Швеція та Польща надають військово-технічну та гуманітарну допомогу Україні

23 лютого 2022

З 19 лютого зняли обмеження на прикордонний рух на кордоні з Україною та в пунктах пропуску повітряного кордону. Про це інформує Прикордонна служба Республіки Польщі. Так, з 19 лютого іноземці, які перетинають державний кордон на ділянці з Україною, а також на повітряних прикордонних переходах, не обмежуються метою в’їзду на територію Польщі. На польських кордонах, які є зовнішніми кордонами ЄС, відновили правила в’їзду до пандемії. В’їзд цих осіб відбувається на загальних умовах після виконання умов в’їзду та перебування, зазначених у положеннях Регламенту (ЄС) 2016/399 Європейського Парламенту та Ради про Кодекс правил ЄС, що регулюють переміщення осіб через кордон (Шенгенський прикордонний кодекс). Наразі обмеження пасажиропотоку на повітряних прикордонних пунктах пропуску на в’їзді до Польщі поширюються лише на перетин кордону з Росією та Білоруссю та авіасполучення з Росією та Білоруссю. Іноземці, які прибувають з інших країн, окрім Росії та Білорусі, не обмежені метою в’їзду на територію Польщі, а їх в’їзд здійснюється за загальними правилами – вони повинні мати відповідні та дійсні проїзні документи. Хто може в’їхати до Польщі після перетину кордону з Росією та Білоруссю та де можна перетнути кордон з Росією, Білоруссю та Україною читайте за посиланням. 

26 січня 2022

Папа Римський Франциск у контексті ситуації навколо України закликав усіх людей доброї волі молитися за те, щоб кожна політична дія служила загальнолюдському братерству, і запропонував, щоб середа, 26 січня 2022 року, була Днем молитви за мир. «З тривогою стежу за зростанням напруження, яке загрожує завдати нового удару по мирові в Україні та підважує безпеку на всьому Європейському континенті, що має ще ширші наслідки. Звертаюся із палким закликом до всіх людей доброї волі підносити молитви до всемогутнього Бога, щоб кожна політична дія та ініціатива більше служила загальнолюдському братерству, а не частковим інтересам. Той, хто прагне досягти своєї мети, завдаючи шкоди іншим, зневажає власне покликання людини, бо всі ми створені братами і сестрами», - сказав Папа Римський 23 січня. «Спільна молитва єднає нас у протистоянні брехні та тривозі, яка опановує серця багатьох. Спокій та взаємна підтримка мають залишатись незламним вектором нашого життя. Молитва разом не дозволить похитнути наш незламний дух єдності та віру, що все найкраще попереду. Тож закликю усіх вірних єднатися з цілим світом у молитві, до якої у своєму зверненні закликав Святіший Отець Папа Франциск», - зазначив голова облдержадміністрації Максим Козицький.

24 листопада 2021

14-21 листопада у Республіці Польща, поблизу міста Познань, відбулись міжнародні навчання «Як захистити молодь від радикалізації? Протидія мові ненависті й фейковим новинам» за програмою «Еразмус+» із співфінансуванням з боку Євросоюзу у тематиці «MobilityofYouthWorkers». Участь у заході взяв спеціаліст Управління туризму та курортів Львівської ОДА Тарас Вархоляк разом із представниками організацій, які працюють із молоддю. Партнером у проєкті від української сторони виступила ГО «Центр досліджень місцевого самоврядування». Захід об'єднав делегації Італії (регіон Венето), Німеччини (регіон Гессен), Греції (регіон Крит), Грузії (регіон Горі) та України (Львівська область). Загалом більш як 30 осіб, представників різних сфер. Керівником навчань виступила асоціація «Форум культур» («ForumKultur») на чолі з головою Бернардом Жолиняком. Тренерами були професори Познанського університету імені Адама Міцкевича – Ханна Мамзер та Марек Казьмєрчак. Метою тренінгу, як зауважив Бернард Жолиняк, є намір надати інструменти й навички підтримки у роботі з молоддю у сфері розпізнавання та читання популістського контенту та протидії мові ненависті. Робочою мовою на заході, що тривав тиждень, була англійська. Представники кожної з держав виступали з презентаціями, ділилися власним досвідом у роботі з молоддю, виконували завдання в міжнаціональних групах. Окремим заходом була презентація культур кожної з держав-учасниць навчань. А на практиці свої знання у сфері роботи з молоддю учасники застосували в школі поблизу Познаня – провели практичні майже двогодинні заняття для учнів. «Ми часто влаштовуємо заходи, в яких бере участь зокрема і молодь – велопробіги, походи в гори. Тож знання, здобуті на навчаннях, особливо актуальні й для нашої сфери. Важливим також є й налагодження співпраці із колегами з інших країн для майбутніх проєктів», – зауважила керівниця управління туризму та курортів Львівської ОДА Наталя Табака.

