Додаток

до розпорядження начальника

обласної військової адміністрації

від______________№ _________

 

Затверджено

Рішення Львівської обласної ради

від 23 лютого 2021 року № 71

                                                                                      

 

 

 

 

 

 

ПРОГРАМА

«ОХОРОНА, ЗБЕРЕЖЕННЯ І ПОПУЛЯРИЗАЦІЯ

ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ

У ЛЬВІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ НА 2021 – 2025 РОКИ»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Львів – 2021

 

ЗМІСТ

	стор.
1. Аналіз стану і тенденцій розвитку галузі культурної спадщини у Львівській області	3
2. Мета та завдання  Програми	7
3. Завдання, напрями діяльності та заходи Програми	8
4. Порядок виконання Програми	9
5. Координація та контроль за виконанням Програми	14
6. Обсяги та джерела фінансування заходів Програми	15
7. Очікувана ефективність Програми	15
Додатки до Програми:
Додаток 1. Паспорт Програми	17
Додаток 2. Ресурсне забезпечення Програми «Охорона, збереження і популяризація історико-культурної спадщини у Львівській області на 2021 – 2025 роки»	18
Додаток 3. Перелік завдань, заходів та показників до обласної Програми «Охорона, збереження і популяризація історико-культурної спадщини у Львівській області на 2021 – 2025 роки»	19
Додаток 4. Проєктна Заявка на cпівфінансування з обласного бюджету для бюджетів територіальних громад	20

 

 

 

 

 

 

 

ОБЛАСНА ПРОГРАМА

«ОХОРОНА, ЗБЕРЕЖЕННЯ І ПОПУЛЯРИЗАЦІЯ

ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ У ЛЬВІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

НА 2021 – 2025 РОКИ»

 

1. Аналіз стану і тенденцій розвитку галузі культурної спадщини у Львівській області

 

Реалізація програми спрямована на забезпечення виконання Стратегії розвитку Львівської області на період 2021 – 2027 років, а саме Стратегічної цілі 5. «Туристична привабливість», оперативної цілі 5.1 «Підвищення атракційності та інфраструктурного забезпечення туризму, курортів, оздоровлення, спорту та рекреації» та завдання 5.1.1 «Збереження природничої та історико-культурної спадщини».

Закон України «Про охорону культурної спадщини», прийнятий  08.06.2000 року, регулює правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини, формулює основні засади державної політики, визначає повноваження органів виконавчої влади (усіх рівнів) у здійсненні цієї політики.

Стаття 54 Конституції України передбачає, що держава забезпечує збереження і охорону культурної спадщини. Відповідно, органи державної влади та місцевого самоврядування створюють належні умови щодо збереження  і охорони культурної спадщини на місцях.

В умовах формування нового адміністративно-територіального устрою України, децентралізації створюються нові можливості й умови для збереження культурної спадщини та нарощення її  економічного потенціалу.

Відповідно до чинного законодавства України, сфера охорони культурної спадщини має чотири основні складові частини (напрями):

1. Управління охороною культурної спадщини.
2. Організація і проведення наукових досліджень пам’яток, їх державний облік та занесення до Державного реєстру нерухомих пам’яток.
3. Організація реставрації об’єктів культурної спадщини.
4. Організація використання і пристосування об’єктів культурної спадщини.

Усі зазначені напрями реалізуються за участю та під контролем органів охорони культурної спадщини, визначених Законом України «Про охорону культурної спадщини».

Програма спрямована на забезпечення охорони та збереження пам’яток культурної спадщини, які  розміщені на території Львівської області.

 Область має найбільшу в Україні кількість, різноманітність і високий рівень  збереження об’єктів історико-культурної спадщини. Характерні особливості – це ступінь збереженості та комплексності архітектурно-містобудівної й історико-культурної спадщини; історична значущість; категорія охорони, їх унікальність; наявність цінних історичних і природних ландшафтів

Сьогодні на державному обліку перебуває 5150 пам’яток культурної спадщини області (з них 558 пам’яток національного значення): 3743 пам’ятки архітектури (з них 523 – національного значення), 636 пам’яток історії (з них 13 – національного значення), 223 пам’яток монументального мистецтва (з них 3 – національного значення), 486 пам’яток археології (з них 14 – національного значення), 3 пам’ятки науки і техніки, 59 пам’яток садово-паркового мистецтва (з них 5 – національного значення). 

До затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 № 878 Списку історичних населених місць України внесено  55 міст і селищ, які розташовані у Львівській області. 

Список історичних міст України у Львівській області

 

№ п/п	Назва історичного населеного місця	Дата заснування або першої писемної згадки
1	м. Львів	1256 рік
2	м. Белз	1031 рік
3	м. Бібрка	1211 рік
4	м. Борислав	XIV століття
5	м. Броди	1084 рік
6	смт Брюховичі	XV століття
7	м. Буськ	1097 рік
8	смт Великий Любінь	XIII століття
9	м. Великі Мости	кінець XV століття
10	м. Винники	XIII століття
11	м. Глиняни	1379 рік
12	смт Гніздичів	1491 рік
13	м. Городок	1213 рік
14	м. Добромиль	1374 рік
15	м. Дрогобич	1106 рік
16	м. Дубляни	1440 рік
17	м. Жидачів	1164 рік
18	м. Жовква	1368 рік
19	м. Золочів	1442 рік
20	смт Івано-Франкове	1611 рік
21	м. Кам'янка-Бузька	1464 рік
22	м. Комарно	XII-XIII століття
23	смт Краковець	1425 рік
24	смт Куликів	XIV століття
25	смт Магерів	XIV століття
26	смт Меденичі	1395 рік
27	м. Миколаїв	1570 рік
28	м. Моршин	1482 рік
29	м. Мостиська	1392 рік
30	смт Немирів	1580 рік
31	смт Нижанковичі	1408 рік
32	смт Новий Яричів	1370 рік
33	смт Олесько	1366 рік
34	м. Перемишляни	1437 рік
35	смт Підкамінь	1441 рік
36	смт Поморяни	1437 рік
37	м. Пустомити	1441 рік
38	м. Рава-Руська	1455 рік
39	смт Розділ	1569 рік
40	м. Рудки	1462 рік
41	м. Самбір	1238 рік
42	м. Сколе	1397 рік
43	м. Сокаль	1441 рік
44	смт Стара Сіль	1255, 1421 роки
45	м. Старий Самбір	XI століття, 1553 рік
46	м. Стрий	1396 рік
47	м. Судова Вишня	1230 рік
48	м. Турка	1431 рік
49	м. Угнів	1360 рік
50	м. Хирів	1374 рік
51	м. Ходорів	1394 рік
52	м. Червоноград	1692 рік
53	смт Шкло	XV століття
54	смт Щирець	XII століття
55	м. Яворів	1376 рік

 

 

На території Львівщини створено 9 історико-культурних заповідників. Історико-культурні заповідники – спеціальні законодавчо визначені території, що охоплюють ансамблі й комплекси пам’яток історії та культури, мають виняткову історичну, наукову й культурну цінність та перебувають під охороною держави.

  

 

№	Найменування	Адреса	Підпорядкування	Рішення про створення
1	Державний історико-культурний заповідник «Тустань»	с. Урич, Стрийський район	Львівська обласна рада	Постанова Кабінету Міністрів України від 05.10.1994       № 687
2	Державний історико-культурний заповідник у Белзі	м. Белз, Червоноградський район	Міністерство культури та інформаційної політики України	Постанова Кабінету Міністрів України від 13.12.2001      № 1678 «Про Державний історико-культурний заповідник у м. Белз»
3	Державний історико-культурний заповідник «Нагуєвичі»	вул. Івана Франка, с. Нагуєвичі, Дрогобицький район	Львівська обласна рада	Постанова Кабінету Міністрів України від 10.03.1994     № 154 «Про державний історико-культурний заповідник «Нагуєвичі» на батьківщині Івана Франка»
4	Історико-культурний заповідник «Личаківський цвинтар»	вул. Мечникова, 33, м. Львів	Львівська міська рада	Постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2001     № 1761
5	Державний музей-заповідник «Олеський замок»	смт Олесько, Золочівський район	Міністерство культури та інформаційної політики України	Постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2001     № 1761
6	Державний музей-заповідник «Золочівський замок»	м. Золочів	Міністерство культури та інформаційної політики України	Постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2001р.   № 1761
7	Історико-культурний заповідник «Давній Пліснеськ»	с. Підгірці, Золочівський район	Львівська обласна рада	Рішення ХХХV сесії VI скликання Львівської обласної ради від 15.09.2015 № 1449
8	Історико-культурний заповідник «Стільське городище»	села Стільсько, Дуброва та Ілів, Стрийський район	Львівська обласна рада	Рішенням Львівської обласної ради від 15.09.2015 р. № 1450
9	Історико-культурний заповідник «Древній Звенигород»	с. Звенигород, Львівський район	Львівська обласна рада	Рішення Львівської обласної ради від 18.06.2020 № 1060

