Підготовка до змін у 2020 році: на Львівщині відбулось засідання щодо впровадження реформи системи спеціалізованої медичної допомоги в області

10 лютого 2022

Міністерство охорони здоров’я України затвердило Примірне чотиритижневе сезонне меню на зимовий період. Його рекомендовано використовувати для організації триразового харчування дітей віком від 1 до 6 (7) років у закладах освіти та інших організованих дитячих колективах. Відповідний наказ, а також технологічна документація (технологічні картки) на страви та вироби, що увійшли до затвердженого меню, оприлюднені на сайті міністерства.  Техкартки містять перелік страв, всі необхідні параметри і розрахунки (маса брутто/нетто, енергетична цінність продуктів/страв тощо), вимоги до продуктів. Також у них запропоновані процеси приготування та температурні режими. Меню можна використовувати у повному обсязі або частково, опрацювавши його з огляду на смакові уподобання дітей та технологічні можливості кожного з закладів. ВАЖЛИВО: в разі внесення змін, меню потрібно погодити в територіальному підрозділі Держпродспоживслужби відповідно до вимог Порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку.  Затверджений перелік страв також може бути використаний як база для чотиритижневого меню в інші пори року, проте з використанням сезонних продуктів. Завантажити техкартки можна за посиланнями нижче: Для першого тижня Для другого тижня Для третього тижня: Для четвертого тижня Над документами працювала робоча група, до складу якої увійшли представники Міністерства охорони здоров’я, Міністерства освіти, Держпродспоживслужби, державної установи «Інститут громадського здоров'я ім. О. М. Марзєєва НАМНУ», ВГО «Асоціація працівників дошкільної освіти», Національного університету харчових технологій,  управлінь та департаментів освіти Вінницької, Кам’янської, Броварської, Новоград-Волинської, Житомирської, Чернівецької, Хустської міських рад, Голосіївської районної у м. Києві, Покровської районної ради в м. Кривий Ріг, завідувачки та медичні сестри закладів дошкільної освіти міст Вінниця, Бровари, Житомир, Запоріжжя, Суми, Ковель, Мирноград та селища Бородянка.  Робота здійснюється в межах реформи сис­те­ми шкіль­но­го хар­чу­ван­ня, ініційованої пер­шою ле­ді Ук­ра­їни Оле­ною Зе­ленсь­кою.

