Верховна Рада минулого тижня у першому читанні підтримала законопроект №4380 «Про адміністративний збір" (далі - законопроєкт №4380), який має на меті впорядкування та забезпечення прозорості відносин у сфері оплати за надання адміністративних послуг.

Автори законопроєкту №4380 зазначають, що його мета - допомогти територіальним громадам утримувати центри надання адміністративних послуг (далі - ЦНАПи), які на даний час надають достатньо багато державних і місцевих адміністративних послуг і часто працюють у збиток.

Законопроєкт №4380 передбачає, зокрема, встановлення єдиного підходу до формування розміру адміністративного збору, запровадження публічного реєстру усіх платних адміністративних послуг і їхніх цін, заборону стягувати додаткові «супутні" платежі, які не передбачені законом.

Про що йдеться і чому це важливо ?

На сьогодні, у переліках послуг ЦНАП, зокрема у Львівській області, мають 300-500 адміністративних послуг і 80- 90% з них є безоплатними, а на більшість платних послуг встановлені необгрунтовано низькі тарифи. В той же час видатки на функціонування ЦНАП фінансуються переважно з місцевих бюджетів. Також існуючі розміри плати за адмінпослуги покривають лише до 30% від необхідних видатків. Переважно це лише за рахунок послуг з реєстрації нерухомості та паспортних послуг.

Оскільки більшість адміністративних послуг для мешканців безоплатні, то це означає, що їх вартість покривається з державного або місцевих бюджетів, тобто за рахунок усіх платників податків. За більшість платних адміністративних послуг передбачені недостатньо компенсаційні платежі. Наприклад, за реєстрацію місця проживання - 13,60 гривень, а за реєстрацію шлюбу - тільки 85 копійок. За деякі адміністративні послуги розміри плати не переглядалися з 1993 року.

«Разом з тим є проблемою брак прозорості в оплаті та в розмірах зборів за певні адміністративні послуги. До прикладу, в Україні вже 8 років триває «експеримент» «Шлюб за добу» з багатотисячними розмірами оплати, які встановило Міністерство юстиції України (далі - Мінюст). Але у місцевий бюджет потрапляє тільки 85 коп. За витяги з державного реєстру актів цивільного стану (далі - ДРАЦС), які у ЦНАП коштують менше гривні, Мінюст бере 500-700 грн. Ще один красномовний приклад. Державне підприємство "Документ" Державної міграційної служби України (далі - ДМС) бере по 650 гривень, а за кордоном - по 80-100 євро додатково до вартості кожного паспорта (у ЦНАП та самому ДМС таке неможливо). Це має бути упорядковано, і не функціонувати як «бізнес». Бо це державні послуги», - вважає голова комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, Олена Шуляк. 

Для чого потрібен і що повинен вирішити Закон «Про адміністративний збір» ?

Він дозволить надати системі адміністративних послуг ресурсів, а громадянам – прозорість і законність! 

1. Уніфікація та прозорість тарифів.

Наразі в Україні немає єдиної, прозорої та обґрунтованої системи адміністративних зборів. Вартість багатьох послуг регулюється різними законами, актами Уряду чи окремих відомств, що створює хаос, «сірі зони» та нерівні умови. Деякі збори необґрунтовано занижені (наприклад, 85 коп. за реєстрацію шлюбу згідно з «Декретом про державне мито», який не переглядався з 1990-х років), а інші – надмірно завищені (наприклад, додаткові платежі за «шлюб за добу» або прискорене оформлення документів). 

Закон має встановити однакові, обґрунтовані та зрозумілі тарифи на майже 150 основних адміністративних послуг, більшість із яких пропонується зробити платними з мінімальним тарифом у 20 гривень. Зокрема, за реєстрацію бізнесу чи земельної ділянки, яка раніше була безоплатною, доведеться сплатити від 100 до 200 гривень. Вартість реєстрації шлюбу зросте з чинних 85 копійок до 200 гривень. Це забезпечить єдині засади і критерії плати адміністративного збору.

2. Компенсація витрат на надання послуг:
   Багато адміністративних послуг, особливо ті, що надаються органами місцевого самоврядування, є необґрунтовано безоплатними. Це означає, що їх надання покривається коштом усіх платників податків, а місцеві бюджети недоотримують вкрай необхідних фінансових ресурсів. Якісні послуги вимагають витрат на обладнання, матеріали, оплату праці персоналу тощо.

Адміністративний збір встановлюється з метою повної або часткової компенсації державі та/або територіальній громаді витрат за надання адміністративної послуги. Це дозволить зробити послуги більш самоокупними та забезпечити їхню якість і сталість надання, особливо в умовах війни та економічної кризи.

3. Стимулювання електронних послуг.
   На даний час недостатня мотивація громадян використовувати цифрові інструменти та отримувати послуги онлайн. Законопроєкт № 4380 передбачає стимулювання користування електронними послугами, які планується зробити на 25% дешевшими, ніж офлайн. Це сприятиме цифровізації та зручності для громадян. 
4. Врегулювання порядку зарахування збору до бюджету.
   Відсутність єдиного та чіткого порядку зарахування зібраних коштів до бюджетів різних рівнів не дозволяє розвивати ЦНАПи. Закон має врегулювати питання порядку зарахування адміністративного збору до державного та/або місцевих бюджетів, що  дозволить забезпечити ефективне використання цих коштів на розвиток системи надання адміністративних послуг.

Також пропонується, щоб розміри адміністративних зборів переглядались не рідше ніж раз на три роки. При цьому безоплатними й надалі будуть соціальні і пенсійні послуги, а також послуги для неповнолітніх.

«Прийняття Закону «Про адміністративний збір» є важливим кроком до створення справедливої, прозорої, обґрунтованої та ефективної системи оплати за адміністративні послуги в Україні, що має покращити якість їх надання та забезпечити фінансову стабільність територіальних громад, які створили та розвивають ЦНАПи», - вважає т.в.о. начальника управління з питань цифрового розвитку Наталія Хомик.

Зауважимо, що законопроєкт № 4380 враховує зарубіжний досвід країн ЄС щодо практики справляння адміністративного збору, а його ухвалення передбачено як зобов’язання України перед ЄС.