«Місто і спадщина»: на Львівщині відбувся навчальний семінар

4 лютого 2022

За перший рік програми Президента Велике будівництво - «Велика реставрація» Львівщина виконала робіт на 50 мільйонів 112 тисяч гривень. За ці кошти почали реставрацію п’яти відомих архітектурних пам’яток області. Йдеться про три замки так званої "Золотої підкови": Жовківський, Підгорецький та Олеський. А також Національний театр ім. Марії Заньковецької та Львівський музей історії релігії, який перебуває у комунальній власності Львівська обласна рада. «Найпомітнішим для львів‘ян, напевно, є результат реставрації театру ім. Марії Заньковецької: кожен львів’янин та гість міста, прогулюючись центром Львова, може порівняти в якому стані театр був до реставрації і як він виглядає зараз. Відреставровано фасад і балкони театру, замінено зовнішні інженерні мережі, розпочато реставрацію камерної сцени та підвальних приміщень будівлі», - розповів голова Львівської ОДА Максим Козицький. За результатами програми у Жовківському замку відреставрували фасади вежі та дахів, завершили міжповерхове перекриття. У храмі Святого Йосифа у селі Підгірці відреставрували фасад і кам’яні сходи, дахи накриті міддю. Схожі роботи були й в костелі капуцинів в Олеську. Всі три замки перебувають у віданні Львівської національної галереї мистецтв імені Б.Г. Возницького. У музеї історії релігії вдалося привести до ладу документацію, отримати всі необхідні дозволи, провести відкриті торги на виконання робіт і розпочати реставрацію експозиційних залів музею. «Оскільки документація готова, а підготовчі роботи виконано, то цей рік для всіх цих об’єктів обіцяє бути ще продуктивнішим. Крім того, разом із Департаментом архітектури та містобудування Львівської ОДА сподіваємося, що цьогоріч на «Велику реставрацію» Міністерство культури та інформаційної політики України та Уряд відберуть ще кілька об’єктів з Львівщини», - додав Максим Козицький. Нагадаємо, у квітні 2021 року Львівщина подала на “Велику реставрацію” 31 заявку для відновлення 39-ти об’єктів культурної спадщини. Міністерство культури відібрало до програми 5 пам’яток області.

23 грудня 2021

На виконання трьох обласних програм департаменту архітектури та містобудівництва Львівської ОДА виділено близько 32 мільйонів гривень Львівська обласна рада затвердила бюджети трьох обласних програм департаменту архітектури та містобудівництва Львівської ОДА на загальну суму у 31 мільйон 215 тисяч гривень. На Програму охорони, збереження і популяризації історико-культурної спадщини у Львівській області виділили 22 мільйони гривень. Серед завдань програми на наступний рік: збереження, дослідження та реставраційні роботи на об’єктах культурної спадщини Львівщини (18 мільйонів гривень); комплексна реставрація пам’яток Львівщини, внесених до Списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО  (3 мільйони гривень); популяризація культурної спадщини Львівщини (550 тисяч гривень); збереження, охорона та дослідження археологічної спадщини (450 тисяч гривень). Програма розвитку містобудівного кадастру та просторового планування виконуватиметься у рамках 6 мільйонів гривень. Вона передбачає виготовлення містобудівної документації, отримання ліцензій для введення містобудівного кадастру, розроблення нормативної грошової оцінки та інвентаризацію земель. Комплексну програму надання житлових кредитів окремим категоріям громадян профінансували у розмірі 3 мільйонів 215 тисяч гривень. З яких: 2 мільйони скерують на підтримку індивідуального житлового будівництва на селі «Власний дім»; 1 мільйон 215 тисяч — забезпечення молоді житлом у Львівській області  