9 лютого 2022

Перша леді Олена Зеленська та шеф-кухар Євген Клопотенко спростували найпопулярніші міфи навколо нового учнівського меню  Вже місяць, як у країні, після тривалого перехідного періоду, вповні втілюється реформа шкільного харчування. Дітей годують за оновленими нормативами МОЗ відповідно до рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров’я. І ці зміни викликали жваве обговорення, дискусії та обросли безліччю міфів. Саме тому перша леді Олена Зеленська, яка ініціювала реформу у 2020 році, та шеф-кухар Євген Клопотенко – співавтор меню – провели в соцмережах спеціальну пряму трансляцію. У ній спростували найпопулярніші фейки щодо нових стандартів.   Міф: Цукор, сіль, хліб скасовані?  Як відзначили учасники трансляції, це зовсім не так. Норми солі, цукру та хліба лише зменшено відповідно до стандартів ВООЗ, які діють у закладах освіти в усьому світі. Споживання солі має скоротитися із 7-9 г до 1-1,5 г на один прийом їжі. І не одразу – а протягом усього 2022 року. Але вже зараз звичайна сіль має бути замінена на йодовану. Норму цукру також зменшено: з 15-18 г до 7,5 г на один прийом їжі.  І щодо хліба – це теж міф, що його тепер не дають дітям. Дають, але вдвічі менше. Було два шматочки – 80 грамів, став один – 30-50 грамів. Був білий – став цільнозерновий. «Вже зараз 13% наших школярів – із зайвою вагою! Нам скаржаться, що менше солодкого й менше хліба – менше смачно. Але я скажу: це питання харчових звичок. Їх можна й потрібно змінити, якщо ми не хочемо, щоб ці діти дорослішали з діабетом та гіпертонією. І нам тут дуже потрібна підтримка батьків – зменшите кількість солодкого й борошняного вдома, додайте овочів та фруктів – допоможіть нам оздоровити вашу дитину», – прокоментувала Олена Зеленська.   Міф: У школах немає обладнання для приготування нових страв, а кухарі не вміють готувати, «як у ресторанах» «По-перше, здорове харчування залежить здебільшого не від обладнання, а від дотримання нормативів та відповідальності, – зазначила перша леді. – Адже технологічні процеси приготування страв (варіння, тушкування, запікання) не змінилися. Хіба що смаженого тепер не буде. По-друге, на модернізацію харчоблоків держава активно виділяє кошти, цього року найбільше – 1,5 мільярда гривень. Тож чого не вистачає – те з’явиться». «Коли кажуть, що кухарі не вміють, як у ресторані, то я кажу: не применшуйте навичок ваших кухарів! Людина або вміє готувати, або ні! Вони професіонали, вони опанують нові стандарти – протягом цього року ми запланували для них допоміжне навчання», – прокоментував Євген Клопотенко.   Міф: Меню Клопотенка» – обов’язкове для всіх Учасники трансляції назвали цей міф одним із найбільших – бо обов’язкового «меню Клопотенко» не існує. Існують техкарти (інструкція з приготування) на 160 страв, згідно з новими стандартами. Їх розробила велика команда за його участі. «Але це меню рекомендоване! Кожен заклад чи громада можуть створити своє меню самостійно. Головне – щоб у ньому були дотримані нові нормативи здорового харчування. Ті, про які ми говорили: пропорції солі, цукру, збільшення кількості овочів та фруктів тощо», – зазначив Євген Клопотенко Такий самий міф те, що «меню Клопотенка» обов’язкове для дитсадочків. Насправді для них є меню, розроблене МОЗ. І воно також не обов’язкове для використання, а рекомендоване. Закладам і громадам пропонують підготувати своє, як це зробили в багатьох областях.   Міф: Спеції – небезпечні? У техкартах нових страв справді додані спеції. Ось їх перелік: • насіння гарбуза; насіння соняшнику; насіння кунжуту; карі; кмин; зіра; куркума; імбир сушений; корінь хрону; гірчиця; перець чорний мелений; паприка мелена; орегано сухий; мускатний горіх мелений; часник сухий; гвоздика; коріандр мелений; лавровий лист; перець духмяний; кориця мелена. Але те, що вони небезпечні, – теж міф. «Шановні батьки, знову посилатимуся на ВООЗ. Знання не стоять на місці, і зараз уже відомо, які спеції цілком безпечні. Саме їх і додали до шкільних страв – щоб компенсувати сіль та цукор», – розповіла Олена Зеленська.   Міф: Готувати за новим меню дорого, і хороших продуктів для нього не закуповують «Я як кухар, який щодня займається закупівлями, авторитетно кажу: нові норми харчування не змінюють вартості меню принципово! Ну, лише настільки, наскільки взагалі змінюються ціни рік від року, – розповів під час трансляції Євген Клопотенко. – Але подивіться, чого, згідно з реформою, ми тепер менше купуємо: кондитерки, ковбас, сосисок, цукру. Можемо на ці гроші купувати більше овочів та фруктів, м’яса». Водночас Олена Зеленська відзначила: те, що хороші страви можна готувати лише з хороших продуктів, – це якраз не міф, слушна думка. І, на жаль, справді трапляються випадки, коли через неякісні закупівлі в закладах освіти з’являються неякісні продукти. «Та не треба вигадувати велосипед – заходьте на освітню платформу «Знаїмо» – це сайт, де ми збираємо всю інформацію про реформу та здорове харчування, – і завантажуйте зразки коректних, правильних закупівельних документів, які підготувало Мінекономіки. І тоді проблем із закупівлями не буде!» – порадила вона.   Міф: У часи пандемії батьки не можуть контролювати, що діти їдять у школах і садочках Цьому міфу учасники трансляції протиставили Закон України «Про повну загальну середню освіту». Він передбачає право на батьківське самоврядування. Тобто й під час карантину, і за будь-яких інших обставин батьки можуть контролювати шкільні процеси. Можуть делегувати своїх представників, влаштувати дегустацію, зустрітись із кухарями – звісно, з дотриманням норм безпеки. Олена Зеленська та Євген Клопотенко закликали батьків та освітян, які бачать порушення, скаржитися у чатбот Держпродспоживслужби. «Ваша думка для нас важлива! Всі ви – амбасадори реформи! Бо змінити харчові звички із нездорових на здорові одній лише школі не під силу. Тож давайте спробуємо зробити це на рівні сім’ї. Якщо ми всі будемо розуміти, що це – заради здоров’я дітей – у нас все вийде», – резюмувала перша леді.

