Уряд виділив додаткові 1,3 млрд на допомогу населенню по безробіттю

9 лютого 2022

Сьогодні Уряд ухвалив значні зміни в постанову щодо програми єПідтримка. Незабаром люди з інвалідністю І та ІІ груп зможуть витратити кошти в межах програми єПідтримка на ліки. А люди з інвалідністю І та ІІ груп та особи від 60 років — на комунальні послуги. Наразі в Україні понад 1 млн громадян з інвалідністю, які належать до І та ІІ груп. Також із 14 березня українці від 14 років, які мають бустерну дозу, зможуть отримати 500 гривень у межах програми. На сьогодні бустерну дозу отримали майже 500 тисяч українців. Також Уряд збільшив строк використання коштів. Гроші від єПідтримки можна буде витратити впродовж не 4, а 9 місяців із дня зарахування. «Зовсім скоро українці від 14 років зможуть подати заявку на кошти за бустерну дозу, а люди з інвалідністю за гроші від програми матимуть можливість оплатити комунальні послуги та ліки. Отримати гроші можна буде швидко та зручно в застосунку Дія. Ми продовжуємо трансформувати єПідтримку, щоб розв'язувати актуальні проблеми та піклуватися про кожного українця»‎, — зазначив Віце-прем’єр-міністр — Міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров. Станом на сьогодні в межах єПідтримки було подано понад 8,3 млн заявок, оформлено 9,5 млн карток та витрачено 2,7 млрд гривень. Якщо ви ще не скористалися єПідтримкою, то можете це зробити за кілька хвилин, швидко та зручно: Оформте спеціальну картку єПідтримка в одному з банків-партнерів. Оформлення картки безоплатне як онлайн, так і офлайн у відділенні банку. В онлайн-банкінгу картку можна отримати за 1 хв. Завантажте застосунок Дія або оновіть його до останньої версії в PlayMarket або AppStore. Переконайтеся, що у вас є «зелений» COVID-сертифікат про дві дози вакцинації. Зверніть увагу, що сертифікати, отримані на порталі Дія, чи паперові від сімейного лікаря, не підходять для отримання виплат. Отримати COVID-сертифікат у застосунку Дія зараз можна як з ID-карткою, так і з паспортом-книжечкою. Зайдіть у розділ Послуги та знайдіть єПідтримку. Надішліть заяву на отримання коштів Виберіть для виплати картку єПідтримка. Очікуйте на зарахування коштів. Як працює програма єПідтримка, можна дізнатися за цим посиланням. Усі запитання та інструкцію з генерування COVID-сертифікатів можна знайти тут.

10 грудня 2021

9 грудня Уряд затвердив План заходів щодо реалізації Стратегії людського розвитку на 2021—2023 роки. План заходів сформовано відповідно до стратегічних цілей, визначених Стратегією людського розвитку, яка схвалена Указом Президента України від 02.06.2021 № 225, а саме: покращення медико-демографічної ситуації в Україні; розбудова освіченого, доброчесного, інклюзивного та інноваційного суспільства, в якому кожен громадянин має рівні можливості для навчання та розвитку, а наука є складовою економічного зростання; формування всебічно розвинутої людини, патріота України, сприяння її духовному розвитку та створення можливостей для творчого самовираження і самореалізації у культурному та спортивному напрямах; підвищення рівня життя, активізація зайнятості та забезпечення соціальної підтримки населення; забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у всіх сферах життя суспільства та впровадження європейських стандартів гендерної рівності. Виконання завдань, визначених Стратегією, сприятиме зростанню добробуту населення, забезпеченню права людини на охорону здоров’я, рівного доступу до якісної освіти, створенню умов, необхідних для культурного та фізичного розвитку, підвищенню ефективності системи соціальної підтримки населення і зменшенню соціальної нерівності.