23 вересня 2021

Відтепер 16 пам’яток Львівщини відтепер мають програми ревіталізації. Документи є візією майбутнього використання об’єктів та їх включення до життя місцевих громад.  Презентація програм відбулась сьогодні у Давидівській громаді, на території якої костел у Годовиці та історико-культурний заповідник «Древній Звенигород». Йдеться про такі знакові пам’ятки:  Пам’ятка археології національного значення «Городище літописного міста Звенигорода» Замок XV-XVII ст. у с. Свірж Замок XVІІ ст. у с. Старе Село Замок-палац XVI-XVII ст. у смт. Поморяни Замковий комплекс (палац з казематами) у м. Броди Монастирський храм з дзвіницею XV-XVIII ст. в смт. Підкамінь Палац Потоцьких кін. ХІХ ст. в с. Тартаків Палацово-парковий комплекс «Садиба баронів Гредлів» у м. Сколе Ратуша XVІІІ ст. у м. Добромиль Костел 1758 р. у с. Годовиця Костел ХVІІ ст. Різдва Богородиці у м. Комарно Костел Успіння Пресвятої Діви Марії у с. Білий Камінь Церква Різдва Пресвятої Богородиці XVI ст. у смт. Щирець Дерев'яна церква Собору Пресвятої Богородиці 1838 р. в с. Матків 15Дерев’яна церква Св. Михаїла 1663 р. у с. Ісаї 16. Дерев’яна церква Воздвиження Чесного Хреста 1661 р. у м. Дрогобичі   «Ми‌ ‌добре‌ ‌розуміємо,‌ ‌що‌ ‌пам’ятки‌ ‌архітектури‌ ‌потребують‌ ‌не‌ ‌лише‌ ‌реставраційних‌ ‌робіт,‌ ‌а передусім ‌візії‌ ‌їх‌ ‌включення‌ ‌у‌ ‌культурне‌ ‌та‌ ‌економічне‌ ‌життя‌ ‌локальних‌ ‌громад.‌ Потрібно‌ ‌створити‌ ‌довкола‌ ‌них‌ ‌привабливі‌ ‌туристичні‌ ‌дестинації.‌ ‌Інакше‌ ‌реставрація‌ ‌і‌ ‌гроші,‌ ‌які‌ ‌туди‌ ‌вкладе‌ ‌держава, меценати чи громада,‌ ‌будуть‌ ‌марні.‌ ‌Комплексні‌ ‌програми‌ ‌ревіталізації - це обговорена з експертами і громадами ‌візія майбутнього життя пам’ятки і конкретні кроки, які для цього потрібно зробити. Ці «дорожні карти» ми передамо громадам і рекомендуватимемо, аби вони стали частиною стратегій ‌громад ‌та‌ ‌основою‌ ‌для‌ ‌ ‌сталого‌ ‌розвитку», - говорить директорка департаменту архітектури та розвитку містобудування ЛОДА Олена Василько.  Усі 16 програм напрацьовано в рамках проєкту «Культурна спадщина Львівщини. Перезавантаження». Його у 2020 році ініціював департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА у партнерстві з Інститутом стратегії культури, а фінансову підтримку надав Український культурний фонд.  «Великим викликом було по-новому обдумати майбутнє пам’яток, які нині у дуже різному стані та мають різні вихідні умови. Частина з них дуже затребувані і цікаві для громад, а частина майже забуті. Стратегічна ціль проєкту була у тому, аби напрацювати такі програми, які надалі будуть основою для роботи з пам’ятками та пошуку коштів для їх збереження та реставрації», - розповіла координаторка проєкту Наталя Войцещук.  Усі 16 документів, напрацьовані архітекторами, опираються на два ґрунтовні дослідження - опитування експертів зі сфери архітектури, культури та туризму, а також результати розмов з громадами.  «У розмовах про пам’ятки дуже важливо знати думку людей, які стикаються з ними щодня. У цьому проєкті Інститут стратегії культури відповідав за два великі дослідження: експертні опитування та зустрічі з громадами, під час яких ми говорили з безпосередніми користувачами пам’яток та людьми, що мешкають поруч. Це дозволило побачити їхню візію майбутнього об’єктів, яку потрібно врахувати у комплексних програм ревіталізацій», – розповіла керівниця аналітичної частини проєкту, координаторка напрямку стратегування, дослідження та освіти в Інституті стратегії культури Мар’яна Куземська-Данилюк.   