20 жовтня 2021

Одна з вакцин проти COVID-19, які використовує Україна, – AstraZeneca. Це векторна вакцина, яку розробила шведсько-британська компанія AstraZeneca разом з Оксфордським університетом. Вакцина, вироблена в ЄС, має торговельну марку Vaxzevria, в Південній Кореї – AstraZeneca-SKBio, в Індії – Covishield. Схвалена ВООЗ, ЄС, Канадою, Індією та багатьма іншими країнами для екстреного використання. Застосовується для всіх, старше 18 років. Як працює: AstraZeneca використовує безпечний вірус застуди, у який вмонтована “інструкція” для виготовлення специфічних білків коронавірусу. Вектор доставляє цю “інструкцію” в клітини організму людини. Клітини починають виробляти цей білок. Імунна система розпізнає, що білок не належить людині, і виробляє антитіла та Т-клітини до нього. Так організм вчиться, як захиститися в разі зустрічі зі справжнім вірусом.  Це добре вивчена технологія, що робить векторні вакцини безпечними. Прикладом вакцини цього типу є вакцина проти гарячки Ебола. Ефективність вакцини: За останніми даними досліджень у реальних умовах, тобто після того, як десятки мільйонів людей у всьому світі щепилися цією вакциною, дві дози AstraZeneca захищають від важкої хвороби та госпіталізації з ефективністю 92% для штаму коронавірусу Дельта та 86% для штаму Альфа. Джерело: bit.ly/UK_delta  Різні дослідження показали, що вакцина на 80% зменшує ризик заразитися коронавірусом (bit.ly/3F0LtNe) та майже у два рази зменшує ризик інфікувати ваших невакцинованих близьких і рідних, якщо ви все ж таки захворієте (bit.ly/3CXs9Pe). Склад вакцини: Діюча речовина: модифікований аденовірус, що містить у собі специфічний білок коронавірусу, який викликає імунну відповідь. Допоміжні речовини: L-гістидин та L-гістидин гідрохлорид моногідрат; динатрієва сіль етилендіамінтетрацтової кислоти (EDTA); магнію хлорид; етанол; полісорбат 80; натрію хлорид; сахароза; вода для ін’єкцій. Інтервал: Інтервал між введеннями вакцини 4-12 тижнів. Для повної вакцинації необхідні 2 дози.  AstraZeneca в Україні: На кінець вересня Україна отримала 4,9 млн доз вакцини AstraZeneca різних виробників і вже понад 1,26 млн українців вакцинувались нею, зокрема, на Львівщині - 122 884 особи. Вакцина доступна у центрах масової вакцинації та пунктах щеплень. Переваги: За даними онлайн-видання про візові вимоги різних країн VisaGuide.World, AstraZeneca європейського та корейського виробництва визнана у 145 країнах світу (станом на 29.09.2021). Це означає, що якщо ці країни дозволятимуть в’їзд громадян України, щеплення цією вакциною даватиме право перетинати кордон, селитися в готелях та відвідувати публічні місця та заходи.  Важливо! Якщо ви плануєте подорож, перевіряйте умови в’їзду кожної країни на tripadvisor.mfa.gov.ua. Не зволікайте, запишіться на щеплення та захистіть себе та близьких від COVID-19. Оберіть найближчий пункт щеплень чи центр масової вакцинації на list.covid19.gov.ua або за телефоном 0 800 60 20 19. Відповіді на часті запитання про вакцинацію, рекомендації читайте тут: vaccination.covid19.gov.ua/faq  Додаткові джерела інформації про вакцину: Сайт AstraZeneca www.astrazeneca.com (англійською) Інформація про вакцину Всесвітньої організації охорони здоров’я: www.who.int/news-room/feature-stories/detail/the-oxford-astrazeneca-covid-19-vaccine-what-you-need-to-know  (англійською) Детальніше про вакцину "Комірнаті" (Пфайзер): https://loda.gov.ua/news?id=62807 Детальніше про вакцину "Коронавак": https://loda.gov.ua/news?id=62824 Джерело: МОЗ

