Максим Козицький зустрівся з представниками ООН на чолі з Матіасом Шмале: ключове, що варто знати жителям області
Під час зустрічі обговорили питання внутрішньо переміщених осіб та їхньої інтеграції, стан освіти, покращення медичних закладів, а також економічну ситуацію.
Сьогодні, 18 листопада, голова Львівської ОВА Максим Козицький обговорив ключові виклики та досягнення Львівщини з Координатором системи ООН в Україні Матіасом Шмале.
«Ми високо цінуємо тісну співпрацю з організаціями, які є частиною структури ООН. Дякуємо вам за допомогу, адже це має велике значення для нас.
Львівська область залишається центром допомоги внутрішньо переміщеним особам, підтримки бізнесу та розвитку інфраструктури в умовах війни. Наразі у нас лише офіційно зареєстрованих – майже 210 тисяч внутрішньо переміщених осіб, хоча фактична цифра сягає близько 350 тисяч. Серед них близько 10 тисяч – люди із інвалідністю, понад 30 тисяч пенсіонерів та 80 тисяч дітей, з них 700 дітей – позбавлені батьківського піклування. Це категорії, які потребують особливої уваги», – наголосив Максим Козицький.
Очільник Львівщини також розповів, що в області функціонують 65 місць тимчасового перебування, які отримують державну підтримку. Однак ще 85 таких установ, які не підпадають під критерії Мінсоцполітики, здебільшого перебувають під опікою церков та громадських організацій, тож не отримують достатнього фінансування. Ці установи переповнені, і це серйозний виклик для регіону.
«Станом на цей рік кількість внутрішньо переміщених осіб в Україні становить 3,67 мільйона. Багато з них проживають у місцях тимчасового перебування вже понад два роки. Постає питання: чи варто й далі розглядати допомогу як гуманітарну, чи, можливо, її слід переформатувати, щоб сприяти інтеграції цих людей у повноцінне життя? На вашу думку, що може зробити ООН для вирішення цього питання в довготривалій перспективі?», – поцікавився Матіас Шмале.
Як зазначив Максим Козицький, важливою складовою підтримки внутрішньо переміщених осіб є програма забезпечення доступним житлом: «Програми, які забезпечують доступ до житла за допомогою державної підтримки, особливо в умовах підвищеного попиту, можуть суттєво полегшити цей процес для громадян. Важливо, щоб такі ініціативи продовжували розвиватися, а також враховували соціальну інклюзивність, щоб доступ до житла став реальністю для якомога більшої кількості осіб. Ми коштом обласної ради орендували для внутрішньо переміщених осіб гуртожитки та провели ремонти на понад 500 мільйонів гривень у межах локальної обласної програми. Це створило комфортні умови для ВПО та їхніх дітей, які стали студентами закладів професійної освіти, так і для тих, хто прагне отримати її».
Максим Козицький також підкреслив, що, аби мотивувати абітурієнтів обирати професійну та професійно-технічну освіту, адже саме на таких фахівців суттєво зріс запит, за 2 роки на Львівщині створили 45 сучасних науково-практичних центрів професійної освіти: «На жаль, поки що лише 20% випускників шкіл обирають професійно-технічну освіту. Я вважаю, має бути навпаки, адже це напрям, який може вплинути на економічну динаміку регіону», – зазначив начальник Львівської ОВА.
Матіас Шмале висловив підтримку Максимові Козицькому у цьому питанні: «ООН також стикається з подібною проблемою в інших країнах. Ми обговоримо, як можемо сприяти розвитку професійної освіти».
Під час зустрічі йшлося і про розвиток молодіжних центрів, адже це ще один спосіб залучити молодь до життя області.
«Ми дякуємо ЮНІСЕФ за допомогу в розвитку молодіжних центрів. За два роки ми відкрили понад 20 центрів у невеликих містах області. Це найбільш розвинута мережа в Україні, і ми плануємо збільшити кількість курсів, освітніх проєктів, зокрема фінансової освіти», – розповів Максим Козицький.