9 серпня 2021

Сьогодні, 9 серпня, в Меморіальному музеї тоталітарних режимів «Територія терору» стартувала «Літня школа для молоді «Охорона культурної спадщини – моя справа», яку реалізує громадська організація «Асоціація культурних ініціатив». Як зазначають організатори, цьогоріч для участі у школі подали понад 100 заявок, з яких обрали 30 учасників з 8 областей України. Відтак, упродовж 7 днів Літньої школи учасники відвідають культурні та архітектурні пам’ятки в 4-х районах області, а понад 40 експертів поділяться своїм досвідом. «Проєкт «Літня школа для молоді «Охорона культурної спадщини – моя справа» уже вдруге став переможцем конкурсу серед інститутів громадянського суспільства. Цьогоріч він отримав максимальну суму фінансування, що дозволило організаторам збільшити кількість учасників та відвідати більше місць архітектурної спадщини. Розповіли у департаменті комунікацій та внутрішньої політики Львівської ОДА. «Інноваційність та оригінальність проєкту полягає в поєднанні проблеми виховання свідомої, активної молоді та проблеми збереження матеріальної та нематеріальної спадщини, а також вирішення її - шляхом комплексного навчання молодого покоління, активізації громадськості навколо цього питання, закріплення в свідомості населення думки, що охорона і збереження спадщини є не лише справою вузьких спеціалістів, а й обов’язком кожного мешканця міста, містечка, села», - зазначила голова організації «Асоціація культурних ініціатив» Катерина Плечій. Першу лекцію для учасників проєкту провів начальник управління об’єктів культурної спадщини Львівської облдержадміністрації Василь Петрик, який розповів про свій досвід діяльності у сфері збереження культурної спадщини, про основні закони, які регулюють таку діяльність та що необхідно враховувати при виконанні науково-реставраційних робіт на пам’ятках. «Цей проєкт реалізовується за підтримки департаменту комунікації та внутрішньої політики облдержадміністрації в межах Регіональної програми сприяння розвитку інформаційного простору та громадянського суспільства у Львівській області на 2021-2025 роки. Реформа децентралізації передбачає набагато більшу відповідальність самих громад за спадщину, яка є на їхній території. Ми на Львівщині маємо понад 8 тисяч офіційних пам’яток архітектури. Це унікальні дерев’яні і муровані храми, це українська сецесія, замки і палаци, які належать не тільки нашій, а й світовій історії. На жаль, ані фінансування області, ані з бюджету в межах «Великої реставрації» не вистачить, щоб відреставрувати все. Але багато всього ми можемо самі, на місцях, бодай берегти і не нищити», - зазначив голова Львівської ОДА Максим Козицький. Нагадаємо, цьогоріч обласна програма охорони культурної спадщини передбачає фінансування реставрації пам’яток на суму 25 мільйонів гривень. Ще 132,5 мільйони для Львівщини має надійти у межах «Великої реставрації».

23 Червня 2021

Сьогодні у Львові обговорили законодавчі ініціативи у галузі охорони і збереження культурної спадщини. Організували круглий стіл для пам’яткоохоронців, управлінців та народних депутатів, які мають право законодавчої ініціативи, департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА, Львівська політехніка та український осередок ІКОМОС. Привітав учасників  заходу перший заступник голови Львівської обласної адміністрації Андрій Годик. “Добре, що ми маємо нагоду для фахової дискусії, щоб обговорити стан, проблеми та перспективи пам’яткоохоронної галузі. Важливо, що влада, громадськість, експерти та суспільство чітко усвідомлюють потребу змін законів про охорону культурної спадщини. Всі ми розуміємо, що актуальним є створення на законодавчому рівні організаційно-правових механізмів максимального залучення громадськості, експертів до справи збереження і реставрації пам’яток. Львівська ОДА підтримує цю ініціативу, а також, я переконаний, що Верховна Рада готова почути ті пропозиції, які ми сьогодні напрацюємо і скеруємо для розгляду”, - зазначив Андрій Годик. Під час зустрічі присутні обговорили законопроєкти в галузі охорони культурної спадщини, вимоги до роботи новостворюваних Державної служби охорони культурної спадщини та Державної інспекції культурної спадщини, а також регіональні проблеми збереження пам’яток Львівщини. Велику частину дискусії присвятили проблематиці галузі. А це тотальна зарегульованість у галузі реставрації, яка не дозволяє швидко реагувати та здійснювати протиаварійні роботи; брак кадрів; застарілі норми в законах і невідповідність розцінок для виконавців робіт; розбалансованість структури, ієрархії, а відтак і невизначеність міри відповідальності пам’яткоохоронних відомств від рівня громади до рівня центральних державних органів влади. “Наразі у Верховній Раді зареєстровані два законопроєкти «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання руйнуванню та знищенню нерухомої культурної спадщини» (№ 4561) та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності  за  руйнування та знищення нерухомої культурної спадщини і порушення традиційного характеру середовища»  (№4562). Обидва вони потребують доопрацювання, а в деяких випадках навіть несуть загрозу звуження повноважень органів місцевої влади, що суперечить реформі децентралізації. Саме тому ми зустрілися максимально широким колом пам’яткоохоронців-практиків, щоб донести всі проблеми та спробувати разом доопрацювати законодавчі норми. Цей діалог між різними середовищами є надзвичайно важливим, і я вдячний всім, хто сьогодні взяв у ньому участь”, - каже керівник управління охорони об’єктів культурної спадщини департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА Василь Петрик, який презентував пропозиції змін до законів від департаменту. Львівщина - найактивніший регіон щодо захисту культурної спадщини. В цьому переконаний голова парламентського комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв. Він також наголосив, що наша область найактивніше сигналізує про законодавчі проблеми у галузі. “Це у вас, коли хтось зазіхає на культурну спадщину, здіймають інформаційну хвилю на всю Україну. В інший регіонах вже не лишилося цілісних історичних ареалів. Там архітектурні пам’ятки просто нищать, ніхто не думає про збереження. Думають про комерцію”, - каже Микита Потураєв. Про досвід реставрації спадщини і проблематику Львова, а також про пропозиції змін до законів розповіла керівниця управління охорони історичного середовища міста Лілія Онищенко. Серед учасників дискусії були ректор Львівської політехніки Юрій Бобало, народні депутати Микола Княжицький, Ростислав Тістик, Роман Лозинський, президент УНК ІКОМОС Микола Гайда, завідувач кафедри Архітектури та реставрації  Львівської політехніки Микола Бевз, депутати обласної ради, викладачі, пам’яткоохоронці та представники громадськості. “Ми підсумуємо всі пропозиції та, спільно з депутатами, внесемо їх при доопрацюванні законопроєктів. Сподіваюся, що всі разом ми зможемо стати добрими лобістами якісних змін у галузі. Львівщина має найбільше число пам’яток, тому ми не можемо бути байдужі. Нам конче треба створити чіткі механізми для їх порятунку і знайти для них ефективних господарів”, - підсумувала директорка департаменту архітектури та розвитку містобудування Олена Василько.   

