У Львові відбулася публічна дискусія «Від ризиків до дій: як Львівщина готується до викликів суспільної стійкості», під час якої представники органів влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, громадського сектору та експертного середовища обговорили ключові виклики для регіону і механізми посилення суспільної стійкості та згуртованості громад. Захід організувала Національна платформа стійкості та згуртованості за підтримки Європейського Союзу.

Співзасновник Національної платформи Володимир Лупацій презентував підсумки дослідження оцінки ризиків для Львівщини. 

Він підкреслив, що в дослідженні за основу взяли ризик-орієнтований підхід до стійкості. У межах такого підходу стійкість визначається передусім як здатність ідентифікувати загрози та управляти ними. 

Дослідження охопило 19 категорій ризиків і 64 конкретні загрози у п’яти вимірах суспільної стійкості: соціальна згуртованість, безпека, інфраструктура, управління та залученість, а також інформаційна стійкість. До опитування залучили 35 регіональних експертів, а саме дослідження провели у березні. Цього року воно вперше охопило центральні та західні регіони України, раніше такі дослідження проводили лише у прифронтових областях.

За результатами, 11 із 64 загроз отримали статус високоризикових, тобто мають велику ймовірність настання і значний вплив на стійкість регіону. Для порівняння у прифронтових областях таких показників від 24 до 38. Дослідники підкреслюють, що найбільшу загрозу становить не один окремий ризик, а їхнє накопичення і взаємне підсилення. 

Десятка найзначніших ризиків для Львівщини на інфографіці нижче. 

«Від початку повномасштабного вторгнення Львівська область стала гуманітарним хабом та надійним тилом для України. Кожне четверте релоковане підприємство в Україні обрало саме Львівщину, що дало поштовх економіці та створило 5 тисяч нових робочих місць. Водночас залишаються серйозні інфраструктурні виклики, зокрема логістичні бар'єри та загроза чергових блокувань кордонів після збору врожаю. Попри це, Львівщина намагається діяти на випередження. Обласну програму безпеки і стійкості громад щодо енергонезалежності напрацювали ще до відповідних рішень центральної влади, а за закупівлею генераторів та обладнання для опалювального сезону регіон є одним із лідерів в Україні», – наголосив директор департаменту економічної політики Львівської ОДА Вадим Табакера. 

Директорка департаменту соціального захисту населення Тетяна Крут звернула увагу на демографічне навантаження: «Суспільна стійкість дуже тісно пов'язана з економічною стійкістю регіону. Люди, які отримують дотації з обласного бюджету, становлять майже половину населення». 

Йдеться про понад 200 тисяч офіційно зареєстрованих внутрішньо переміщених осіб, а також 700 тисяч людей старшого віку. 

«Для розв'язання цих проблем в області створили 68 прихистків, де тимчасово проживають близько 5 тисяч людей», – додала Тетяна Крут.

В області виділяють співфінансування на облаштування соціальних квартир та діє програма відшкодування відсотків (3% річних) за іпотечними кредитами для ВПО. 

Також, за словами Тетяни Крут, одним із ключових системних ризиків залишається відсутність чіткої державної житлової політики для переміщених осіб: «Якщо люди не мають постійного житла, вони не інтегруються, вони не працевлаштовуються, вони не додають доданої вартості громаді. Їхні діти не забезпечені освітнім процесом, вони навчаються онлайн», – зазначила вона.

Заступниця начальника управління інформаційної політики Львівської ОДА Марія Курило наголосила, що ефективне впровадження будь-якого управлінського рішення неможливе без якісної комунікації.

«У лютому 2022 року ми з командою повністю перебудували підходи до висвітлення важливої для жителів Львівщини інформації, зважаючи на безпекові виклики. Регулярно переглядаємо їх у синергії з колегами з інших інституцій. Чітка координація між профільними службами, узгоджена й послідовна комунікація людською мовою дозволяють уникнути багатьох непорозумінь та ризиків», – зазначила вона.

Коментуючи питання інформаційної стійкості, Марія Курило запропонувала запровадити на Львівщині уроки медіаграмотності.

«Потрібно запровадити повноцінні уроки медіаграмотності в школах і навіть дитячих садках. Навчати дітей працювати з інформацією так само важливо, як навчати їх читати, писати й рахувати. Робити це треба на постійній основі і реальних прикладах, щоб вони вміли розпізнавати маніпуляції, перевіряти джерела та відповідально поводитися в інформаційному просторі», – резюмувала Марія Курило.

Напрацьовані під час заходу рекомендації планують використати для подальшого вдосконалення регіональних політик у сферах соціальної згуртованості, підтримки ветеранів, інтеграції ВПО та розвитку громад. 

«Корупція, популізм, непрозорість, непрофесійність і фрагментованість дій послаблюють нашу згуртованість, стійкість і довіру. Натомість відкрита комунікація, зрозуміле пояснення управлінських рішень та співпраця з людьми це те, що допомагає їх зміцнювати», – підсумував Вадим Табакера.