Дійти на позицію часто складніше, ніж штурмувати: історія бійця 80-ї ОДШ бригади
Львівський десантник на псевдо «Бучер» заводить на позиції військовослужбовців для штурму та оборони. Він - поводир.
«Бучер» веде бійців подеколи 7 кілометрів під обстрілами в район Кліщіївки (Бахмутський район, Донецька область). Від сміливості, навченості та уважності десантника залежить життя людей. Усе просто: саме він - відповідальний за те, аби всі дійшли.
«Також моє завдання - завести людей, які вперше йдуть у бій, тому не знають позицій. Йти треба безпечним маршрутом, де є якісь підвали та схованки, щоб перечекати артобстріли. Я стежу за тим, ніхто не загубився. Доки хлопці йдуть, то паніку вони не ловлять. Інколи за 10-15 хвилин тиші треба швидко перебігти до іншого укриття. Бувало, обстріл триває стільки, за скільки викурюєш цигарку, а траплялося, що хлопці на всю ніч застрягали в підвалі та не могли вийти», - розповідає військовослужбовець.
«Бучер» - універсальний боєць в підрозділі, бо він вміє приручати страх і успішно виконувати різні бойові завдання. Перший його бойовий вихід - ліс перед Кліщіївкою.
«Завдання було - закріпитись після штурмових дій. Ми вдало окопались під важкими обстрілами. Але на жаль, не обійшлося без втрат. Був і загиблий і поранений. Хлопці впали в паніку, ми винесли пораненого. Пам’ятаю, несли по полю. Болото було таке, як зараз», - згадує десантник.
Бої за Кліщіївку - перший бойовий досвід «Бучера». Тепер він сам вчить новоприбулих десантників, а невдовзі буде їх заводити на позиції на передній край оборони.
Після звільнення Кліщіївки заїжджати в населений пункт дуже важко. Водій з позивним «Арес» розповідає, що навіть пів хвилини зупинки призводить до знищення військової техніки.
«Раніше я заїжджав у Кліщіївку та міг побути в ній 5 хвилин, а зараз 30 секунд зупинки і мінус машина. Хлопці вискакують на ходу. Одного разу ми вигружали БК, прилетів російський снаряд та посік 2 колеса. Усі дороги пристріляні. Нові дороги хіба через Бахмут. Але ще рано через нього їздити», - іронізує десантник.
Водій «Арес» ще жодного разу не відмовлявся їхати в Кліщіївку. Однієї ночі він 12 разів завозив військових на позиції. Заїжджає постійно під обстрілами.
Десантники згадують бойові виходи на нуль правдиво та нервово, курячи цигарку за цигаркою. Між тим, інколи посміхаються. Кажуть, що на війні бувають і кумедні моменти. Щоправда, такими вони здаються на відтяжці - в районі зосередження.
Служба зв’язків з громадськістю 80-ї окремої десантно-штурмової бригади ДШВ ЗС України.