29 січня 2021

Уже за кілька місяців кожен охочий зможе потримати на долоні Свірзький замок, дерев’яну церкву з карпатського села Матків, яка належить до спадщини ЮНЕСКО. А також костел Годовиці, де творив легендарний Пінзель. Цього року 16 знакових пам’яток Львівщини будуть доступні для огляду у форматі доповненої реальності. Для цього достатньо буде лише навести камеру вашого смартфона на листівку з зображенням будівлі. Оцифрує та відтворить 3D-моделі об’єктів компанія Скайрон у межах проєкту «Культурна спадщина Львівщини. Перезавантаження». Його ініціював департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА, партнером є Інститут стратегії культури, а фінансову підтримку надав Український культурний фонд. «З 2016 року ми плекали ідею створити листівки, за допомогою яких у доповненій реальності можна буде побачити будівлі у 3D. Однак схожих проєктів в Україні ще не було, тож порад не було у кого питати. Методом спроб і помилок через 3 роки ми втілили ідею в життя і випустили перший наклад 3D AR-поштівок з 24 пам’ятками Львова. Згодом були й інші міста. А тепер ми нарешті отримали нагоду оцифрувати пам’ятки Львівщини», - говорить співзасновник компанії Скайрон Юрій Преподобний. Торік у межах проєкту «Кишенькова країна» Скайрон оцифрувала по одній пам’ятці у всіх областях України. Вони, а також пам’ятки Києва, Харкова та Одеси стали частиною додатку PocketCityAR. Окремі проєкти було реалізовано у Чорткові та Комарно. Цього року до додатка PocketCityAR додадуть і пам’ятки нашої області. «Кишенькова Львівщина» є частиною проєкту «Культурна спадщина Львівщини. Перезавантаження», який ініціював департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА, партнером є Інститут стратегії культури, а фінансову підтримку надав Український культурний фонд. «Проєктом «Культурна спадщина Львівщини. Перезавантаження» заплановано напрацювати комплексні програми ревіталізації для 16 пам’яток культурної спадщини Львівщини. Це дуже важлива підтримка для програми «Велике будівництво в культурі». Ми, разом з командою проєкту та його координаторкою Наталею Войцещук, зможемо таким чином навіть допомогти громадам заповнити заявки на участь у проєкті. Такі програми дозволять подавати нашу спадщину на участь у різних українських та міжнародних конкурсах», - пояснює директорка департаменту архітектури та розвитку містобудування ЛОДА Олена Василько.

