА, обласним Центром соціальних служб, Центром опіки сиріт УГКЦ, ГО «Турбота в дії» та Музеєм народної архітектури та побуту ім. Климентія Шептицького.

Цей день покликаний подарувати родинам емоційне перезавантаження, нові знання, і головне – відчуття, що вони не самі. Що поруч є ті, хто підтримують, розуміють і працюють разом задля добробуту дітей.

«Ми прагнемо, щоб кожен, хто бере участь у патронаті, відчув: його роль неймовірно важлива. Патронат – це про любов, турботу, прийняття. Про здатність створити тимчасову, але справжню сім’ю для дитини, яка цього потребує. А ще – про силу об’єднання, коли ми разом шукаємо відповіді, надихаємо один одного і ростемо», – діляться організатори.

До теми: «Кожній дитині потрібен не заклад – а людина»: Львівщина шукає наставників для дітей, позбавлених батьківського піклування