Сьогодні, 11 квітня, у Гарнізонному Храмі святих апостолів Петра і Павла відкрили виставку писанок, намальованих дітьми, які постраждали від руки російського окупанта.

У своєму вітальному слові заступник Представника МЗС України у Львові Катерина Терек висловила вдячність благодійній організації «Українська Студентська Ліга» за реалізацію проєкту PYSANKA та зазначила, що згадана експозиція писанок, завдяки посольствам та генеральним консульствам України за кордоном, стане доступною для іноземного глядача. Це є важливою частиною народної дипломатії, яка в поєднанні з професійною дипломатією не лише представить за кордоном культурні традиції України, але і промовить – торкне серця тих, хто можуть допомогти Україні побороти воєнне зло загарбників. 

Проєкт PYSANKA започаткувала торік Благодійна організація «Українська Студентська Ліга». В його межах організували майстер-класи з писанкарства, в яких взяли участь понад 50 дітей. Це діти-переселенці та діти у складних життєвих обставинах.

Сьогодні ж їх власноруч розписані писанки представили для широкого загалу.

«Ви знаєте, як виставка кричить? Здіймає галас, бо дітей болить…», – під таким гаслом для глядачів відкривається експозиція. Позаду – шкільна дошка посічена осколками, вона символізує втрачене місце, втрачене дитинство, на ній – цифра «468». Як зазначили організатори саме стільки українських дітей за даними Офісу Генерального прокурора вбила росія від початку повномасштабного вторгнення. По обидві сторони – історії дітей, які постраждали від росії. В центрі – писанки, як символ життя та воскресіння.

Історія однієї з дітей – Злата, 9 років, Лисичанськ (Луганська обл.).

«Ми навіть не встигли поснідати. Я обожнюю вівсянку, а тут замість маминих слів: «Вставайте і біжіть снідати!», – ми почули, – «Швидко збираємось, війна почалась!». Ми зібрали важливі речі, але мого ведмедика Рікі не можна було забрати, він був зайвим у портфелі. Замість нього ми взяли воду.

Постійно була сирена, ми сиділи в коридорі. Бомба попала у будинок недалеко від нашого. Ми цього не бачили, почули від дорослих, самі ж чули тільки звуки. Як тільки стало спокійніше, ми вже їхали автобусом до Львова. Це моя перша поїздка так далеко. Я завжди хотіла поїхати подорожувати, але така подорож мені не дуже подобається.

Коли ми їхали, сильно бахнуло. Поламалося колесо у нашому автобусі, але ми живі. Зараз живемо у Львові. Тут спокійно, є їжа, безпечно, знайшла нових друзів. Але я все ще не знаю, чи мій будинок вцілів. Я не знаю, чи повернусь до свого Рікі».

Головна мета виставки – нагадати світу Конвенцію про права дитини, про вбитих, депортованих та вкрадених дітей.

На думку організаторів, вона стане ще одним потужним поштовхом для світового суспільства пам’ятати про Україну та допомагати їй.

Опісля експозиція помандрує світом, зупиняючись у дипломатичних представництвах України, де її зможуть оглянути закордонні відвідувачі.

«Із писанок ми зібрали унікальну колекцію з історіями, що випали на долю цих дітей. Ми хочемо, аби їхнє горе та біль ніколи не були забутими, тому разом із писанками ці історії подорожуватимуть музеями світу», – зазначила під час презентації Оксана Забужко.

Також, на виставці розміщений банер з QR-кодом, де кожен охочий зможе пожертвувати будь-яку суму для допомоги 3-му загону сил спеціальних операцій та закупівлю квадрокоптера.

Цього року проєкт відбувається за підтримки Міністерства закордонних справ України, Львівської обласної військової адміністрації та Львівської міської ради.