Напередодні, 25 березня, відбулася зустріч голови Львівської ОДА Максима Козицького з делегацією Королівства Швеція на чолі з Губернаторкою округу Сконе та головою Південного регіону цивільної оборони Аннелі Хюльтен. Головною темою розмови стала роль Львівщини у перші місяці повномасштабного вторгнення росії, виклики, з якими зіткнувся регіон, та шляхи їх подолання.

Делегація розпочала свій візит із церемонії покладання квітів на Личаківському військовому цвинтарі. Учасники вшанували пам’ять полеглих українських захисників, що стало символом глибокої солідарності Швеції з Україною.

До теми: Швеція розглядає можливість долучитися фінансово до створення реабілітаційного центру «Надія» у Львівській області 

У Львівській ОДА Максим Козицький та члени делегації обговорили питання організації евакуації населення, розміщення внутрішньо переміщених осіб та координації гуманітарної допомоги.

«З початку повномасштабної війни Львівщина стала ключовим гуманітарним хабом. Через область транзитом пройшли понад 2,5 мільйона людей. Близько 300 тисяч переселенців залишилися жити тут. У перші місяці війни наші школи, театри, гуртожитки та навіть спортзали стали прихистком для тисяч українців, які шукали безпеки. Завдяки злагодженій роботі органів влади, волонтерів та міжнародних партнерів нам вдалося організувати процес так, щоб люди отримували необхідну допомогу», – зазначив Максим Козицький.

Очільник області також розповів про ключові виклики, з якими зіштовхнулася Львівщина: брак житла для людей, збільшене навантаження на соціальні та медичні служби.

«Ми розширили мережу центрів надання консультацій та допомоги для переселенців, Активно працювали над забезпеченням житлом внутрішньо переміщених осіб. Завдяки співпраці з міжнародними партнерами та благодійними організаціями в області створили низку модульних містечок та залучили міжнародні організації до розбудови житла», – додав Максим Козицький.

Питання ментального здоров’я залишається одним із ключових викликів для регіону. Наразі лише половина шкіл та менше 40% дитячих садків мають штатних психологів. Втім, ситуація поступово змінюється завдяки спеціальним навчальним програмам для вчителів та лікарів. Окрему увагу приділяють роботі з сім’ями військових і ветеранів – соціальні служби допомагають їм адаптуватися до нових умов життя та долати психологічні труднощі. Священники часто стають першими, до кого звертаються люди у складних життєвих ситуаціях. Щоб підвищити ефективність такої підтримки, для духовенства проводять спеціальні навчання, які допомагають їм краще працювати з людьми, що переживають кризові стани.

Повномасштабне вторгнення росії дуже вплинуло на ринок праці. Одним із головних викликів зараз є мобілізація та дефіцит робітничих спеціальностей. Львівщина історично має великий відсоток людей із вищою освітою, але при цьому бракує спеціалістів технічних професій – будівельників, трактористів, механіків, слюсарів. 

«Для вирішення цієї проблеми за останні три роки створили понад 50 навчальних і практичних центрів професійної освіти, але попит на робітничі спеціальності залишається низьким. Важливо не лише навчати кадри, а й розвивати інфраструктуру – житло, дитячі садки, робочі місця. 

Львівщина стала привабливою для бізнесу. Сюди релокувалися підприємства, здебільшого невеликі – від 10 до 100 працівників. Хоча це не великі корпорації, вони дають змогу людям знаходити роботу в області», – розповів Максим Козицький.

Через обмеження на виведення капіталу за кордон багато українських інвесторів почали вкладати кошти у власну країну. За останні три роки у Львівській області реалізували близько 20 інвестиційних проєктів вартістю від 5 до 100 мільйонів доларів. Це внутрішні інвестиції, які сприяють розвитку регіону. 

Міжнародна допомога, яка надходить в Україну, становить мільярди євро, і вона відіграє ключову роль у забезпеченні як військових, так і цивільних потреб.

Шведська делегація виявила зацікавленість у досвіді України щодо координації цивільного захисту та механізмів реагування на кризові ситуації.