 

На території Львівської області розташовано 5 об’єктів, які внесені до Списку Світової спадщини ЮНЕСКО, а саме: Ансамбль історичного центру Львова та чотири дерев’яні церкви (церква святого Юрія ХVІ –ХVІІ ст., Пресвятої Трійці 1720 року, Собор Пресвятої Богородиці 1838 року, Зіслання Святого Духа 1502 року).

Львівщина належить до областей України з найбільшою кількістю замків. За дослідженнями науковців, тут з давньоруських часів до XVIII ст. було зведено близько дев’яти десятків мурованих оборонних пам’яток, значну частину яких складали замки. В області налічується 10 замків: Бродівський, Добромильський (замок Гербуртів), Жовківський, Золочівський, Львівський (руїни), Олеський, Свірзький, Старосільський, Підгорецький та Поморянський. Сьогодні Олеський замок є найпопулярнішим туристичним об’єктом за межами Львова. Олеський, Підгорецький, Золочівський, Свірзький, Жовківський замки об’єднані в популярний туристичний маршрут «Золота підкова Львівщини». Туристичним дивом Львівщини вважається замок-фортеця «Тустань» (X-XIII ст.) – пам’ятка історії, археології, архітектури та природи, яка не має аналогів у Європі.

В області функціонують історико-культурні заповідники, які містять пам’ятки архітектури, історії, археології, мистецтва, а також музеї, театри тощо. До них можна віднести і промислові об’єкти, які мають певну туристичну цінність (закинуті шахти, старі місця нафтовидобутку, солеваріння, гутного виробництва тощо).

Основні проблеми збереження, охорони та обліку об’єктів культурної спадщини:

- узгодження інтересів, пов’язаних з їх охороною, та інтересів, пов’язаних із розвитком населених пунктів та економічною діяльністю, зокрема, будівництвом і землекористуванням;

- вузьке коло фахівців, підрядних організацій та значні ресурси на виконання реставраційних робіт (включно з виготовлення науково-проєктної документації)

- низька обізнаність та інформованість громад щодо об’єктів культурної спадщини, неякісний інформаційний продукт та низький рівень популяризації;

- притягнення до відповідальності за порушення Закону «Про охорону культурної спадщини», зокрема, доведення до аварійного стану або знищення пам’яток, будівництво в охоронних зонах тощо,  слабкість чинного законодавства в частині визначення санкцій за порушення Закону;

- визначення ефективного управління об’єктом культурної спадщини, користувача та налагодження державно-приватного партнерства;

- низька соціальна свідомість громадянського суспільства щодо необхідності збереження культурної спадщини та її важливості в ідентифікації цілої нації.

 

2. Мета та завдання Програми

Метою Програми є реалізація державної політики щодо ефективного використання економічного потенціалу, збереження, популяризації пам’яток культурної спадщини області та захист традиційного характеру середовища.

Програма відповідає завданням Державної стратегії регіонального розвитку на період 2021 –  2027 років, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2020 № 695, яка визначає генеральний вектор сталого розвитку регіону, Указу Президента України №329/2020 «Про заходи щодо підтримки сфери культури, охорони культурної спадщини, розвитку креативних індустрій та туризму» від 18.08.2020 року.

Програма охорони культурної спадщини – це система заходів, що здійснюється місцевими органами виконавчої влади й місцевого самоврядування шляхом забезпечення ефективного управління в галузі охорони культурної спадщини.