Також присутні обговорили стан шкільної освіти, зокрема включеність дітей внутрішньо переміщених осіб у навчальний процес. В перший рік повномасштабної війни 90% з них продовжили навчатись у своїх школах онлайн, та вже зараз понад 70% дітей ходять в локальні школи.
Нагадаємо, за підтримки ЮНІСЕФ в Україні також реалізовують програму забезпечення харчуванням учнів початкових класів, зокрема і у 18 школах 12 громад Львівщини. Ця ініціатива має на меті підтримку соціально вразливих дітей, забезпечуючи їм гарячі обіди безкоштовно.
Сторони також обговорили систему охорони здоров'я Львівщини, яка адаптується до нових викликів.
«Ми активно працюємо над розвитком медичної інфраструктури. У нас функціонують клініка Superhumans Center, яку відкрили під патронатом Першої леді та за підтримки Львівської ОВА, центр реабілітації Unbroken, а також Центр паралімпійської підготовки. Важливою залишається Львівська клінічна психіатрична лікарня: до війни там перебувало 450 пацієнтів, з початку повномасштабного вторгнення у ній пройшли лікування понад 30 тисяч пацієнтів, у тому числі 4 500 військовослужбовців та 2 600 внутрішньо переміщених осіб і майже 1 000 пацієнтів з 15 областей щодня отримують стаціонарне лікування. Це один з найбільших психоневрологічних закладів України, який надає весь комплекс психіатричної допомоги від екстреної до стаціонарної та реабілітації. Враховуючи виклики воєнного часу, актуальним є створення Центру психосоціальної реабілітації», – зауважив Максим Козицький.
Матіас Шмале висловив зацікавленість у подальшій підтримці цих установ: «ООН розгляне можливості допомоги у сфері медичної реабілітації, адже це важливо для довгострокової стабільності».
Економіка регіону також зазнала суттєвих змін через війну.
«У 2022 році на Львівщину релокували майже 240 підприємств. Наразі в області працює третина з них, що свідчить про їхню адаптацію. Деякі повернулися у рідні області. Ми підтримували компанії завдяки обласній програмі на період воєнного стану.
В минулому Львівщина мала розвинену промисловість, зокрема нафтопереробну, цементну, оборонну галузі, виробництво автобусів, електроніку (телевізори), а також ізоляторів. Однак більшість цих підприємств припинили свою діяльність, і Львівщина опинилася на п'ятому-шостому місці за валовим регіональним продуктом серед областей. З часом регіон перерозподілив економічні пріоритети і звернув увагу на нові напрями розвитку, такі як туризм, ІТ-сектор, середній бізнес та зелена енергетика. Зараз Львівщина займає третє місце за ВРП в Україні, поступаючись лише Києву та Дніпропетровській області, що свідчить про значний економічний прогрес в цих галузях».
Матіас Шмале, також поцікавився безпековою ситуацією, адже напередодні сталася одна з наймасштабніших атак по державі, у відповідь Максим Козицький зазначив: «Учорашня атака пошкодила магістральний трубопровід в Добротворі, залишивши майже 6 тисяч мешканців без електрики на 12 годин і без тепла на добу. Наразі всі школи, садочки та лікарні Львівщини забезпечені генераторами, але загроза з боку росії залишається. Ми потребуємо додаткових засобів ППО, щоб запобігти сценарію попередніх зим».
Матіас Шмале підкреслив, що ситуація в Україні повинна залишатися у фокусі міжнародної спільноти: «Я наголошу колегам, що необхідно посилювати тиск, адже росія має припинити атаки як на цивільну інфраструктуру, так і загалом. Також ми обміркуємо, як забезпечити тривалу підтримку ВПО, інтеграцію їх у громади та довготривалі ініціативи для розвитку регіону».
Читайте також: «Пікапи для миру»: британські фермери привезли на Львівщину ювілейний 500 позашляховик для військових бригад