Сьогодні, 12 березня, у Львівському національному університеті імені Івана Франка відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Україна та цивілізаційні виклики: долаючи лихоліття війни (1914 – 2024 рр.)». У конференції взяли участь викладачі та студенти ЛНУ, науковці зі Львова і Києва, учасники з Польщі, Литви, Словаччини, також під час події виступив начальник Львівської ОВА Максим Козицький.

«Україна брала участь і в Першій, і в Другій світових війнах. Ми постійно ставали ареною бойових дій, а наші люди змушені були битися в інтересах чужих держав, бо свою тривалий час не вдавалося вибороти. 

Зараз у нас є незалежна країна та своя армія. На жаль, Україна знову перетворилася на поле бою. Цього разу – демократії з тиранією. 

Якщо ми вистоїмо, зробимо величезний внесок у розвиток світу та суспільства. Нехай наш досвід буде не якорем, а компасом у формуванні нової української демократичної держави» – зазначив голова Львівської ОВА Максим Козицький.

Ректор ЛНУ імені Івана Франка Володимир Мельник наголосив, що 10 років тому відбулася надзвичайна подія, яка недарма носить назву Революції Гідності. Оскільки точно відображає те, що відбулося в духовній сфері кожного українця і, безумовно, мало вплив на світогляд суспільства. 

«Агресор декларує бажання жити за рахунок інших територій, здобути владу, передусім, культурну, зміцнювати свої імперські позиції. Викликом для агресора стала Революція Гідності, коли український народ вирішив йти з Європою.

Ця подія визначальна для України у контексті новітньої історії. Унікальне явище, яке склалося за історію визвольної боротьби, – формування громадянського суспільства, відчутна цілісність нації. Багато у нас ще є політичних розбіжностей, конфліктів, але такої єдності українського народу, очевидно, ще ніколи не було. Такої довіри до влади ще не було, такої підтримки світової спільноти ще не було. Це ті причини, які дають підстави говорити про перебіг військових подій на нашій території оптимістично.

І найголовніше – це Збройні Сили України. За такий короткий час вдалося сформувати боєздатну інституцію не лише на фізичних, а й інтелектуально-технологічних перевагах. Завдання кожного з нас: зробити так, щоб цей час ознаменувався як такий, що збудував або щонайменше став підґрунтям для становлення української держави», – зазначив Володимир Мельник. 

Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного – невід'ємна частина оборонного потенціалу держави. З початку війни науково-педагогічні, наукові працівники стали на захист, так, 91% педагогічного складу – учасники бойових дій. На цьому наголосив доктор технічних наук, професор, полковник Збройних сил України Володимир Грабчак. 

За його словами, з перших днів повномасштабного вторгнення Академія посилила практику підготовки до викликів сучасної високотехнологічної війни. З числа курсантів сформували стрілецький батальйон для захисту Києва та прикриття волинського напрямку, який довів свою ефективність під Києвом, Харковом, Херсоном.

«З перших днів долучаються до бойових дій багато наших випускників. Понад 2000 випускників нагороджені державними нагородами, 54 мають звання Героя України. 322 вихованці загинули під час захисту Батьківщини. 

Історія – найкращий вчитель, у якого найгірші учні. Переконаний, що сьогоднішнім захистом ми зможемо довести, що вміємо вчитися та засвоювати уроки», – наголосив Володимир Грабчак. 

Як зазначив Максим Козицький, за результатом виступів та дискусій в межах конференції напрацюють рекомендації, які використовуватимуть у навчальному процесі викладачі Львівського національного університету імені Івана Франка, Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного та інших ВНЗ України. 

Читайте також: У Львові відбулося 9 засідання Українсько-Польської Міжурядової Комісії з питань економічного співробітництва: ключове з події