Міністерство розширило Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України на 21 новий елемент. Уперше до цього переліку увійшов мистецький досвід галицьких умільців, а саме: мистецтво виготовлення Яворівської дерев’яної забавки, традиція приготування Яворівського пирога та створення об’ємної сферичної різдвяної звізди села Мацьковичі. 

Про створення об’ємної сферичної різдвяної звізди села Мацьковичі або Звіздарство з Надсяння, яке представляє галузь нематеріальної культурної спадщини, що пов’язана зі звичаями, обрядами святкування та традиційними ремеслами, розповіли у департаменті з питань культури, національностей та релігій Львівської ОВА.

• Охоронний Номер елемента  – 028.нкс
• Географічне розташування – Львівська обл., Жовківський район, м. Дубляни;
• Львівська обл., Пустомитівський район, с. Гамаліївка
• Вік наймолодшого носія елемента 35 років, найстаршого – 75.

Великі опуклі, рухомі різдвяні звізди, у яких ріжки оберталися навколо статичної півсфери, були невід’ємним атрибутом колядницьких гуртів в селах, хуторах, містечках Надсяння, зокрема в с. Мацьковичі, що розташоване на захід від Перемишля на відстані 10 км. На цих теренах великі об’ємні сферичні різдвяні звізди, що в діаметрі сягали від 1,5 до 3 м, мали велику кількість променів-ріжків та опуклу форму.

Виготовлення різдвяних звізд у м. Дубляни започаткував уродженець с. Мацьковичі Богдан Новак, який з родиною був переміщений на територію УРСР внаслідок операції «Вісла».

Звізда складається з наступних деталей: обручі, платівки, хрестовина, вісь, живіт, ріжки, стояк (по-іншому – нога). Ці частини звізди утворюють каркас, який оздоблюється папером або тканиною. 

Виготовлення основних деталей:

Обручі. Виготовлення обруча є найскладнішим процесом. Колись обручі для різдвяних звізд виготовляли з решета. Луб решета кололи на сегменти і скріплювали їх цвяшками або дротиками через пропалені цвяхом дірочки, створюючи обруч потрібного діаметру. Майстер Богдан Новак виготовляє обручі для звізд із тонких, гнучких планок ясеня, ліщини або дуба. Для звізди потрібно виготовити два однакові обручі: передній, до якого буде кріпитися випуклий живіт (або півсфера), і задній, до якого закріпиться хрестовина.

Платівки. Платівки (дерев’яні брусочки) мають 2 функції: ними скріплюють між собою обручі, а також за платівки зачіпляють чіпами планки ріжків. Платівок потрібно мати стільки, скільки ріжків матиме звізда.

Хрестовина. Хрестовину виготовляють з двох однакових дощок, довжина яких дорівнює діаметру обруча. Посередині кожної дощечки треба зробити 2 зарізи на ширину другої дощечки і глибиною половини товщини. В центрі перехрестя висвердлюється отвір під вісь.

Вісь. Заготовкою для осі має бути дерев’яний брусок, довжина якого повинна дорівнювати сумі: висота живота, плюс довжина платівки, плюс відстань до стояка. У товстішому кінці осі (торці) просвердлюють отвір для вкручування шурупа.

Живіт. Лицевий бік звізди опуклий (народна назва – живіт), має форму півсфери. Висота його дорівнює радіусу обруча. Заготовками є три дугоподібні планки, виготовлені аналогічно планок до обруча. Довжина кожної планочки дорівнює половині довжини обруча плюс 10 см, для зручності при складанні каркаса звізди.

Ріжки. Заготовки ріжків – це планки без сучків і дефектів. Довжини – відповідно до обраних розмірів звізди, а товщина – стала, 1 х 1 см. Кожен ріжок складається з 4-ох планок. Дві передні планки ріжка – ліва і права – кріпляться до переднього обруча, а дві задні кріпляться до заднього обруча. 

Стояк, або нога звізди. Для стояка звізди треба підібрати дрючок висотою 1,4 м з розвилкою в нижній частині (не менше 10 см між її рогами). Це потрібно для опори. Вважається, що звізда має ноги, її не носять, а вона ходить. Вгорі стояка треба просвердлити поперечний отвір під хвостик осі.

Складання каркасу звізди. З’єднуємо обручі платівками. До обручів кріпимо хрестовину. На обручах, у позначених місцях, розпеченим до червоного цвяхом діаметром 5-7 мм пропалюємо отвори під ріжки. Отвори обов’язково пропалюють, а не просвердлюють! Інакше в обручах з’являться тріщини. Наступний крок – кріплення кінців дуг до сегментів обруча у відповідній нумерації, щоб утворити випуклість живота звізди. Останній крок складання каркасу звізди – формування і вставляння ріжків.

Підсвітлення. В середині готового каркаса звізди, на осі, кріпиться дощечка з отворами для свічок чи електричних жарівок.

Оздоблення. Дерев’яну  конструкцію (каркас) можна вважати довершеним витвором  народного мистецтва. І все ж останнє слово за оздобленням. Традиційно оздоблювали папером яскравих кольорів. Папір приклеювали рідким тістом. Cьогодні – клеєм ПВА. В кінці всіх робіт папір тричі просочували олією. У сучасних умовах можна використовувати різні тканини тощо. Одна з характерних прикрас цієї зірки – пишні кольорові кутаси, колись робили з газетного та обгорткового паперу. Тепер можна використати стрічки тощо. 

Ареал сучасного побутування цього елемента нематеріальної культурної спадщини: Львівська обл., Жовківський район, м. Дубляни; Львівська обл., Пустомитівський район, с. Гамаліївка.

Ареал історичного побутування: Республіка Польща, села, хутори та містечка Надсяння, зокрема с. Мацьковичі гміни Журавиця Перемишльського повіту Підкарпатського воєводства.

Традиція створення об’ємної сферичної різдвяної звізди села Мацьковичі передається шляхом проведення майстер-класів у школах, творчих товариствах, музеях, церквах та в приватних оселях. Проте, через незначну кількість носіїв та їхню концентрацію в одному населеному пункті є ризик для побутування елементу у майбутньому.

Фото 2: Одна із звізд, які виготовляли в Надсянні в 30-40 роки минулого століття, особливо славилось с. Мацьковичі біля Перемишля (зараз Польща).

Фото 3: Майстер-звіздар Богдан Новак на щорічній ході звіздарів «Спалах різдвяної звізди». М. Львів, 8 січня 2014 року.