24 листопада 2021

Уряд виділив майже 214 млн грн з метою посилення захисту державного кордону з Республікою Білорусь та зміцнення обороноздатності держави. Відповідне рішення було ухвалене сьогодні, 24 листопада, на черговому засіданні Кабінету Міністрів України. “Наразі ми спостерігаємо загострення ситуації на білоруських кордонах. Сьогоднішнє рішення Уряду дозволить оперативно зміцнити вразливі ділянки державного кордону та попередити потоки нелегальної міграції з території Республіки Білорусь. Безпека громадян, захист території та забезпечення сталого розвитку країни – залишаються ключовими пріоритетами Уряду”, - зазначила Перший віце-прем’єр-міністр – Міністр економіки України Юлія Свириденко. Кошти будуть виділені з резервного фонду державного бюджету та спрямовані підрозділам МВС та Міноборони для посилення охорони державного кордону на українсько-білоруській ділянці та ліквідації загрози надзвичайної ситуації соціального характеру. Зокрема, 76 млн грн отримає Державна прикордонна служба для зміцнення вразливих ділянок кордону та закупівлю колючого дроту, 108 млн грн будуть спрямовані до Національної гвардії для забезпечення додаткових сил захисту, а майже 30 млн грн - Міноборони для залучення військовослужбовців до охорони кордону з метою підвищення обороноздатності держави.

28 жовтня 2021

Кабінет Міністрів під час чергового засідання 28 жовтня ухвалив рішення про перерозподіл 242 млн грн на програму протидії поширенню COVID-19 на території України. За словами Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, ці кошти дадуть змогу закупити більше експрес-тестів, покращити рівень тестування, а також завершити реалізацію спільного з Міжнародним банком реконструкції та розвитку проекту щодо інфраструктури зберігання вакцини. Глава Уряду також відзначив, що наразі більшість регіонів України перебувають у «червоній» зоні, та наголосив на важливості вакцинації. «Цього тижня ми вийшли приблизно на 250 тисяч щеплень на добу. У пунктах вакцинації зараз є 9 млн доз вакцини. Ще майже 19 млн доз отримаємо до кінця цього року. Завдяки злагодженій роботі Президента, Уряду, Верховної Ради ми забезпечили країну достатньою кількістю вакцин, аби щепитися могли всі охочі. Наша мета залишається незмінною — вакцинація більшості дорослого населення до кінця року», — підкреслив Денис Шмигаль. Як зауважив Прем’єр-міністр, зараз в Україні принаймні однією дозою вакциновано понад 30% дорослого населення. Водночас, за його словами, в Україні 95% госпіталізованих із COVID-19 — це невакциновані.

8 липня 2021

Чергове засідання Уряду відбулось напередодні, 7 липня. На ньому затвердили Порядок надання двотижневої відпустки при народженні дитини для чоловіків та інших членів сім’ї. «У квітні Парламент ухвалив надзвичайно важливий закон, що забезпечує рівні можливості матері та батька у догляді за дитиною та запроваджує новий вид відпустки при народженні дитини. Сьогоднішнє рішення Уряду спрощує процедуру отримання такої відпустки шляхом визначення чіткого механізму, умов та підстав її надання»,- зазначила заступник Міністра економіки України Світлана Глущенко. Так, до числа осіб, які мають право на таку відпустку, належать: чоловік, дружина якого народила дитину; батько дитини, який не перебуває у зареєстрованому шлюбі з матір'ю дитини, за умови що вони спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки; баба або дід, або інший повнолітній родич дитини, які фактично здійснюють догляд за дитиною, мати чи батько якої є одинокою матір'ю (одиноким батьком). Оплачувана відпустка тривалістю до 14 календарних днів надається одноразово, але не пізніше трьох місяців з дня народження дитини. Також у Порядку наведено визначення термінів, якими слід керуватися при наданні відпустки («одинока мати», «одинокий батько», «інший повнолітній родич дитини») та визначено перелік документів для кожної категорії осіб. «Народження дитини – це надзвичайно щаслива подія для кожної сім’ї. Проте традиційно основне навантаження щодо піклування та догляду за немовлям лягає на плечі матері. Тепер і чоловіки зможуть присвятити більше часу своїм дітям, що сприятиме посиленню ролі батька у процесі виховання дітей та розвитку відповідального батьківства в Україні»,- додала Світлана Глущенко. Нагадаємо, що 15 квітня 2021 року Верховна Рада України ухвалила закон №3695 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення рівних можливостей матері та батька на догляд за дитиною», що усунув законодавчі прогалини, які обмежують права чоловіка на відпустку для догляду за дитиною.

