В інфекційній лікарні обстежують пацієнтів з підозрою на коронавірус

11 лютого 2022

Держава надасть підтримку закладам охорони здоров'я, які з об’єктивних причин неспроможні реалізувати ініціативу Президента про підвищення заробітної плати медпрацівникам з коштів Програми медичних гарантій. Про це повідомив заступник керівника Офісу Президента Кирило Тимошенко. «Дякую всім лікарям та медичним працівникам, які повідомили про проблеми із виплатою підвищеної заробітної плати. З’ясовуємо ситуацію по кожному зверненню. У 2022 році бюджет Програми медичних гарантій збільшився на 34 млрд грн і складає понад 157 млрд грн. Це означає, що медичні заклади отримають суми більші ніж у 2021 році. Логічне запитання, якщо все так добре, чому скаржаться люди, а лікарні не спроможні виплатити нову заробітну плату»,- зазначив він. За словами Кирила Тимошенка, держава надасть підтримку закладам охорони здоров'я, які з об’єктивних причин неспроможні реалізувати ініціативу Президента про підвищення заробітної плати медпрацівникам з коштів Програми медичних гарантій. «Ці медзаклади отримають фінансування за окремим пакетом від Національної служби здоров’я. Таке фінансування видаватиметься спочатку на півроку, кошти для цього вже закладені до програми медичних гарантій. Цей час має піти на вирішення операційних проблем та оптимізації процесів управління в лікарні. Наголошую, менеджмент процесів в медзакладі, а не звільнення чи переведення людей на неповний робочий день. Для кожного керівника медичної установи забезпечення гідної заробітної плати лікарям та медсестрам є пріоритетом»,- підкреслив заступник керівника Офісу Президента. Медзаклад, який декларує потребу в державній допомозі, буде верифікуватись МОЗ. «Щоб було чітке розуміння, куди були витрачені кошти і чому їх не вистачило на забезпечення гідної заробітної плати. Є різні приклади «господарювання» і відповідальності керівників закладів. Тому Держаудитслужба перевірятиме кожну медичну установу, яка у своїх звітах демонструватиме неспроможність виплатити нову заробітну плату», - пояснив Кирило Тимошенко. Вже розпочались і триватимуть перевірки за фактами примусового переведення медиків на неповну ставку. Щодо керівників, які вирішать таким чином «зекономити» бюджет лікарні, будемо ініціювати кадрові рішення. «Питання оплати праці медсестер в школах зараз аналізується, впродовж місяця буде рішення, яким чином її збільшити. Зрозуміло, що їх навантаження менше ніж в лікарнях, але це важлива і відповідальна робота, яка має гідно оплачуватись»,- підсумував заступник керівника Офісу Президента.

7 квітня 2021

Щорічно 7 квітня світ відзначає Всесвітній день здоров’я. Саме у цей день у 1948 році була заснована Всесвітня організація охорони здоров’я (World Health Organization, WHO). Всесвітній день здоров’я – одна з численних можливостей для поширення інформації про важливість забезпечення справедливого доступу до послуг охорони здоров’я не тільки в інтересах здоров’я окремих людей, а й в інтересах здоров’я національної економіки і суспільства в цілому. Щорічне проведення Дня здоров’я стало традицією з 1950 року. В цей день традиційно обговорюються найгостріші проблеми охорони здоров’я, що стоять сьогодні перед людством, проводяться заходи, які мотивують людей вести здоровий спосіб життя і приділяти більше уваги профілактиці захворювань. Цьогорічна тема Дня  – «Побудова більш справедливого, здорового світу». У наш час здоров’я – це фізична, психологічна, соціальна гармонія людини, її доброзичливе ставлення як до інших людей, так і до навколишнього середовища. У департаменті охоронги здоров'я Львівської ОДА наголошують, що здоровий спосіб життя є однією з найвагоміших умов та чинників формування, збереження і зміцнення здоров’я навіть у складних екологічних і соціально-економічних умовах; забезпечує високу працездатність, добре самопочуття, ефективну адаптацію до змін довкілля. Нагадаємо, що у період з 6-го по 13-те квітня також відзначають Всеукраїнський тиждень громадського здоров'я. 

