Стартував процес розробки Стратегії розвитку Львівської області до 2027 року

29 грудня 2021

Уряд схвалив Державну стратегію управління лісами України до 2035 року. Документ розроблений на виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про виклики і загрози національній безпеці України в екологічній сфері та першочергові заходи щодо їх нейтралізації», введеного в дію Указом Президента України від 23.03.2021 № 111. «Сьогодні загальна площа лісового фонду України становить 10,4 млн га, що складає 15,9% від всієї території країни. Україна займає 9 місце в Європі за площею лісів та 6 місце за запасом деревини. Однак це не граничний потенціал нашої країни. Нам потрібно працювати над збільшенням показника лісистості, і разом з тим, дати змогу галузі ефективно розвиватися”, - прокоментував в.о. Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець. Серед наявних проблем діючої системи управління лісами: незбалансованість функцій, відсутність належного фінансування, наявність корупції та незаконних рубок, низький рівень довіри суспільства до лісівників, відсутність належної рекреаційної інфраструктури, та як наслідок, не надто високий рівень відвідування лісів українцями. У Державній стратегії управління лісами до 2035 року закріплено ключові цілі для вирішення цих проблем. Зокрема, передбачено: запровадження ефективного управління лісами шляхом реформування діючої системи; забезпечення стійкості лісів до зміни клімату; проведення цифровізації галузі; розвиток рекреації; розвиток наукового потенціалу та створення належної системи підготовки фахівців. «Стратегія є реальним дороговказом для України як ефективно реформувати лісову галузь – з чіткими цілями та завданнями. Лише виконавши їх, ми зможемо забезпечити сталий розвиток лісового господарства, виконання лісами їх екологічної функції та збільшити частку лісового сектору у внутрішньому валовому продукті України», - відзначив Руслан Стрілець. Серед очікуваних результатів виконання Стратегії: збільшення загального запасу лісів України не менше ніж до 2,5 млрд куб. метрів; підвищення рівня абсорбції парникових газів лісами України до 75,6 млн тонн СО2; оновлення деталізованих положень для не менше ніж 500 заказників; будівництво та ремонт 7,5 тис. кілометрів лісових доріг; оновлення парку протипожежної техніки на 100%. Також реалізація Стратегії дозволить збільшити кількість туристів до 10 млн осіб, які щороку користуватимуться лісовою рекреаційною інфраструктурою. Крім того, буде запроваджено відкриту електронну інформаційну систему у сфері управління лісами. Передбачено створення сучасної матеріально-технічної бази науково-дослідних установ та системи підготовки кадрів для лісової галузі.

10 грудня 2021

9 грудня Уряд затвердив План заходів щодо реалізації Стратегії людського розвитку на 2021—2023 роки. План заходів сформовано відповідно до стратегічних цілей, визначених Стратегією людського розвитку, яка схвалена Указом Президента України від 02.06.2021 № 225, а саме: покращення медико-демографічної ситуації в Україні; розбудова освіченого, доброчесного, інклюзивного та інноваційного суспільства, в якому кожен громадянин має рівні можливості для навчання та розвитку, а наука є складовою економічного зростання; формування всебічно розвинутої людини, патріота України, сприяння її духовному розвитку та створення можливостей для творчого самовираження і самореалізації у культурному та спортивному напрямах; підвищення рівня життя, активізація зайнятості та забезпечення соціальної підтримки населення; забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у всіх сферах життя суспільства та впровадження європейських стандартів гендерної рівності. Виконання завдань, визначених Стратегією, сприятиме зростанню добробуту населення, забезпеченню права людини на охорону здоров’я, рівного доступу до якісної освіти, створенню умов, необхідних для культурного та фізичного розвитку, підвищенню ефективності системи соціальної підтримки населення і зменшенню соціальної нерівності.