18 жовтня 2021

Депаратмент освіти і науки в складі загальноукраїнської делегації взяв участь у навчальному візиті до Польщі, в межах якого ознайомилися з системою функціонування професійної освіти в Республіці Польщі. Захід організували за підтримки проєкту EU4Skills та Міжнародного фонду солідарності (Польща). Під час тижневого візиту для української делегації організували відвідини профтех закладів у різних містах та тематичні обговорення в  профільних міністерствах, серед яких Міністерство освіти і науки, Міністерство фондів розвитку і регіональної політики, Міністерстві сім’ї та соціальної політики тощо. Також поляки ділилися своїм досвідом у роботі закладів з працедавцями. «Професійна освіта Польщі є гнучкою та інноваційною, зокрема за рахунок багатьох проєктів Європейського Союзу. Нашим сусідам вдається робити професійну освіту престижною. Діти дедалі частіше обирають заклади ПО для вступу, хоча також є проблеми з набором у сільській місцевості, розмови про оптимізацію мережі в них досі актуальні. За словами самих поляків, ця реформа освіти спочатку давалася дуже непросто, але останніми роками справді спостерігаються позитивні зміни. Варто розвивати реалізацію проєктів в освіті та налагоджувати тісну співпрацю з працедавцями», - розповів начальник відділу професійно-технічної освіти Іван Пикус. Реформування професійної освіти у Польщі стартувало восени 2017 року і має завершитись у 2023 році. Дуже серйозно в Польщі стоїть питання популяризації та підвищення привабливості професійної освіти. За останні 15 років спостерігається значний успіх, адже за опитуваннями серед учнів 56,5% зацікавлені у вступі саме до закладів профосвіти.