Виконання заходів Програми сприятиме реалізації стратегічного бачення Львівщини як території європейських цінностей, де створені умови й можливості для розвитку, збереження та популяризації  культурної спадщини, що зафіксовано в Стратегії розвитку Львівської області на 2021 – 2027 роки.

 

3. Завдання, напрями діяльності та заходи Програми

Ефективне використання економічного потенціалу культурної спадщини для сталого розвитку громад, встановлює шість основних завдань:

 

І. Збереження, дослідження та реставраційні роботи на об’єктах культурної спадщини:

1. Контроль за дотриманням законодавства у сфері охорони культурної спадщини.
2. Здійснення заходів з реставрації пам’яток культурної спадщини.
3. Раціональне використання та консервація об’єктів культурної спадщини, збереження традиційного характеру середовища.
4. Забезпечення збереження історико-культурних заповідників та заповідних територій, їх розвиток.
5. Здійснення заходів із збереження територій історичних населених місць, пам’яток культурної спадщини, зон охорони, об’єктів всесвітньої спадщини, буферних зон, охоронюваних археологічних територій.
6. Формування обліку культурної спадщини та культурних цінностей.
7. Забезпечення виготовлення науково-проєктної документації на пам’ятки.
8. Підтримка заходів з розроблення та прийняття в установленому порядку містобудівної документації історичних населених місць (історико-архітектурні опорні плани).
9. Забезпечення дотримання прав і врахування потреб осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення на об’єктах культурної спадщини.
10. Моніторинг стану збереження об’єктів культурної спадщини.

 

ІІ. Комплексна реставрація пам’яток Львівщини, внесених до Списку об’єктів Світової  спадщини ЮНЕСКО:

1. Активізація роботи з номінування об’єктів, цінність яких є унікальною та які належать до Списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО.
2. Забезпечення охорони земель історико-культурного призначення та інших режимоутворювальних об’єктів (у т. ч. із Списку Світової спадщини ЮНЕСКО) у сфері охорони культурної спадщини.
3. Здійснення заходів з реставрації та забезпечення виготовлення науково-проєктної документації на об’єкти Світової спадщини ЮНЕСКО.

 

ІІІ. Популяризація культурної спадщини Львівщини

 

1. Стимулювання розвитку державно-приватного партнерства у сфері охорони культурної спадщини.
2. Залучення органів місцевого самоврядування, територіальних громад і приватної ініціативи до виявлення та використання культурно-просвітницького, туристичного, економічного й іншого потенціалу культурної спадщини.
3. Внесення об’єктів культурної спадщини до національних і міжнародних туристичних маршрутів.
4. Створення умов для підвищення туристичної привабливості міст, сіл та селищ з огляду на історико-культурну спадщину з використанням інтерактивних методів.
5. Сприяння розвитку туристично-екскурсійного руху та популяризація пам’яткоохоронної діяльності.
6. Формування сприятливого інформаційного поля для охорони культурної спадщини.
7. Створення комунікаційних платформ про необхідність охорони культурної спадщини.
8. Робота з громадськістю з метою її залучення до процесів управління та контролю в галузі охорони культурної спадщини.
9. Здійснення системних заходів з популяризації пам’яток культурної спадщини.
10. Забезпечення проведення архітектурних конкурсів, круглих столів тощо.

ІV. Підтримка проєктів охорони та збереження культурної спадщини, що реалізуються на території Львівської області.

1. Сприяння залученню недержавних форм інвестицій для забезпечення утримання пам’яток у належному стані і проведення необхідних робіт.
2. Сприяння залученню коштів міжнародної технічної допомоги та міжнародних організацій для збереження культурної спадщини у сфері охорони культурної спадщини.

3.Участь у грантових програмах.

1. Збереження, охорона та дослідження археологічної спадщини

 

VІ. Сприяння в охороні,  збереженні та популяризації культурної спадщини України за кордоном

Реалізація Програми  передбачає виконання таких етапів:

- забезпечення проведення першочергових досліджень, комплексного підходу до ревіталізації об’єкта, його адаптація до економічного життя локальної громади, формування інформаційно-методичної бази охорони культурної спадщини в регіоні;

- забезпечення виконання першочергових реставраційних і консерваційних робіт на найбільш цінних пам’ятках, їх реставрація та реабілітація;

- організація використання і пристосування об’єктів культурної спадщини, вдосконалення музейної справи, створення культурно-мистецьких просторів, інвестиційно-фінансової бази.