9 грудня 2021

Сьогодні за підтримки Львівської ОДА відбулося засідання Робочої групи з розроблення Стратегії розвитку Добротвірської громади. Інформують у департаменті економічної політики Львівської ОДА. За активної участі місцевого бізнесу говорили про розвиток економіки у громаді. Відтак, обговорили соціально-економічні показники громади, пропоновані цілі розвитку до 2027 року, а також пропозиції пріоритетних заходів та проєктів до Плану заходів з реалізації Стратегії на 2022-2023 року, підготовку інвестиційних продуктів. «На сьогодні відповідно до сформованого проекту бюджету на 2022 рік на підтримку бізнесу планується до 50 мільйонів програмного ресурсу, який можна використовувати для розвитку. Єдине, самій громаді необхідно змінити фокус щодо ставлення до бізнесу - з джерела наповнення бюджету на пріоритет сприяння його розвитку», - зазначив заступник директора департаменту економічної політики Львівської ОДА Вадим Табакера.   За словами представника ДТЕК Добротвірська ТЕС Олександра Воронкіна Добротвір і ТЕС - два взаємозалежні суб‘єкти. «Великий виклик для нас двох - курс декарбонізації держави до 2030 року. Тому у попередній стабільності зараз виникли ризики. Відтак, основне завдання громади - диверсифікація економіки. І ТЕС дуже зацікавлена в тому, щоб у громаді процвітав бізнес, і налаштована максимально цьому сприяти», - зазначив він. Голова Добротвірської громади Тарас Келеберда наголосив, що однією з пріоритетних цілей Стратегії буде сприяння розвитку бізнесу. «Будемо формувати так стратегію, щоб бізнесу було комфортно розвиватися. Сьогоднішні напрацьовані заходи і проекти точно ляжуть в її основу. Ми, як орган місцевого самоврядування, забезпечимо усі необхідні для бізнесу можливості»,- зазначив голова громади.

1 листопада 2021

Сьогодні, 1 листопада, представники департаменту комунікацій та внутрішньої політики Львівської ОДА взяли участь в онлайн-зустрічі з обговорення питань виконання місцевими державними адміністраціями Указу Президента України від 27 вересня 2021 року № 487 «Про Національну стратегію сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2021-2026 роки». Онлайн-обговорення відбулось за участі Державного секретаря Кабінету Міністрів України Олександра Яреми, представників структурних підрозділів з питань взаємодії з громадськістю обласних облдержадміністрацій та інститутів громадянського суспільства. «Стратегія – це дороговказ, який допомагає рухатись вперед та можна використовувати у повсякденній роботі як органам влади, так й інститутам громадянського суспільства. Зокрема, сприятиме налагодженню  міжсекторальної співпраці між інститутами громадянського суспільства, органами влади» - зазначив Державний секретар Кабінету Міністрів України Олександр Ярема. Також, він підкреслив про важливість основних завдань Стратегії, зокрема в частині волонтерства та соціального підприємництва. Участь у онлайн-зустрічі взяла Христина Швец, начальниця відділу комунікацій з громадськістю департаменту комунікацій та внутрішньої політики Львівської облдержадміністрації. Вона поділилась з колегами інформацією про оновлену Регіональну програму сприяння розвитку інформаційного простору та громадянського суспільства у Львівській області на 2021-2025 роки. Окрім цього розповіла про нові заходи, які відбулись цьогоріч в межах програми, про підготовку до проведення Форуму організацій громадянського суспільства та механізм реалізації конкурсу для організацій громадянського суспільства на Львівщині. «Цьогоріч до департаменту комунікацій та внутрішньої політики ЛОДА було подано близько 80 проєктів від організацій громадянського суспільства, тому конкурсною комісією прийнято рішення про збільшення суми фінансування. Відтак, у 2021 році громадські організації могли отримати на реалізацію свого проєкту кошти в сумі до 100 тис. грн. Загалом сума фінансування проєктів цьогоріч становить 990 тис. грн.» - зазначила Христина Швец. Учасники заходу обговорили рекомендації щодо підготовки регіональних програм сприяння розвитку громадянського суспільства та могли ознайомитись із досвідом щодо підготовки цих програм від колег з інших регіонів України. Нагадаємо, що 27 вересня 2021 року Президент України підписав Указ №487 «Про Національну стратегію сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2021-2026 роки».