27 травня 2021

Уряд прийняв комплекс рішень, а це 4 законопроекти, 3 постанови, 2 розпорядження які спрямовані на посилення соціального захисту сімей з дітьми, підтримку дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа та побудову ефективної системи дотримання прав дітей в умовах децентралізації: Проектами законів передбачено 1. Підвищення рівня державної підтримки сімей з дітьми: • з 01.01.2022 підвищиться розмір державної допомоги при народженні або усиновленні дитини з 41 280 грн до 50 000 гривень. Виплата допомоги проводитиметься одноразово у розмірі 25 відсотків загального розміру допомоги, решта суми допомоги виплачуватиметься протягом наступних 36 місяців рівними частинами, • з 01.01.2023 і в подальшому щороку з 1 січня збільшуватиметься розмір допомоги при народженні дитини на прогнозний показник зростання індексу споживчих цін. 2. Вдосконалення системи усиновлення дітей: • встановлення максимальної різниці у віці між усиновлювачем і дитиною, що не може перевищувати 45 років, • запровадження обов’язкового навчання для кандидатів в усиновлювачі, • вдосконалення процедур зміни прізвища, імені та по батькові особи, яку усиновлено. 3. Розмежування функцій державних органів влади та органів місцевого самоврядування з питань захисту прав дітей: • здійснення розподілу повноважень у сфері захисту прав дітей, пов’язаного із децентралізацією влади, • визначення органами опіки та піклування виключно виконавчих органів територіальних громад, • запровадження механізму державного контролю за дотриманням законодавства з питань соціального захисту дітей, • наділення Мінсоцполітики повноваженнями з розроблення та затвердження примірної програми надання соціальних послуг (проходження індивідуальних корекційних програм) батьків, які не виконують батьківських обов’язків. 4. Посилення державного контролю щодо захисту прав дітей та соціальної підтримки сім’ї: • збільшення штрафних санкцій за порушення порядку взяття на облік та строків заселення жилих будинків і жилих приміщень, • передачу повноважень щодо отримання необхідних відомостей для внесення до державного реєстру майнових об’єктів оздоровлення та відпочинку дітей від Мінсоцполітики та Нацсоцслужби, • запровадження права Нацсоцслужби та її територіальних органів, а також структур в територіальних громадах, визначених відповідальними за захист прав дітей, складати протоколи за адміністративні правопорушення щодо невиконання законних вимог посадовими особами у сфері соціального захисту дітей. Прийнято постанови, якими врегульовується: • запровадження механізму надання державної соціальної допомоги на утримання і виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа, в тому числі дітей з інвалідністю, які перебувають у МГБ; • забезпечення права на отримання компенсації (на умовах співфінансування) особам з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, старших 23 років, за умови їх перебування на квартирному обліку на момент досягнення 23-річного віку; • визначення співвідношення компенсації з державного і місцевих бюджетів в залежності від віку особи; • взяття на квартирний облік дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які досягли 16 років, а також осіб з їх числа, які перебувають на обліку внутрішньо переміщених осіб або місце проживання яких були тимчасово окуповані території територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя; • надання жилих приміщень поза чергою особам з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, після досягнення 23 років, за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів за умови їх перебування в установленому порядку на квартирному обліку на момент досягнення 23-річного віку; Схвалено Концепцію державної соціальної програми оздоровлення та відпочинку дітей на період до 2025 року: • запровадження механізму фінансування послуг з оздоровлення та відпочинку дітей за принципом „гроші ходять за дитиною”: • укладання тристоронньої угоди, між органами, де дитина перебувала на обліку по забезпеченню оздоровленням та відпочинком з батьками та дитячими закладами оздоровлення та відпочинку, • надання права батькам самостійно обирати заклад оздоровлення та відпочинку, • об’єднання бюджетів різних рівнів, що у свою чергу збільшить кількість оздоровлених дітей, • запровадження механізмів підтримки дитячих закладів оздоровлення та відпочинку шляхом податкового, економічного стимулювання з метою розвитку і збереження існуючої мережі закладів, • запровадження Стандарту перебування дитини у закладі, • запровадження відпочинку і оздоровлення дітей із батьками або іншими законними представниками; Схвалено Концепцію створення та розвитку системи раннього втручання в Україні, якою пропонується: • створення центрів раннього втручання (на базі діючої мережі закладів / установ охорони здоров’я, соціального захисту, освіти, залучення до цього процесу організації недержавного сектору); • створення методичних центрів (на базі центрів соціальних служб); • розроблення порядку організації та надання послуги раннього втручання та алгоритму виявлення у дітей порушень розвитку; • розроблення програм переходу дитини віком до чотирьох років до закладів освіти та освітньо-професійних програм підготовки психологів, дефектологів, логопедів, педіатрів, неврологів, психіатрів, ерготерапевтів, лікарів фізичної та реабілітаційної медицини, фахівців із соціальної роботи, соціальних працівників, соціальних педагогів; • встановлення вимог до діяльності надавачів послуги раннього втручання; • розроблення методики моніторингу, контролю та оцінювання якості послуги раннього втручання; • розроблення методики визначення потреб населення адміністративно-територіальної одиниці у послузі раннього втручання та забезпечення стратегічного планування розвитку системи раннього втручання.

