Тема цьогорічного фестивалю була пов’язана із непростою добою, у якій живе і захищає свою незалежність Україна. Музиканти навіть у часі війни продовжують дарувати свою творчість.

У фокусі Фестивалю постали молоді українські віртуози, імениті іноземні виконавці, музика від бароко до сучасного танго, а також, найголовніше, — українське музичне мистецтво.

Розпочали відкриття фестивалю символічною для українців композицією. Як відомо, першу версію Третьої симфонії Бориса Лятошинського радянська влада заборонила до виконання. Однак Академічний симфонічний оркестр Львівської національної філармонії під орудою дириґента Володимира Сивохіпа представив власне прочитання твору.

Відома молода піаністка Катерина Тітова (Україна — Німеччина) дивувала публіку програмою з найвідоміших європейських фортепіанних творів. Того ж дня віртуози Львівської філармонії представили як переклад відомих шедеврів класичної музики, так і оригінальні знакові твори.

Зразок із золотого фонду української симфонічної музики ХХ століття, легендарний фортепіанний шедевр з юності польського генія – таким публіка побачила третій концерт з фестивального багатства «Віртуозів». А далі Микола Лисенко, Кирило Стеценко, Яків Степовий, Денис Січинський, Станіслав Людкевич, Василь Барвінський та Стефанія Туркевич-Лукіянович створили низку пісень-перлин.

«Карпатський концерт» Мирослава Скорика, фортепіанний концерт швейцарсько-французького композитора П’єра Віссмера у виконанні соліста Максима Шадька та Академічного симфонічного оркестру під батутою Вінсента Козловського подарували аудиторії приємний післясмак неокласичних гармоній.

Інтелігентну камерну розмову про Україну 27 травня вели також Наталія Гордєєва та Віоліна Петриченко, виконавиці, що виступають на провідних сценічних майданчиках. Достатньо сказати, що ступінь їхньої зануреності у делікатне звучання, витонченість форм, та, як наслідок, високий політ музичної думки, завжди є максимально високим. Концерт «Українська поема», як і сам цей жанр, що походить із давньої літературної традиції, міцно пов’язав елементи минувшини й сучасності.

Імпреза 31 травня — про музику життя, що розцвітає у наших містах всупереч усьому. Кожен з творів оповідав чарівні історії — чи то про ошатне європейське містечко на воді — Венецію XVIII століття, чи про строкаті квартали Буенос-Айреса від ХХ століття й до сьогодні. Все це — у мікровсесвіті танго, танго палкого й новаторського, перекладеного з різних інструментів для струнного оркестру та незамінної гітари. Кожна нота була просякнута благоговінням перед цим танцем.

Один з невеликого числа тих, хто заклав підвалини українського сьогодення — безпомильна характеристика для Мирослава Скорика. Присвяту композитору на треті роковини його смерті, 1 червня, складали відомі львівські солісти та колективи у філармонії, для якої Маестро став патроном і символом музичного буття.

Програма «Моє серце бʼється» 2 червня — розрада для зраненої душі та співпереживання їй. На час виступу відомих українських виконавців, що спеціалізуються на бароковій музиці, була змога поринути у світлу надію й бодай швидкоплинну радість. Музика підставила плече — бо таке її призначення здавна, і всі негаразди вона дозволяє переосмислити на краще.

Жанр фортепіанного дуету відносно нещодавно отримав широку прихильність як композиторів, так і публіки. В програмі талановитих харків’ян, лауреатів міжнародних змагань Ігоря Седюка та Олега Копелюка 3 червня відкрилася ціла його репертуарна історія у втіленнях світових та українських авторів. Під час вечора ми почули один з останніх творів Франца Шуберта, чуттєву фантазію для фортепіано в 4 руки, яка є одним зі знакових дуетних зразків, оригінальні твори українських композиторів Володимира Птушкіна та Людмили Шукайло — і перекладення відомих популярних творів Бізе, Равеля, Брамса і Дворжака. Не обійшлось і без новинок: на концерті пройшли прем’єра сучасних фінського та українського авторів Кірмо Лінтінена і Дмитра Малого. Обрані піаністами композиції були пов’язані з невичерпною музичною фантазією та пануванням танцю.

Попри десятий рік тривалої російсько-української війни, іноземні музиканти приїздять до Львова засвідчити нашу єдність та підтримати дух. Цього разу один із найвідоміших серед свого покоління, 4 червня італійський дириґент Рафаель Понті разом з Академічним симфонічним оркестром Львівської національної філармонії презентували програму з романтичних та сучасних творів, щоб ствердити: світ з Україною, і перемога буде на нашому боці.