28 жовтня 2021

Підвищення прихильності українців до вакцинації проти COVID-19 обговорили сьогодні під час круглого столу «Адвокація на підтримку стратегій із вакцинації проти COVID-19 згідно з Дорожньою картою та виконання в Україні». Захід організований у межах адвокаційної кампанії Всесвітньої організації охорони здоров’я у співпраці з Міністерством охорони здоров’я, Громадською спілкою «Коаліція за вакцинацію» за підтримки Європейського Союзу та спрямований на підвищення прихильності українців до вакцинації проти COVID-19. У заході взяли участь Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко та Голова Бюро ВООЗ в Україні Ярно Хабіхт (відеовиступ). Як зазначив заступник голови Львівської ОДА Іван Собко, Львівщина доклала багато зусиль для реалізації кампанії з вакцинації від ковіду. «Ми систематично комунікуємо в різний спосіб з населенням області, зокрема, із громадами. Здійснюємо як роз’яснювальну роботу, так і виїзди на місця, пояснюємо про важливість та необхідність вакцинації. Проте, дивлячись на останні цифри, де кількість госпіталізованих в області сягнула понад 3 тисячі, чітко розуміємо як легковажно до свого здоров’я ставляться люди, тепер вони потребують кисню і особливого догляду. А наші медики, як і наші воїни, захищають їх життя, адже людське життя – безцінне!», - сказав Іван Собко. «Питання вакцинації – є надзвичайно важливим і вкрай актуальним. Нажаль, 21% провакцинованих осіб в області другою дозою та 30% першою - це недостатня охопленість. Зараз необхідно мобілізувати всі сили аби вакцинальна кампанія була на найвищому рівні», - зазначив директор департаменту охорони здоров’я ЛОДА Орест Чемерис. Також під час зустрічі обговорили виконання стратегій вакцинації згідно з глобальними рекомендаціями і Дорожньою картою України, актуальні питання безпеки та ефективності вакцин, ситуацію в світі, роль надійних джерел інформації щодо користі вакцинації COVID-19.  «Робота щодо вакцинації в області розпочалася ще до завезення вакцини. Активне роз’яснення серед пріорітетних на той час груп населення дало свій результат зараз: область займає перше місце по вакцинації серед осіб 60+. А серед медиків ми посідаємо 3 місце в Україні», - резюмував Олег Когут, регіональний координатор з питань вакцинації від COVID-19 у Львівській області. Як приклад успішної співпраці між владою, медичною спільнотою, громадськістю з питань вакцинації населення від COVID-19 розглянули приклад міста Моршин, де в результаті пілотного проєкту вакциновано першою дозою 75%, а двома – 74% дорослого населення міста. В обговоренні також взяли участь Федір Лапій, голова Національної технічної групи експертів з імунопрофілактики (НТГЕІ) та експерти групи, Мар’яна Служинська, директорка Львівського обласного ЦГЗ, Оксана Пушкарьова, експертка з епідеміології департаменту охорони здоров'я Львівської ОДА, Мар’яна Іськів , Ротарі клуб «Львів Княжий», Андрія Кізіль, Центр стратегічних інновацій в суспільстві, експерти МОЗ.

1 жовтня 2021

Сьогодні, 1 жовтня, на розширеному засіданні Робочої групи з формування Стратегії розвитку визначали пріоритети розвитку  Добросинсько-Магерівської територіальної громади. Інформують у департаменті економічної політики Львівської ОДА. «Метою сьогоднішньої зустрічі з представниками бізнесу, управлінцями та громадським активом, що відбувається під супроводом команди Львівської ОДА, є визначення шляху, яким рухатиметься наша громада, мудро, використавши наявні можливості, щоб досягти найкращих результатів. Зараз ми зацікавлені у співпраці з інвесторами та бізнесом для спільного розвитку. Тут, у нашій громаді, вони знайдуть необхідні ресурси та готовність до співпраці», - зазначив голова громади Микола Сало. «На початку свого розвитку Добросинсько-Магерівська громада має вирішити для себе два стратегічно важливих моменти: як забезпечити суттєву економію  в короткій перспективі та сталий економічний розвиток у довгій перспективі. На даному етапі маємо зрозуміти як об‘єднати громаду, як розвивати далі ефективну, якісну медицину та освіту, як вести молодіжну політику, щоб молодь хотіла тут залишитись», - зазначив заступник директора департаменту економічної політики Львівської ОДА Вадим Табакера. Присутні на зустрічі зійшлись на думці, що їх громада, яка належить до прикордонних та природоохоронних територій (визначених для підтримки згідно з Державною стратегією регіонального розвитку на 2021—2027 роки) у семирічній перспективі робитиме акцент на проекти з відновлювальної енергетики та екологічні проекти, а також створюватиме індустріальний парк для агропереробних підприємств. Учасники зійшлися на думці, що одним з найбільш перспективних напрямів розвитку місцевої економіки є розвиток аграрного сектору. «Базовою річчю сьогодні для громади є проведення аудиту землі на постійній основі та проведена інвентаризація - тобто навести лад з землею. Другим  завданням управлінців є допомога населенню, комунікація з сільськими жителями, спрямування селян на використання всіх можливостей, які сьогодні дає держава та область», - повідомила директор департаменту агропромислового розвитку Львівської ОДА Тетяна Гетьман. Як вона зазначила, перспективними напрямами агровиробництва у громаді є ягідництво, рибництво, тваринництво. Крім створення інвестиційних об‘єктів для залучення інвесторів, розвиток цих напрямів можливий за рахунок: - кооперації дрібніших фермерів навколо одного крупного, наприклад, як діюче в громаді - одне з найбільших підприємств-експортерів ягід в Україні ТОВ «Агро Фрутіка Бишків»; - трансформації особистих селянських господарств у сімейні ферми, їх створення (а їх сьогодні вже 4 в громаді, в тому числі завдяки участі в Канадському проекті) тощо. Зупинились і на питанні залучення міжнародно-технічної допомоги. «Вагомим джерелом коштів є міжнародна технічна допомога. Якщо громада ефективно працюватиме на усіх етапах залучення МТД - від пошуку донора або грантової програми, написання проектної заявки, до успішної реалізації проектів, то зможе вирішити проблеми, які не мають фінансового забезпечення в державному і місцевих бюджетах, і як наслідок, матиме фундамент для сталого розвитку», - зазначив головний спеціаліст відділу співпраці з донорами та методичного забезпечення проектів міжнародної технічної допомоги департаменту міжнародної технічної допомоги та міжнародного співробітництва ЛОДА Максим Саган.