1 квітня 2021

Сьогодні Львівському перинатальному центру виповнюється 35 років. Історія закладу багата яскравими подіями та традиціями. За цей час тут  прийняли більше ніж 90 тисяч пологів. Працівників закладу привітало керівництво Львівської обдержадміністрації. “Сьогодні ми святкуємо ювілей цього закладу. Але насправді це ваше свято – бо саме ви наповнюєте цю лікарню світлом і теплом, на вас покладена місія берегти життя і здоров’я наших матерів і дітей. Знаю, що серед вас є фахівці, які працюють з моменту відкриття закладу. І за цей час допомогли з’явитися на світ сотням немовлят. Це навіть важко собі уявити такі цифри – скільки нових життів ви прийняли! Певно, ніхто не зможе порахувати, скільки ночей, святкових днів ви провели тут, на посту. Цей заклад для багатьох з вас є другим домом, а колектив лікарні – ваша друга сім’я. Бажаю вам, щоб ви завжди були дружньою сім’єю, у якій багато радості і позитиву. Зі свого боку робимо все можливе, щоб тут вам було комфортно. Дякую вам за працю”, – підкреслив голова Львівської ОДА Максим Козицький. Також він наголосив, саме «пологовий на Джорджа Вашингтона» став одним з перших перинатальних центрів в Україні. Що саме тут запрацювало друге в Україні відділення реанімації новонароджених. “Саме у стінах цього закладу відбулися перші партнерські пологи на Львівщині! Пишаємося, що саме ця лікарня першою в нашій країні започаткувала практику раннього прикладання до грудей. І однією з перших в Україні отримала статус лікарні, доброзичливої до дитини. Це все стало можливим саме завдяки вам – справжнім професіоналам своєї справи. Сьогодні Львівський перинатальний центр є тим закладом, де постійно втілюються інновації, встановлюється найновіше обладнання. І вірю, що після введення в експлуатацію другої черги – він стане одним з найкращих в Україні”, – додав очільник області.  Також очільник області відзначив подяками медиків за багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм та особистий внесок у розвиток медичної галузі. Окрім того, Максим Козицький ознайомився із ходом робіт з реконструкції другої черги центру. Реконструкцію розпочали у 2018 році. Загальна кошторисна вартість реконструкції центру – понад 336 мільйонів гривень. Невдовзі об’єкт мають здати в експлуатацію. Довідково: У 1984 р. розпочалося будівництво пологового будинку № 2 м. Львова по вулиці Батальна (нині Дж. Вашингтона). За основу проєкту будівлі було взято типову центральну районну лікарню. Того ж року почалося формування колективу майбутнього перинатального центру. 1 квітня 1986 р. Міський клінічний пологовий будинок № 2 розпочав свою роботу. Перші пологи в новому пологовому будинку відбулися того ж дня і були передчасними. Їх прийняла завідувачка пологовим відділенням Булатовська Джульєта Олександрівна. Загалом лікарський склад становили молоді лікарі, середній вік яких був 25-28 років. Середній медперсонал в основному набирався з випускників медучилищ. Значна частина колективу працює по сьогоднішній день. В самих працівників тут народилися діти та навіть онуки. У 1987 р. Міський клінічний пологовий будинок № 2 став базою для кафедри акушерства та гінекології факультету післядипломної освіти Львівського медичного інституту, а також філію Львівського державного науково-дослідного інституту педіатрії акушерства та гінекології та спадкової патології Завідувачем кафедри та філії став професор Созанський Олександр Мирославович. Перші лапароскопічні операції було проведено співробітниками саме цього інституту, які в свою чергу передали свій досвід іншим лікарям. Гінекологічні відділення стали потужними центрами лапароскопічної хірургії Львівщини. З 1986 по 2000 рр. в структурі установи працювали жіночі констультації 2-ої, 4-ої та 5-ої міських поліклінік, а також консультаційний центр «Шлюб і сім’я». Це давало можливість на високому рівні надавати медичну допомогу вагітним та породіллям в ракурсі «первинна ланка (жіноча консультація) – вторинна ланка (стаціонар)», а також сприяло професійному росту лікарів за рахунок системи ротації лікарів між відділеннями стаціонару та жіночими консультаціями. У 1992 р. Міський клінічний пологовий будинок № 2 було перейменовано на Львівський регіональний перинатальний центр (ЛРПЦ). В цьому ж році було підписано угоду про співпрацю та обмін досвідом між перинатальним центром та Університетською клінікою Мілард Філмор Хоспіталс м. Баффоло, штат Нью-Йорк. Угода була підписана в рамках міждержавної програми медичної співпраці Держдепартаменту США та МОЗ України. У 1992 р. згідно наказу Облздороввідділу перинатальний центр був зобов’язаний надавати медичну допомогу вагітним, роділлям з передчасними пологами та недоношеним новонародженим дітям. Для реалізації цієї задачі у жовтні 1993 р. було введено в експлуатацію перше на теренах Західної України та друге в Україні відділення реанімації новонароджених.