9 вересня 2021

Стандарт надання медичної допомоги «Коронавірусна інфекція» постійно актуалізується, майже щомісяця, з урахуванням оновлених рекомендацій ВООЗ, СDC, ЕCDC. Так, 8 вересня внесені зміни до наказу МОЗ від 28.03.2020 № 722 «Організація надання медичної допомоги хворим на коронавірусну хворобу (COVID-19)».  У Міністерстві підготували огляд деяких змін: Кому будуть проводити експрес-тестування? Зміни розширюють перелік осіб, яким проводитимуть попереднє скринінгове обстеження на визначення антигену SARS-CoV-2 з використанням швидких тестів та/або тесту на визначення антигену SARS-CoV-2 методом ІФА. Це особи, які: - є медичними працівниками, які надають медичну допомогу та/або доглядають за пацієнтами, хворими на COVID-19; - є працівниками лабораторій, які працюють зі зразками з дихальних шляхів, отриманими від пацієнтів, хворих на COVID-19; - є працівниками патологоанатомічних, судово-медичних бюро, відділень, які беруть участь у розтині тіла, у тому числі взятті зразків; - є іншими медичними та фармацевтичними працівниками; - є пацієнтами, що потребують планової госпіталізації, та не мають ознак тяжкого гострого респіраторного синдрому та/або інших гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ); - є соціальними працівниками; - є працівниками Національної поліції України, Служби безпеки Президента України, Управління державної охорони та інші особи, які контактують із Президентом України; - є працівниками Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України; працівниками Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів; - є призовниками, військовослужбовцями; - є працівниками закладів закритого типу; - перетинають контрольні пункт в’їзду-виїзду; - мають бути протестовані у ході розслідування спалаху захворюваності; Якщо немає можливості провести експрес-тестування з використанням швидких тестів на визначення антигену SARS-CoV-2, осіб із перших п’яти категорій у списку вище тестуватимуть із використанням методу ПЛР. Замість трьох днів - один  Лікар, який надає медичну допомогу в амбулаторних умовах, повинен інформувати центр контролю та профілактики захворювань МОЗ за адміністративно-територіальною належністю про результат лікування та/або припинення самоізоляції осіб, які підлягали визначенню підтвердженого випадку COVID-19, не пізніше ніж через 1 день від дати, коли він стане відомим. Раніше у лікарів на це було три дні. Контактні вакциновані особи не самоізолюються Моніторинг та спостереження за контактними особами встановлюється на період 14 днів від останнього контакту із підтвердженим або ймовірним випадком, незалежно від того, чи була контактна особа вакцинована проти COVID, чи ні. Контактні особи, які отримали повний курс вакцинації, а також ті, хто перехворів на COVID-19 протягом останніх 6 місяців (з документальним підтвердженням), за відсутності симптомів не мають самоізолюватися. Якщо ж симптоми COVID-19 з’являються, особа має пройти обстеження на визначення антигену SARS-CoV-2 з використанням швидких тестів та/або тесту на визначення антигену SARS-CoV-2 методом ІФА (а в разі неможливості - методом ПЛР) та самоізолюватися до отримання результату обстеження. Якщо він позитивний, щодо особи вживаються всі  заходи як до такої, яка має COVID-19. Контактні особи, незалежно від того є в них симптоми чи немає, мають пройти тестування на 5-7 день після контакту та перебувати на самоізоляції. Припинити самоізоляцію можна при отриманні негативного результату тесту. З повним переліком змін можна ознайомитися за посиланням. 