21 вересня 2021

Продовжується робота зі стратегічного планування у громадах області. Зокрема, сьогодні  розширене засідання робочої групи з формування стратегії розвитку територіальної громади за участю місцевого бізнесу та громадськості відбулося у Добротвірській міській територіальній громаді. «Для вас стратегія - це чіткий план, дотримуючись якого громада може спланувати свій майбутній розвиток. Важливо, щоб стратегія була орієнтована створення сприятливих умов для малого та середнього підприємництва, адже це основа майбутньої економіки. Громада має чітко визначити свої пріоритети і сконцентрувати ресурси для їх реалізації», - зазначив заступник директора департаменту економічної політики ЛОДА Вадим Табакера.  Учасники робочої групи визначили, що у стратегії має знайти відображення і розвиток туризму, адже тут є 19 водойм, річка Західний Буг, достатньо також лісових масивів та крафтових виробників сільськогосподарської продукції. Завдяки цьому громада прагне віднайти свою нішу на ринку туристичних послуг. «Наша стратегія - це диверсифікація економіки, забезпечення процвітання середнього та малого бізнесу, що в подальшому забезпечить громаді сталий економічний розвиток. Наша ставка - на лідерство в агротехнологіях, налагодження системи кооперативів, що забезпечить зайнятість сільського населення та додану вартість в реалізації продукції. Наша стратегія - орієнтація на молодь, адже вона - наше майбутнє», - зазначив Добротвірський селищний голова Тарас Келеберда. Олег Демків, керівник департаменту фінансів,  наголосив, сьогодні фінансова децентралізація дозволила суттєво покращити стан місцевих бюджетів, тому важливо не допустити бездумного витрачання коштів, а інвестувати в своє майбутнє «Добротвірська громада є унікальною громадою, яка має бюджетоутворююче підприємство, - зазначив він.  У межах стратегії розвиватимуть і екологічні ініціативи, планують провести інвентаризацію лісів, створити лісовий заказник, парк, розвивати водні види спорту. Серед необхідних громаді проектів також повинні бути будівництво, каналізування, модернізація очисних споруд у сільських населених пунктах. "Можливістю для громади є розвиток особистих селянських господарств та сімейних ферм. Завдання управлінців - це допомога населенню, комунікація з сільськими жителями, спрямування селян на використання всіх можливостей  фінансових підтримки, які сьогодні дає держава та область. Щоб вивести напрям молочарство на якісно новий рівень, громаді необхідні пасовища та  розвинуті кооперативи", - зазначили під засідання робочої групи. 

