В Інституті біології клітини НАН України обрали нового директора
В Інституті біології клітини НАН України обрали нового директора
Ним став 49-річний Костянтин Дмитрук, який присвятив науці 28 років.
У Львові відбулися збори колективу Інституту біології клітини Національної академії наук України, під час яких офіційно оголосили результати виборів директора наукової установи. Захід пройшов за участі керівництва області, науковців та працівників установи.
Інститут біології клітини НАН України є одним із провідних наукових центрів держави у сфері сучасної біології та біотехнологій. Установа проводить дослідження у галузях молекулярної та клітинної біології, мікробіології, біохімії, біотехнологій, а також займається підготовкою наукових кадрів найвищої кваліфікації. Саме тут реалізують проєкти, результати яких мають практичне застосування у медицині, біомедицині, онкології, біосенсорних технологіях та інноваційній економіці.
Новим директором установи став 49-річний Костянтин Дмитрук, який присвятив науці 28 років. Чоловік долучився до команди науковців Інституту у далекому 1998 році, будучи студентом біологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка.
«Я почав працювати тут на пів ставки інженером. Згодом пройшов усі етапи наукової кар’єри — від молодого дослідника до заступника директора, захистив кандидатську та докторську дисертації. Тому для мене велика честь і відповідальність очолити установу, в якій я виріс як науковець.
Сьогодні Інститут біології клітини є впізнаваним на міжнародному рівні. Ми успішно залучаємо міжнародні гранти, реалізовуємо спільні проєкти з провідними науковими центрами світу, оновлюємо матеріально-технічну базу та створюємо можливості для розвитку наших дослідників.
Одним із ключових завдань на найближчі роки бачу ще тіснішу інтеграцію роботи всіх чотирьох наукових відділів інституту. Найцінніші відкриття народжуються на стику різних напрямів науки, коли біологи, генетики, біотехнологи та фахівці з новітніх технологій працюють над спільною метою. Ми вже реалізовуємо міждисциплінарні проєкти — від створення нових біологічно активних сполук до їх тестування та підготовки до практичного застосування.
Нам є чим пишатися. Серед останніх досягнень — створення першого у світі продуцента антибіотика Розеофлавіну на основі дріжджів. Ця розробка вже захищена патентом і відкриває нові можливості для біотехнології та медицини. Також наші науковці працювали над створенням пероральної вакцини проти COVID-19 та низкою інших інноваційних проєктів. Моє завдання як директора — зберегти цей науковий потенціал, зміцнити міжнародну співпрацю та створити умови, щоб результати наших досліджень ще швидше знаходили практичне застосування в Україні та світі», - поділився Костянтин Дмитрук.
Під час заходу Максим Козицький вручив подяку колишньому директору Інституту біології клітини НАН України, академіку НАН України, доктору біологічних наук, професору Андрію Сибірному. Відзнакою відзначили його високий професіоналізм, багаторічну сумлінну працю та вагомий внесок у розвиток молекулярної генетики, клітинної біології й біотехнології дріжджів.
«Інститут біології клітини — це наукова школа світового рівня, створена багаторічною працею його колективу та Андрія Сибірного. Дякую за відданість науці, за виховання нового покоління дослідників і за гідне представлення України у світі. Переконаний, що новий директор гідно продовжить цей шлях, адже саме наука є однією з ключових точок зростання нашої держави», - зазначив очільник області.
Важливість діяльності інституту підтверджує і широка мережа партнерств. Установа співпрацює з провідними українськими університетами та науковими центрами, зокрема Львівським національним університетом імені Івана Франка, Львівським національним медичним університетом імені Данила Галицького, Національним університетом «Львівська політехніка» та іншими закладами. Крім того, інститут реалізує міжнародні проєкти разом із науковими установами Німеччини, Австрії, Франції, Польщі, Чехії та США.
У 2026 році Львівщина планує спрямувати 3 млн грн на реалізацію грантових наукових проєктів. Очікується, що це сприятиме розвитку прикладних досліджень, залученню молодих науковців та створенню нових можливостей для впровадження інноваційних розробок.