Львівщина прощається з Ніною Юхновською

9 квітня 2021

У суботу, 10 квітня, на Львівщині попрощаються із загиблим у зоні проведення операції об’єднаних сил на Донбасі військовослужбовцем 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади Ігорем Байталою. Тіло загиблого Героя прибуде у місто Львів. З військовослужбовцем прощатимуться на площі біля пам'ятника Тарасові Шевченку о 8:00 годині ранку. Опісля, процесія вирушить до Жидачева, звідки родом Ігор Байтала. Об 11:00 годині відбудеться чин парастасу в Церкві Всіх святих УПЦ міста Жидачева, о 12:00 годині – прощання на площі біля Жидачівської райдержадміністрації (вул. Маркіяна Шашкевича, 2). У загиблого залишилися батьки та двоє сестер. Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким Героя.

8 квітня 2021

У зоні проведення операції об'єднаних сил на Донбасі загинув 26-річний військовий з Львівщини. Ігор Байтала, мешканець Жидачева, проходив службу у 10-й окремій гірсько-штурмовій бригаді. У суботу, 10 квітня, тіло загиблого Героя над ранок прибуде у місто Львів. З військовослужбовцем прощатимуться на площі біля пам'ятника Тарасові Шевченку. Опісля, процесія вирушить до Жидачева.  Про час та місце поховання повідомимо додатково. У загиблого залишилися батьки та двоє сестер.  Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким Героя.

23 листопада 2020

У Першому театрі, що на вулиці Гнатюка у Львові, театрі – із якого починав свій творчий шлях Роман Віктюк, нині попрощались із великим режисером. Провести Маестро в останню путь прийшли колеги-режисери, актори, представники театральної сфери, поціновувачі творчості. «Великий режисер завжди казав залишатись собою, наполегливо працювати, любити себе та свою Батьківщину. Він жив і творив, будучи вірним собі. За кордоном завжди наголошував, що він залишається українцем. Він завжди пам’ятав, звідки він родом. На жаль, не всі творчі плани його збулись. Своїм життям і творчістю він написав сторінку світової культури. Ми завжди будемо пам’ятати його світле ім’я», - зазначив голова Львівської ОДА Максим Козицький. На грандіозних творчих планах наголосив генеральний директор-художній керівник Львівського національного театру опери та балету Василь Вовкун. "Два роки тому, коли Роман Григорович був у Львові та ми із ним відкривали театральний сезон, ми разом вітали колектив із балкону та кілька днів провели у розмовах, обговорюючи ідею майбутнього спільного проекту. Назви їй ще не було, якихось деталей теж. Але він давно розмірковував про спільну роботу, шукав вільну прогалину у своєму графіку, аби присвятити час. Проект, на жаль, ми не встигли реалізувати. В тому сумі, який ми нині відчуваємо, проглядається багато роздумів, що насправді Роман Віктюк таки повернувся. Він повернувся і до України, і до Львова, уже назавжди. Ми не дали йому більшої реалізації в Україні. В цьому також є певна провина і наша. Він на це не ображався, ми не раз про це із ним говорили. Він надзвичайно любив Україну, повсякчас переходив на українську мову, завжди ідентифікував себе українцем та розумів усі політичні обставини. Але шкода, що він не залишив свого таланту на українській сцені. Він мав плани щодо цього, але разом із тим боявся, що його знову не зрозуміють, що він знову відчує ті рефлексії, які уже були колись, а вони не завжди були приємні. Не кожен знає, що він не з власної волі переїхав до Москви. Очевидно, що він мріяв реалізуватись на українській сцені. Він ніколи не стояв осторонь подій в Україні. Починаючи із Помаранчевої революції, він завжди підтримував українців. Він давав різку оцінку Путіну та його режиму. І завжди закликав українців не боятись. Не бійтеся, казав він, коли українці піднялись на боротьбу, не бійтесь. Він був з нами до кінця, до останнього подиху», - наголосив Василь Вовкун. Молитовний чин здійснили у церкві святого Андрія. Поховають великого українця на Личаківському кладовищі. "За свою журналістську практику мала творчу удачу записати із Романом Віктюком добрий десяток об’ємних інтерв’ю і написати ще зо два десятки рецензій на його всесвітньовідомі вистави. Кожна зустріч закарбувалася у пам’яті. Віктюк любив журналістів, завжди мав що нам розказати. І був для представників мас-медіа цікавим, небанальним, неординарним, а хочете – скандальним та епатажним. Його треба було не просто слухати, а чути – тоді він мимоволі ставав для тебе Другом та Учителем. Повчав чи, радше, передавав життєву мудрість ненав’язливо, а наче між рядків. Головні уроки життя від Романа Григоровича – про Любов, яка тримає цей світ. Він усе робив з любов’ю, із неймовірною відданістю. Геній, який дивував, вражав, надихав, провокував, не залишав байдужим, бунтував і боровся. Майстер, який ліпив собі подібних. Учитель, який по всьому світу виростив учнів. Тож є надія, що справа життя Віктюка продовжуватиметься. І його Роман з Театром триватиме. Світла пам’ять", - поділилась своїми спогадами про режисера журналіст, промоменеджер Галина Гузьо. Прес-служба Львівської ОДА