14 вересня 2021

Продовжується робота зі стратегічного планування у громадах області. Зокрема, сьогодні  розширене засідання робочої групи з формування стратегії розвитку територіальної громади за участю місцевого бізнесу та громадськості відбулося у Белзькій міській територіальній громаді. «Що має зробити Белзька громада для подолання негативних тенденцій соціально-економічного розвитку, для створення комфортних умов проживання мешканців, а також стимулювання розвитку бізнесу? Як використати унікальність та наявні конкурентні переваги для налагодження в громаді туризму? Відповіді на ці питання шукали разом з керівництвом міської ради, представниками бізнесу, громадськості та старостинських округів», - інформують у департаменті економічної політики Львівської ОДА. В межах стратегування присутні зійшлись на думці про те, що проблематика доріг відчувається найбільш гостро, відтак потребує першочергового вирішення. Особливу увагу, як зазначили в межах заходу, необхідно приділити тим можливостям, які дозволяють громадам залучити кошти державного та обласного бюджетів. «У громаді діє ВП «Шахта степова» ДП «Львіввугілля», яка є основним бюджетоутворюючим підприємством, однак громаді вже зараз слід подбати про залучення інвестора та підтримку розвитку малого та середнього підприємництва», - зазначив заступник директора департаменту економічної політики Львівської ОДА Вадим Табакера. Одним з найбільш перспективних напрямів розвитку місцевої економіки є розвиток аграрного сектору. «Дуже важливою складовою у розвитку громади є аграрний розвиток. Завдяки земельній децентралізації фермерські господарства можуть отримати у власність землі. Держава гарантує сімейним фермам компенсацію ЄСВ до 10 років, а ми з обласного бюджету даємо субвенцію на підтримку та розвиток пасовищ. Своєю чергою, управлінці громади мають розуміти свою відповідальність та сприяти розвитку сільського господарства. Аудит на постійній основі та інвентаризація землі стануть рушіями змін у громаді», - зазначила керівник департаменту агропромислового розвитку Тетяна Гетьман. Проговорили і розвиток освіти в громаді. «В частині розвитку освіти було наголошено на необхідності оптимізації та покращення якості навчального процесу. Освіта має стати рушієм місцевої економіки: в першу чергу це шкільна і професійно-технічна - її якість формує знання учнів, студентів, які є потенційними кадрами для бізнесу, а в другу чергу - позашкільна та неформальна, що розвиває винахідництво та креативність. Через демографічні процеси в наступні роки буде зменшуватись кількість дітей, тому кожній громаді слід втримати хороших вчителів, забезпечити їм якісні умови праці», - наголосив директор департаменту освіти і науки Олег Паска. «Белзький напрямок може стати туристичним магнітом з правильним менеджментом, лише необхідно зберегти існуючу тут відкриту природу та історичну спадщину, привнісши певну естетику в благоустрій. У сфері туризму вартує зосередитись на відпочинку певних категорій осіб, створити для них повноцінну сервісну інфраструктуру», - відмітила начальниця управління туризму та курортів Львівської ОДА Наталія Табака. Нагадаємо, що ще раніше департамент економічної політики Львівської ОДА проаналізував, які громади на Львівщині мають стратегії, які їх розробляють, а які особливо потребують допомоги. Для цього у червні провели 7 виїзних навчальних семінарів для посадовців органів місцевого самоврядування у районних центрах області, в яких взяли участь представники 67 громад. Після чого до 1 липня зібрали заявки на допомогу у стратегуванні від громад. Так, громади подали рішення місцевої ради про початок розробки стратегії, рішення про затвердження складу робочої групи, затверджений графік проведення робочих груп та інших тематичних заходів з розробки стратегії громади. Тобто зробили перші кроки у розробці стратегії. Опісля Львівська ОДА відібрала сім громад, які отримають необхідний супровід у напрацюванні якісних стратегій. У департаменті економічної політики наголошують, цілі стратегії визначає сама громада, ЛОДА ж пропонує повний методично-консультативний супровід експертів та департаментів. Наявність стратегії – це доступ до державних та обласних програм, проєктів міжнародно-технічної допомоги, інвестицій. Додамо, консультативну допомогу у напрацюванні стратегій департамент економічної політики Львівської ОДА надає всім громадам області і постійно.