Критерії щодо формування щорічних заходів такі:

- передбачення фінансування аварійно-відновлювальних робіт для пам’яток культурної спадщини (об’єктів), яким загрожує часткова або повна втрата;

- передбачення фінансування для заходів і пам’яток культурної спадщини (об’єктів), роботи на яких були розпочаті в попередній період;

- передбачення фінансування для заходів і об’єктів, для яких буде заплановане співфінансування Міжнародної технічної допомоги (МТД) та місцевих бюджетів області.

 

Основні заходи, що реалізуються в межах Програми:

1. Збереження, охорона та проведення комплексних робіт на пам’ятках дерев’яної сакральної архітектури;
2. Реставрація іконостасів та стінописів пам’яток сакральної архітектури;
3. Збереження, охорона, дослідження замків, палаців та резиденцій;
4. Збереження, охорона, дослідження мурованих храмів та монастирів Львівщини;
5. Виготовлення (коригування) науково-проєктної документації для об’єктів культурної спадщини;
6. Реставрація пам’яток, внесених до Списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО;
7. Організація та проведення, навчальних семінарів, конференцій, фестивалів, архітектурних конкурсів, круглих столів;
8. Виготовлення облікової документації та інших документів для пам’яток культурної спадщини;
9. Підтримка проєктів охорони та збереження культурної спадщини, що реалізуються на території Львівської області;
10. Збереження, охорона та дослідження археологічної спадщини;
11. Сприяння в охороні та збереженні і популяризації культурної спадщини України за кордоном тощо.

Програма має стати концептуальною базою довгострокового розвитку галузі культурної спадщини, забезпечити збереження пам’яток історико-культурної спадщини, збереження та популяризацію національної пам’яті, покращити рівень туристичної та рекреаційної інфраструктури області, сприяти зростанню привабливості пам’яток культурної спадщини серед мешканців і гостей краю.

 

4. Порядок виконання Програми

 

Реалізація Програми передбачає виконання таких етапів:

- забезпечення проведення першочергових досліджень, комплексного підходу до ревіталізації об’єкта, його адаптація до економічного життя місцевої громади, формування інформаційно-методичної бази охорони культурної спадщини в регіоні;

- забезпечення виконання першочергових реставраційних і консерваційних робіт на найбільш цінних пам’ятках, їх реставрація та реабілітація;

- організація використання і пристосування об’єктів культурної спадщини, вдосконалення музейної справи, створення культурно-мистецьких просторів, інвестиційно-фінансової бази.

Критерії щодо формування щорічних заходів такі:

- передбачення фінансування аварійно-відновлювальних робіт для пам’яток культурної спадщини (об’єктів), яким загрожує часткова або повна втрата та які перебувають в аварійному стані;

- передбачення фінансування для заходів і пам’яток культурної спадщини (об’єктів), роботи на яких були розпочаті в попередній період;

-пам’ятки, на які виготовлено проєктно-кошторисну документацію на реставраційні роботи;

- передбачення фінансування для заходів і об’єктів, для яких буде заплановане співфінансування Міжнародної технічної допомоги (МТД) та місцевих бюджетів області.

Бюджетні кошти використовуються в межах відповідних бюджетних призначень на відповідний рік, згідно з переліком робіт та заходів з охорони культурної спадщини. Крім того, для фінансового забезпечення виконання Програми залучаються в установленому законодавством порядку кошти державного та місцевого бюджетів у межах асигнувань, передбачених відповідними щорічними бюджетами, субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, а також фонди (у тому числі Міжнародна технічна допомога), благодійні внески юридичних і фізичних осіб та кошти з інших джерел фінансування, не заборонених законодавством.

Під час формування переліку заходів, субвенції з обласного бюджету надаються місцевим бюджетам за дотримання таких умов:

• приналежність об’єкта до переліку пам’яток національного чи місцевого значення (охоронний номер пам’ятки);
• об’єкти, які мають високий економічний потенціал та перспективу включення в культурне й економічне життя локальних громад;
• об’єкти, на яких завершуються роботи, розпочаті в попередні періоди;
• пам’ятки, які перебувають в аварійному стані;
• пам’ятки, які мають виготовлену проєктно-кошторисну документацію на реставраційні роботи;
• пам’ятки, для яких передбачене фінансування з місцевого бюджету;
• готовність органів місцевого самоврядування, користувачів чи балансоутримувачів пам’ятки співфінансувати заходи щодо збереження пам’яток.

