На Львівщині відзначать річницю створення Української Головної Визвольної Ради

Na Lvivshchyni Vidznachyly 80 Richchya Stvorennya Ukrayinskoyi Golovnoyi Vyzvolnoyi Rady 6
У другу неділю липня, у селі Сприня Самбірського району, відбудуться заходи, присвячені Українській Головній Визвольній Раді.
Цьогоріч, 13 липня, Львівщина відзначатиме 81-у річницю створення найвищого керівного органу Українського народу на час революційної боротьби.
Розпочнуться урочистості о 13.00 год біля памʼятника засновникам УГВР. Опісля хвилини мовчання за загиблими героями УПА і новітніми героями російсько-української війни, відбудеться покладання квітів, поминальна панахида за загиблими борцями за волю України та віче. Завершиться відзначення виступами художніх колективів.
«Українська Головна Визвольна Рада - це приклад того, як у найважчі часи українці вміли об’єднуватися заради головного - своєї держави. Сьогодні, коли ми знову виборюємо незалежність, важливо згадувати тих, хто був на передовій боротьби десятки років тому. Запрошуємо жителів Львівщини долучитися до вшанування 81-ї річниці створення УГВР у Сприні - щоб разом зберігати історичну памʼять і тримати міцний зв’язок поколінь», — зазначив директор департаменту комунікацій та внутрішньої політики Львівської ОДА Юрій Горун.
Довідково:
Українська Головна Визвольна Рада – координуючий центр діяльності українських політичних та військових структур, що діяв у підпіллі та був створений у липні 1944-го року.
Установчі збори відбулися за ініціативою УПА й ОУН(б) 11-15 липня біля сіл Недільна та Сприня на Самбірщині, в умовах глибокої конспірації.
Президентом УГВР був обраний Кирило Осьмак – колишній член Центральної Ради. Виконавчим органом УГВР був Генеральний Секретаріат, який очолював Головнокомандувач УПА Роман Шухевич, а потім - Василь Кук.
У 1944-у році УГВР видала Універсал, в якому відзначалось, що до УГВР можуть входити всі справді самостійні і незалежні сили України, не залежно від їх світогляду та політично-групового спрямовання, ті, котрі готові боротися за Суверенну Українську Державу.
Як підпільний уряд України, Рада керувала національно-визвольним рухом українців до середини 1950-х років. Вона друкувала звернення до громадян, еміграції та закордонних урядів, встановлювала свята воюючої України, вручала нагороди та відзнаки.
Більшість членів УГВР загинули або були заарештовані. Внаслідок убивства Романа Шухевича та арешту Василя Кука, Українська Головна Визвольна Рада фактично припинила свою діяльність.