17 лютого 2021

На цьому сьогодні, 17 лютого, наголосив заступник голови Львівської ОДА Іван Собко у межах онлайн-селектору з головами об’єднаних територіальних громад  і керівниками районів області. Нагадаємо, що Національна служба здоров’я України не укладатиме договори з лікарнями, що не створять безперешкодного доступу для осіб з інвалідністю. Доступними мають бути всі місця надання медичних послуг закладів усіх форм власності. «Питання інклюзії – це сьогодні питання номер один. Доступність приміщень лікарень для людей з інвалідністю є надзвичайно важливим фактором на шляху отримання медичної допомоги населенням. Львівська облдержадміністрація неодноразово скеровувала листи власникам закладів охорони здоров’я з цього приводу. Така ситуація мала би стимулювати керівництво медзакладів активніше займатися питанням організації вільного доступу до медичної допомоги усіх без виключення пацієнтів», - зазначив Іван Собко. За його словами, не всі керівники лікарень дослухались до рекомендацій ЛОДА. Відтак, якщо лікарні не отримують контактування з НСЗУ, то їхнє фінансування здійснюватиметься за місцеві кошти, що нестиме колосальне навантаження на місцеві бюджети. «Ми вкотре звертаємось до всіх відповідальних осіб з закликом активізувати роботу на місцях», - додав Іван Собко. Тож заклади, які планують у 2021 році укласти договір з НСЗУ, мають забезпечити фізичну доступність своїх будівель для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп. Доступними мають бути всі місця надання послуг надавача, які зазначені у заяві про отримання ліцензії та в документах, що додавалися до неї. Йдеться про заклади охорони здоров’я усіх форм власності, в тому числі ФАП. Аби підписати договір з НСЗУ, медичний заклад повинен буде надати скан-копію документа, що є підтвердженням вільного доступу до приміщення усіх пацієнтів, не виключаючи й представників маломобільних груп. Цей документ надає сертифікований спеціаліст з питань техобстеження будівель та споруд.