31 грудня 2020

Архітектура та містобудування - підрозділи, які мають бути у новостворених районних державних адміністраціях. Про це йдеться у постанові щодо структурних підрозділів ОДА та РДА, яку днями ухвалив Уряд України. На Львівщині, у результаті децентралізації, районів буде сім, а громад - 73. Кожна з них має розробити історико-архітектурний опорний план та Генплан, на території майже кожної є пам’ятки архітектури місцевого та національного значення, або й об’єкти, які заслуговують пам’ятками називатися. Дати раду з усім цим, громадам готові допомагати фахівці департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА. Зберегти “Ми маємо досвід проведення “кущових” семінарів у районах. У кожному районі був відповідальний за спадщину. Так само має бути в ОТГ. Проте зараз законодавство цього не вимагає. Ми будемо пропонувати зміни, однак вже зараз просимо громади ставитися до спадщини відповідально і таку людину, яка цим буде займатися, передбачити у своєму штатному розписі”, - зазначає фахівець управління охорони об’єктів культурної спадщини департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА Ганна Харун. Також Ганна Харун наголошує, що Україні варто керуватися досвідом Європи, або тієї є Польщі. Громади мають розуміти, що спадщина - це ресурс. “На рівні кожної гміни у Польщі є пам’яткоохоронець. Може не в кожній громаді є стільки пам’яток, але більшість території Львівщини теж потребує такого досвіду. І кілька років поспіль ми їздили до Польщі. Брали голів громад та архітекторів, вивчали їхній досвід збереження спадщини та реставрації. Якщо перейметься один голова  з п’яти - це вже перемога. Один може стати прикладом для багатьох. Зазвичай, після таких поїздок так і було. Хтось один завжди звертався потім по допомогу, питав, як відреставрувати, як зберегти, як залучити туристів”, - продовжує експертка.  Зі свого боку департамент пропонує громадам організувати навчання щодо законодавства у сфері спадщини та містобудування, розказати про нові державні будівельні норми, зокрема, в галузі реставрації, разом порадитися, що робити з пам’ятками, які потребують ревіталізації. Так само важливою є тема паспортизації, укладення охоронних договорів та підвищення туристичної привабливості в контексті пам’яток. Окремо, каже фахівчиня, варто провести навчання щодо державних будівельних норм у галузі реставрації, окремо розповісти про паспортизація і охоронні угоди, можливості фінансування спадщини тощо. Запланувати Крім спадщини, у департаменті архітектури Львівської ОДА готові допомагати громадам з розробкою історико-архітектурних опорних планів.  “Є багато міст і громад, які не мають історико-архітектурних опорних планів. Вони про це не надто переживають. І тут не треба людей лякати законами. Спершу їх варто зібрати - розповісти, що це, для чого і де замовити. Просто без історико-архітектурного опорного плану найчастіше виникають хаотичні забудови, потім довгі судові процеси. Тому краще раз виготовити цей документ, який буде частиною Генплану, і тоді можна спокійніше жити. Тоді ти розумієш, де в тебе має прийти інвестор, куди підвести комунікації, а де можна відводити землю під житлову забудову, якою вона має бути. Також такі навчання потрібні, щоб містобудівна рада по кілька разів не завертала створені проєкти історико-архітектурних опорних планів на доопрацювання”, - розповідає Ганна Харун. Зібрати разом усі дані Як досягнути прозорості прийняття рішень та усунути ризики корупції у кадастрі, містобудуванні та багатох різних напрямах відразу? Кожна людина в громаді має право знати, де, кому і для яких потреб виділяють землю. Кожна громада має бути зацікавлена, аби потенційний інвестор міг в інтернеті переглянути, які площі, на яких умовах пропонує йому та чи інша ОТГ, які тут проходять автошляхи та ніші комунікації. “На офіційних сайтах органів державної влади та органів місцевого самоврядування мають бути розміщені генеральні плани населених пунктів, детальні плани територій та плани зонування. Геоінформаційна система містобудівного кадастру дозволяє на практиці використовувати ті чи інші реєстри даних і карт, порівнювати, аналізувати. І робити це дуже швидко. На Львівщині такий портал ми розробили 2014-го року, а перший етап реалізації пілотного проєкту “ГІС – як дієвий інструмент розвитку ОТГ” стартував у 2018-у. В ньому взяли участь Давидівська, Мурованська і Ходорівська громади. Тепер цю практику можемо поширювати на всі 73 ОТГ”, - каже  начальник управління містобудівного кадастру та архітектури департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА Юрія Сало.  “Ми готові ділитися інформацією та досвідом, готові допомагати творити результативні структури профільних відділів на місцях та співпрацювати на всіх рівнях. Також нам надалі потрібна буде якісна співпраця з громадами, де ми будемо реалізовувати об’єкти обласної програми заходів щодо збереження культурної спадщини та розвитку туристичної привабливості. І, звичайно, вже починаємо співпрацю щодо напрацювання заявок на конкурс президентської програми “Велика реставрація”, - каже директорка департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА Олена Василько.        