16 липня 2021

Питання реформування старшої школи – один з найважливіших векторів діяльності департаменту освіти і науки Львівської ОДА. Формування ефективної мережі професійних та академічних ліцеїв дозволить підвищити якісь освіти та дати можливість усім дітям обирати той профіль, до якого є здібності. Цього тижня ситуацію із створенням профільної школи обговорили під час засідання Експертної ради при департаменті освіти. «Ми стоїмо на роздоріжжі різних варіантів формування профільної школи, і від наших сьогоднішніх рішень залежить якою буде освіта через 10 – 15 років. Мусимо спільно напрацювати адекватне бачення цього процесу в межах Львівщини. Маючи такий план, будемо пропонувати нашу область на експеримент. Львівська область може утримувати лідерські позиції у продукуванні ідей, які розвивають систему освіти», - розповів директор департаменту освіти і науки Львівської ОДА Олег Паска. За його словами, створення мережі ліцеїв можна впровадити у два етапи: спершу перетворити на ліцеї санаторні школи, після чого запустити цей процес у громадах. Схожу схему створення профільних ліцеїв висловив директор Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Павло Хобзей. «Існує дві лінії руху. Перша пов'язана з територіальними громадами. Можна  розпочати створення ліцеїв у тих громадах, де є понад 50 тисяч жителів. Друга лінія пов'язана з обласними закладами. Пробувати на базі санаторних шкіл робити ліцеї і показати, що це дієво. Так чи інакше в цьому процесі важливо залучати найкращих педагогів, а також постійно комунікувати із громадами та усувати брак інформації», - акцентував Павло Хобзей. Під час засідання Експертної ради команда народної депутатки Наталії Піпи презентувала своє бачення профільної освіти, в межах якого сформовано план впровадження профільної освіти, що базується на використанні технології та врахуванні потенціалу закладів. Реформа старшої школи стартує у 2027 році, а з 2024-го почнеться пілотний проєкт в завчасно визначених школах. «Вже зараз ми розуміємо, що є школи, які не погодяться на пониження ступеня, вони будуть всіма засобами втримувати старші класи. Так само є заклади в громадах, які можуть конкурувати і уже готові реформуватись. Складно зорієнтуватись, бо нема чітких критеріїв та законодавчої бази. Вища освіта теж зацікавлена у роботі зі старшокласниками, адже це їхні потенційні студенти. Водночас, якщо йдеться про заклади професійно-технічної освіти, то нема розуміння, чи професійний ліцей існуватиме як альтернатива чи заміна сучасним училищам», - поділилась думками директор Центру інноваційних освітніх технологій Навчально-наукового інституту права, психології та інноваційної освіти «Львівської політехніки» Маргарита Носкова. Вектор зі створення професійних та академічних ліцеїв так чи інакше доведеться скерувати на вищі навчальні заклади, аби ті також брали участь у створенні ліцеїв. «ВИШі  за територіальним чи якимось іншим принципом мусять долучитись до менторства над такими ліцеями. Університет Франка та Львівська політехніка уже готові взяти шефство над деякими із них. Їм потрібен зв'язок із вузами. Академічні ліцеї, які будуть створювати громади, будуть відрізнятися від наукових. Академічний повинен мати всі профілі для того, щоб діти, які не визначилися з профілем могли обрати собі якісь із цих напрямів. А на базі профтех училищ можна робити професійні ліцеї. Однак потрібен стандарт профільної освіти, якого поки що нема», - зазначив член Експертної ради Роман Пастушенко. Як повідомили у прес-службі Міністерства освіти і науки, днями Верховна Рада у другому читанні ухвалила закон про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення механізмів формування мережі ліцеїв. Зокрема, виключено норму, що обмежувала можливості для створення ліцеїв міськими радами в містах з населенням менше 50 тисяч осіб. Ухвалений закон народна депутатка Наталія Піпа  в одній із своїх соцмереж назвала неякісним компромісом. Відтак, департамент освіти і науки Львівської ОДА спільно із експертами та народними обранцями до кінця літа має напрацювати чітке бачення створення мережі ліцеїв в області. «Мережа ліцеїв повинна мати логіку. Якщо у нас є сильний фізико-математичний ліцей, який показує хороші результати, то нема сенсу створювати ще один такий. Варто зосередитись на інших профілях: STEM, хіміко-біологічний чи інформаційних технологій. Також треба пам'ятати, що діти тих громад, які не мають старшої школи,  повинні мати доступ до якісної освіти», - резюмував Олег Паска. Консолідоване бачення розвитку освіти Львівщини мають намір презентувати на осінньому форумі за участі представників громад, вищих закладів освіти,  ЗПТО тощо. Напрацьований проект пропонуватимуть Міністерству освіти як пілотний. Якщо Львівщину допустять до експерименту, його зможуть почати уже наступного року.

9 Червня 2021

Сьогодні, 9 червня, представники департаменту агропромислового розвитку Львівської облдержадміністрації взяли участь в онлайн конференції, організованій  Громадською спілкою «Всеукраїнська Аграрна Рада та  проєктом USAID «Агро».  Говорили про підтримку реформи Держгеокадастру агробізнесом та сільськими громадами України. До заходу долучились майже 100 осіб, серед яких представники Держгеокадастру, Нотаріальної палати, органів місцевого самоврядування, органів виконавчої влади, професійної спільноти землевпорядників та  аграрні формування Львівщини. Основною метою заходу є сприяння переорієнтації діяльності і функцій Держгеокадастру на сервісорієнтовану організацію та публічне управління, надання роз’яснень земельного законодавства та практичне вирішення проблемних питань у сфері земельних відносин, подолання корупції у земельній сфері, запобігання рейдерству, підтримка земельної реформи та інформування сільських громад про переваги, які надаються новими земельними законами тощо. В ході конференції спікери, а саме: Віктор Кобилянський (куратор від USAID АГРО) та Вікторія Кіпріянова (експерт Громадської спілки «Всеукраїнська Аграрна Рада») розкрили наступні теми: - аудит земельних ділянок як об’єктів права; - аудит договорів; - запобіжники проти негативних наслідків; - нові функції та повноваження Держгеокадастру та його територіальних управлінь; - моніторинг ринку земель. «Вважаю такі заходи вкрай важливими на сьогоднішній день, оскільки з 1 липня відкривається обіг земель сільськогосподарського призначення. З 27 травня власником державної землі за межами населеного пункту стала громада, крім земель, які перебувають на праві постійного користування в державних підприємств, оборони, природозаповідного фонду. Цей значний земельний ресурс потребує особливої уваги, адже, при правильному розпорядженні - може значно покращити наповнення місцевого бюджету», - зазначила заступник директора департаменту Людмила Гончаренко. Закони, з якими варто ознайомитися: - «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення»; - «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин».