26 липня 2021

Нині тисячі учасників бойових дій та ветеранів мріють про започаткування власної справи. Утім дуже часто вони не мають необхідної підтримки та знань для того, аби втілити свої бізнес-ідеї в життя. Саме з метою вирішення цієї проблеми Мінветеранів започатковує ветеранську підприємницьку ініціативу G2VEI (прим: Government to Veterans Entrepreneurial Initiatives). Це державна онлайн-платформа, яка сприятиме соціалізації та залученню ветеранів в економічно активне життя через створення власної справи. «Наша мета – створити такі умови, аби ветерани та учасники бойових дій відчували постійну підтримку не лише в колі однодумців, а й знали, що у своїх починаннях можуть розраховувати на підтримку держави та суспільства. Ми багато спілкуємося з воїнами, які повернулися із зони проведення ООС, і від багатьох чуємо думку, що один з найкращих способів соціалізації ветеранів – відкриття ними власної справи», -  зазначила міністерка у справах ветеранів Юлія Лапутіна під час другого засідання Ради безбар’єрності. «G2VEI» – це єдина цифрова платформа, на якій ветерани отримають доступ до всіх необхідних сервісів для започаткування та розвитку бізнесу. Платформа буде створена за принципом «єдиного вікна». Вона має стати ще й своєрідною соціальною мережею для спілкування ветеранів та обміну бізнес-ідеями. Сервіси на онлайн-платформі не будуть обмежені географією, тому скористатися нею можна буде в будь-якому куточку країни.  В профільному Міністерстві зазначають, що фактично наразі йде робота над створенням справжнього ветеранського бізнес-нетворкінгу, який допоможе не лише ветеранам, а й членам їхніх родин отримати нові робочі місця. Цифрова платформа стане майданчиком, де будуть зароджуватися і підтримуватися ветеранські стартапи.  Скористатися онлайн-платформою також зможуть й родини тих, хто віддав життя за незалежність і територіальну цілісність України, та постраждалі учасники Революції гідності.  За словами Юлії Лапутіної, реалізація проекту коштуватиме 5,6 млн гривень. У міністерстві розраховують, що ветеранська онлайн-платформа повноцінно запрацює вже до кінця 2022 року. Проект реалізовується в рамках Національної стратегії зі створення безбар'єрного простору в Україні. На її виконання, за активної участі 15 міністерств, було створено План заходів на 2021-2022 роки. До Плану заходів увійшли понад 250 ініціатив, з-поміж яких виокремлено 7 флагманських проектів. «Безбар’єрність – це філософія суспільства без обмежень. Це про внутрішню готовність створювати середовище, у якому буде комфортно всім. До Плану заходів залучена потужна команда – це представники влади разом з представниками громадськості. Я б навіть назвала це не План заходів, а План змін. І це про зміни, які можуть бути втілені в найближчі два роки та мають сприяти тому, щоб безбар’єрність стала новою суспільною нормою», - зазначила Олена Зеленська, яка виступила ініціатором розробки Нацстратегії безбар’єрності. Ініціативу Мінветеранів «G2VEI», яка надасть ветеранам та їхнім родинам можливості для започаткування власного бізнесу, було обрано одним із 7 флагманських проектів від різних міністерств, які будуть втілені в життя протягом найближчих двох років.

8 липня 2021

Сьогодні, на базі TechStartUp Shool за сприяння Українського інституту міжнародної політики та експертки EU Science Hub-Jiont Research Centre Катаржини Качковської відбувся другий воркшоп щодо підприємницького відкриття в галузі біоекономіка. Про це інформують у департаменті економічної політики Львівської ОДА. «Наразі стейкхолдери пріоритетного напрямку «Біоекономіка» працюють над ідентифікацією тем, які мають найбільший інноваційний потенціал, критичну масу та додану вартість. Під час брейнстормінгу учасникам вдалось розглянути світові тенденції та тренди щодо актуальних технологій та інноваційних продуктів в межах напрямку біоекономіка. Як результат, було напрацьовано портфоліо інноваційних проєктів», - зазначив заступник директора департаменту Вадим Табакера. Окрім того, триває робота із практичного впровадження інноваційних рішень у напрямку «Креативні індустрії». Зокрема перший воркшоп стейкхолдерів має відбутись завтра 9 липня об 11:00 год на базі TechStartUp School. Реєстрація обов’язкова за посиланням.  Довідково: Департамент економічної політики Львівської ОДА разом із кластерами, закладами вищої освіти та науково-дослідними установами Львівщини працює над впровадженням європейського підходу смарт-спеціалізації в регіоні. За результатами воркшопів у кожному пріоритеті смарт-спеціалізації будуть напрацьовані пропозиції для підтримки пріоритетних галузей в рамках обласних цільових програм та спільні інноваційні проєкти. Попередньо у Стратегії розвитку Львівської області на 2021-2027 роки пріоритетними видами економічної діяльності, що мають високий інноваційний та економічний потенціал визначили біоекономіку, креативні індустрії та переробну промисловість з високою доданою вартістю.

