Сьогодні, 4 вересня, у Львівській ОВА відбувся брифінг-презентація соціологічного дослідження «Учні старшої школи про минуле України, власне сьогодення та майбутнє». 

Дослідження охопило 1087 учнів 8–11 класів із 31 школи Львівщини, його провела агенція Fama, за підтримки ПП «Капітель» на замовлення Львівської ОВА. Опитування відбулося у травні–червні 2025 року. Формувати опитник для дослідження соціологам допомоги військовослужбовець та співініціатор напрацювання стратегії Антон Петрівський та вчитель-історик, блогер Олександр Сапронов.

«Львівщина почала працювати над стратегією політики національної пам’яті ще до прийняття відповідного закону. Соціологічне дослідження є важливим етапом цього процесу. Маємо опиратися на реальну ситуацію. Обрали для дослідження молодь, адже найперше вона є цільовою аудиторією для формування національної свідомості, бо їй відбудовувати і розвивати державу. 

Насамперед нам важливо передбачити в стратегії дієві політики нацпам’яті, які сприятимуть кращому розумінню історії та формуванню свідомого молодого покоління. Опитування містило три блоки запитань: про знання історії та участь у пам'ятних заходах, культуру отримання і перевірки інформації, а також загальна інформація і плани на майбутнє», – зазначив голова робочої групи з напрацювання регіональної політики національної пам’яті та перший заступник начальника Львівської ОВА Андрій Годик.

CEO Дослідницької агенції Fama Мар’яна Малачівська-Данчак доповіла про ключові результати опитування:

• 57% школярів планують здобувати вищу освіту в Україні, ще 21% вагаються. Лише 8% прямо заявили, що хочуть навчатися за кордоном.
• За можливості виїхати з країни 47% підлітків залишилися б жити в Україні, але лише 29% — впевнені у своєму рішенні.
• 83% опитаних відчувають гордість за Україну, а 75% вважають себе патріотами.
• Найбільше юнацтво пишається українською історією (82%), незламністю у війні (85%) та відчуває прив’язаність до свого міста чи села (69%).
• У ТОП-3 героїв історії для школярів увійшли Богдан Хмельницький, Степан Бандера і Тарас Шевченко. Четвертий — Іван Мазепа.
• Серед «лиходіїв» найчастіше згадували Сталіна, Путіна, Леніна та Януковича.

Абсолютна більшість підлітків Львівщини дізнаються новини з Telegram (74%), TikTok (67%) та Instagram (49%). Сім’я, вчителі та друзі теж залишаються важливими джерелами інформації. Водночас лише 39% школярів завжди або часто перевіряють отримані дані.

До презентації на брифінгу відбулось засідання робочої групи з питань національної пам’яті при Львівській ОДА, яка ініціювала проведення соціологічного опитування серед підлітків. Результати цієї соціології надалі ляжуть в основу напрацювання регіональної Стратегії національної пам’яті у Львівській області. Долучити до створення стратегії планують також представників Інституту національної пам’яті. 

«Історія — це безперервний процес, і наше завдання полягає у формуванні національної пам’яті на основі різних компонентів — літератури, культури, гуманітарного виховання. Ми не можемо будувати її лише на протидії, потрібен позитивний наратив. У програмах слід збалансовано показувати історичні постаті й тексти, актуальні для нашої ідентичності сьогодні. 

Формування публічної пам’яті має відображатися і в меморіалах, і в просторах наших міст. Важливо не лише перелічувати факти, а пояснювати причинно-наслідкові зв’язки, показувати витоки української державності від Київської Русі й далі. Лише так ми зможемо виховати покоління, яке відчуватиме свою причетність і розумітиме роль України в європейському контексті», – історик-медієвіст, архівіст, кандидат історичних наук, директор Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка Василь Кметь.

За словами, військовослужбовця, одного із ініціаторів розробки регіональної стратегії політики національної пам’яті і члена профільної робочої групи Антона Петрівського, для половини учнів (48%) є нецікавими заходи національної пам'яті, які організовуються як на рівні школи, так і на рівні населених пунктів.  

«Маємо змінити підходи до планування та реалізації таких заходів. Також важливо формувати сприятливе середовище для інтеграції молоді у молодіжні громадські організації (передусім патріотичного спрямування), адже, як бачимо, 80% підлітків не асоціюють себе з жодними молодіжними об'єднаннями», – зауважив він.

«Учні добре знають класичний перелік історичних постатей зі шкільної програми, однак рідко називають героїв зі своїх громад. Це сигнал до освітян і місцевих органів влади — потрібно більше уваги приділяти локальній історії, щоб діти формували емоційну прив’язаність до рідного краю», – додав директор департаменту освіти та науки Львівської ОДА Олег Паска.