7 жовтня 2021

7-8 жовтня міністр закордонних справ Турецької Республіки Мевлют Чавушоглу відвідує з візитом Україну (м. Львів) на запрошення міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби.  Керівники зовнішньополітичних відомств провели Дев’яте засідання Спільної групи стратегічного планування. Міністри обговорили стан виконання домовленостей, досягнутих на найвищому політичному рівні та перспективи подальшої українсько-турецької співпраці у сферах політики та безпеки, торгівлі та інвестицій, оборонної промисловості, енергетики, інфраструктури, транспорту та літакобудування.  «Ми обговорювали сьогодні подальший розвиток військово-технічного співробітництва, зокрема виробництво безпілотників Bayraktar в Україні. Туреччина також цікавиться можливостями українського «Антонова». Ефективність наших літаків була яскраво доведена під час ліквідації пожеж у Туреччині», - зазначив Дмитро Кулеба. Мевлют Чавушоглу висловив вдячність Україні за допомогу в подоланні лісових пожеж у Туреччині влітку цього року: «Ми ніколи не забудемо цю допомогу, яку надала дружня Україна в моїй рідній Анталії та сусідній провінції Мугла».  Сторони домовилися провести наприкінці січня – початку лютого 2022 року у Києві Десяте засідання Стратегічної ради високого рівня під головуванням президентів України і Туреччини. Засідання буде приурочене 30-річчю встановлення дипломатичних відносин між нашими державами. Глави МЗС приділили ключову увагу безпековій ситуації в регіоні Чорного моря, зокрема підготовці до проведення в цьому році в Анкарі політико-безпекових консультацій на рівні керівників зовнішньополітичних та оборонних відомств України і Туреччини у форматі «Квадрига». Дмитро Кулеба та Мевлют Чавушоглу також обговорили зміцнення співпраці між військово-морськими силами як у двосторонньому, так і в багатосторонньому форматах. «Ми єдині з Мевлютом у тому, що в Чорному морі потрібно забезпечити баланс безпеки та інтересів. Чорне море не має бути простором для агресивних дій жодної з країн. Україна та Туреччина тісно співпрацюють для досягнення цієї мети», - підкреслив Дмитро Кулеба. Сторони обговорили подальшу практичну взаємодію в рамках Кримської платформи, домовилися приділити пріоритетну увагу та координувати дії щодо забезпечення прав людини на тимчасово окупованому півострові. Дмитро Кулеба додав, що сторони також обговорили питання енергетичної безпеки, зокрема у контексті постачання газу.  Дмитро Кулеба і Мевлют Чавушоглу підписали План консультацій між МЗС України і МЗС Туреччини на 2022-2023 роки, який передбачає обмін досвідом у різних сферах взаємного інтересу.

9 вересня 2021

З 9 вересня громадян України додано до категорії осіб, яким дозволено в’їзд на територію Республіки Польща. У тому числі з метою туризму. Інформують у департаменті міжнародної технічної допомоги та міжнародного співробітництва Львівської ОДА. Загальні правила прибуття з-за кордону: -  термін 10-денного карантину буде скорочено, у разі наявності негативного результату тесту на SARS-Cov-2, виконаного не раніше 7–денного періоду з моменту в’їзду на територію Польщі. Завершенням карантину вважається наявність у телеінформаційній системі, внесеного діагностичною лабораторією, запису про негативний результат тесту. Вищезазначене стосується також дітей, які перетинають зовнішній кордон ЄС на в’їзд до Польщі. Від обов’язку перебування на карантині після перетину зовнішнього кордону ЄС звільнено осіб: - вакцинованих від COVID-19 (за наявності англомовного/польськомовного документального підтвердження про повний курс вакцинації вакциною, зареєстрованою в ЄС – Pfizer, Moderna, Astra-Zeneca, Jonson&Jonson); - перехворілих на COVID-19 (за наявності документального підтвердження); - визначених у § 3 Положення Ради Міністрів про встановлення обмежень та заборон у зв’язку з епідемією (водії та члени екіпажів авіа-, залізничних, судноплавних і автотранспортних засобів, інспектори морської адміністрації, учні + супроводжуюча особа, студенти, слухачі, здобувачі післядипломної освіти, докторанти, дипломати, медики, працівники на сільськогосподарських підприємствах, спортсмени + тренери, лікарі, фізіотерапевти, судді, акредитовані журналісти, які в’їжджають до Польщі з метою участі у спортивних заходах, особи, які мають дозвіл на постійне проживання або карту довготермінового резидента країни-члена ЄС + членів їх сімей, які в’їжджають до Польщі з метою транзиту її територією).

24 серпня 2021

Сьогодні, 24 серпня, у День 30-річчя Незалежності України, у храмах Львівщини провели спільні молитви за Україну. Голова Львівської облдержадміністрації Максим Козицький взяв участь у молитві у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла у Львові. У Богослужінні взяли участь чисельні парафіяни та представники влади. Очолив моління преосвященніший владика Михаїл Колтун (єпарх Сокальсько-Жовківський та Керівник Департаменту військового капеланства Патріаршої курії Української Греко-Католицької Церкви). Зазначимо, що з 2014 року,  від початку російсько-української війни на Сході України, понад 300 захисників з Львівщини віддали своє життя за цілісність території та Незалежність України.