 

Звернення щодо співфінансування повинне містити таку інформацію:

- приналежність об’єкта до переліку пам’яток національного чи місцевого значення (охоронний номер пам’ятки);

- місцезнаходження пам’ятки;

- опис технічного стану;

- наявність чи відсутність проєктно-кошторисної документації на виконання реставраційних робіт;

- стисла програма ревіталізації об’єкта культурної спадщини для територіальної громади, його вагомість та значення в економічному й культурному житті;

- готовність органів місцевого самоврядування, користувачів чи балансоутримувачів пам’ятки співфінансувати заходи щодо збереження пам’яток.

Використання субвенції з обласного бюджету здійснюється на засадах  співфінансування з відповідних місцевих бюджетів та інших джерел, не заборонених законом, із урахуванням індексу платоспроможності територіальних громад:

• індекс більший від 1,0: 20 відсотків коштів з обласного бюджету,

80 відсотків з бюджету громади чи інших джерел;

• з індексом від 0,8 до 1,0: 40 відсотків коштів з обласного бюджету, 60 відсотків з бюджету громади чи інших джерел;
• з індексом від 0,6 до 0,8: 60 відсотків коштів з обласного бюджету, 40 відсотків з бюджету громади чи інших джерел;
• індекс менший за 0,6: 80 відсотків коштів з обласного бюджету, 20 відсотків з бюджету громади чи інших джерел.

Для співфінансування з обласного бюджету для бюджетів територіальних громад подається проєктна заявка відповідно до додатка 4.

До проєктної заявки додаються:

• гарантійний лист місцевої ради про дотримання нею умов щодо забезпечення реалізації проєкту на умовах співфінансування з місцевого бюджету в обсязі не менш, як визначено відповідним індексом платоспроможності, своєчасне використання субвенції з обласного бюджету в повному обсязі, завершення реалізації проєкту до кінця поточного року;
• копія (наказу, рішення) про затвердження проєктної документації;
• фотографії, що фіксують поточний стан пам’ятки (її частини), що потребують реставрації.

Проєктна заявка та гарантійний лист за підписом керівника відповідної місцевої ради подаються на розгляд до департаменту архітектури та розвитку містобудування облдержадміністрації до 31 березня поточного року.

Департамент архітектури та розвитку містобудування облдержадміністрації формує надіслані проєктні заявки із додатками та подає на розгляд Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини у Львівській області при департаменті архітектури та розвитку містобудування облдержадміністрації.

До 30 квітня поточного року департамент архітектури та розвитку містобудування облдержадміністрації розглянуті проєктні заявки із додатками та протоколом засідання Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини у Львівській області при департаменті архітектури та розвитку містобудування облдержадміністрації подає на розгляд і погодження до Львівської обласної ради.

Головним розпорядником коштів виступає департамент архітектури та розвитку містобудування обласної державної адміністрації.

Перерахування коштів з обласного бюджету здійснюється на підставі заявок головного розпорядника коштів щодо їх потреби в межах затверджених обсягів видатків на цю мету в обласному бюджеті з урахуванням обсягів виконаних робіт, співфінансування з місцевих бюджетів та помісячного розпису.

Складання і подання фінансової звітності про використання коштів здійснюється в установленому законодавством порядку.

Контроль за цільовим та ефективним використанням коштів покладається на головних розпорядників коштів, замовників і виконавців робіт.

 

5. Координація та контроль за виконанням Програми

 

Координацію та контроль за виконанням Програми здійснюють департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації і профільна постійна комісія обласної ради з питань історико-культурної спадщини та туризму.