26 травня 2021

Цьогоріч уряд України розширює державну підтримку сільгосптоваровиробників, доповнивши  її  новою програмою – державна підтримка розвитку картоплярства. У Львівській  області щорічно картоплею зайнято 13-15 % посівної площі (95,1 тис. га). Валове виробництво картоплі за всіма категоріями господарств у 2020 році становило 1,6 млн. тонн, при урожайності 168,9 ц/га. У сільськогосподарських підприємствах вирощено 55,1 тис. тонн картоплі при урожайності  262,5 ц/га, всього 3 % до загального виробництва. Високоприбуткове картоплярство починається з якісного високопродуктивного насіння. Розвиток вітчизняної системи насінництва та покращення  якості насіннєвої картоплі є на порядку денному в Мінагрополітики України. За програмою “Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників” у державному бюджеті  на 2021 рік для державної підтримки  розвитку картоплярства в цілому по Україні передбачено 60 млн. грн.  Бюджетні кошти передбачаються  для стимулювання збільшення обсягів виробництва картоплі, нарощування потужностей її  зберігання та переробки. Згідно з проектом програми бюджетні кошти надаватимуться суб’єктам господарювання на безповоротній основі для компенсації витрат, здійснених у період з 1 січня по 30 вересня поточного року на: 1) придбання насіннєвого матеріалу картоплі категорій базове та сертифіковане у розмірі до 50 відсотків його вартості (після проведення ними посадки), але не більше 250 тис. гривень одному одержувачу у рік; 2) придбання обладнання для доробки та передреалізаційної підготовки картоплі у розмірі до 50 відсотків вартості понесених витрат (після завершення монтажних робіт); 3) будівництва об’єктів із зберігання картоплі у розмірі до 50 відсотків вартості. Частковій компенсації понесених витрат підлягає вартість об’єктів, введених в експлуатацію з 1 жовтня попереднього року по 30 вересня поточного року, та/або вартість обладнання, придбаного у той самий період. «Основним продуктом споживання для населення Львівщини традиційно залишається картопля. Використання сільгоспвиробниками бюджетних коштів за державною програмою  сприятиме виробництву високоякісного насіннєвого матеріалу, який відповідатиме сучасним міжнародним вимогам, будівництву сучасних картоплесховищ з метою забезпечення мінімальних втрат при зберіганні картоплі. А також сприятиме вирішенню питання  ланцюга доданої вартості «виробництво-переробка-споживач», зумовить насичення внутрішнього ринку продукцією власного виробництва», - зауважила заступник директора департаменту агропромислового розвитку Львівської облдержадміністрації Людмила Гончаренко.

23 квітня 2021

Уряд спростив процедуру забезпечення осіб з інвалідністю технічними засобами реабілітації, що дозволяє людям, не виходячи з дому, реалізувати право на забезпечення технічними засобами реабілітації. Проєкт документа розроблено Міністерством соціальної політики. Зокрема, документом передбачається: розширити перелік ТЗР, за які буде виплачуватися компенсація в разі самостійного придбання таких виробів особами з інвалідністю. Зазначений перелік пропонується затверджувати наказом Мінсоцполітики для більш мобільного реагування на вимоги сучасності; впровадити процедуру обов'язкового техобслуговування або ремонту крісел інвалідних колясок кожні 2 роки після закінчення гарантованого терміну експлуатації; впровадити електронний кабінет для осіб з інвалідністю з метою спрощення подачі документів. У Мінсоцполітики переконані, що в умовах карантину зазначена норма є особливо актуальною, оскільки дозволить людям, не виходячи з дому, реалізувати право на забезпечення ТЗР; встановити безстрокову дію направлень на забезпечення ТЗР; передати районним відділенням ЦНАП або місцевій владі повноваження щодо прийняття документів від осіб з інвалідністю. Ознайомитися з прийнятими змінами можна перейшовши за посиланням. У Мінсоцполітики очікують, що ухвалений документ матиме позитивний вплив на забезпечення осіб з інвалідністю необхідними засобами реабілітації, максимально діджиталізує і спростить подачу необхідних документів. Як повідомляють у департаменті соціального захисту населення, у Львівській області налічується понад 203 тис. осіб з інвалідністю.

