Не лише як ландшафт, але й як культурний і мистецький феномен Гуцулія віддавна приваблює письменників. Багато хто з них ще від другої половини ХІХ століття і дотепер не лише полюбляє мандрувати туди, надихатися верхами та спілкуванням зі спільнотою гуцулів, але й втілює свої спостереження, переживання, мистецькі ідеї щодо Гуцулії у літературних текстах.

«Гуцульський текст» — так називаємо феномен, який міцно, талановито і широким репертуаром тем, проблем і сюжетів сформувався в українській літературі на межі ХІХ – ХХ століть. Легше назвати тих письменників і письменниць, які не скеровували свого письменницького зору на Гуцулію, аніж перелічити тих, які творчо працювали у цьому напрямі.

Іван Франко, Михайло Коцюбинський, Ольга Кобилянська, Гнат Хоткевич, Марко Черемшина та інші автори-класики зокрема цікавлять нас як представники феномену «гуцульський текст», який, до речі, пізніше продовжився і розвинувся у творчості письменників-гуцулів (Данило Харов’юк, Петро Шекерик-Доників, Онуфрій Манчук); який бачимо також у творчості низки іноземних авторів (Карл Еміль Францоз, Станіслав Вінценз та ін.), який впевнено і плідно розвивається в сучасній українській літературі (наприклад, у творчості Люби-Параскевії Стринадюк).

Попри те, що Іванові Франку кількісно належать лише три твори («Терен у нозі», «Як Юра Шикманюк брів Черемош», «Гуцульський король»), які зараховуємо до гуцульського тексту, він є важливим автором у цьому переліку. У цих трьох творах Франко порушив якнайглибші екзистенційні проблеми, що цікавили і турбували гуцулів: людина і природа, стихії гірського ландшафту і стихії людських сердець, проблеми добра і зла, життя і смерті, ненависті і любові… Широка палітра проблем та глибина творчого засягу Франка-митця провокує актуалізовувати його гуцульський триптих у різноманітний спосіб.

Під час публічної презентації-розмови «Hutsulia Франка» мова йтиме про феномен гуцульського тексту, про Гуцулію як магніт для українських письменників і митців, про гуцульський триптих Івана Франка та його актуальність у сьогоденні. У межах події Дім Франка та аудіовидавництво «Audiostories» поділяться візією проєкту аудіофільму «Терен у нозі» з 3D-звуком. Відбудеться показ відеоматеріалів з польової роботи над проєктом в Криворівні за участі команди.

Учасники презентації-розмови:

Микола ЛЕГКИЙ — літературознавець, доктор філологічних наук, завідувач відділу франкознавства Інституту Івана Франка НАН України, автор фундаментального дослідження, присвяченого Франковій прозі;

Олександра САЛІЙ — літературознавиця, кандидатка філологічних наук, наукова співробітниця Інституту Івана Франка НАН України, авторка монографії про гуцульський текст української художньої прози кінця ХІХ – початку ХХ століть, дослідниця сучасного гуцульського тексту;

Данило ІЛЬНИЦЬКИЙ – літературознавець, есеїст, кандидат філологічних наук, старший викладач Українського католицького університету, учасник та співорганізатор літературознавчих мандрованих конференцій на Гуцульщині, літературознавець-консультант проєкту «Hutsulia Франка»;

Богдан ТИХОЛОЗ – літературознавець, франкознавець, блоґер, культурно-громадський діяч, директор Дому Франка у Львові, консультант проєкту «Hutsulia Франка».