Віцепрем'єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров та заступник Міністра освіти і науки з питань цифрового розвитку, цифрової трансформації і цифровізації Дмитро Завгородній завітали у Національний університет «Львівська політехніка».

Спільно з начальником Львівської ОВА Максимом Козицьким, освітянами та професорами навчального закладу обговорили розвиток системи вищої освіти на найближчі роки. Серед завдань в межах роботи над стратегією освіти – впровадження технологій та інновацій, цифровізація та дебюрократизація.  

«Ключовий ініціатор змін в системі освіти – Президент. Перед урядом поставили завдання – розвивати людський капітал. Сформувати бачення, де ми будемо як країна через 5-10-15 років. Ключове завдання – розробити чітку та зрозумілу стратегію. Зараз ми детально вивчаємо потреби та запити від освітян, адже ніхто краще за них не знає, яких змін давно потребує галузь. Потрібен краш-тест ідей, які ми сформували під час роботи над стратегією з кожної ланки освіти. Вірю, що зміни в системі освіти стануть основою для того, щоб після перемоги здійснити економічний ривок. Дякую всім, хто допомагає своїми думками, ідеями, проєктами», – зазначив Михайло Федоров.

Читайте також: Трансформація у дошкільній, середній, професійно-технічній та вищій освіті: Максим Козицький зустрівся з Михайлом Федоровим

Під час роботи над стратегією команда МОН та Мінцифри також вивчають міжнародний досвід:  аналізують, як реформували систему освіти Фінляндія, Естонія, США і інші європейські країни. Найкращі міжнародні практики можуть адаптувати для України. 

Під час зустрічі освітяни наголосили на необхідності створити в Україні правильну комунікативну стратегію в системі освіти. Йдеться про заходи, які б демонстрували, ким та чим українська освіта може пишатися, щоб таким чином стимулювати молодь обирати ВНЗ саме в Україні, а не за кордоном.

«Ключові проблеми, які озвучили освітяни і які потребують реагування: надто багато непотрібної паперової роботи, яка виснажує; зарплати, які не мотивують успішних фахівців ставати викладачами; надто мало практиків серед викладачів у закладах освіти; однакові критерії в оцінюванні роботи викладачів гуманітарних та природничих наук; знецінення професії викладач в Україні; замало мотивації для талановитої молоді, щоб йти викладати. Дякую усім присутнім за конкретну розмову.

Вірю, що ці зауваження, як і зауваження багатьох інших фахівців у галузі освіти в Україні та за кордоном, з якими зустрічаються представники Мінцифри й Міносвіти, а також пропозиції громадськості, врахують під час розроблення стратегії трансформації освіти у нашій державі до 2030 року. Саму стратегію планують презентувати ще цього року»,- зазначив Максим Козицький.

Обговорили також попит на професії. Вищі навчальні заклади України пропонують абітурієнтам широкий вибір галузей та спеціальностей, однак з року в рік показники заяв на такі спеціальності, як «Право», «Економіка» стабільно високі, на відміну від технічних наук – «Хімія», «Фізика», або ж гуманітарних – «Філософія».