2 серпня 2021

До 30-ї річниці Незалежності України відбудеться Всеукраїнський конкурс малюнків та фотографій "Що для мене Україна?". Організатори запрошують дітей віком від 3 до 18 років з України та української діаспори різних країн взяти в ньому участь.  Конкурс проводиться за двома категоріями – фотографія та малюнок. Конкурсні роботи не повинні порушувати авторські права інших осіб (плагіат), бо в такому випадку на будь-якому етапі конкурсу учасника дискваліфікують. Відповідальність за порушення авторських прав несе учасник конкурсу та його законний представник. Номінації в категорії «Фотографія» (за тематикою, без вікового розподілу): • Українські традиції (на фото мають бути показані традиції вашої родини чи громади, навчального закладу, гуртка тощо); • Визначні місця моєї малої Батьківщини (на фото мають бути місця (природа чи архітектура), які є візитівкою села, селища, міста, району чи області, в якій ви живете). Номінації в категорії «Малюнок» (за віком): • Перша Молодша група. Індивідуальна робота від 3 до 5 років, а колективна робота - від 3 до 5 років; • Друга Молодша група. Індивідуальна робота - від 6 до 10 років, а колективна робота - від 6 до 10 років; • Середня група. Індивідуальна робота від 11 до 14 років, а колективна робота - від 11 до 14 років; • Старша група. Індивідуальна робота - від 15 до 18 років, а колективна робота - від 15 до 18 років. Колективною вважається робота, яку виконали не більше, ніж 3 особи. Конкурсні роботи повинні бути пов’язані з загальною тематикою Конкурсу; виконуються в довільній графічній чи живописній техніці (олівці, фломастери, фарби, авторська техніка) на форматі А4 чи А3. Малюнки можуть бути виконані у форматі мінікоміксу чи «мему» (гумористичні зображення, в яких знакові елементи співіснують з текстовими елементами). За бажанням конкурсант разом з роботою може надіслати на зазначену електронну адресу відео до 1 хвилини з власною розповіддю на тему: «Що для мене Україна». Це відео буде використане при створенні загального відео сюжету про конкурс та буде демонструватися під час виставки робіт. Вимоги до робіт та їх доставлення. Конкурсна робота (у просканованому форматі, JPEG) разом із заявкою (із зазначенням прізвища, ім’я та по батькові конкурсанта, дати народження, контактного телефону, електронної адреси, місця проживання, контактної інформації законних представників, назви номінації, назви конкурсної роботи та короткого (1-2 речення) описання зображеного на малюнку чи фото) подають до Організаційного комітету, шляхом направлення відповідного листа на електрону адресу uwcfua@gmail.com (обов’язково зазначити в темі листа – «Що для мене Україна») до 13 серпня 2021 року включно. Кожен учасник може подати для участі в Конкурсі не більше 3 конкурсних робіт в рамках однієї чи декількох обраних номінацій. Щоб конкурсний малюнок чи фотографія взяли участь у виставці робіт, його оригінал необхідно завчасно надіслати Укрпоштою за адресою: 02147, м. Київ, а/с 34, отримувач: УКЦППОН. Якщо Ви бажаєте відправити роботу за допомогою Нової пошти, іншої служби доставки чи особисто доставити роботу організаторам конкурсу, то, будь ласка, звертайтеся в індивідуальних повідомленнях на Facebook-сторінку: https://www.facebook.com/uwcfoundation.  Оригінали робіт, надіслані на будь-які інші поштові адреси чи у будь-який інший спосіб, що попередньо не узгоджений з організаторами конкурсу, прийматися НЕ будуть. Роботи учасників, оригіналів яких не буде в наявності в організаторів станом на 18.08.2021 року, будуть брати участь у виставці вибірково (найкращі роботи можуть бути видруковані). ДЕТАЛЬНІ УМОВИ УЧАСТІ У КОНКУРСІ МІСТЯТЬСЯ У ПОЛОЖЕННІ ПРО КОНКУРС за посиланням. Переможців конкурсу оголосять під час Творчого фестивалю «З Україною в серці», що відбудеться в м. Київ під час святкових заходів з нагоди Дня Незалежності України. Крім того, на зазначеному фестивалі буде організована виставка робіт учасників конкурсу. Контактні дані Оргкомітету: електронна адреса uwcfua@gmail.com, повідомлення на Facebook-сторінку фонду UWCF.  Довідково про конкурс: Вперше конкурс "Що для мене Україна?" відбувся у 2020 році. Він одразу зібрав більш як 6 тисяч робіт від понад 3 тисяч учасників. В Україні найактивнішими стали Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Луганська, Одеська, Полтавська, Харківська, Черкаська, Чернівецька області та місто Київ, при чому саме діти із сільської місцевості надіслали переважну кількість робіт. Серед української діаспори найактивнішими стали жителі Австралії, Австрії, Естонії, Казахстану, Киргизстану, Кіпру, Німеччини, Норвегії, Польщі, Росії, Туреччини, Швеції та Швейцарії. Переможців обирали видатні політики, громадські діячі та художники. Завершився конкурс виставкою робіт його учасників під назвою «Карта, що говорить» на Творчому фестивалі «З Україною в серці», який відбувся 23 серпня 2020 року у столичному парку ім. Т.Г. Шевченка.   Карта заговорила завдяки розповідям учасників конкурсу, які були змонтовані у загальне відео та зчитувалося з карти за допомогою QR-коду. Відео можна переглянути на YouTube-каналі UWCF за посиланням.

