У Львові вшанували пам’ять Ігоря Білозіра: його пісня – це символ боротьби за українські цінності

У Львові Вшанували Пам’Ять Ігоря Білозіра Його Пісня – Це Символ Боротьби За Українські Цінності (5)
Видатному митцю виповнилося б 70 років.
Сьогодні, 24 березня, на Личаківському кладовищі відбулося вшанування пам’яті народного артиста України, композитора Ігоря Білозіра. Видатному митцю виповнилося б 70 років. Біля його могили зібралися представники влади, колеги, друзі та шанувальники творчості.
Під час заходу звучали пісні композитора, студенти львівських мистецьких навчальних закладів виконали «Від Бога наша пісня» — твір, що став своєрідним гімном української музики.
Заступник голови Львівської ОДА Іван Собко наголосив, що Ігор Білозір не просто писав пісні — він творив українську ідентичність, яку ворог намагається знищити.
«росія досі воює не тільки зброєю, а й намагається стирати наші цінності, нищити тих, хто їм вірний. Те, що сталося з Ігорем Білозіром, — це не випадковість, а продовження політики, спрямованої проти української культури. Але його пісня звучить досі, бо її не можна заглушити, як не можна зламати наш народ», — зазначив Іван Собко.
Народна артистка України Оксана Білозір нагадала, що Ігор Білозір завжди вірив у силу української пісні, у її здатність формувати націю.
Пам’ять митця вшанували молитвою та покладанням квітів. Його творчість живе у серцях українців, а пісні й надалі надихають боротися за правду, свободу та українську культуру.
Довідково:
Ігор Йосипович Білозір – український композитор, музикант, виконавець, народний артист України, лідер ВІА «Ватра». Ігор Білозір народився 24 березня 1955 року в місті Радехові Львівської області.
Навчався у Львівському музично-педагогічному училищі та Львівській консерваторії, хоч так і не отримав диплом про вищу освіту.
Побитий 8 травня 2000 року у кав'ярні «Цісарська кава», що на проспекті Шевченка у Львові, за те, що заважав своїми піснями групі відвідувачів співати та слухати російський шансон. За його життя медики боролись двадцять днів. 16 травня чоловік пережив клінічну смерть. Через завдані травми 28 травня 2000 помер у Клінічній лікарні швидкої допомоги Львова на Миколайчука. Похований на львівському Личаківському цвинтарі (поле № 2).