17 грудня 2020

Взимку, внаслідок складних погодних умов, ризик травмування значно зростає. У рамках Програми медичних гарантій, людина, яка травмувалася, має право на безоплатну допомогу. Якщо після травми пацієнт потребуватиме тривалої реабілітації, він отримає її у рамках Програми медичних гарантій за пакетом «Медична реабілітація дорослих та дітей від 3-х років з ураженням опорно-рухового апарату». У разі, якщо, травмувавшись, людина не може рухатись або самостійно дістатись лікарні, слід терміново викликати швидку медичну допомогу за номером 103. «Швидка» обов’язково приїде до людини, яка перебуває у невідкладному стані. Зокрема, при пораненнях, переломах, вивихах, опіках, важких забоях, травмах голови, які небезпечні для життя. Бригада швидкої оцінить стан пацієнта, встановить попередній діагноз та транспортує пацієнта, у разі потреби, до медичного закладу. Якщо людина з травмою потребує стаціонарної допомоги, пацієнт безоплатно отримає таку допомогу у закладі, який має контракт з НСЗУ за пакетами «Стаціонарна допомога дорослим та дітям без хірургічних втручань» або «Хірургічні операції дорослим та дітям у стаціонарних умовах». Якщо людина з травмою не потребує стаціонарної допомоги, то бригада швидкої відвозить такого пацієнта до найближчої лікарні. Пацієнт отримає допомогу у закладі, який має контракт з НСЗУ за пакетом амбулаторної допомоги. Пацієнт, який травмувався може розраховувати на наступні види безоплатної медичної допомоги: 1. Екстрену медичну допомогу. Вона є безоплатною для пацієнта. Зокрема, на місці події: на вулиці, вдома, у громадських місцях, на виробництві, в різноманітних установах. Щоб отримати таку допомогу пацієнту не потрібна декларація з лікарем чи направлення від нього. 2. Амбулаторну допомогу. Якщо госпіталізація не потрібна, пацієнт отримує медичну допомогу в межах пакету «Амбулаторна спеціалізована та високоспеціалізована медична допомога». Звертатись до сімейного лікаря за направленням до травматолога на етапі отримання першої невідкладної допомоги не потрібно. Амбулаторний пакет медичних послуг покриває проведення діагностики захворювань, а також лікування травм та наступну реабілітацію, які не потребують госпіталізації пацієнта в лікарню для цілодобового нагляду. Це та допомога, яку пацієнт отримує від лікарів вузької спеціалізації. Таких як, наприклад, хірург чи ортопед-травматолог та інші. Це також виконання ними лікувальних процедур або малих хірургічних втручань, проведення досліджень та обстежень пацієнта в амбулаторних умовах, а також лікування в умовах денного стаціонару. 3. Стаціонарну медичну допомогу. Якщо пацієнта з травмою госпіталізували, то в безоплатний пакет з надання медичної допомоги в стаціонарі медзакладу включено: інструментальні та лабораторні обстеження; надання медичної допомоги, направленої на полегшення, зняття чи усунення симптомів і проявів захворювання, нормалізацію порушених процесів життєдіяльності тощо; забезпечення знеболення та медикаментозної терапії; проведення хірургічних операцій з забезпеченням анестезії та післяопераційний моніторинг пацієнта, знеболення і подальша медикаментозна терапія; цілодобовий лікарський та медсестринський догляд та медичну реабілітацію в гострому періоді. У вигляді страхового фінансового пакета, держава виділяє на лікування переломів кісток, черепа, хребта, чи кісток тулуба 8 000 грн, на операції на кістково-м’язовій системі - 7 356 грн. До тарифу не включено вартість дороговартісних витратних матеріалів. Однак вони забезпечуються у централізованому порядку за рахунок інших програм державного бюджету. Якщо після травми пацієнт потребуватиме тривалої реабілітації, то це також передбачено Програмою медгарантій в межах пакету «Медична реабілітація дорослих та дітей від 3-х років з ураженням опорно-рухового апарату». НСЗУ оплачує послуги з медичної реабілітації як в умовах стаціонару, так і на амбулаторному рівні пацієнтам у підгострому та відновному періодах.