11 лютого 2021

Понад 620 млн грн були виділені з місцевих бюджетів на заходи з ліквідації спалахів і поширення коронавірусної хвороби на території області. Це один з найкращих показників серед усіх областей. Про це сьогодні, 11 лютого, розповів під час звіту за підсумками року голова Львівської обласної державної адміністрації Максим Козицький. «Фінансування заходів з протидії поширенню COVID-19 – це лише частина з того, що вдалось у 2020 році в галузі охорони здоров’я. Львівщина перша запустила систему страхування медиків, що борються з коронавірусом. Понад 5 тисяч мешканців області з важкими захворюваннями отримали медичну допомогу в рамках обласної програми, на яку було виділено з обласного бюджету 157 мільйонів гривень», - зазначив Максим Козицький. Завдяки програмі Президента «Велике будівництво» торік на модернізацію 8-ми приймальних відділень опорних медзакладів області скерували 67 млн грн. Крім того, для покращення якості медичних послуг у минулому році закупили 18 одиниць спеціалізованого санітарного автотранспорту. Також 9 ультразвукових систем, 6 рентгенівських діагностичних систем, 4 комп`ютерних томографи. На закупівлю цього обладнання витратили 41,3 млн грн субвенції з Фонду боротьби з COVID-19. В частині покращення якості надання медичної допомоги в сільській місцевості у межах програми "Доступна медицина" були відкриті 20 нових лікарських амбулаторій. Первинна медична допомога отримала159 службових автомобілів й 204 комплекти телемедичного обладнання. На кошти, які вдалося зекономити під час будівництва нових амбулаторій та придбання автомобілів для них, а це понад 17 мільйонів гривень, у різних районах області допоможуть збудувати чи відремонтують ще кілька медичних установ.  Відтак, на Львівщині дофінансують будівництво, реконструкцію або ремонти дев’яти сільських медустанов у Львівському, Самбірському, Яворівському районах області.  

4 лютого 2021

547 мільйонів 650 тисяч гривень – сума, яку планують скерувати на реалізацію Комплексної програми підтримки галузі охорони здоров`я Львівської області у 2021 році. Такий фінансовий ресурс погодили сьогодні, 4 лютого, на засіданні постійної комісії  з питань бюджету та соціально-економічного розвитку. Кінцеве фінансування Програми мають затвердити депутати під час сесії Львівської обласної ради, яка запланована на 16 лютого. Зазначимо, що основний акцент програми – це підтримка закладів охорони здоров`я обласного підпорядкування, в тому числі видатки на утримання (заробітна плата з нарахуваннями, видатки на енергоносії, медикаменти, продукти харчування, проведення поточного ремонту, тощо). Цей напрям складає майже 80% від всіх коштів, передбачених програмою. Поява цього розділу пов`язана зі зміною законодавства та реформуванням сфери охорони здоров`я. Відтак, за словами директора департаменту охорони здоров’я Львівської ОДА Ореста Чемериса, понад 60 мільйонів гривень передбачено для забезпечення медикаментами, витратними матеріалами та виробами медичного призначення для дорослих та дітей з різноманітними захворюваннями. В цілому структура даних розділів програми залишилась практично без змін, проте рівень фінансування було зменшено на 17%, що пов`язано з забезпеченням деяких напрямків Національною службою здоров`я України та передбаченим фінансуванням на державному рівні. «Ми знайшли можливість і у межах Програми скеруємо кошти для харчування дітей, що знаходяться у госпісних закладах. Львівська обласна державна адміністрація спільно з депутатським корпусом не могла залишитися осторонь цієї проблеми. Таким рішенням ми хочемо підтримати хворих діток та зробити їхнє перебування у цих медичних закладах», - зазначив заступник голови Львівської ОДА Іван Собко. Нагадаємо, що Комплексної програми підтримки галузі охорони здоров`я Львівської області складається із десяти напрямів, таких як: надання медичної допомоги дорослому та дитячому населенню, оснащення закладів охорони здоров`я обладнанням, медичною технікою та автотранспортом, забезпечення належної технічної експлуатації ліфтів та забезпечення пожежної безпеки в закладах охорони здоров`я.