28 грудня 2020

Департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА в офіційному листі до Міністерства культури та інформаційної політики повідомив про роботи з облаштування тимчасової дороги на території пам’ятки національного значення  Дрогобицької житниці (1778, ох. №380). Дозвіл на проведення робіт виконавцю (Петру Фляку) надав виконком Дрогобицької міської ради у жовтні цього року. Однак про дозвіл від Міністерства культури, як це передбачено ЗУ “Про охорону культурної спадщин” (ст. 5 та 32), Дрогобицькій міській раді не відомо. Про це йдеться у відповіді міської ради Дрогобича, яку 23 грудня профільний департамент отримав на свій попередній лист. “Жодних робіт в охоронній зоні чи на території пам’ятки національного значення без дозволу Міністерства культури та інформаційної політики проводити не можна. Тим більше будівельних або шляхових. А для отримання такого дозволу, виконавець мав забезпечити також археологічний контроль. Про це чітко написано в законі, і ним мали керуватися місцеві чиновники та виконком, коли видавали дозвіл. Наразі, також з ініціативи депутатської комісії культурної спадщини я туризму обласної пади, наші фахівці зафіксували стан пам’ятки і її території, а місцеві управлінці Дрогобича зупинили будь-які роботи. Нашим обов’язком тепер є терміново повідомити Міністерство, а вже воно має відреагувати на цю ситуацію”, - пояснила директорка департаменту архітектури та розвитку містобудування Олена Василько. Дрогобицька житниця (шпихлір) є одним із 24 об’єктів культурної спадщини, які Львівщина подала на конкурс президентської програми “Велике будівництво в культурі” або Велика реставрація. “Нам зараз дуже важливо з нашого боку з’ясувати, які документи є на кожен об’єкт, поданий до програми, якої реставрації він потребує, де вже є для цього проєкти та кошториси. А також дуже важливо відстояти при відборі максимум пам’яток з Львівщини. Адже ми маємо їх найбільше серед регіонів, вони є складовою розвитку туризму, а відтак економіки громад. І насамперед коли йдеться про пам’ятки - це про збереження національної пам’яті. Я хочу, щоб наші громади також це розуміли”, - додала очільниця департаменту. Нагадаємо, загалом Львівська ОДА подала на конкурс програми “Велике будівництво” 24 пам’ятки архітектури. Окремий список об’єктів, які перебувають на її балансі, також сформувала Львівська національна галерея мистецтв.  Крім цього, найближчими тижнями Львівська обласна рада має проголосувати за обласну програму охорони та збереження культурної спадщини, в межах якої також профінансують роботи на кільканадцяти пам’ятках регіону.

17 грудня 2020

Проект «Княжий Звенигород: від реального до віртуального», реалізований за підтримки Українського культурного фонду, представили сьогодні у Львівській обласній днржавній адміністрації. У межах проекту вперше в Україні у віртуальній реальності відтворили середньовічну княжу столицю. 12 місць давнього Звенигорода відтепер можна побачити, вдягнувши VR окуляри. Чотири з них – інтер’єри церков та палаців, вісім – вулиці, площі та панорами давнього міста.  Все це стало можливо завдяки проекту “Княжий Звенигород: від реального до віртуального”, який цього року реалізувала команда науковців, дослідників та представників ІТ-сфери, на чолі з Наталею Войцещук, за підтримки Українського культурного фонду та Пустомитівської районної ради.  Над проектом працювала команда археологів, істориків, архітекторів, мистецтвознавців, художників, графіків та програмістів зі Львова та Києва.  “Вибираючи локації для реконструкцій, ставили собі за мету показати дуже різний Звенигород: місто князів і звичайних ремісників. Тому обирали різні закутки. При цьому, ми не могли оминути увагою найбільш знакові споруди міста – церкви та палаци, тому показали їх не просто ззовні, а відтворили інтер’єри. Усі наші реконструкції опираються на знахідки археологів минулих років”, – розповіла керівниця проєкту Наталя Войцещук. У межах проєкту, підтриманого УКФ, у співпраці з компанією Skeiron також створено AR додаток, до якого увійшли три AR продукти: поштівки, “портали часу” та дитяча книжечка “Пригоди у княжому Звенигороді”, яку намалювала львівська художниця Леся Квик, а вірші написав відомий письменник та перекладач Андрій Содомора. 20 AR поштівок задумані як оригінальний подарунок чи згадка зі Звенигорода. Навівши на них відкритий у смартфоні додаток, можна побачити будівлі давнього міста та знахідки археологів з його території у формати доповненої реальності. Завдяки “Порталам часу” можна з допомогою смартфона прогулятись двома звенигородськими церквами – дерев’яною та мурованою, а також заглянути до княжого палацу. Усі будівлі відтворено так, як вони могли виглядати у середині XII cт. – часі найбільшого розквіту Звенигородського князівства. Незвична дитяча книжечка розповідає про пригоди п’яти друзів у давньому княжому місті Звенигороді.  “У Середньовіччі Звенигород був одним із найбільших міст західної України - столицею Звенигородського князівства. Припускають, що він на 200 років старший за Львів. Для нас важливо підтримати такі проєкти. А також - вчитися в ініціативних команд і творити щось подібне по всій області. Адже ми розуміємо, що нам вже ніколи не вдасться відновити десятки зниклих пам’яток і цілих міст. Нинішні технології дозволяють це зробити. Дозволяють доповнити для відвідувачів те, що залишилося, зробити цікавими туристичні локації, показати громадам, навіщо берегти, фінансувати і дбати про культурну спадщину”, - повідомила директорка департаменту архітектури та містобудування Львівської ОДА Олена Василько. Цьогорічний проєкт зі створення княжого Звенигорода у VR та AR є продовженням торішнього, коли було створено 3D мапу княжого міста.   Христина Дмитрик