11 травня 2020

Заступниця Міністра охорони здоров’я, під час робочого візиту до Львова, відвідала 4 обласних медичних заклади, які потребують особливої уваги з огляду на розпочату 1 квітня реформу вторинної та третинної ланок медичної галузі. Зокрема, Ірина Микичак відвідала Львівський регіональний фтизіо-пульмонологічний клінічний лікувально-діагностичний центр, Львівську обласну клінічну психіатричну лікарню, Західноукраїнський спеціалізований дитячий медичний центр та Львівську обласну інфекційну клінічну лікарню. Медреформа у тому вигляді, як її отримало Міністерство охорони здоров’я, означає звільнення близько 50 тисяч медпрацівників та закриття 332 лікарень. Команда Максима Степанова працює, щоб невідкладно змінити ситуацію, щоб держава не втратила медиків і не відбулося масового закриття лікарень. «Прикро що за результатами контрактування НЗСУ переважна більшість обласних лікарень отримала фінансування нижче історичного бюджету. Тому сьогодні мені, як представнику міністерства, маючи доручення від міністра, було важливо почути пропозиції наших колег із лікарень, враховуючи той досвід, який вони отримали в процесі реформування. Фтизіо-пульмонолігічний центр найбільше постраждав від контрактування. У них суттєве недофінансування, і значна частина кадрів під загрозою оптимізації. Якщо говорити про дитячі медичні заклади, і Охматдит і Західноукраїнський дитячий центр також перебувають у зоні ризику, з точки зору фінансування. Якщо ми за результатами контрактування скоротимо по 300 медичних працівників, то відповідно у нас зупиниться діяльність закладів, адже буде порушено весь процес надання медичної допомоги», — наголосила заступник Міністра охорони здоров’я Ірина Микичак. За її словами у психіатричній лікарні, як і в інших, значна кількість медикаментів не включена в пакети. Тому міністерство охорони здоров’я працює над тим, аби переосмислити ситуацію і зберегти всі заклади із кращими медичні кадри, забезпечивши при цьому надання якісної медичної допомоги. Основний наголос заступниця Міністра зробила на ті служби, які потенційно найбільше постраждають від реформи. Зараз по всій Україні відбувається аналіз ситуації, яка склалась після 1 квітня. «Після аналізу буде зроблено певні висновки. Якщо йдеться про Львівську область, недофінансування третього рівня — 800 млн грн, звісно це потребує корегування», — наголосив голова Львівської ОДА Максим Козицький. За словами директора департаменту охорони здоров’я Ореста Чемериса медицина України в умовах пандемії зустрілась із чималими викликами. «Сьогоднішній візит заступника міністра надзвичайно важливий, аби на вищому рівні було розуміння тих проблемних питання, які виникли в медичних установах в умовах реформування. Департамент має певне бачення та напрацювання щодо заходів, які треба здійснити. З обласного бюджету дофінансування медичних закладів становить 36 млн грн. Ми сподіваємось що певні перегляди пакетів будуть і нові суми будуть прийнятними. Скорочення кадрів — це проблема, яка може нас очікувати у другій половині року, але наразі ми працюємо над тим, аби мінімізувати такі ризики», — зазначив Орест Чемерис. «Так чи інакше, Мністерство охорони здоров’я України робить усе так, аби не погрішити обсяг надання допомоги та покращити якість надання допомоги. Тому ми працюємо над тим, щоб збільшити обсяг фінансування галузі медицини із державного бюджету та переглянути саму програму медичних гарантій», — резюмувала Ірина Микичак. Заступник міністра також наголосила на необхідності зростання тарифів по інфаркту, інсульту, екстреній медицині та тарифу інфекційних патологій.