3 лютого 2021

Про це у межах засідання постійної комісії з питань охорони здоров’я та материнства розповів директор департаменту охорони здоров’я Львівської ОДА Орест Чемерис. У Міністерстві охорони здоров’я розробили Дорожню карту з впровадження вакцини від гострої респіраторної хвороби COVID-19 і проведення масової вакцинації в Україні у 2021-2022 роках. Кампанія відбуватиметься у кілька етапів. Перший з них стартує вже у лютому. «Львівщина готова до проведення першого етапу вакцинації. Ми починаємо вакцинацію із медиків, які працюють у ковідних стаціонарах. Ми маємо на увазі виключно ті відділення, які займаються ковідними хворими», - зазначив директор департаменту. Як наголосила в. о. генерального директора Львівського обласного лабораторного центру МОЗ Наталія Іванченко, початок вакцинації очікується у середині лютого. «Сьогодні на Львівщині вже сформовані мобільні бригади, які і будуть здійснювати вакцинацію. До кожної бригади входитимуть лікар, два фахівця середнього медичного персоналу та водій. Вакцинація відбуватиметься у тимчасових пунктах щеплення», - пояснила Наталія Іванченко. Таких основних бригад є 14, передбачені також резервні. Одна бригада зможе здійснити 100 щеплень вдень.

2 лютого 2021

У всьому світі люди з інвалідністю мають рівні з іншими людьми права. Держава зобов’язана піклуватись про таких громадян і забезпечувати їм можливість самостійно задовольняти свої потреби. Відтак,  Національна служба здоров'я України не буде підписувати договори з медичними закладами на надання медичних послуг, якщо вони не будуть обладнані вільним доступом для осіб з інвалідністю. Тому встановлення пандусу стало обов’язковою умовою контрактування. «Доступність приміщень лікарень для людей з інвалідністю є надзвичайно важливим фактором на шляху отримання медичної допомоги населенням. Львівська облдержадміністрація неодноразово скеровувала листи власникам закладів охорони здоров’я з цього приводу. Така ситуація мала би стимулювати керівництво медзакладів активніше займатися питанням організації вільного доступу до медичної допомоги усіх без виключення пацієнтів», - наголосив заступник голови Львівської ОДА Іван Собко. Аби підписати договір з НСЗУ, медичний заклад повинен буде надати скан-копію документа, що є підтвердженням вільного доступу до приміщення усіх пацієнтів, не виключаючи й представників маломобільних груп. Цей документ надає сертифікований спеціаліст з питань техобстеження будівель та споруд. Так, до прикладу, нещодавно на замовлення Бібрської міської ради підрядна фірма  завершила роботи зі встановлення пандуса для КНП "Бібрська міська лікарня". Тепер пацієнти з інвалідністю зможуть без перешкод дістатись медичного закладу.

