Сьогодні, 2 червня, начальник Львівської ОВА Максим Козицький зустрівся з представниками Проєкту ЄС «Інституційна та політична реформа дрібномасштабного сільського господарства в Україні» (IPRSA) та продовольчої та сільськогосподарської організації ООН ФАО (FAO).

Першочергово сторони обговорили запровадження на локальному рівні системи поширення знань та інновацій в сільськогосподарській галузі (AKIS) для ведення сучасного аграрного виробництва. Це модель підтримки та просування знань й інновацій, яка є одним із пріоритетів Спільної Аграрної Політики у ЄС на 2023-2027 роки.

Україні як кандидатці у ЄС необхідно дотримуватись певних вимог для розбудови сільського господарства. Допомогти в цьому має система AKIS. Втілення такої системи поширення знань на Львівщині та загалом в Україні забезпечить розвиток конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств на внутрішньому та міжнародному ринках, а також продовольчу безпеку країни.

«На Львівщині проживає найбільша кількість сільського населення в Україні. Для нас важливо, аби люди мали роботу, гідні умови праці, заробітну плату. Тобто ми прагнемо зробити для них умови, які дозволять людям залишитись в Україні та не шукати заробіток за кордоном. Наша обласна програма підтримки аграрного сектора спрямована саме на це. Однак, у час війни, ресурсів, аби підтримати усіх не достатньо. Разом з тим, нам необхідний досвід роботи аграріїв європейських країн для власного розвитку. Система AKIS нам дуже в цьому допоможе. На війні перемагають інновації та сучасні технології. Переконаний, що в агросфері також, але в основі цього лежать знання, які дозволять нам розвиватися», – зауважив очільник Львівщини Максим Козицький.  

Система AKIS охоплює усі організації в агросекторі та до них дотичні, зокрема фермерів, дорадників, представників органів влади, науковців, фінансові установи, недержавні громадські організації тощо. 

«Україна має великий аграрний потенціал. Ми ще до початку повномасштабної війни обговорювали, яким чином систему поширення знань AKIS можна запровадити на Львівщині і зараз хочемо продовжити співпрацю. На сьогодні вивчається питання можливості впровадження цієї системи через Державний аграрний реєстр (ДАР). Дуже важливо, щоб Львівська ОВА забезпечила всебічне сприяння у реєстрації максимально великої кількості агровиробників в ДАР.  Ще один із напрямів підтримки зі сторони ЄС – це надання  фінансового ресурсу на розвиток аграрного бізнесу через грантові проєкти. Під час свого візиту на Львівщину я планую відвідати кілька виробників, ознайомитись з їхньою діяльністю», – розповів керівник сектора сільського господарства Представництва ЄС в Україні Крістіан Бен Хелл.

Під час зустрічі йшлося також про впровадження на Львівщині проєктів від ФАО. Це продовольча та сільськогосподарська організація, яка надає Україні допомогу від початку повномасштабної війни. Йдеться про гуманітарну допомогу та грантові програми для сільськогосподарських товаровиробників і домогосподарств Львівщини.

«Хоча основна робота ФАО ведеться на території прифронтових областей, ми продовжуємо підтримувати і Львівщину. Зокрема, відновлюємо проєкт за фінансування Європейського Союзу, спрямований на надання грантової підтримки малим та мікровиробникам аграрної продукції, щоб сприяти диверсифікації сільськогосподарського виробництва, створенню доданої вартості, підвищенню безпечності продукції і налагодження її збуту. Надання такої допомоги у подальшому поширимо і на інші області України», – наголосив голова офісу ФАО в Україні П'єр Вотьє.

На Львівщині залишається попит серед аграріїв та фізичних осіб на участь у проєктах ФАО з отримання гуманітарної допомоги та грантів, тому департамент запропонував розглянути реалізацію нових проєктів в області найближчим часом.

«Ми вдячні ФАО за підтримку аграріїв та сільського населення Львівщини. Забезпечення виробничими ресурсами, рукавами для зберігання зерна і надання грантів на розвиток нішевого виробництва – усе це вкрай необхідно для збереження продовольчої безпеки нашої країни в умовах війни. Ми впевнені, що на Львівщині також можуть успішно реалізовувати проєкти фінансової та технічної підтримки для розвитку бджільництва, крафтового виробництва, сімейного фермерства, кооперації та інших напрямів. Впровадження системи АКІS дозволить суттєво підвищити ефективність використання грантів», – додала директорка департаменту агропромислового розвитку Львівської ОВА Тетяна Гетьман.

Довідково:

Під патронатом Львівського офісу ФАО та у співпраці з ЛОДА, Львівська аграрна палата надавала гуманітарну допомогу вразливим верствам населення територіальних громад і тим, хто прихистив ВПО:

•         роздача наборів кормів та вітамінних добавок домогосподарствам, що утримують курей та свиней: загалом кормами для тварин забезпечили понад тисячу домогосподарств 31 громади на загальну суму 3,7 млн. грн;
•         роздача ваучерів на закупівлю матеріальних цінностей, проєкт «Благо»: 2150 домогосподарств з 11 громад Львівщини отримали ваучери вартістю по 12 тис. грн  на закупівлю дрібного сільськогосподарського реманенту та засобів для ремонту житла. Загальна вартість ваучерів 25,8 млн.грн, 99 %  ваучерів отоварені.

Також в області реалізовують Проєкт ФАО «Комплексне, конкурентоспроможне та економічно раціональне створення ланцюжків доданої вартості у сільському, рибному та лісовому господарствах». Загальний бюджет проєкту – 3 млн дол. США.

Напрями підтримки у Львівській області: ягідництво, овочівництво, розвиток аквакультура. Умови проєкту: особисті селянські господарства, фізичні особи можуть отримати грант до 10 тис. дол, малі та мікровиробники аграрної продукції різних організаційно-правових форм, кооперативи та асоціації виробників продукції – до 25 тис. дол. Фінансування надається на інвестиційні цілі при умові 10% власного внеску. Загалом від аграріїв Львівщини подали 87 заявок. Триває перевірка заявок, також здійснюються виїзди до господарств. Друге грантове вікно на подачу заявок по проєкту запланували на осінь 2023 року.

Також реалізований проєкт «Безкоштовні рукави аграріям для зберігання зерна». Близько 50 аграріїв з Львівщини подали заявку через Державний аграрний реєстр на отримання рукавів в загальній кількості 668 шт.