24 лютого 2021

Сьогодні на засіданні Уряду затверджено Державну програму запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі на період до 2025 року. Програмою передбачені наступні кроки. Вперше будуть розроблені типові програми для постраждалих осіб та відповідні програми для дітей-кривдників з методичними рекомендаціями їх виконання; форми статистичної звітності тощо. Державною програмою передбачено розширення мережі, зокрема додатково буде створено 450 спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб (притулків, мобільних бригад соціально-психологічної допомоги, денних центрів соціально-психологічної допомоги/ спеціалізованих служб первинного соціально-психологічного консультування). Вже в 2021 році передбачено проведення судових засідань у дружньому до дитини оточенні. До 2022 року передбачено оновлення Державних стандартів щодо забезпечення включення до компонента дошкільної, початкової, середньої, професійної, вищої освіти положень ціннісних орієнтирів ненасильницької поведінки. Кожен рік передбачено проходження 125 особами психологічної програми підготовки суддів, прокурорів, адвокатів, слідчих по реалізації норм права в інтересах постраждалої дитини з урахуванням міжнародних стандартів та рекомендацій. Запроваджено заходи забезпечення індивідуального підходу до допиту дітей незалежно від їх статусу у кримінальному провадженні. Передбачено залучення бізнесу в розбудову системи запобігання та протидії насильству та/або насильству за ознакою статі, в тому числі запобігання насильству в трудових колективах, як частини корпоративної соціальної відповідальності. Створено кабінети первинної допомоги постраждалим особам на базі закладів охорони здоров’я. Програма забезпечить створення системи запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі на загальнодержавному, регіональному та місцевому рівнях з врахуванням стандартів Конвенції Ради Європи „Про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами”, яку ратифіковано 46 країнами та Європейським Союзом. Орієнтовний обсяг видатків, передбачених на реалізацію державної програми протягом 2021–2025 років, становитиме: з державного бюджету – 833 083,7 тис. грн, з місцевих бюджетів – 391 180,9 тис. грн, з інших джерел – 102,0 тис. грн. Довідково Станом на 01.01.2021 в Україні створено та функціонує 33 притулки у 18 областях та м. Києві, 304 мобільні бригади соціально-психологічної допомоги постраждалим особам, 10 денних центрів соціально-психологічної допомоги постраждалим особам. Усі ці спеціалізовані служби підтримки направлені на надання соціальних послуг, у тому числі тимчасового притулку особам, постраждалим від домашнього насильства та насильства за ознакою статі. Вперше з січня 2020 року на базі державної установи „Урядовий контактний центр” запрацювала урядова „гаряча лінія” 15-47 для осіб, які постраждали від торгівлі людьми, домашнього насильства, насильства за ознакою статі, насильства стосовно дітей. Станом на 01.01.2021 року на „гарячу лінію” 15-47 надійшло 29 344 звернень. Протягом 2020 року суб’єктами взаємодії зафіксовано 211 362 звернення з приводу домашнього насильства, що на 61,9 % більше, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року (130 514 звернень), з них: від дітей надійшло 2 765 звернень, що становить 1,3 % від загальної кількості; від жінок – 180 921 звернення, що становить 85,6 % від загальної кількості; від чоловіків – 27 676 звернень, що складає 13,1 % від загальної кількості звернень. Обліковано 262 звернення щодо вчинення домашнього насильства стосовно осіб з інвалідністю.