27 січня 2021

Міністерство охорони здоров’я запускає новий проєкт єдиного аеромедичного простору. До його реалізації одним із перших в Україні долучиться Львівський центр екстреної медичної допомоги. Як розповів керівник Львівського центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Андрій Васько у інтерв’ю для ІА «Діло», це достатньо амбітна, але  досяжна ціль. «Проєкт, який анонсований МОЗ – це та річ, про яку ми давно мріяли та чого давно бажали.. Практично весь проєкт фінансується державою. Єдине, що від нас потрібно – це дуже швидко знайти команду лікарів і забезпечити підготовку усієї документації у нас по установі. Від себе, як від центру, ми намагатимемося це зробити значно швидше, ніж інші центри змогли б це зробити. Ще до того, як надійдуть гроші від міністерства, ми розпочнемо навчання лікарів власним коштом, - розповів Андрій Васько. - Питання приземлення гвинтокрила буде за всіма нормами авіації. За це відповідатиме профільне міністерство, до якого належатиме цей вертоліт. Це може бути один із підрозділів МВС. Самі польоти не є нашою профільною діяльністю. Основне для нас – це надання медичної допомоги, а транспорт – метод пересування для наших медиків. Скоріш за все площадки для приземлення будуть розміщені біля кожної лікарні інтенсивного лікування, яких в області є 9, і перша така площадка будуватиметься в лікарні швидкої допомоги у Львові. Крім того, такий вертоліт може сідати на будь-якому аеродромі, який є в нашій області, і також він може сідати на автомагістралях, де можна зупинити рух автотранспорту поліцейським авто та доїхати каретою швидкої допомоги до цього місця посадки». Місто Київ та Львівська область будуть одними із перших, хто втілюватиме цей проєкт. Вертольотом транспортуватимуть пацієнтів з інфарктом, інсультом, після ДТП, з політравмою, нейротравмою, опіками. «У зону нашої відповідальності буде входити увесь Карпатський регіон, в тому числі обласні центри навколо Львівської області. Тобто це є Рівне, Луцьк, Тернопіль, Івано-Франківськ. Зрозуміло, що там є також і  Закарпатський регіон, Ужгород, гірські райони Чернівецької області та звісно уся Львівська область. Тому профільним напрямком все-таки буде Львівська область та мешканці нашої області. Крім того, такі проєкти будуть заплановані в кожній області для реалізації», - зазначає Васько. Щодо карет екстреної медичної допомоги – зараз їх у області є близько 120. За словами керівника Львівського центру екстреної медичної допомоги, для стабільного функціонування служби, потрібно мінімум 150 машин. 1 січня 2021 року, згідно з постановою Кабінету Міністрів, увійшов у дію новий розподіл викликів на критичні, екстрені, неекстрені та непрофільні. У повній мірі такий розподіл ще не запрацював. Перехід займе 2-3 місяці. Зараз активно готують нормативну базу, проводиться роз’яснювальна робота серед диспетчерів щодо нормативного порядку розподілу викликів. «Доцільним є поділ на критичні, екстрені, неекстрені та непрофільні. Критичні, екстерні – це ті, на які виїжджає швидка, всі решта – на які швидка не зобов’язана виїжджати. Раніше було так, що неекстрені швидка мала обслужити у межах години. Тому якщо бригада швидкої обслуговує неекстрений, а в той час стається екстрений виклик, то вона не може вже залишити пацієнта. Зараз служба сфокусована повністю на порятунку життя. Багато хто може піднімати це питання та говорити, що це не правильно, що ми позбавляємо гіпертоніків можливості отримати консультації. Але екстрена допомога – це про порятунок життя. У нас 30-35% викликів закінчуються госпіталізацією, а 65%  – ми виїжджаємо, консультуємо і їдемо далі. А таких речей не має бути. Фактично 65% викликів, які ми не забрали в лікарню є непрофільними», - пояснює Андрій Васько. Для того, щоб раціонально використовувати ресурси і максимально швидко доставляти пацієнта до місця призначення, на рівні диспетчерського центру буде телеметричний центр, який координуватиме процес переставляння бригад та їх переміщення. Щоб пришвидшити час доїзду до пацієнта по території  Львова планують робити нові підстанції. Зараз є п’ять підстанцій на території міста, потрібно ще мінімум 3. «Ми плануємо зробити пункти базування у Винниках на два автомобілі, на території психіатричної лікарні на Кульпаркові на два автомобілі і пункт базування на перехресті Левандівка-Городоцька на один-два автомобілі. Нашим головним завданням є вчасний доїзд до пацієнта, тому будемо дислоковувати бригади по Львову таким чином, щоб вчасно приїхати до пацієнта на допомогу», - каже Андрій Васько. Щодо пріоритетів у роботі, керівник центру екстреної медичної допомоги зосередиться налагодженні сортувального режиму в диспетчерській, на швидкості доїзду бригади до пацієнта та профільності госпіталізації пацієнтів. Також планують налагодити логістичні проблеми кисневого та медикаментозного забезпечення.   «Кожна бригада має балони з киснем в себе на борту, які вони повинні десь міняти. Було так, що на всю область усі балони треба було отримувати у Львові. Тому уявляємо, який кілометраж потрібно було проробити бригаді для того, щоб просто замінити балон. На сьогоднішній день ми намагаємось добитися, щоб наші бригади отримували їх на деяких підрозділах: Стрий, Дрогобич, Самбір, Буськ, Червоноград і Новояворівськ  і також Львів. Тоді будь-яка бригада, наприклад, зі Сколе могла приїхати до Стрия та замінити кисневий балон. Так само в нас буде логістика по медикаментах. Тобто, наприклад, усі медикаменти на «Стрийський кущ» будуть зберігатися у Стрию та інші прилеглі пункти будуть приїжджати до Стрия, щоб поповнюватися медикаментами та засобами захисту. Це є елементарними правилами логістики, які пришвидшують роботу в багато раз», - пояснює Андрій Васько. Також серед амбітних планів – формувати позитивний імідж та особливий соціальний статус екстреної медичної допомоги. «Для мене, перш за все, є важливим компонентом соціальний статус екстреної медичної допомоги, щоб вона асоціювалася із допомогою реальною. Для того, щоб кожна людина, яка бачила авто екстреної медичної допомоги, намагалася якнайшвидше звільнити місце на дорозі, бо бригада їде на допомогу. Щоб коли бригада на виклику і не може знести важкого  пацієнта, усі люди, які біля неї проходили, були готові допомогти їм. Оскільки ми маємо бути не просто тими, хто  їздять на каретах швидкої та реанімують. Ми маємо бути модератором та каталізатором філософії медичної допомоги в надзвичайних ситуаціях. Ми будемо тими, хто задає тон в питаннях, як люди повинні приходити одне одним на допомогу і як цю медичну допомогу правильно надавати, безпечно для себе в тому числі», - підсумував Андрій Васько.

14 січня 2021

Комплексна програма підтримки галузі охорони здоров`я Львівської області на 2021-2023 роки складається з 10-ти напрямів, на які передбачено фінансування в сумі 546 169,0 тис. грн. Серед них: надання медичної допомоги дорослому та дитячому населенню, оснащення закладів охорони здоров`я обладнанням, медичною технікою та автотранспортом, забезпечення належної технічної експлуатації ліфтів та забезпечення пожежної безпеки в закладах охорони здоров`я. Підтримка закладів охорони здоров’я Основний акцент програми – це підтримка закладів охорони здоров`я обласного підпорядкування, в тому числі видатки на утримання (заробітна плата з нарахуваннями, видатки на енергоносії, медикаменти, продукти харчування, проведення поточного ремонту, тощо). Цей напрям складає майже 80% від всіх коштів, передбачених програмою. Поява цього розділу пов`язана зі зміною законодавства та реформуванням сфери охорони здоров`я. 60 333,5 тис. грн. передбачено для забезпечення медикаментами, витратними матеріалами та виробами медичного призначення для дорослих та дітей з різноманітними захворюваннями. В цілому структура даних розділів програми залишилась практично без змін, проте рівень фінансування було зменшено на 17%, що пов`язано з забезпеченням деяких напрямків Національною службою здоров`я України та передбаченим фінансуванням на державному рівні. Онкопревенція Також, 5 665 тис. грн. призначені для проведення вакцинації проти раку шийки матки, забезпечення використання «рідинної цитології» з метою цитологічного скринінгу патології шийки матки та поліпшення доступності хіміотерапевтичного лікування раку, що разом сприятиме не лише покращенню медичної допомоги хворим з онкологічними захворюваннями, але й має стати продовженням програми онкопревенції у Львівській області. Впродовж 2015-2020 років у межах спільного Проекту МОЗ України та Світового банку «Поліпшення охорони здоров`я на службі у людей» реалізовувався субпроект «Онкопревенція та впровадження ефективних протипухлинних технологій у Львівській області». Враховуючи позитивні результати, МОЗ рекомендував досвід впровадження зазначеного субпроекту до поширення в інших регіонах країни. Таким чином, в області на цей час функціонує унікальна для України система онкопревенції раку грудної залози та раку шийки матки, що потребує підтримки та розвитку на регіональному рівні у зв`язку з припиненням підтримки Світовим банком. З метою розвитку описаного вище напрямку та напрацювання обласних стратегій у сфері громадського здоров`я в програмі передбачено фінансування, в тому числі і з метою формування комунікаційної складової та інформаційної політики громадського здоров’я у напрямку профілактики захворювань, узалежнень, промоції здорового способу життя, вакцинації, безпеки дорожнього руху та ін. Розвиток екстреної медицини З метою продовження розвитку служби екстреної медичної допомоги області передбачено ряд заходів, в тому числі придбання спеціалізованого санітарного автотранспорту. Функціонування служби на високому рівні разом із розвитком мережі опорних закладів охорони здоров`я дозволить наблизити якісну медичну допомогу до максимального числа жителів області. Передбачені витрати на 2021 рік є практично втричі меншими у порівнянні з попереднім роком, що пов`язано з реалізацією стратегії розвитку служби екстреної медичної допомоги на національному рівні. Диджиталізація галузі Вкрай важливим напрямком є продовження впровадження електронних систем у галузі охорони здоров’я, оскільки отримання та аналіз якісних даних необхідний компонент у формуванні політик у сфері охорони здоров`я як на обласному, так і на національному рівнях. Таким чином, основною складовою комплексної програми підтримки галузі охорони здоров`я Львівської області на 2021-2023 роки є забезпечення функціонування мережі обласних закладів та надання допомоги населенню, що не забезпечується Національною службою здоров`я України. 