17 грудня 2020

Учора, 16 грудня, консультативна рада при департаменті архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА одноголосно проголосувала за те, щоб залишити віллу по вулиці замарстинівській, 213 пам’яткою архітектури місцевого значення. Також члени ради вирішили скерувати до Міністерства культури та інформаційної політики відповідні документи про своє рішення і внести будинок у Державний реєстр нерухомих пам’яток України. Усі ці рішення члени ради прийняли попри різкий спротив представників власника, котрий 2018-го вже отримав від Львівської міської ради дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення ділянки (0,2530 га) на вулиці Замарстинівській, 213 для будівництва багатоквартирного житла. “Я був ініціатором того, щоб ще раз переглянути питання будинку номер 213 по вулиці Замарстинівській. Торік через суд його власники довели, що в документації пам’ятки архітектури місцевого значення - житлового будинку 30-х років XX ст. (кам’яниці Стецкевичів) (охорон.№ 2439) є помилка. У 1993 році будинок описали як Народний дім, а він ним не є. Такий різкий спротив проти статусу пам’ятки може означати тільки те, що своїх намірів з 2018 року ніхто не змінив”, - каже Голова ради Львівської обласної організації Українського товариства охорони пам'яток історії та культури Андрій Салюк. Як зазначила директор департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА Олена Василько, віднині кам’яниця Стецкевичів перебуває під захистом закону “Про охорону культурної спадщини”. Далі власник має звернутися до департаменту для підписання охоронного договору, який визначатиме, що саме має бути збережено. Відтак багатоквартирної забудови на цьому місці вже не буде. Ініціатором розгляду питання кам’яниці Стецкевичів на консультативній раді була Львівська організація Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, а замовниками розробки документації - представники Українського національного комітету КОМОСу у Львові. Розробили заново облікову документацію на пам’ятку архітектор-реставратор, доцент кафедри "Архітектури та реставрації" НУ "Львівська політехніка" Юрій Дубик та науковий співробітник інституту "Укрзахідпроектреставрація" канд. арх. Оксана Бойко. “Після опрацювання всіх матеріалів, ми зробили висновок, що будинок по Замарстинівській, 213 відповідає критеріям необхідним для збереження статусу пам’ятки архітектури місцевого значення. Він зберіг свій первісний вигляд - вільне розпланування на ділянці (без прибудов та надбудов), домінуючу роль у ландшафтному та містобудівному середовищі, планування в межах капітальних стін, архітектурний вистрій фасадів. Об’єкт мав значний вплив на формування архітектурного образу забудови північно-східного схилу голосківського пагорба і вирізняється оригінальним планувально-просторовим вирішенням. А крім того, він є важливим для історії міста, адже пов’язаний з життям визначного мешканця тодішнього с. Велике Голоско - Михайла Стецкевича, українця, засновника та першого Голови товариства "Сокіл" у Великому Голоску, члена "Просвіти" та інших українських товариств у Львові, жертводавця на монастирські та церковні потреби, фінансового провідника дитячої захоронки у Великому Голоску”, - розповів Юрій Дубик. Христина Дмитрик