19 листопада 2020

У понеділок, 23 листопада, відбудеться прощання з видатним режисером Романом Віктюком. Прощальна церемонія розпочнеться з дому митця, що на площі Галицькій, 7, о 9:00 годині. О 10:00 годині з Романом Віктюком прощатимуться в Першому театрі (вул.Гнатюка, 11), о 12:00 годині відбудеться громадська панахида. Опісля, тіло режисера перенесуть до Церкви святого Андрія (пл. Соборна, 3-А), де здійснять молитовний чин. Поховають Романа Віктюка о 15:00 годині на Личаківському кладовищі. На церемоніях прощання будуть дотримані всі карантинні норми. Прохання усіх дотримуватись дистанції, одягати захисну маску та використовувати дезінфектор. ВАЖЛИВО, що для висвітлення церемонії прощання та похорону Романа Віктюка акредитація представників ЗМІ є обов'язковою. Акредитація та довідки: Юрій Гулевич, тел.: +380674480535, ygulevich@gmail.com Ольга Стельмашевська, тел.: +380672388185,​ ostelm7@gmail.com.

10 листопада 2020

Сьогодні у Львові біля пам’ятника Шевченкові відбулось прощання із новітнім Героєм Олегом Свинариком. 20-річний боєць 80-ї десантно-штурмової бригади загинув вранці 7 листопада на Луганщині. Хлопець родом із села Арламівська Воля Мостиського району. У серпні 2019 року добровільно виявив бажання нести службу за контрактом та був призваний  Мостиським РВК. У зоні бойових дій перебував впродовж місяця. Олег Свинарик – 329-й воїн з Львівщини, який віддав своє життя, захищаючи територіальну цілісність України. У загиблого залишися батьки і два брати. Висловлюємо щирі співчуття рідним.   Марта Кудляк

3 серпня 2020

Сьогодні, 3 серпня, в гарнізонному храмі св. ап. Петра і Павла (вул. Театральна, 11) прощаються із заступником командувача Української добровольчої армії Андрієм Гергертом. Поховають Андрія Гергерта на Личаківському кладовищі. Заступник командувача Української добровольчої армії, командир 8-го окремого батальйону Аратта Андрій Гергерт (позивний – Червень) помер після тривалої хвороби в суботу, 1 серпня. У нього залишилися дружина і четверо дітей. Андрій Гергерт родом із Львівщини. Брав участь у бойових діях на Донбасі з березня 2014 року. Нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня «за особисту мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України». Львівська облдержадміністрація висловлює щирі співчуття рідним та близьким з приводу непоправної втрати.

15 липня 2020

Сьогодні у Жидачеві провели в останню путь Героя України Тараса Матвіїва. Попрощатись із Героєм прийшли рідні, близькі, друзі, представники влади та небайдужі. «Триває війна, яка забирає найкращих синів і дочок України. У нашій пам’яті, наших серцях назавжди залишиться Тарас – як воїн, як волонтер, журналіст, патріот, а найголовніше – світла людина. Він став для нас взірцем справжнього патріотизму, відваги, самопожертви заради України. Низький уклін та щирі співчуття батькам, ми усі зібрались тут розділити біль втрати єдиного сина. Вічная пам’ять Герою. Герої не вмирають!» - звернувся до присутніх перший заступник голови Львівської ОДА Андрій Годик. 31-річний захисник України з Жидачева Тарас Матвіїв загинув 10 липня під час обстрілу українських позицій російськими найманцями. Життя молодшого лейтенанта 24-ої окремої механізованої бригади імені Короля Данила обірвалося під Троїцьким, що на Луганщині. Учора з військовослужбовцем прощалися на Майдані Незалежності, у Києві, опісля – у Гарнізонному храмі святих Петра і Павла у місті Львові віддати шану військовослужбовцю. Поховали Тараса Матвіїва у Жидачеві. Нагадаємо, Президент Володимир Зеленський присвоїв Тарасу Матвіїву звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка». Нагороду посмертно батькові Тараса вручив Міністр оборони України Андрій Таран. Львівська облдержадміністрація висловлює щирі співчуття рідним та близьким з приводу непоправної втрати.