7 липня 2021

Україна й Литва успішно розвивають взаємовигідну співпрацю в межах стратегічного партнерства, яке є багатовимірним і динамічним та завжди наповнюється конкретними проектами й ініціативами. Про це заявив Президент Володимир Зеленський під час спільної прес-конференції з Президентом Литовської Республіки Гітанасом Наусєдою у Вільнюсі. «Немає такої сфери чи галузі, у якій не співпрацюють українці й литовці. У політико-дипломатичній сфері діє Рада Президентів України та Литви. У військово-оборонній – Литовсько-польсько-українська військова бригада. Транспортно-транзитна сфера – це проекти, які будуть обговорюватися на рівні наших міністрів інфраструктури в ці два дні. Це проекти потягу «Вікінг» та потягу «Чотири столиці». Гуманітарна сфера – Рада обмінів молоддю», – наголосив Глава Української держави. Він також відзначив численні формати співпраці між урядами двох країн, Верховної Ради та Сеймасу, профільних відомств. «Наша співпраця є багатовимірною та орієнтованою на результат», – констатував Володимир Зеленський. Водночас, на переконання Президента України, навіть за нинішньої динамічної співпраці обидві країни мають чимало напрямів і сфер, у яких можуть і здатні досягти значно більшого. Перш за все, за словами Володимира Зеленського, йдеться про сферу торговельно-економічних відносин, інвестиційну й транспортно-транзитну співпрацю. «За результатами цього року ми очікуємо, що обсяги двосторонньої торгівлі товарами й послугами відновлять позитивну динаміку та показники докризового періоду. Ми домовилися, що результати відповідної роботи ми зможемо підбити вже наприкінці цього року, під час чергового засідання Ради Президентів України та Литовської Республіки», – зазначив він. Глава Української держави також висловив переконання, що Четверта Конференція з питань реформ в Україні, яка відбулася сьогодні у Вільнюсі, стане ефективним майданчиком для пошуку нових перспективних шляхів взаємодії двох країн та імплементації наших реформ. Президент Литви зі свого боку зазначив, що сьогодні міністри транспорту двох держав у Клайпедському порту розмовлятимуть про перспективи співпраці у сфері інфраструктури. «Я вірю, що ми маємо плекати й економічні, і політичні, і культурні зв’язки», – наголосив Гітанас Наусєда.