21 грудня 2020

Львівщина продовжує займати лідерські позиції серед областей України щодо виплати представникам малого і середнього бізнесу у період карантину допомоги з часткового безробіття. Про це інформують у Львівському обласному центрі зайнятості (ЛОЦЗ). Так, станом на 18 грудня, до базових центрів зайнятості та філій ЛОЦЗ  роботодавці подали 19424 пакети документів для розгляду та прийняття рішення щодо виплати. «Загалом прийнято 19067 рішень, з них 16441 – позитивних», - розповіли у Центрі зайнятості. Таким чином, на Львівщині державні преференції у вигляді допомоги по частковому безробіттю вже призначені 19,1 тисячі роботодавців та фізичних осіб- підприємців, які здійснюють свою діяльність одноосібно. З них ФОПів–одноосібників – 14 тисяч. Найбільше суб’єктів господарської діяльності скористалося такою допомогою зі Львова - 4432, Дрогобицького району - 1333, Червонограда – 1180, Стрийського району - 1122, Трускавця – 720, Самбірського району – 683, Пустомитівського району – 562, Сокальського району – 540, Бродівського району – 506 та Жовківського району – 499. Загалом компенсаційні кошти для допомоги з часткового безробіття вже призначені 40405 особам, з них 26392 найманих працівники, котрі зайняті у таких сферах економіки як санаторно-курортне лікування, туризм і готельна справа, роздрібна торгівля, охорона здоров’я, будівництво, автотранспортні перевезення, виробництво електричного та електронного устаткування для автотранспортних засобів, побутові послуги тощо. «Особливої уваги сьогодні потребують приватні підприємці, бо від них великою мірою залежить наповнення бюджетів, збереження і створення робочих місць. І для них на час карантину Уряд запровадив низку заходів підтримки. Серед них і виплата представникам малого і середнього бізнесу у період карантину допомоги з часткового безробіття. Через пандемію багато людей змушені брати відпустку за власний рахунок, або працювати неповний робочий тиждень. Завдяки цій допомозі вони можуть перечекати складний час, не звільнятися з роботи. Приємно, що за виплатами цієї допомоги Львівщина є лідером в Україні. Це означає, що працівники центрів зайнятості та їх філій в районах спрацювали дуже якісно та оперативно, провели добру інформаційну кампанію. А наші роботодавці дбають про своїх працівників»,- зазначили в департаменті економічної політики Львівської ОДА. Додамо, що станом на 18 грудня, на виплату допомоги з часткового безробіття в період карантину Львівську обласну службу зайнятості профінансували на суму 352,5 млн грн для виплат роботодавцям для їх найманих працівників та фізичним особам- підприємцям. Окрім цього, здійснили чергове замовлення коштів у розмірі 5 млн грн для проведення наступних виплат.   Юлія Савостейко 

10 грудня 2020

В Україні запровадять локдаун. Посилені карантинні обмеження триватимуть з 00:00 8 січня до 00:00 25 січня. Відповідну постанову Кабмін затвердив під час позачергового засідання 9 грудня.   Також уряд вирішив подовжити чинні обмеження «помаранчевої» зони, які діють щодня, та режим надзвичайної ситуації до 28 лютого 2021 року. «З 8 по 24 січня наступного року в Україні будуть запроваджені посилені карантинні обмеження, назвемо їх «зимові канікули заради безпеки». Вони робляться для того, щоб не допустити розгортання нової потужної хвилі захворюваності, яка може наступити зокрема і після новорічних свят. Посилені карантинні обмеження будуть запроваджуватися для того, щоб розірвати ланцюг захворюваності, який може сформуватися протягом свят», - зазначив прем'єр-міністр Денис Шмигаль. Що буде заборонено: відвідування усіх закладів освіти будь-якої форми власності, крім дитячих садочків; робота кафе, ресторанів, барів (крім доставки та замовлень на виніс); кінотеатрів, театрів; фітнес-клубів, спортивних залів, басейнів; торговельно-розважальних центрів (дозволятиметься торгівля продуктами харчування, ліками, ветпрепаратами, товарами особистої гігієни та побутовою хімією); торгівля непродовольчими товарами (робота непродовольчих ринків); будь-які розважальні, спортивні чи культурні масові заходи. Що працюватиме: громадський транспорт - працюватиме із обмеженнями «помаранчевої» зони, аби люди могли їздити на роботу на ті підприємства, що працюватимуть в період посиленого карантину; міжміське та міжнародне авто- авіа- та залізничне сполучення; продуктові магазини; магазини з товарами особистої гігієни та побутовою хімією;  аптеки та ветаптеки; торгівля засобами зв'язку; торгівля кормом для тварин; банки; поштові оператори; АЗС (без зон харчування) та техобслуговування і ремонт авто; готелі (зони спільного харчування працюватимуть лише від 6:00 до 11:00); заклади харчування - лише робота на виніс або доставка; перукарні та салони краси за умови попереднього запису; спортивні заходи професійних клубів без глядачів. У новорічну ніч проти 1 січня в Україні діятиме карантин «помаранчевої» зони з усіма його обмеження, окрім одного - роботу закладів харчування буде подовжено до 1:00 ночі. Обмеження «помаранчевої» зони: на концертах, спортивних, соціальних, релігійних та інших заходах можуть перебувати до 20 людей, вони повинні дотримуватися дистанції – 1,5 метра; у музеях, спортзалах та фітнесцентрах кількість відвідувачів не повинна перевищувати 1 людину на 20 квадратних метрів; у кінотеатрах та театрах зали можуть бути заповнені не більше ніж на 50%; у транспорті кількість місць обмежується для сидіння; робота дискотек і нічних клубів заборонена; відстань між столиками у ресторанах має бути не менше ніж 2 метри, за одним столом – не більше 4 людей; заборонена робота закладів розміщення, крім тих, які надають соціальні послуги; заборонено відвідувати заклади освіти групами більше ніж по 20 людей (крім закладів дошкільної, загальної середньої, позашкільної спеціалізованої мистецької освіти). Закладам харчування подовжили роботу до 23 години, але з забороною проведення розрахункових операцій після 22:00.  Марта Кудляк

