З розвитком цифрових технологій кіберзлочинці дедалі частіше застосовують методи соціальної інженерії для доступу до конфіденційної інформації. Використовуючи психологічні методи та маніпуляції, вони обманюють людей, спонукаючи їх розголошувати особисті дані, паролі або надавати доступ до фінансових ресурсів. Ці дії становлять серйозну загрозу для громадян та державних установ, особливо з урахуванням зростання кількості кібератак в Україні.

Що таке соціальна інженерія?

Соціальна інженерія – це методи, за допомогою яких кіберзлочинці використовують довіру та незнання жертв, щоб отримати доступ до їхніх даних або систем. Вони створюють оманливі ситуації, підштовхуючи людей до дій, які з вигляду здаються безпечними. Наприклад, шахрай може видавати себе за представника служби підтримки, переконуючи жертву надати особисті дані або встановити шкідливе програмне забезпечення. Такі дії несуть значні ризики для організацій та можуть призвести до витоку конфіденційної інформації, фінансових втрат та порушення роботи систем.

Серед технік соціальної інженерії, що використовують шахраї, можна виділити наступні:

Фішинг – одна з найпоширеніших форм соціальної інженерії, коли зловмисники надсилають підроблені електронні листи, які виглядають як повідомлення від банків, соціальних мереж або інших організацій. Метою фішингу є змусити користувачів перейти за посиланням на підроблений сайт та ввести свої облікові дані. Наприклад, користувач отримує електронний лист про «підозрілу активність» на його банківському рахунку та прохання оновити пароль, натиснувши на посилання.

Вішинг (телефонний фішинг) – метод, коли зловмисники дзвонять жертвам, представляючись працівниками банків або служб технічної підтримки. Вони переконують жертву надати паролі, номери банківських карток або іншу чутливу інформацію, часто використовуючи термінові сценарії, щоб створити атмосферу стресу і змусити людину діяти поспішно.

Смішинг (SMS-фішинг) – подібний до фішингу метод, але з використанням SMS. Шахраї надсилають повідомлення, які містять посилання на підроблені сайти або містять прохання надіслати особисту інформацію у відповідь на повідомлення. Часто такі повідомлення містять інформацію про виграші, призи або про необхідність термінового підтвердження даних.

Кетфішинг — створення фальшивих особистостей зловмисниками для обману жертв та отримання вигоди. Зловмисники використовують привабливі профілі в соціальних мережах чи на сайтах знайомств, налагоджують емоційний контакт і маніпулюють довірою, часто пропонуючи вигадані історії про труднощі. Метою таких маніпуляцій є витягування фінансових ресурсів або особистої інформації жертви. Щоб захиститися від кетфішингу, важливо перевіряти особистість співрозмовника, не ділитися особистими даними та критично оцінювати емоційні запити.

Приманка (бейтінг) – використання оманливих обіцянок або цікавих пропозицій для стимулювання жертви до виконання певної дії. Наприклад, шахраї можуть розповсюджувати USB-накопичувачі з написом «Конфіденційні дані», які насправді містять шкідливе програмне забезпечення. Коли жертва підключає такий пристрій до свого комп'ютера, вірус автоматично встановлюється та надає зловмисникам доступ до системи.

Захист від шахраїв вимагає усвідомленості, обережності та дотримання певних практик. Ось кілька ключових стратегій, які можуть допомогти вам зберегти безпеку вашої особистої інформації:

Завжди перевіряйте джерело. Не довіряйте незнайомим електронним листам, телефонним дзвінкам або повідомленням, які просять вас надати особисті дані. Перевіряйте інформацію, зв’язуючись напряму з організаціями, від імені яких виступають шахраї.

Навчайтеся розпізнавати ознаки обману. Зазвичай зловмисники використовують агресивні або термінові повідомлення, щоб створити почуття тривоги або нагальності. Не поспішайте діяти та перевіряйте інформацію перед тим, як виконати будь-які дії.

Використовуйте багатофакторну автентифікацію (2FA). Це забезпечить додатковий рівень захисту, навіть якщо ваші облікові дані було викрадено. Наприклад, навіть якщо шахраї отримали ваш пароль, без додаткового коду з SMS або застосунку вони не зможуть увійти до вашого облікового запису.

Будьте обережні з посиланнями та вкладеннями. Ніколи не відкривайте підозрілі вкладення або не переходьте за посиланнями з незнайомих джерел. Навіть якщо лист виглядає офіційно, краще перевірити його правдивість окремо.

Підвищуйте свою обізнаність про кібербезпеку. Участь у тренінгах з кібергігієни та ознайомлення з новими техніками соціальної інженерії допоможуть вам бути готовими до потенційних загроз. Пам’ятайте, що безпека ваших даних починається з вашої пильності. У зв'язку з цим, управління з питань цифрового розвитку рекомендує ознайомитися з освітнім серіалом «Кібергігієна: як захиститися від фішингу» на порталі Дія.Освіта за посиланням: https://osvita.diia.gov.ua/courses/kibergigiena-ak-zahistitisa-vid-fisingu , який допоможе захистити вас і ваших близьких від шахраїв. Кожна серія присвячена окремому виду фішингу, а експерти серіалу поділяться важливими знаннями, пояснюючи, як уникнути пасток шахраїв та вжити заходів для їх притягнення до відповідальності.

«В умовах постійного зростання кількості кібератак на державні установи та критичну інфраструктуру України, забезпечення інформаційної безпеки є одним із пріоритетних завдань. Застосування ефективних заходів протидії соціальній інженерії дозволяє знизити ризик витоку даних та забезпечити безпеку інформаційних систем. Львівська обласна військова адміністрація активно впроваджує заходи з підвищення кіберзахисту, зокрема проведення навчальних тренінгів для працівників та поширення інформаційних матеріалів, які допомагають розпізнавати шахрайські методи та уникати їхніх наслідків», — зазначив Максим Столярчук начальник управління з питань цифрового розвитку ЛОВА.

Варто зазначити, що соціальна інженерія залишається потужним інструментом в руках кіберзлочинців, проте знання основних методів та дотримання базових правил кібергігієни можуть значно знизити ризики.