У першому кварталі 2025 року в Україні зафіксовано 341 підтверджений кіберінцидент та близько 6 тисяч критичних подій у сфері кібербезпеки. Відповідні дані оприлюднено Державним центром кіберзахисту при Держспецзв’язку, який адмініструє Систему виявлення вразливостей (СВВ). Львівська обласна військова адміністрація є одним із органів державної влади, що вже інтегровані у СВВ та використовують її інструменти для посилення захисту інформаційних ресурсів.

Згідно з аналітичними даними Центру, серед основних категорій вразливостей, які найчастіше піддаються атакам, виділено наступні:

1. Використання застарілих версій операційних систем та програмного забезпеченняОновлення ПЗ — це не лише нові функції, а насамперед — усунення вразливостей, які вже відомі вразливим базам і активно експлуатуються. Поширена практика залишати старі версії систем без патчів дає хакерам змогу легко проникнути в систему, використовуючи стандартні інструменти. Це одна з причин, чому так звані “zero-day” вразливості стають масовими проблемами вже після публікації першого експлойту.
2. Наявність відкритих, але невикористовуваних сервісів у мережі
   Кожен зайвий порт або активний сервіс — це додатковий потенційний вектор атаки. Часто такі сервіси залишаються ввімкненими за замовчуванням або після завершення проєктів, і з часом їх ніхто не контролює. Відсутність інвентаризації та регулярного аудиту мереж призводить до того, що зловмисники можуть сканувати мережу й отримати доступ до систем через “забуті” точки входу.
3. Неналежно захищені конфігурації мережевого обладнання
   Роутери, фаєрволи та комутатори потребують ретельного налаштування. Невикористання шифрування, стандартні паролі, відкриті порти керування — усе це створює лазівки. Неправильна сегментація мереж або відсутність моніторингу дозволяє зловмиснику отримати доступ не лише до однієї системи, а й до цілого внутрішнього середовища організації.
4. Недотримання основ кібергігієни персоналом
   Людський фактор залишається одним із найвразливіших. Використання простих або однакових паролів, відкривання файлів з підозрілих листів, нехтування оновленнями або відсутність резервного копіювання — усе це перетворює працівника на "вхідну точку" для атаки. Без постійного навчання та політик безпеки ризик фішингу чи втрати даних значно зростає.
5. Неналежна організація віддаленого доступу
   У сучасних умовах віддалена робота — необхідність, але вона вимагає захищених каналів зв'язку. Відсутність багаторівневої автентифікації (MFA), шифрування або використання VPN створює ризик перехоплення даних, несанкціонованого доступу та компрометації облікових записів. Зловмисники активно сканують Інтернет у пошуках незахищених RDP або SSH-з'єднань.

Кожна з цих вразливостей сама по собі є серйозним ризиком, а в сукупності — суттєво знижує стійкість установ до сучасних кібератак. Їх усунення — це базовий, але критично важливий крок до посилення національної цифрової безпеки.

Протягом січня–березня 2025 року СВВ здійснила аналіз понад 2,7 млн подій. Найпоширенішими типами атак були:

• Сканування мереж — 27,38%
• Спроби експлуатації вразливостей — 21,61%
• Встановлення з'єднань з шкідливими ресурсами — 15,53%
• Зараження шкідливим програмним забезпеченням — 13,31%

Частина атак була здійснена організованими проросійськими хакерськими угрупованнями, серед яких: UAC-0010, UAC-0202, UAC-0006. Основною метою цих атак залишаються державні установи та об’єкти критичної інфраструктури.

Львівська обласна військова адміністрація у межах реалізації державної політики кібербезпеки запроваджує комплексний підхід до захисту інформаційних систем. З моменту підключення Львівщина активно використовує інструменти СВВ для оперативного моніторингу стану ІТ-інфраструктури, виявлення потенційних загроз та реагування на інциденти.

Інтеграція в СВВ дозволила запровадити проактивну модель кіберзахисту — коли загрози виявляються до того, як вони призводять до інцидентів. Регулярний аналіз подій, аудит вразливостей та тісна співпраця з фахівцями Державного центру кіберзахисту стали частиною нашої щоденної роботи.

«Сучасна кіберзагроза — це не абстрактна історія з новин, а цілком реальний ризик для роботи державних установ і безпеки даних наших громадян. Львівщина вже давно зробила свій вибір на користь проактивного захисту. Підключення до СВВ дало нам змогу не лише бачити реальну картину загроз, а й формувати превентивну політику кіберзахисту. Ми регулярно отримуємо інформацію про критичні вразливості, проводимо їх аналіз, та забезпечуємо оновлення й усунення ризиків у стислі терміни.

Для нас кібербезпека — це не лише набір технічних рішень. Це культура відповідальності, яку ми намагаємося будувати на всіх рівнях: від керівників структурних підрозділів до технічних фахівців. У підході Львівщини — сталість, стратегічність і довіра. Саме завдяки цьому ми впевнено дивимося у цифрове майбутнє області», – зазначив начальник управління з питань цифрового розвитку Львівської ОВА Максим Столярчук.

Сьогодні кожна державна установа, орган місцевого самоврядування чи комунальний заклад має можливість зробити свій внесок у зміцнення кіберстійкості України. Підключення до Системи виявлення вразливостей (СВВ) — це не складний технічний процес, а цілком досяжний крок до ефективного захисту інформаційних систем.

Для цього достатньо звернутися до Державного центру кіберзахисту, який забезпечить методичну та технічну підтримку:

Електронна пошта: info_scpc@cip.gov.uaТелефон: +38 (044) 281 87 37

Участь у СВВ відкриває доступ до аналітики загроз, моніторингу вразливостей у режимі реального часу та рекомендацій щодо усунення ризиків. Це особливо актуально в умовах гібридної війни, коли державні та місцеві ІТ-системи є прицілом для організованих кібератак.