17 квітня 2020

Понад чотири десятки учасників West Ukrainian Business Club закумулювали свої фінансові зусилля, аби допомогти українським медикам у їхній війні із пандемією. За кілька тижнів карантину представники малого та середнього бізнесу, що входять в Клуб, зібрали 650 тисяч гривень, які скерували на закупівлю необхідних для медиків речей. Відтак, бізнесменам вдалось придбати кисневі концентратори, апарати контролю пацієнта, засоби індивідуального захисту, реанімаційні костюми, антисептики та маски. «Із початком епідемії ми, представники бізнес-спільноти, зрозуміли, що не можемо стояти осторонь та просто спостерігати за розвитком подій. Ми хочемо, аби лікарі знали, що ми їх підтримуємо та зі свого боку докладаємо зусиль до боротьби із вірусом. Розуміємо, що наші медики зараз – на передовій, тому мають відчувати підтримку не лише на словах. Усе, що ми закупили має допомогти нашим лікарям у їхній роботі та захистити їх самих», - наголосив під час передачі вантажу президент West Ukrainian Business Club Олександр Магунь. Медичний вантаж передали у Дрогобицьку, Стебницьку лікарні, у лікарню екстренної допомоги у Львові, обласну інфекційну лікарню, нацполіції у Дрогобичі та навіть медичним закладам Франківщини та Тернопільщини. У планах відповідальних бізнесменів також створити страховий фонд для медиків, аби кожен лікар чи медсестра могли застрахуватись від можливого інфікування COVID-19.

2 березня 2020

Питання реформування медицини та тарифів на медичні послуги порушили сьогодні під час чергового засідання Правління Громадської ради при Львівській обласній державній адміністрації. У межах засідання заступник голови Львівської ОДА Іван Собко поінформував присутніх про перебіг процесу реформування на Львівщині. «Сенс реформи у тому, щоб змінити систему фінансування медзакладів. Держава ставить правильний акцент на тому, щоб раціонально використовувати бюджетні кошти. Ми на обласному рівні робитимемо спільно із громадськістю все, що від нас залежить, але наша позиція незмінна – втілювати непопулярні рішення для позитивного результату. Реформа медицина – один із найскладніших викликів для усіх. Варто зазначити, що наші медичні заклади справляються із цим завданням», - наголосив Іван Собко. Керівник департаменту охорони здоров’я Андрій Васько також акцентував увагу присутніх на тому, що доступ до медичних послуг повинні мати усі мешканці Львівщини, а планувати штат закладу головні лікарі повинні так, щоб доступ до закладу був для усіх. «У п’ятницю закінчилося контрактування закладів із НЗСУ, а з 1 квітня припиняється державне фінансування закладів охорони здоров’я. Фактично до кінця цього тижня ми будемо бачити реальний фінансовий ресурс. Всі установи, що переведено у НКП, подались на фінансування згідно із пакетами служби здоров’я. Новий механізм фінансування виведе на позитивні показники ті лікарні, які лікують велику кількість пацієнтів. Лікарні, що не мають пацієнтів, будуть у збитках, адже Національна служба здоров’я не фінансуватиме їх», - зазначив Андрій Васько. Під час засідання Громадської ради порушили також питання ситуації у Львівській області із профілактикою інфекційних та вірусних захворювань.

12 лютого 2020

Заступник голови облдержадміністрації Іван Собко зустрівся сьогодні із представниками Міжнародної фінансової корпорації, що є підрозділом групи Світового банку, аби обговорити можливість реалізації спільних проектів у галузі охорони здоров'я. Під час розмови заступник ознайомив гостей із процесом реформування медицини усіх рівнів та наголосив на важливості залучення позитивного досвіду іноземних партнерів. "Система охорони здоров'я уже давно потребує змін. Уряд затвердив напрями реформи і дотримується їх. Роками у нас будували лікарні за неефективним принципом. Тепер ці заклади не можуть надати якісних медичних послуг. Перший крок реформи - первинна медицина - уже запрацював і показав хороші результати. На черзі вторинний і третинний рівень медицини. Державні кошти мають витрачатися ефективно. У центрі функціонування системи охорони здоров'я має бути пацієнт, якому потрібна якісна медична послуга. Реалізація різних проектів зі Світовим банком завжди позитивна. Тому співпраця з вами в частині комплексного вирішення медичних проблем - на часі", - зазначив Іван Собко. Гості наголосили на доцільності напрацювання пілотного проекту, що можна втілити на території області, а також ознайомили із специфікою реалізації державно-приватного партнерства. "Велика увага зараз скерована на розвиток та функціонуванні мережі медичних закладів. Влада потребує значних інвестицій у систему охорони здоров'я. В цьому контексті партнерство із приватним сектором може мати значний успіх. Досвід схеми державно-приватного партнерства варто переймати і Україні, адже така співпраця показала хороші результати у багатьох розвинених країнах. Тим паче, що зараз Україна перебуває у процесі реформування своєї системи охорони здоров'я", - акцентувала старший спеціаліст з інвестицій IFC, глобальний керівник ДПП в секторі охорони здоров’я Карін Башонжі. Під час зустрічі т.в.о. директора департаменту охорони здоров'я Андрій Васько презентував стратегію розвитку медичної галузі в межах Львівської області та зосередив увагу на опорних лікарнях та екстреній медичній допомозі. "Кожен крок нинішньої реформи доцільний та обдуманий, однак часу на довгий перехідний період не буде. А в умовах застосування кризового менеджменту, держава фінансуватиме ті заклади, які надаватимуть якісні медичні послуги", - резюмував Андрій Васько. Сторони обмінялися думками щодо можливих шляхів співпраці, обговорили розвиток дитячої медицини та акцентували увагу на необхідності підсилення матеріально-технічної бази медичних установ, а також на залученні високопрофесійного медичного та експертного технічного персоналу.