На виконання рішення Львівської обласної ради від 19.09.2017 №491 «Про внесення змін до рішення від 25.10.2016 № 272 «Про затвердження Порядку обговорення і внесення на розгляд обласної ради обласних (бюджетних) цільових програм, моніторингу та звітності щодо їх виконання», визначені головні розпорядники коштів обласного бюджету, передбачених на виконання обласної цільової Програми, щоквартально (зростаючим підсумком), до 15 числа наступного місяця після звітного періоду, подають до постійної комісії з питань історико-культурної спадщини та туризму і з питань бюджету та соціально-економічного розвитку звіт про стан виконання заходів програми, окрім річного звіту, який подається до 25 січня, наступного за звітним.

Основні напрями і заходи Програми можуть коригуватися з урахуванням соціально-економічної ситуації в області та чинної нормативно-правової бази.

При необхідності внесення змін до окремих напрямів Програми їх відповідне погодження відбувається профільними структурними підрозділами Львівської обласної державної адміністрації, постійними депутатськими комісіями та затверджується керівництвом Львівської обласної державної адміністрації та Львівської обласної ради.

 

6. Обсяги та джерела фінансування заходів Програми

 

Заходи Програми реалізуються за рахунок коштів і в межах видатків обласного, місцевого та державного бюджетів передбачених на збереження історико-культурної спадщини, та суб’єктів підприємництва всіх форм власності, громадських і неприбуткових організацій, коштів міжнародної технічної допомоги і грантів, інвестиційних коштів, інших джерел, не заборонених законодавством.

Фінансування з обласного бюджету здійснюється в межах видатків, передбачених у бюджеті на відповідний рік.

Перелік напрямів (завдань, заходів) використання бюджетних коштів та зміни до них з визначеним обсягом фінансування щорічно затверджуються рішенням ради, що приймається на пленарних засіданнях сесії обласної ради.

Переліки об’єктів на виконання заходів Програми, що передбачають реставрацію, за винятком тих, що визначаються за результатами конкурсного відбору, затверджуються рішеннями ради, що приймаються на пленарних засіданнях сесії обласної ради.

 

7. Очікувана ефективність Програми

 

Програма спрямовується на забезпечення умов реалізації нормативно-правових актів України в галузі охорони культурної спадщини з урахуванням розвитку області, збільшення й ефективного залучення до сфери охорони ресурсів інтелектуального та економічного потенціалу області.

Реалізація Програми дозволить вирішити такі завдання:
- вивчення, аналіз, облік і збереження  культурної спадщини, що є необхідною та важливою умовою планування розвитку територіальних громад регіону. Програма надасть можливість оцінити характер цих ресурсів, їхню цінність, кількість, атрактивність, доступність та інші фактори, від яких залежить можливість залучення об’єктів культурної спадщини до економічного життя новостворених громад;

- використання ресурсу культурної спадщини для розвитку і зміцнення сучасної української ідентичності. Для напрацювання пропозицій щодо розвитку територій у сфері збереження і використання історико-культурної спадщини залучатимуться широкі кола експертів у галузі туризму, культури, архітектурної спільноти та активні представники громади. Першочергово отримають підтримку інноваційні підходи і відповідні ініціативи громадян, які включають спадщину в сучасне культурне життя українського суспільства;

- реалізація комплексного підходу ревіталізації об’єктів культурної спадщини, що передбачатиме не лише завдання, пов’язані з поліпшенням технічного стану історичних будівель, а й розвитком публічних просторів, наданням їм нових функцій. Посилення цінності та культурної ваги об’єкта спадщини на всіх етапах: до реставрації, під час реставраційних робіт та на етапі повного ефективного управління об’єктом культурної спадщини;

- удосконалення системи управління охорони об’єктів культурної спадщини, виконання заходів з першочергових протиаварійних робіт щодо збереження об'єктів культурної спадщини, забезпечення збереження пам'яток у процесі їх експлуатації та проведення реставраційних пам’яткоохоронних заходів, забезпечення сталості у виконанні міжнародно-правових зобов’язань у сфері охорони культурної спадщини перед європейською спільнотою.

Виконання Програми повинно дати поштовх позитивним зрушенням у сфері охорони культурної спадщини. Це стосується передусім усвідомлення суспільством необхідності збереження пам’яток для нинішнього та майбутніх поколінь, як важливого чинника патріотичного виховання громадян, розвитку національної свідомості українського народу.

 

 

 

Директор департаменту архітектури

та розвитку містобудування

обласної державної адміністрації                                      Олена ВАСИЛЬКО