«Війна принесла й серйозні виклики, зокрема в сфері цивільного захисту. Загалом Львівщина пережила понад 50 атак на цивільну, енергетичну та газову інфраструктуру. Внаслідок атак загинуло понад 30 цивільних осіб, ще понад 80 отримали поранення. У таких ситуаціях головну роль у порятунку людей відіграють медичні служби та поліція.

У Львівській області створено систему координації екстреної допомоги на рівні області. Саме ця служба відповідає за транспортування пацієнтів у лікарні та реагує на надзвичайні ситуації. Усі атаки на регіон координує обласне управління ДСНС.

Попри атаки, ми продовжуємо відновлювати садочки, школи, житлові будинки, енергетичні об’єкти, які були зруйновані, укріплювати захист мереж і впроваджувати альтернативні джерела енергії. Важливим питанням залишається модернізація системи оповіщення, щоб максимально оперативно інформувати людей про небезпеку», – зауважив Максим Козицький. 

Попри те, що війна триває, система оповіщення все ще модернізується. Завдання ускладнюється тим, що Україна успадкувала застарілі радянські системи. Протягом 20 років ніхто не займався будівництвом бомбосховищ чи оновленням оповіщення.

Наразі впроваджується електронна система оповіщення, і понад 80% населення вже мають доступ до сучасного сповіщення. Це один із найвищих показників в Україні станом на минулий рік. Проте найбільша проблема – у селах, де ця система ще не працює належним чином. А враховуючи, що Львівщина має майже 40% населення, що проживає у селах, цю проблему потрібно вирішувати якнайшвидше.

Ще один важливий аспект – навчання парамедиків. Для цивільного населення проводиться багато курсів з надання першої медичної допомоги, оскільки це одна з ключових навичок у воєнний час.

Представники Швеції також поділилися власним досвідом. За їхгіми словами, вони мають концепцію Загальної оборони. Вона базується на ідеї, що оборона країни повинна бути спільною відповідальністю для всіх секторів суспільства — від уряду до громадян. Це підхід, який включає як традиційні військові сили, так і цивільні організації, підприємства та населення в цілому. Швеція використовує цю концепцію вже багато десятиліть і постійно адаптує її до сучасних загроз. Делегація поцікавилась, як це працює в Україні. 

Голова Львівської ОДА повідомив, що до повномасштабного вторгнення Україна прийняла законодавство про територіальну оборону, яке стало поєднанням цивільної та міської оборони. Це було важливим кроком для забезпечення національної безпеки, оскільки дозволило ефективно залучити місцеві органи влади та громади до процесу захисту країни. Окрім цього, ключовим був фактор активної участі цивільних людей, які всіляко допомагали. Волонтери надавали медичну допомогу, допомагали евакуювати людей, розбирали завали після ворожих атак, готували обіди для переселенців та тих, хто потребував підтримки.

«Ми вважаємо, що тісна співпраця між нашими країнами є ключовою для посилення цивільного захисту та підтримки людей, які переживають наслідки війни. Ця боротьба важлива для всієї Європи та світу, адже Україна бореться не тільки за свою свободу, але й за принципи демократії та безпеки у Європі. Швеція готова і надалі стояти пліч-о-пліч із вами», – наголосила Аннелі Хюльтен. 

Зі свого боку, українська сторона подякувала Швеції за значну військову та гуманітарну допомогу, яка є критичною в умовах війни.

«Ми знаємо, що ви підтримуєте нас усіма можливими способами – від самого початку і до переможного завершення цієї війни.  Ми не хочемо повертатися до того, що нам нав’язує росія. І ми звертаємося до кожного члена делегації: будь ласка, донесіть правду до людей, яких ви представляєте. Вони мають знати, що відбувається і, що це має закінчитися», – додав керівник Представництва МЗС України у Львові Андрій Грушко.

Читайте також: Громади Львівщини освоюють європейські грантові можливості: у Львівській ОВА відбувся тренінг з платформи «Funding/Tenders»