4 грудня 2020

Верховна Рада схвалила законопроекти, розроблені Урядом за ініціативою Президента України Володимира Зеленського. «Дякую Верховній Раді та кожному депутату, який натиснув кнопку «за» та підтримав ці дійсно важливі закони. Вони дозволять надати підтримку нашим громадянам і бізнесу у складні часи пандемії. Завдяки цим законам держава зможе надати компенсації тим, хто буде змушений призупинити свою діяльність через карантинні заходи, які можуть бути вжиті для стабілізації епідемічної ситуації в країні», – зазначив Глава держави. У разі запровадження жорсткого карантину - діятимуть такі програми підтримки: Одноразова матеріальна допомога застрахованим особам у розмірі 8 тис. грн. Допомога може надаватися найманим працівникам, які втратили частину заробітної платні внаслідок посилення карантинних обмежень, та фізичним особам-підприємцям, які втратили частину доходу через заборону на повноцінне функціонування. Одноразова матеріальна допомога юридичним особам з метою збереження робочих місць. Наприклад, якщо підприємець-юридична особа вимушено скорочує тривалість робочого часу працівника через посилений карантин, то він зможе отримати одноразову допомогу на одного такого працівника до 8 тис. грн. Одноразова компенсація витрат юридичних осіб, понесених на сплату ЄСВ. Відповідна допомога надається тим бізнесам, чия діяльність буде призупинена у випадку посилення карантинних заходів. Сума одноразової компенсації буде розраховуватися як середнє значення сплачених сум ЄСВ за десять місяців. Запровадження податкових канікул для 200 тисяч ФОПів першої групи, що звільняє їх від нарахування та сплати єдиного податку та єдиного внеску з грудня 2020 року до травня 2021 року. Списання податкового боргу платникам податків у разі, якщо сукупний розмір боргу за усіма податками й зборами не перевищує 3060 грн та він непогашений станом на 1 листопада 2020 року. Відтермінування на строк до одного року сплату податкових боргів громадян та самозайнятих осіб на суму до 6800 грн, які виникли до 1 грудня 2020 року. Списання пені та штрафні санкції з податкових боргів, якщо вони будуть погашені протягом шести місяців після набуття чинності цього документу. Збільшення втричі (з 1 020 грн до 3 060 грн) порогу податкового боргу, щодо якого податкова не вчинятиме заходи стягнення.  Звільнення від оподаткування матеріальної допомоги, яку громадяни та бізнес отримуватимуть від держави у зв'язку з посиленим карантином — матеріальна допомога не буде оподатковуватися ПДФО та податком на прибуток. “Ми вдячні Президенту та народним депутатам за конструктив та злагодженість дій. Представлені та схвалені програми підтримки - це ті інструменти, якими люди та бізнес зможуть  скористатися у разі запровадження  жорстких карантинних обмежень. Доступ до цих програм буде максимально спрощеним”, -  прокоментував Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко.