Покращення адміністрування плати за землю: результати другого засідання Робочої групи у Львівській ОДА
Сьогодні, 29 листопада, у Львівській обласній державній адміністрації відбулося друге засідання Робочої групи з вдосконалення адміністрування місцевих податків і зборів. Головною темою обговорення стала плата за землю, яка є важливим джерелом наповнення місцевих бюджетів.
Засідання провів перший заступник голови Львівської ОДА Андрій Годик.
Серед головних проблем адміністрування плати за землю учасники виділили:
- Складнощі щодо врахування оновленої нормативної грошової оцінки земель в діючих договорах оренди, що призводить до некоректного формування податкової бази та відповідно недоотримання коштів місцевими бюджетами.
- Недостатня актуальність Державного земельного кадастру. Значна кількість земельних ділянок не зареєстровані або мають застарілі відомості у Кадастрі. Наприклад, за результатами проведеної інвентаризації у Підберізцівській громаді в базі ДПС відображені лише 50% земельних ділянок.
- У більшості громад Львівщини досі офіційно не встановлені межі території, відповідно вони не відображені у Державному земельному кадастрі (на сьогодні лише 4 громади розробили відповідні проекти землеустрою).
- Наявність «тіньових» земель, які використовуються без документального оформлення.
- Неактуальність податкових адрес платників, що призводить до повернення до ДПС у зв’язку із неотриманням платниками близько 40% сформованих податкових повідомлень-рішень. Наслідком такої ситуації є необізнаність платників щодо проведених нарахувань податку, поява податкового боргу.
- Технічні проблеми щодо співпраці ОМС та ДПС на предмет коригування даних у базі ДПС щодо тих категорій громадян, які отримали право на пільгу (особи з інвалідністю І і ІІ гр., багатодітні, пенсіонери, ветерани тощо). Зокрема, у зв’язку з реорганізацією територіальних підрозділів ДПС.
- Зловживання спрощеною системою оподаткування власниками землі, адже платники єдиного податку звільнені від сплати земельного податку. Норма несправедлива та призводить до зловживань, адже власники землі, де високий земельний податок часто реєструються платниками ЄП без здійснення господарської діяльності (розмір ЄП часто нульовий або мінімальний) та економлять на податку за землю, а сплачують лише ЄСВ.
Учасники засідання визначили низку першочергових завдань:
- посилення роботи ОМС щодо впорядкування оренди земельних ділянок та ведення моніторингу плати за землю, запровадження алгоритму роботи щодо звірок з ДПС по переліку платників, актуальній нормативній грошовій оцінці та фактичному обсягу сплати;
- посилення взаємодії між ОМС та ДПС для коригування баз даних;
- актуалізація даних у Державному земельному кадастрі, розширення його функціоналу для отримання ОМС зведених шарів або таблиць за певним критерієм (цільове призначення, форма власності тощо).
- розроблення дієвого алгоритму коригування даних у базі ДПС щодо тих категорій громадян, які отримали право на пільгу;
- продовження роботи щодо визначення механізму оповіщення платників місцевих податків та зборів, який стане законним підтвердженням отримання ними таких повідомлень.
Як зазначив Андрій Годик: «Ми бачимо, що ефективне адміністрування податків залежить від наповненості баз даних та прозорості землекористування. Спільні зусилля податкової служби та органів місцевого самоврядування дозволять не лише збільшити надходження, але й забезпечити справедливість у розподілі податкового навантаження».
Проведене засідання стало важливим етапом у пошуку рішень для підвищення ефективності адміністрування місцевих податків. Відзначимо, що лише за умови регулярної інвентаризації, оновлення баз даних та чіткої взаємодії між ОМС і ДПС громади зможуть стабільно наповнювати свої бюджети.