2 грудня 2020

Департамент освіти та науки спільно з Інститутом регіональних досліджень імені М.І. Долішнього з липня працювали над Стратегією розвитку освіти Львівщини.  Вона пройшла обговорення в експертній раді, в яку входять фахівці галузі освіти та науковці, які мають досвід роботи в сфері освіти. «Освіта Львівщини займає 7% у всьому валовому регіональному продукті Львівщини. За останні роки частка освіти лише падала. Кількість працівників у сфері освіти із 2012 року постійно зменшувалась. Негативна динаміки вдвічі швидша, ніж в інших галузях економіки області. Демографічна ситуація також непроста. Є окремі території, де кількість дітей дошкільного віку зростає, а є райони - де зменшується. В програмі розвитку освіти ми маємо врахувати, де збільшувати кількість дошкільних навчальних закладів, а де треба оптимізувати мережу. Так чи інакше, не варто поспішати із якимись скороченнями, бо Львівщина посідає одне із перших місць по наповненості закладів дошкілля», - розповів під час презентації Стратегії директор департаменту освіти та науки Львівської ОДА Олег Паска. Згідно із дослідженнями, в закладах професійно-технічної освіти із 1995 року по 2020 кількість учнів зменшилась удвічі. «Це серйозний виклик, при тому, що кількість закладів майже не змінилась. Відтак, постає питання чи доцільно зменшувати кількість закладів. Ми дійшли висновку, що недоцільно. В найближчі п’ять років нас очікує зростання кількості учнів у закладах профтех освіти. Адже зросла кількість народжень впродовж тих років, коли було стимулювання народжуваності від держави. Відтак, ці діти у майбутньому будуть потенційними учнями профтехосвіти. Зараз ми маємо думати над тим, як профтехосвіту розвивати», - акцентував Олег Паска. За його словами, видатки на освіту з місцевих бюджетів зростають. «Із 2015 року частка фінансування із місцевих бюджетів зростає, субвенція з державного бюджету із 2015 року падає. Це означає, що основний тягар фінансування освіти лягає на місцеві бюджети. Ми повинні це врахувати і намагатись повернути ситуацію в зворотному напрямку, адже кожен має конституційне право на безкоштовну середню освіту, тому держава має відрегулювати це питання відповідно до конституційних прав», - наголосив керівник департаменту. Спостерігається також чітка тенденція зменшення рівня показників ЗНО зі збільшенням фінансування закладів. «Може скластись помилкове враження, чим більше фінансування, тим гірше вчаться діти. Але якщо ми уважно проаналізуємо в яких районах є такі показники, видно що це гірські райони, де є велика мережа. Ці кошти йдуть не на вчителя та учня,  а в будинки, опалення та утримання. Це один із висновків чому місцевим громадах треба подумати над мережею, аби кошти не йшли в стіни, а в освіту. І це один із тих висновків, які ляжуть в основу Програми розвитку освіти Львівщини», - зазначив Олег Паска. В Стратегії передбачено підготовку конкурентоспроможних працівників з перспективою кар’єрного зростання впродовж життя, формування регіонального замовлення на робітничі кадри, посилення взаємодії освіти, бізнесу, науки, переосмислення ролі професійної (професійно-технічної) та вищої освіти. Розроблену стратегію винесуть на розгляд обласної ради. Зі стратегією можна ознайомитись тут. Прес-служба ОДА

