Понад 3 тисячі звернень та більш як пів сотні виїзних зустрічей Західний регіональний центр Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими підбив підсумки за рік
Сьогодні, 1 квітня, у Львівській ОВА відбулась нарада за підсумками річної роботи Західного регіонального центру Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими.
Координаційний штаб (КШ) з питань поводження з військовополоненими (КШППВ) створили у березні 2022 року. До його складу увійшли представники ГУР МО України, Міністерства оборони України, Збройних сил України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Міністерства юстиції України, Міністерства реінтеграції України.
Координаційний штаб надає допомогу родинам та близьким захисників та захисниць України, які потрапили в полон або зникли безвісти. Також штаб працює над звільненням цивільних заручників.
Як розповів керівник робочої групи щодо взаємодії зі ЗМІ та родичами оборонців України КШ Андрій Юсов, за час роботи у співпраці вдалось провести більш як пів сотні обмінів військовополоненими та звільнень цивільних заручників. Відтак додому повернули понад 3 тисячі осіб. Активно працює інформаційна система Координаційного штабу: щоденно особистий кабінет відвідує 700-1000 відвідувачів.
14 березня минулого року у Львові розпочав роботу Західний регіональний центр Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими. Співробітники центру працюють на території Львівської, Волинської, Рівненської, Тернопільської, Івано-Франківської, Закарпатської областей.
Після старту роботи РЦ рідні наших оборонців отримали можливість розв'язувати усі питання, не приїжджаючи до столиці. У Центрі працюють юристи, психологи та консультанти, які надають допомогу сім’ям тих, хто загинув. Також до роботи залучені представники військових та силових структур: це СБУ, прокуратура, поліція, ТЦК та СП і Сили оборони.
За перший рік роботи працівники Західного регіонального центру Коордштабу опрацювали понад 3000 звернень від рідних воїнів, які перебувають у полоні або зникли безвісти. Провели понад 1300 особистих і більше ніж 50 виїзних зустрічей, на які прийшли понад 5000 людей, щоб отримати відповіді на питання, які їм болять.
«На таких зустрічах говорити дуже складно. Там найголосніше говорить людський біль. Дякую вам за те, що вмієте вчасно знайти потрібні слова, дати фахову пораду і просто підтримати та зрозуміти – по-людськи.
Крім того, ваші фахівці надають психологічну підтримку та юридичну допомогу родинам зниклих або полонених військовослужбовців, а також сприяють, щоб ті, кого ми вже повернули додому, мали доступ до якісного лікування та реабілітації.
Дякую всій команді Західного регіонального центру Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими за те, що робите свою роботу для людей і на совість. Це вже багато, – зазначив начальник Львівської ОВА Максим Козицький. – Але ситуація у нашій державі така, що запит на ваші послуги і знання зростає, треба ще більше консультацій, ще більше зустрічей, ще більше перевіреної інформації для наших воїнів та їхніх рідних. Сили вам! Нехай кожна українська сім’я дочекається на повернення своїх близьких з полону».
Як розповіла керівниця Західного регіонального центру Координаційного штабу Анна Кузюта, у своїй роботі центр зробив акцент саме на виїзних зустрічах, як одному з найбільш ефективних способів комунікації з родинами зниклих безвісти. Ефективність такого формату підтверджують і самі родини.
Дружина захисника, який перебуває у полоні та координаторка виїзних зустрічей в Новояворівську пані Катерина розповіла, що такі зустрічі часто є дуже емоційними та важкими, проте потрібні сім'ям, а також висловила побажання залучати представників родин до зустрічей з посадовцями та політиками різних рівнів.
«Основа нашої роботи – надавати якісні консультації родинам щодо тих кроків, які їм потрібно зробити, коли захисник зникає безвісти, або перебуває у полоні. Зрозуміло, що основний запит, з яким звертаються родини – це знайти захисника і звільнити його з полону. Це складне завдання, яке неможливо, на жаль, вирішити одразу. Однак є ті речі, які в наших силах. Це і гуманітарна, юридична, психологічна допомога тощо.