14 липня 2020

10 липня під час обстрілу українських позицій російськими найманцями загинув 31-річний захисник з Жидачівщини Тарас Матвіїв. Життя молодшого лейтенанта 24-ої окремої механізованої бригади імені Короля Данила обірвалося під Троїцьким, що на Луганщині. Сьогодні з військовослужбовцем прощалися на Майдані Незалежності, у Києві. Опісля у Гарнізонному храмі святих Петра і Павла у місті Львові віддати шану військовослужбовцю прийшли рідні, близькі, друзі, представники влади та небайдужі мешканці області. "Львівщина сьогодні у скорботі. Словами неможливо передати біль, який відчувають рідні і друзі молодого офіцера. Низько вклоняюся батькам Тараса і щиро співчуваю. Вам зараз важче, ніж усім нам. Ви втратили єдиного сина. Пам'ять про Тараса завжди житиме в наших серцях. Заради неї маємо відсікати ворога на всіх фронтах. Так віддано і відважно, як це робив Тарас", - зазначив голова Львівської ОДА Максим Козицький. Поховають Героя завтра на малій батьківщині, у Жидачеві. Нагадаємо, Президент Володимир Зеленський присвоїв Тарасу Матвіїву звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка». Нагороду посмертно батькові Тараса вручив Міністр оборони України Андрій Таран. Львівська облдержадміністрація висловлює щирі співчуття рідним та близьким з приводу непоправної втрати.

4 Червня 2020

Прощання із відомим композитором, музикознавцем та Героєм України Мирославом Скориком відбувається у Архикатедральному Соборі Святого Юра. Віддав шану відомому українцю й голова Львівської ОДА Максим Козицький. «Маестро був наставником для багатьох колективів та талановитих музикантів. Його любили, ним захоплювались, ним надихались, до нього прислухались. Ритми і мотиви Маестро - це наш генетичний код, наша мелодія, наша душа у музиці. Смерть Мирослава Скорика - величезна втрата для усього українського народу, для нашого і майбутніх поколінь, для кожного міста та для кожного серця, яке було закохане в музику. Відхід Маестро у кращі світи стався настільки несподівано для кожного українця, що ми ще до кінця не можемо усвідомити, яка це втрата», - зазначив очільник області. Чин похорону відбудеться у п’ятницю, 5 червня, об 11:00 год з Архикатедрального Собору Святого Юра. Поховають Мирослава Скорика на Личаківському кладовищі. Похорон і прощання відбуватиметься з дотриманням карантинних норм та обмежень. Нагадаємо, що український композитор, музикознавець, Герой України, народний артист, лауреат премії імені Т.Г.Шевченка Мирослав Скорик відійшов у вічність на 82-му році життя. Львівська ОДА висловлює глибокі співчуття рідним і близьким з приводу непоправної втрати.

23 травня 2020

Сьогодні, у День Героїв, Львівщина прощається із 18-річним десантником, захисником Луганського аеропорту Сергієм  Тимощуком. Герой загинув 31 серпня 2014 року в бою за Луганський аеропорт , відтоді його вважали зниклим безвісти. Останки вдалось встановити за допомогою системи ДНК-ідентифікації. Сергій Тимощук служив у львівській військовій частині А0284 – 80-ій аеромобільній бригаді. Прощання провели у рідній військовій частині Героя. Віддати шану воїну прийшли рідні, друзі, військові побратими, а також голова Львівської ОДА Максим Козицький. Поховання відбудеться 24 травня у Славуті Хмельницької області, звідки родом Сергій Тимощук.

22 травня 2020

На Львівщині відбудеться прощання із захисником Луганського аеропорту Сергієм Тимощуком. 18-річний десантник служив у Львівській військовій частині А0284 — 80 аеромобільна бригада. Саме тут у суботу, 23 травня, відбудеться прощання із новітнім Героєм.  Час прощання - 10:00 година. Поховають бійця у м. Славута Хмельницької області, звідки Сергій Тимощук родом. Зазначимо, що останки захисника вдалося встановити за допомогою системи ДНК-ідентифікації. Герой загинув 31 серпня 2014 року в бою за Луганський аеропорт.

11 травня 2020

Сьогодні, 11 травня, Львівщина прощається із головою Львівського крайового братства ветеранів національно-визвольної боротьби Олесем Гуменюком. Ветеран УПА, воїн дивізії «Галичина», безпосередній учасник підпільної боротьби за незалежність України відійшов у вічність у віці 94-х років. Поховали Олеся Гуменюка на Личаківському цвинтарі у Львові. Нагадаємо, що Олесь Гуменюк народився 7 листопада 1925 року. Його батько Микола — був вояком Української Галицької Армії. У червні 1943 року добровільно зголосився до лав дивізії «Галичина». Пройшов військовий вишкіл. У липні 1944 року був поранений у битві під Бродами. Воював у лавах УПА на Бродівщині під керівництвом сотенного «Чорняк» (нар. 10.1948 — пом. 4.05.1949) ТВ-24 «Маківка» та в Карпатах. У 1945 році засуджений до 15 років тюрми. Відбував покарання у Норильську, брав участь у Норильскому повстанні. Був одним із засновників Львівського крайового братства ветеранів національно-визвольної боротьби, згодом очолив його. Нагороджений Орденом «За заслуги» II ст — за вагомий особистий внесок у національне та державне відродження України, самовідданість у боротьбі за утвердження ідеалів свободи і незалежності, активну громадську діяльність, Орденом «За заслуги» III ст — за активну громадсько-політичну діяльність, участь у становленні української державності, Відзнакою Президента України — Хрест Івана Мазепи — за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю, Відзнакою Львівського міського голови «Почесний знак Святого Юрія».