28 жовтня 2020

Колегія департаменту освіти і науки ЛОДА вирішила винести на громадське обговорення Стратегію розвитку освіти Львівщини. Необхідність Стратегії зумовлена потребою зростання ролі освіти як рушія економічного зростання та підвищення якості людського капіталу. Стратегія розрахована на 7 років (до 2027 року) та відповідає циклу стратегування регіонального розвитку. Місія Стратегії – розвиток потенціалу громадян Львівщини як визначальної передумови сталого соціально-економічного розвитку регіону та посилення його позицій як освітнього хабу. ⠀ «Стратегія розвитку освіти важлива, аби у нас було глобальне бачення тих процесів, які відбуваються. Серйозну увагу треба приділити змісту навчання і перепідготовці педагогів, від яких залежить головне – якість освіти» – наголосив директор департаменту освіти і науки Олег Паска. ⠀ «Стратегія має надійне законодавче підґрунтя і враховує новітні концепції розвитку освіти, зокрема концептуальні основи розвитку загальної середньої освіти «Нова українська школа». Ми не дублювали все, що там прописано, а вдосконалювали і розвивали далі всі ці концепції, аби їх можна було реалізувати в регіонах. Під час створення Стратегії використовувався також масив статистичних матеріалів департаменту освіти і науки Львівської ОДА, Державного комітету статистики України, Головного управління статистики у Львівській області та Інституту освітньої аналітики МОН України», -  зауважила заступниця директора Інституту регіональних досліджень Ірина Сторонянська. ⠀ У Стратегії виділено чотири основні цілі: ⠀ • ОСВІТА – ОСЕРЕДЯ КУЛЬТУРИ. Освітній процес, перш за все, виховний і забезпечує формування культури особистості, впливаючи на саморозуміння та самовизначення впродовж усього життя. В такому випадку освіта має скеровуватися на всебічний розвиток особистості та її талантів, моральних якостей та свідомого суспільного вибору. Основними векторами розвитку освіти повинні стати: якість, справедливість, доступність, всебічне охоплення та заохочення. ⠀ • ОСВІТА – ПРЕСТИЖНЕ МІСЦЕ ПРАЦІ. Важливо змінити ставлення суспільства і держави до освіти, повернувши повагу і престиж освітніх професій. Освіта повинна мати сучасну матеріально-технічну базу, інноваційні технології навчання та висококваліфіковані кадри. Система цілей і завдань включає забезпечення ефективного управління освітою через децентралізацію управлінської вертикалі, узгодження освітньої інфраструктури з потребами в освітніх послугах, забезпечення професійного розвитку педагогів. ⠀ • ОСВІТА – РУШІЙ ЕКОНОМІКИ. Сфера освіти на Львівщині завжди займала значну частину валового регіонального продукту, але впродовж останніх років почала втрачати потенціал. З 2012 року її частка у ВРП регіону зменшилась з 8,4 до 6,9%. Водночас розбудова економіки регіону вимагає створення високоефективної системи освіти, яка б відповідала потребам економіки та населення. В Стратегії передбачено підготовку конкурентоспроможних працівників з перспективою кар’єрного зростання впродовж життя, формування регіонального замовлення на робітничі кадри, посилення взаємодії освіти, бізнесу, науки, переосмислення ролі професійної (професійно-технічної) та вищої освіти. ⠀ • ЛЬВІВЩИНА – ОСВІТНІЙ ХАБ. Львівська область традиційно була освітнім центром Західного регіону України та одним з провідних освітньо-наукових центрів України. Через це доцільно використати модель хабу як організаційного підґрунтя розвитку освітньої сфери в регіоні: осучаснення освітнього потенціалу закладів освіти, розвиток зв’язків між закладами освіти та бізнесом, налагодження партнерських відносин між українськими та європейськими закладами освіти, формування центрів креативного розвитку учнів та молоді. ⠀ «Освітяни мають розуміти головне призначення Стратегії. За її допомогою ми бачимо, які зміни необхідні й важливі та можемо долати перешкоди на шляху їх реалізації. Найбільша перевага представленої на колегії Стратегії в тому, що освіта тут показана у її взаємовідносинах і взаємозалежностях з іншими секторами суспільного і економічного життя. Ще одна особливість проєкту в тому, що першою стратегічною ціллю освіта визначена як осердя культури, бо людина набуває своїх соціальних характеристик і духовності, переймаючи культурні набутки, досвід від інших людей. Важливо, щоб над головними завданнями Стратегії почали думати і шукати варіанти для вирішення проблем» – зауважив заступник директора департаменту освіти і науки Роман Пастушенко. Відповідно до рішення колегії, проєкт Стратегії розвитку Львівщини буде оприлюднено на сайті департаменту освіти і науки ЛОДА. ⠀ Громадське обговорення триватиме до 10 листопада 2020 року. За результатами обговорення в проєкт внесуть відповідні зміни, а до 20 листопада доопрацьований документ буде подано на розгляд сесії Львівської обласної ради.