12 січня 2021

З 8 по 24 січня в Україні діють посилені карантинні обмеження. Локдаун запровадили, аби не допустити розгортання нової потужної хвилі захворюваності, яка може наступити після новорічних свят. Відтак, на цей період заборонили: відвідування усіх закладів освіти будь-якої форми власності, крім дитячих садочків; роботу кафе, ресторанів, барів (окрім доставки та замовлень на виніс); роботу кінотеатрів, театрів, а також фітнес-клубів, спортивних залів, басейнів; торговельно-розважальних центрів (дозволятиметься торгівля продуктами харчування, ліками, ветпрепаратами, товарами особистої гігієни та побутовою хімією)та ін. З повним переліком можна ознайомитися у інфографіці за посиланням. Окрім того, роботодавцям рекомендували за можливості організувати для працівників режим дистанційної (надомної) роботи.  Відтак, Центр громадського здоров'я України підготував поради як налагодити роботу з дому в умовах карантину. Ось деякі із них: Дотримуйтесь розпорядку дня — прокидайтеся та засинайте в один і той же час, так само починайте й завершуйте працювати у звичному робочому графіку. 15-хвилинна руханка, заняття з йоги чи інші фізичні вправи зранку перед початком роботи можуть допомогти почуватися бадьоріше і краще концентруватися. Створіть нові ранкові ритуали на зміну звичній каві в офісі з колегами. Робіть обідню перерву, за можливості їжте в іншій кімнаті, це допоможе дотримуватися режиму та розбити день. Оскільки все спілкування переходить у чати і відеодзвінки, часто важко сконцентруватися через велику кількість сповіщень. Вимикайте звук на телефоні, аби концентрувати увагу на робочих завданнях. Регулярно робіть фізичні вправи, аби зменшити час сидіння: навіть коротка розминка, як-то ходіння або зарядка протягом 3–4 хвилин допоможе вам зняти м’язове напруження, поліпшити кровообіг і роботу мускулатури. Дотримуйтесь балансу між роботою та особистим життям, наприклад, створіть окремі входи на ноутбуці для роботи й особистого. Додайте інші налаштування, заставку на екран, аби «вимикати» робочий режим у кінці дня. Після закінчення робочого дня виходьте на прогулянку — це може нагадувати стан «повернення з роботи» та переключитися.  Нагадаємо, що станом на 12 січня, на території Львівщини від коронавірусної інфекції одужало понад 50 тисяч мешканців області.    Христина Дмитрик

2 січня 2021

За попередню добу в області провели 658 досліджень на коронавірус, з них - 434 позитивних. За увесь час COVID-19 підтверджено у 62130 осіб. Померло 1784 людини. Одужали від коронавірусної інфекції 46766 осіб.