Сьогодні, 14 вересня, у Львові вшанували пам'ять українців - жертв примусового виселення з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини у 1944-1951 роках. Це була одна з найтрагічніших сторінок історії, коли тисячі сімей втратили свої домівки та були насильно переселені.

Біля пам'ятника депортованим українцям з території Закерзоння 1944-1951 роках відбулися скорботні заходи. Представники влади, духовенство, громадськість, а також учасники цих трагічних подій поклали квіти до пам'ятника, аби вшанувати жертв депортації. Учасники заходу спільно помолилися за упокій душ усіх, хто постраждав від цих примусових переселень. Опісля відбулось громадське віче під час якого свідки поділились своїми спогадами.

Пам'ятник на перехресті вулиць Івана Свєнціцького, Василя Стуса та Іларіона Севери символізує трагедію українців, примусово переселених із земель Закерзоння та має вигляд вирваного з корінням дерева з назвами сіл на гілках, де були масові жертви депортації, а на постаменті — назви українських етнічних земель, з яких виселяли людей.

«Формально це називали «обміном населенням», але фактично це була депортація. 1944–1951 роки. радянський режим разом із комуністичною владою Польщі вигнав із рідних домівок сотні тисяч українців. З Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини – із тих земель, де століттями жили наші люди. Це була не «евакуація» і не «обмін населенням». Це був черговий злочин радянської влади та її союзників проти нашого народу. Людей позбавили домівок, церков, звичного життя лише за те, що вони були українцями. Львівщина пам’ятає. Україна пам’ятає», - зазначив у своїх соцмережах начальник ОВА Максим Козицький.