Серед експонатів — унікальні архівні документи, світлини, нагороди, однострої, нагородні знаки, інформаційні матеріали «Пласту» різних періодів тощо. Їх зібрали і з приватних колекцій, і з Музею-архіву пластового руху.

Творці виставки намагалися кількома штрихами показати різні сторони багатогранної пластової роботи. Особливу увагу присвятили пластовому куреню «Лісові чорти», який відзначає своє 100-ліття, тому серед згаданих на виставці постатей є багато членів цієї яскравої формації. Окремо висвітлюються аспекти діяльності, які зазвичай залишаються поза увагою дослідників, зокрема просвітницька діяльність вихованців Пласту в радянській Україні у 1960 - 1980-х роках.

Виставка доступна для огляду упродовж двох місяців.

Як зазначив заступник начальника Львівської ОВА Іван Собко, «Пласт» виховав не одне покоління активних і свідомих молодих людей, які в подальшому стали лідерами українського визвольного руху.

«Сьогодні дуже багато суму за захисниками і захисницями, які ми втратили, за нашу незалежність, за нашу волю, за нашу силу українську, за нашу державу. Але в тилу культурний фронт має бути дуже потужним і продовжувати свою роботу. Такі організації як «Пласт»  — це ядро національно-патріотичного виховання. Дякуємо організаторам виставки за те, що розповідаєте і зберігаєте історію, уроки якої, як показують останні події, треба пам’ятати всім поколінням.

Дякуємо директору Львівського історичного музею Роману Чмелику за те, що у музеї завжди вирує життя — навіть у час війни», — зазначив Іван Собко.

На відкриття виставки приїхав і заступник голови світового «Пласту» Андрій Ребрик.

«Пласт відображає ті цінності, за які зараз бореться Україна – допомагати іншим і жити за власним помислом. Ці цінності тисячі пластунів залишили нам як нащадкам. Хочу нагадати, що треба завжди залишатися такими, як говорять чотири пластові слова: сильним, красним, обережним, бистрим», — сказав Андрій Ребрик.

Директор музею Роман Чмелик подякував Львівській ОВА за постійну підтримку і злагоджену співпрацю. Він також додав, що зараз 6 працівників музею воюють на передовій у лавах ЗСУ, захищаючи Україну від російської агресії.

Від департаменту з питань культури, національностей та релігій Львівської ОВА у відкритті виставки взяла участь заступниця директорки департаменту Тетяна Плугатор.

Куратори виставки: Петро Слободян, Ольга Свідзинська, Тарас Кузь.

Співорганізатори: Музей-архів Пластового руху, структурна одиниця Пласту — НСОУ.

Інформаційна підтримка: пластовий історичний проєкт «100krokiv.info»

Сприяння: Центральний державний історичний архів України у м. Львові;

Пластовий музей у Клівденді, США; пластова крамниця ScoutStyle.

Комп'ютерний дизайн: Ольга Аржанова.

Нагадаємо, минулого року на Львівщині створили обласний пластовий центр. На час війни тут розгорнули волонтерський штаб, який забезпечує потреби військових і вимушених переселенців та координує волонтерську роботу станиць області. 

Після перемоги Львівський обласний пластовий центр проводитиме пластові табори, навчальні семінари, вишколи, тренінги, виїзні презентації для дітей, учнівської та студентської молоді Львівщини. Крім того, центр працюватиме над розвитком регіональної мережі пластових молодіжних центрів (домівок), виховних частин, наметових полів (кемпінгів) у Львівській області.

Довідково:

«Пласт» – українська скаутська організація. Світовий скаутський рух бере свій початок з кінця ХІХ ст. В його основі є поєднання навчального процесу молоді з вихованням практичних навичок – перебування в екстремальних умовах, витривалості, вміння надати першу медичну допомогу. Перший скаутський табір у лісі організував англійський генерал Роберт Повел у 1907 році.

Пластовий рух на Галичині започаткували син поета Івана Франка, письменник, педагог, хімік Петро Франко та військовий Іван Чмола у 1911 році. На Галичині скаутів називали пластунами в пам’ять про козаків, які після ліквідації Запорізької Січі переселилися на Кубань і там виконували роль розвідників, тобто, «пластали», щоб вистежити ворога.

«Лісові Чорти» – курінь (підрозділ) «Пласту», який заснували львівські пластуни у 1922 році. Найстарший і один із найбільш чисельних пластових матірніх куренів. Був активним в політичних і суспільних організаціях, а також у військовій службі. Відомі члени куреня – Роман Шухевич, Андрій П’ясецький, Богдан Гаврилишин та ін.