16 грудня 2020

Для шістнадцяти пам’яток культурної спадщини Львівщини напрацюють комплексні програми ревіталізації. Їх створять у межах проекту «Культурна спадщина Львівщини. Перезавантаження». Проект ініціював департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА, а фінансову підтримку надав Український культурний фонд. Як реставрувати? Чи варто відновити у первісному вигляді? Хто буде добрим господарем, і як зробити так, аби надалі палац, костел чи храм не занепав, а навпаки - став туристичним магнітом для регіону та країни загалом? Що про майбутнє пам’ятки думає громада і чи готова брати відповідальність на себе? Про все це і набагато більше йдеться у проєкті, який передбачає створення 16 “дорожніх карт” для 16 пам’яток.  До проекту увійшли такі об’єкти: 1.Пам’ятка археології національного значення «Городище літописного міста Звенигорода» 2.Замок XV-XVII ст. у с. Свірж 3.Замок XVІІ ст. у с. Старе Село 4.Замок-палац XVI-XVII ст. у смт. Поморяни 5.Замковий комплекс (палац з казематами) у м. Броди 6.Монастирський храм з дзвіницею XV-XVIII ст. в смт. Підкамінь 7.Палац Потоцьких кін. ХІХ ст. в с. Тартаків 8.Палацово-парковий комплекс «Садиба баронів Гредлів» у м. Сколе 9.Ратуша XVІІІ ст. у м. Добромиль 10.Костел 1758 р. у с. Годовиця 11.Костел ХVІІ ст. Різдва Богородиці у м. Комарно 12.Костел Успіння Пресвятої Діви Марії у с. Білий Камінь 13.Церква Різдва Пресвятої Богородиці XVI ст. у смт. Щирець 14.Дерев'яна церква Собору Пресвятої Богородиці 1838 р. в с. Матків 15.Дерев’яна церква Св. Михаїла 1663 р. у с. Ісаї 16.Дерев’яна церква Воздвиження Чесного Хреста 1661 р. у м. Дрогобичі Усі ці пам’ятки є в списку, який Львівщина запропонувала до програми «Велике будівництво», що стартує наступного року. Більшість об’єктів є у державній власності та на балансі департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА, але місцеві громади їх не використовують повноцінно. Деякі - частково знищені та не є достатньо привабливими для туристів.   «Ми добре розуміємо, що пам’ятки архітектури потребують не лише реставраційних робіт, а, передусім, візії їх включення у культурне та економічне життя локальних громад. Потрібно створити довкола них привабливі туристичні дестинації. Інакше реставрація і гроші, які туди вкладе держава, будуть марні. Через комплексні програми ревіталізації, ми хочемо запропонувати готову візію, яку напрацюємо разом з фахівцями різних галузей, а насамперед реставраторами та архітекторами, митцями, представниками туристичного бізнесу та місцевими громадами. Такі “дорожні карти” для об’єктів спадщини стануть частиною стратегії громади та основою для її сталого розвитку», - пояснила директорка департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА Олена Василько. Консультантами проекту є професор Микола Бевз, архітектор Богдан Гой, директорка українського ICOM Катерина Чуєва. Також у проекті архітектори Михайло Хохонь, Микола Гайда та Василь Петрик, а його координаторкою є Наталія Войцещук. У його межах фірма «Skeiron» створить промоційні 3D-поштівки, які, завдяки мобільному додатку «Кишенькова Львівщина», можна буде переглянути у форматі доданої реальності.  Загальний бюджет проекту «Культурна спадщина Львівщини. Перезавантаження» - майже два мільйони гривень, а готові візійні карти для 16 пам’яток Львівщини мають з’явитися восени 2021 року. Наразі роботи - на початковому етапі - дослідження ситуації з вибраними пам’ятками і збір  та аналіз думок представників громад.   Фото - Ігор Мартинів

26 листопада 2020

Дерев’яний храм Успіння Пресвятої Богородиці XVIII ст у Морянцях на Яворівщині реставрували упродовж останніх двох років. Роботи на об'єкті виконували в межах обласної програми охорони і збереження культурної спадщини. За 2018-2020-ий для ремонтних і реставраційних робіт на пам’ятці використали майже 7 мільйонів 150 тисяч гривень. З них: 3,5 мільйони гривень  - кошти обласного бюджету та 3,65 мільйона гривень - співфінансування від Краковецької селищної ради. “За цей  час фахівці завершили реставрацію куполів храму і накрили їх міддю, замінили підвалини по всьому периметру церкви, відреставрували та укріпили  несучі стіни, відреставрували вікна та двері. Цього року ми відновлювали храм всередині. Сьогодні тут завершено майже все, що планувалося за проєктом. Далі громада хоче реставрувати храмову дзвіницю”, - зазначила директор департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА Олена Василько. Церква Успіння Пресвятої Богородиці  в Морянцях збудована 1766 року і є пам’яткою архітектури місцевого значення (ох.№ 552-м).  Загалом, на території Яворівського району сьогодні налічується 69 пам’яток архітектури, з них – 23 пам’ятки архітектури національного значення.  Також за співфінансування з бюджету області вже три роки триває реставрація дерев’яної церкви у селі Глиниці, збудованої у першій половині ХIX століття. “Важливо, що у 2017-2020 роках за 240 тисяч гривень з районного бюджету Яворівщини виготовили облікову документацію для 43 пам’яток архітектури. Цю роботу мусимо продовжувати. Наразі її також мають перебрати на себе об’єднані територіальні громади. Зі свого боку будемо намагатися активізувати цей процес і допомогти ОТГ”, - додала Олена Василько. Христина Дмитрик