Є ще проєкт «Люди майбутнього», який реалізує Коордштаб. Він спрямований на підтримку дітей безвісти зниклих полонених та загиблих захисників, а також цивільних і завдяки йому багато дітей із західних областей України змогли долучитись до цікавих подорожей за кордон, мають змогу брати участь в освітніх проєктах», - поінформувала Керівниця відділу консультантів Західного регіонального центру Координаційного штабу Уляна Сурмай.
Крім того, вона зупинилась на питаннях зустрічей з родинами.
«На цих зустрічах дуже відчутно, як працює керівник громади з родинами. Є громади, де керівник всіх поіменно знає, є – навпаки. Відтак, хочу закликати керівників усіх громад, щоб активізували цю роботу. Також є прохання до всіх областей провести аналіз ресурсів, які могли б стати в нагоді для хлопців, які повертаються з полону та їхніх родин», – додала Уляна Сурмай.
Якщо близька для вас людина потрапила у полон або зникла безвісти, звертайтесь по допомогу у Західний регіональний центр Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, який розташований у Львові, на вул. Коперника, 17.
Телефони гарячої лінії:
(0 800) 300-541,
для дзвінків з-за кордону:
+38 (032) 229-57-54
(лінія працює у робочі дні з 10.00 до 16.00)
Про досвід діяльності Координаційних центрів при Львівській ОВА та офісів з підтримки населення у районах області, а також регіональні програми підтримки захисників та захисниць розповіла радниця начальника ЛОВА Галина Бордун.
Зокрема, Координаційний центр підтримки цивільного населення при ЛОВА надає такі види допомоги: психологічна, юридична, психосоціальна підтримка, гуманітарна допомога, інформацію про можливості для поселення (у місцях компактного проживання), інформацію про навчання, перенавчання.
Професійні психологи, юристи та фахівці готові допомогти знайти рішення для різних сфер життя, підтримати у складних ситуаціях та відкрити нові можливості для особистого зростання. Для ефективного вирішення питань Координаційний центр працює з різними службами.
Для зручності мешканців розробили онлайн-карту, на якій позначені основні заклади, де можна отримати психосоціальну підтримку. Офіси КЦ є у всіх містах районного значення. Координаційний центр підтримки цивільного населення при ЛОВА координує допомогу та запити у співпраці з громадами Львівщини.
З минулого року основною стратегією Координаційних центрів є створити мережу послуг:
- юридичний та психологічний супровід родин військовослужбовців;
- навчають представників релігійних спільнот надавати першу психологічну допомогу;
- координація перескерування для вирішення різних питань родин військовослужбовців із залученням фахівців Карітасу, Мальтійської служби допомоги та Міжнародного медичного корпусу;
- психологічна підтримка як дітей, так і батьків.
Як зазначила Галина Бордун, Львівщина є пілотною областю за впровадженням послуги супроводу родин військовослужбовців, ветеранів в ТЦК СП. Наразі навчання пройшли 30 фахівців, через два тижні збиратимуть ГО і фахівців ТЦК, щоб проговорити механізми, а далі — супровід у ЦНАП.
Усі центри допомоги для ветеранів, родин військовослужбовців є на карті ЛОВА: https://loda.gov.ua/project/57381. Номер гарячої лінії області 1684. Тут сконтактують з менеджером КЦ.
«Цей рік роботи дозволив нам проаналізувати, якими є найбільші виклики і потреби, а також сьогоднішня зустріч — можливість поспілкуватись з керівниками усіх областей для того, щоб було краще розуміння, які заходи підтримки необхідні для родин. Очевидно, що це насамперед увага, тобто сім'ї потребують цієї уваги: необхідно спілкуватися, слухати, чути, допомагати. Є складний виклик — повернути військового додому, але насправді в сімей виникають сотні проблем, коли потрібна проста людська увага всіх служб. Тому емпатія на першому місці. Це важко, але це потрібно», - підсумувала Анна Козюта.