Бабин Яр – місце пам’яті та некрополь близько 100 тисяч цивільних громадян і військовополонених, розстріляних нацистами у 1941–1943 роках. Серед них – євреї і роми, червоноармійці, комуністи, підпільники Організації українських націоналістів, «саботажники», порушники комендантської годин та навіть пацієнти психіатричної лікарні імені Павлова.

Масові розстріли в Бабиному Яру розпочалися відразу після вступу нацистів та їхніх союзників до Києва у вересні 1941 року і відбувалися чи не щоденно до завершення окупації міста.

Хоча у Бабиному Яру поховано велику кількість жертв, що були вбиті не під час Голокосту, поза Україною Бабин Яр відомий саме через масові розстріли у 1941—1943 роках різних національностей здійснені німецьким окупаційним командуванням під час Другої світової війни.

Найтрагічнішими стали 29–30 вересня, коли вбили майже 34 тисячі євреїв – мешканців Києва. В німецьких донесеннях цю операцію назвали «гросакцією» («велика акція», від нім. Großaktion). Формальним приводом до неї стала радянська диверсія зі знищення Хрещатика 24 вересня.

Нацистська операція в урочищі «Бабин Яр» 29–30 вересня стала однією з наймасштабніших каральних акцій Другої світової війни. Більшість населених пунктів України мають свої більші чи менші «бабині яри» – місця нацистських розстрілів євреїв та інших жертв.

Минулого року Український інститут національної пам’яті підготував Інформаційне довідкове видання про трагедію в Бабиному Яру, яке містить фотографії урочища, починаючи від 1941-го року і впродовж радянського періоду та незалежної України. Ознайомитися з виданням можна за посиланням.

Сьогодні урочище «Бабин Яр» - це парк та однойменний Національний історико-меморіальний заповідник.

Як наголошують в Українському інституті національної пам’яті, після відкриття й осмислення жахів Голокосту світова спільнота пристала на позицію «ніколи знову», проте геноциди продовжують ставатися. Сьогодні в Україні - війна. Рашисти навіть риторику запозичують в нацистів, заявляючи про «розв’язання українського питання», подібно до гітлерівського «розв’язання єврейського питання».

Жорстокі масові вбивства рашистами чоловіків, жінок, дітей, літніх людей, тварин, тортури – фізичні та моральні, зґвалтування, навіть іноді намагання спалити тіла, щоб приховати вчинені злочини, як свого часу, відчуваючи наближення поразки, робили нацисти. Відомості зі звільнених Бучі, Ізюма, Маріуполя та інших українських міст і сіл жахають цивілізований світ. Мир, безпека й рівновага у Європі та світі можливі тільки після того, як Україна переможе у війні, а всіх злочинців будуть належно покарано.

За інформаційними матеріалами Українського інституту національної пам'яті

Фото: УНІАН