7 лютого 2020

У всіх областях України планують облаштувати понад дві сотні приймальних відділень в опорних лікарнях, а роботи мають розпочати уже найближчим часом. Про це сьогодні йшлося під час селекторної наради під головуванням Премьер-міністра України Олексія Гончарука. За постановою Кабінету Міністрів усі об’єкти мають відповідати уніфікованим єдиним стандартам та будуть забезпечені сучасним обладнанням. «Усі стандарти адаптують під кожну область. Це важлива організаційна робота, яку треба оперативно виконати. Держава візьме на себе фінансування будівельних робіт та централізовану закупівлю стандартизованого обладнання. Внаслідок впровадження реформи, люди мають бачити, що система охорони здоров’я змінюється на краще», - наголосив очільник Уряду. В межах облаштування опорних лікарень подбають також про дороги, якими довозитимуть пацієнтів. Окрім того, в межах наради порушили питання стану готовності закладів вторинної та третинної (спеціалізованої та високоспеціалізованої) медичної допомоги до запровадження в 2020 році системи фінансування за програмою медичних гарантій. В цілому показники готовності Львівської області перебувають на рівні середніх показників по Україні. Загальна готовність в порівнянні з минулим тижнем збільшилась на 4,2% і становить 84,2 %. Під час селектора Премьер-міністр України доручив провести аудит парку карет швидкої допомоги та шкільних автобусів, аби мати розуміння де і в якій кількості підсилити кількість автотранспорту.

5 лютого 2020

У Львівській області понад 95 % спеціалізованих медичних закладів перетворено на комунальні некомерційні підприємства. З них у електронній системі охорони здоров’я  (ЕСОЗ) зареєстровано близько 95 %, підключено до медичних інформаційних систем (МІС) - понад 97 % медзакладів. Про це сьогодні йшлося під час брифінгу у Львівській ОДА. До контрактування з Національною службою здоров’я України (НСЗУ) за усіма показниками готові 83,5 % медичних закладів, що надають спеціалізовану допомогу у Львівській області.   «Ті, хто буде готовий до змін і до роботи в нових умовах, ті будуть затребувані та конкурентоспроможні. Конкуренція за пацієнта буде шалена. Ми - місцева влада - чітко розуміємо свої обов’язки та відповідальність. Докладаємо якнайбільше зусиль, щоб з 1 квітня Програма медичних гарантій запрацювала у Львівській області у повному обсязі», - зазначив перший заступник голови Львівської ОДА Василь Лозинський. Трансформація системи відбувається в інтересах пацієнта. «Саме пацієнт з його потребами та інтересами повинен бути в центрі системи охорони здоров’я. З 1 квітня у повному обсязі запрацює Програма медичних гарантій - перелік медичних послуг, які держава гарантує пацієнту безоплатно. Щоб скористатися цим переліком, пацієнт повинен зробити кілька простих кроків - укласти декларацію з лікарем первинки, отримувати направлення на наступні рівні допомоги», - наголосила директорка департаменту комунікацій НСЗУ Тетяна Бойко. «Перший рік медичної реформи дав упевненість, що зміни, які відбуваються — незворотні. При реформуванні на первинці у минулому році досягнуто істотних успіхів. Медики повірили нам.  У новому році активно готуємося до впровадження нової моделі фінансування на рівні спеціалізованої медицини», - акцентувала директорка Західного міжрегіонального департаменту НСЗУ Мар’яна Возниця. «Зараз більшість закладів уже готові до контрактування. В питаннях мереживих та опорних лікарень, департамент організує виїзні наради по територіях і напрацьює механізми по кожному індивідуальному випадку», - розповів т.в.о. директор департаменту охорони здоров’я Андрій Васько. Мешканців Львівщини також закликають повідомляти про хід реформи чи якісь труднощі на безкоштовний номер контакт-центру 1677. Це дасть змогу на центральному рівні розуміти як триває процес на місцях та вносити у нього корективи.