На меморіальній дошці зображені 11 загиблих захисників, учасників АТО/ООС та новітніх Героїв, які упродовж 2014-2022 років мужньо обороняли Україну від російських окупантів, за що віддали найцінніше – своє життя.

Пам’ятайте про тих, що згоріли, як зорі…» - саме ці слова розмістили над іменами усіх полеглих в бою. У присутності теперішніх учнів училища, батьків та родичів загиблих Героїв, представників влади меморіальну дошку освятили.

«Упродовж століть московити намагаються поневолити нас, прагнуть знищити в українців те, чого самі ніколи не мали – почуття власної гідності, жагу до справедливості та любов до рідної землі. Ворог хоче нав’язати нам свої цінності, мову, свою історію через призму «порятунку». Ба більше, прагне вкорінити у нас свої ідеологічні погляди через інститут церкви. Однак, їхні спроби марні! Адже саме завдяки нашій армії, таким мужнім хлопцям, яких ми сьогодні вшановуємо та згадуємо у своїх молитвах, наш вільний народ продовжує жити, боротись і обов’язково переможе», - заступник начальника Львівської ОВА Іван Собко.

На меморіальній дошці зображені:

1. Зеновій Колодій (28 листопада 1993 – 1 вересня 2014).

Народився у Львові. Навчався у ВПУ №20 за спеціальністю «Електромеханік з ремонту лічильно-обчислювальних машин».

З літа 2014 року брав участь в антитерористичній операції на сході України. 1 вересня того ж року солдат Колодій загинув у боях під містом Лутугине Луганської області. В останню путь героя проводжали рідні, знайомі, товариші по службі, однокласники, одногрупники  та педагоги з ВПУ №20. Похований на полі Почесних поховань №76 Личаківського кладовища. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

У Вищому професійному училищі №20 м. Львова встановили також стенд пам`яті «Герої не вмирають» з інформацією про Колодія Зеновія та Кубішина Богдана. Щороку учні відвідують їх могили.

2. Богдан Кубішин (9 серпня 1997 – 29 березня 2017).

Народився в с. Довгомостиська. Після школи вступив у ВПУ №20 м. Львова, де здобув професію електромеханіка з ремонту лічильно-обчислювальних машин.

З 20 жовтня 2016 року став українським воїном, служив за контрактом у 24-ій ОМБР Збройних Сил України. Богдан загинув внаслідок кульового поранення у голову. Провести воїна в останню путь  зібралися жителі його рідного та навколишніх сіл, жителі райцентру, однокласники, колишні одногрупники ВПУ №20.

3. Дмитро Наконечний (18 грудня 1996 – 17 грудня 2017).

Мешкав у селі Мильчиці. Навчався у ВПУ №20 за професією «Електрогазозварник». Служив у 24-ті окремі механізованій бригаді імені короля Данила, учасник бойових дій, старший солдат. Дмитро загинув у Чернігівській області.

4. Герой України Віталій Скакун (19 серпня 1996 – 24 лютого 2022).

Народився в місті Бережани Тернопільської області. У ВПУ №20 здобув фах зварювальника. Потім вступив до Львівської політехніки, навчався за спеціальністю «Інженерія програмного забезпечення». Рік тому підписав контракт на службу в ЗСУ і поїхав на Миколаївщину.

Віталій Скакун загинув 24 лютого 2022 року. Щоб зупинити просування танкової колони, військові вирішили підірвати Генічеський автомобільний міст. Виконати цю задачу визвався інженер окремого батальйону Скакун Віталій. Міст був замінований, але відійти звідти він не встиг. За словами побратимів Віталій вийшов на зв’язок, та повідомив про те, що підриває міст.

Одразу ж пролунав вибух, Віталій загинув. Його героїчний вчинок значно уповільнив просування ворога, що дало змогу підрозділу передислокуватись та організувати оборону. 26 лютого 2022 року Президент Володимир Зеленський присвоїв посмертно звання Героя України Віталію Скакуну.

5. Олексій Портман (2 листопада 1978 – 4 червня 2022).

Львів’янин. Після закінчення ВПУ №20 проходив військову службу в армії. Із початком агресії РФ виконував бойові завдання в зоні проведення АТО.

Олексій працював у патологоанатомічному відділенні Комунального некомерційного підприємства «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги м. Львова».Із перших днів повномасштабного вторгнення росії став на захист Батьківщини. Боровся з окупантами на території Миколаївської, Херсонської, а згодом Донецької областей.

Проходив військову службу на посаді стрільця-снайпера 2-го десантно-штурмового батальйону 80-ї ОДШБр Збройних Сил України. Загинув 4 червня 2022 р. поблизу міста Святогірськ Донецької області. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

6. Сергій Тріль (8 лютого 1993 – 1 серпня 2022).

Народився у Львові. Впродовж 2008 – 2011 років навчався у Вищому професійному училищі №20 міста Львова.

З 2014 по 2015 рік проходив військову службу в лавах військової частини А3002 Національної гвардії України. З перших днів повномасштабного російського вторгнення захищав Україну у лавах 103-ї окремої бригади Сил територіальної оборони Збройних Сил України.

7. Ігор Маєр (30 грудня 1997 – 21 вересня 2022).

Народився у селі Заверещиця Городоцької громади Львівського району. У 2013-2015 роках здобував професію «Електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування. Слюсар з ремонту автомобілів» у ВПУ № 20 м. Львова.

Ігор загинув 21 вересня 2022 року, отримавши смертельні поранення під час бойового зіткнення та ворожого артилерійського обстрілу по позиціях його підрозділу.

8. Володимир Шапочка (15 серпня 1998 – 17 грудня 2022).

Народився у селі Сусідовичі в Бісковицькій сільській громаді. У 2014-2017 роках здобував професію «Електрогазозварник, Слюсар з ремонту автомобілів» у ВПУ № 20 м. Львова. Був гравцем ФК «Воютичі», і разом із двома братами вони ставали чемпіонами та володарями кубків району.

Звістка про війну прийшла до нього, коли той був за кордоном. Володимир прийняв рішення – повернутися і зі зброєю в руках боронити рідну землю від російського окупанта.

9. Олег Бервецький (5 листопада 1983 – 21 листопада 2022).

Народився у Львові в багатодітній сім’ї, був старшим із синів. Закінчив вище професійне училище №20 міста Львова, згодом здобував освіту у Національному університеті «Львівська політехніка» за спеціальністю «інженер-механік автомобільного господарства».

У перший день повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист Батьківщини від окупантів. Боронив її територіальну цілісність і суверенітет у лавах 103-ї окремої бригади тероборони Збройних сил України. Брав участь у операції із звільнення міста Лиман Донецької області.

10. Дмитро Рорат (26 жовтня 1991 – 29 листопада 2022).

Народився у Львові. Закінчив вище професійне училище №20. Активно займався футболом. Після завершення навчання проходив службу у складі військової частини А 1107.

Із 2014 року працював комплектувальником товарів у Товаристві з обмеженою відповідальністю «АШАН Україна Гіпермаркет». Згодом був переведений на посаду старшого продавця продовольчих товарів. Із 2016 року працював за кордоном. Боронив Україну від окупантів у лавах 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила.

11. Павло Мелянчук (29 червня 1999 – 20 грудня 2022).

Народився у селі Нагоряни Солонківської громади. Закінчив ВПУ № 20 м. Львова.

Павло воював у складі 128-ої окремої гірсько-штурмової бригади, був стрільцем-зенітником. Ще у 2021 році пішов служити за контрактом. Загинув під Бахмутом.