Як приватизація держмайна може допомогти бізнесу на Львівщині
Внесення змін до Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» дозволить відновити приватизаційний процес і допоможе убезпечити його від ризиків.
До другого читання готують Проєкт Закону про внесення змін до Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» та інших законодавчих актів України щодо сприяння процесам релокації підприємств в умовах воєнного стану та економічного відновлення держави.
Документ з однієї сторони дозволить відновити приватизаційний процес, який по суті зупинився у воєнний час, з іншої – допоможе убезпечити його від можливих ризиків.
Так, серед положень Закону є пункт, що оплату за об‘єкт покупець здійснює не після укладання договору, а після протоколу торгів і перед договором, строк повної оплати після підписання протоколу аукціону – 13 днів. Це допоможе бюджету отримувати кошти швидко. Також нові власники єдиних майнових комплексів (ЄМК) зможуть негайно переоформити дозволи та ліцензії, аби швидше розпочати роботу.
Також буде доступною опція приватизації майна ЄМК, на яке накладений арешт або яке обтяжене заставою зі збереженням відповідного обтяження.
У Фонді держмайна України очікують, що такі рішення матимуть довгостроковий позитивний ефект для української економіки у вигляді зростання частки працюючих підприємств, сплати податків та створення нових робочих місць.
«Сьогодні прозора приватизація комунального і державного майна – це шанс для громад дати нове життя занедбаним активам, а бізнесу – розвиватися стабільно і відкрито», – пояснюють у департаменті економічної політики Львівської ОВА.
Під занедбаними активами маються на увазі зокрема і приміщення, підприємства, які вже тривалий час, а це декілька десятків років, є у власності держави чи громади, проте не використовуються, не приносять доходу, а лише нарощують заборгованість.
Так, у 2020 році Фонд держмайна розпочав приватизацію об’єктів «Укрспирту». Рік опісля Львівщина вже мала успішні приклади приватизації в цій галузі. Це Лопатинський «Укрспирт», Суходільський «Укрспирт», Воютичі «Укрспирт», Великий Любінь «Укрспирт», Борок «Укрспирт», Рава-Руський «Укрспирт». Як правило ці всі торги, які відбувались в системі Прозоро, закінчувались з відміткою в 50 млн грн і більше.
Аналогічна ситуація із виправними колоніями. Так, у липні минулого року Львівська ВК №48 стала першою в’язницею, яку продали на аукціоні втричі вище за стартову ціну. Тоді Львівщина дала початок справді великій приватизації в’язниць, які роками баластом лежать на утриманні держави. Власником стала компанія SoftServe, яка на цьому місці спорудить сучасний кампус.
Важливою є і мала приватизація об’єктів. Особливо актуальною вона є у воєнний час, коли підприємства із територій активних бойових дій релокуються у відносно безпечні регіони.
Так, станом на сьогодні майже тисяча підприємств подали заявку на релокацію у Львівську область, 173 підприємства вже переїхали на Львівщину, 112 запустили роботу. Найбільше переїхало на Львівщину підприємств машинобудування, легкої промисловості, металообробки, торгівлі, харчової та хімічної промисловості.
«Релокуючись, підприємства шукають приміщення для розміщення, а в подальшому – для запуску своїх виробництв. Оренда не завжди підходить, адже підприємець не завжди хоче віддавати кошти, не маючи гарантій, що завтра і післязавтра зможе стабільно експлуатувати об’єкт», – додали у департаменті економічної політики ЛОВА.
Як наголошують у департаменті, зараз частина власників бізнесів, які припинили роботу, готові розпочати нову справу, якщо будуть відповідні умови. Серед них – доступність приватизації об’єктів, де вони будуть розпорядниками на правах власності.
«Сьогодні Україна як ніколи потребує економіки, яка б працювала, виробництв з нашої сировини, експорту готової української продукції. Також потрібно пам’ятати, що кожне підприємство – це робочі місця, що особливо актуально в час, коли чимало людей втратили роботу», зазначив очільник Львівської ОВА Максим Козицький.
Нагадаємо, що підприємства, які вже релокувались на Львівщину, це більш як 4 тисячі робочих місць.