19 травня 2021

За підсумками щорічного моніторингу соціально-економічного розвитку регіонів України за 2020 рік, Львівська область зайняла 5 місце за усіма напрямами оцінки. Порівняно з 2019 роком Львівщина піднялася у рейтингу на 3 сходинки. Як зазначив голова Львівської облдержадміністрації Максим Козицький, що незважаючи на нестабільну економічну ситуацію, поширення COVID-19 та тривалий час локдауну, у 2020 році збережено позитивні тенденції щодо динаміки основних соціально-економічних показників в ключових сферах розвитку області. Зокрема, 1 місце - за показниками: індекс промислової продукції (105,4%); частка випускників шкіл звітного року з атестатом про повну загальну середню освіту, 74,2% до загальної чисельності осіб, прийнятих на початковий цикл навчання до вищих навчальних закладів IIIIV рівня акредитації; частка випускників загальноосвітніх навчальних закладів, які отримали за результатами ЗНО з української мови та літератури 160 балів і вище, 35,9% до загальної кількості учнів, що проходили тестування з української мови та літератури; 2 місце - за часткою випускників загальноосвітніх навчальних закладів, які отримали за результатами ЗНО з іноземної мови 160 балів і вище, 36,7% до загальної кількості учнів, що проходили тестування з іноземної мови; 3 місце - за часткою сільських домогосподарств, які мають доступ до Інтернету вдома, 59,8% до загальної кількості таких домогосподарств; 4 місце - за загальним коефіцієнтом вибуття сільського населення, у розрахунку на 10 тис. осіб наявного сільського населення (83,6 проміле); за часткою сумарної потужності котелень на альтернативних видах палива в регіоні, 23,5% до загальної потужності котелень регіону; 5 місце - за середньою очікуваною тривалістю життя при народженні (73,45 років); за індексом будівельної продукції будівництва (122,7%); за рівнем безробіття населення у віці 15-70 років (за методологією Міжнародної організації праці), 7,6% до економічно активного населення відповідного віку; за рівнем охоплення соціальними послугами осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах, територіальними центрами соціального обслуговування, 99,99% до загальної кількості таких осіб. Довідково: моніторинг проведено Міністерством розвитку громад та територій України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 856 «Про затвердження Порядку та Методики проведення моніторингу та оцінки результативності реалізації державної регіональної політики» та опубліковано на сайті міністерства 

2 квітня 2021

З 30 березня Польща оновила правила в’їзду для тих, хто прибуває з країн шенгенської зони. Відтепер для осіб, які приїжджатимуть з країн шенгенської зони та тих, які розташовані поза нею діятимуть різні умови. Умови для країн шенгенської зони: Під час перетину кордону потрібно пред'явити негативний результат ПЛР або антиген-тесту, зробленого не більше, ніж за 48 год до перетину кордону. У разі відсутності тестування, необхідно піти на карантин, який можна скоротити за умови отримання негативного ПЛР або антиген-тесту, зробленого на території Польщі. Умови для країн з-поза Шенгенської зони: Кожен мандрівник зобов'язується піти на самоізоляцію, незалежно від наявності негативного ПЛР-тесту, зробленого в країні звідки приїжджає. Дострокове припинення карантину можливе у разі отримання негативного результату ПЛР або антиген-тесту на території Польщі. "Що стосується сухопутних кордонів Польщі, ситуація буде виглядати так, як на кордоні з Чехією та Словаччиною – стандартного контролю немає, але на кордонах будуть патрулі, які перевірятимуть, чи відповідають ті, хто перетинає кордон, вимогам дійсного тесту", – пояснив речник уряду Польщі Пьотр Мюллер. Довідково: З суботи і протягом двох тижнів у Польщі діють нові обмеження, оголошені урядом у зв'язку з третьою хвилею епідемії коронавірусу. Міністр охорони здоров’я Адам Недзельський не виключає, що ці правила будуть продовжені після 9 квітня. Все буде залежати від захворюваності на Covid-19.