Сьогодні, 22 травня, у Львівській ОВА відбулась зустріч з делегацією Робочої групи Ради ЄС з реконструкції та підтримки України AHWP RESUA. Зокрема, Львівщину відвідали тимчасово повірений у справах Польщі в Україні Пйотр Лукасєвіч, представники інституцій ЄС, національні координатори RESUA та високопосадовці міністерств, національні делегати Робочої групи RESUA та представники Посольства Республіки Польща у Києві.

Начальник Львівської ОВА Максим Козицький розповів, з якими викликами зіткнулась Львівщина за час повномасштабного вторгнення. Обговорили підтримку, яку готовий надати Європейський Союз, конкретні потреби та проєкти Львівщини, на які необхідне додаткове фінансування. 

«Раді вас вітати дякую за ваш візит, для нас це честь. Дякую за благодійну, політичну підтримку, ми відчуваємо що ми не одні. 

Я дякую європейським країнам за допомогу й солідарність, за те, що ви відкрили двері для мільйонів українців. 

У Львівській області, наприклад, ми прийняли понад 650 тисяч внутрішньо переміщених осіб – це плюс 30% до населення. Наразі залишається близько 350 тисяч людей, з яких офіційно зареєстровано понад 210 тисяч. Із них 90 тисяч – діти, 30 тисяч – пенсіонери, понад 10 тисяч – люди з інвалідністю.

Хоча Львівщина розташована далеко від лінії фронту, найбільша кількість мобілізованих військовослужбовців саме з нашої області. Уже зараз, і надалі після перемоги, ми будемо стикатися з новими викликами: поверненням ветеранів, значною кількістю осіб з інвалідністю, потребами дітей і жінок у психологічній допомозі.

Наші лікарні, хоча є цивільними, щодня надають допомогу пораненим військовим, адже у стабілізують стан поранених у пересувних пунктах на лінії фронту, а подальше лікування часто проходить у західних регіонах. 

На обласний бюджет зараз критичне навантаження: лікарні, геріатричні заклади, центри підтриманого проживання – усе фінансуємо самотужки.

Очікуємо програм ЄС, які дадуть змогу посилити спроможність не лише областей, а й міст та громад, які будуть брати на себе фінансування важливих закладів та проєктів», – додав Максим Козицький.

Обговорили також виклики у сфері підтримки медицини та соціальної реабілітації дітей.

«Ми розуміємо, що всі інституційні форми утримання дітей, осіб з інвалідністю та інших вразливих категорій мають бути ліквідовані. Але це не зменшує кількість тих, хто потребує підтримки. Наша стратегія – трансформувати такі заклади у сучасні центри реабілітації, супроводу й інтеграції. Нам вкрай необхідна як експертна, так і фінансова підтримка для реконструкції та створення нової інфраструктури.

У час війни ми звертаємось також по допомогу у створенні відпочинкових програм для дітей, особливо з інвалідністю, та родин військовослужбовців, зокрема загиблих Героїв. Ми вдячні за кожну ініціативу, що сприяє стабілізації суспільства і турботі про найбільш вразливих.

Україна нині є реципієнтом військової та гуманітарної допомоги, але водночас ми просимо не забувати про критичну соціальну підтримку. Надзвичайно важливо вже зараз працювати над довгостроковими форматами трансформації, аби закласти основи для сильної й інклюзивної країни. Європейський Союз був і залишається нашим надійним партнером у цьому процесі», – наголосила заступниця начальника ОВА Христина Замула.

Начальник ОВА також порушив питання оплати праці ветеранів війни, які отримують у кілька разів менше, ніж військові на фронті: «Ветерани на фронті отримують у 5–10 разів вищу зарплату, ніж у цивільному житті. Компанії не можуть компенсувати таку різницю – потрібна державна політика доплат. Ми можемо частково підтримати з обласного чи міського бюджету, але цього недостатньо».

Він також додав про інші проблеми, з якими стикаються ветерани, щойно повернувшись із фронту. 

«Попереду – демобілізація військових. Буде багато ветеранів із хронічними захворюваннями, психотравмами, і відповідно – проблемами в родинах. Потрібні центри підтримки жінок, дітей, а також реабілітаційні й санаторно-курортні заклади.

Львівщина має курорти, як-от Моршин і Трускавець, але регіон не готовий до повноцінного надання таких послуг. Маємо потенціал, але потребуємо інвестицій.

Ми вже працюємо зі скандинавськими партнерами над проєктом медзакладу, який допомагатиме батькам, що постраждали від війни, і їхнім дітям. Європа давно не знала таких воєн, і ми повинні розуміти вплив віддаленої травми, яка буде формувати нове покоління.

Ми підтримуємо громадські організації, які працюють із залежностями, адже 50% ветеранів мають досвід вживання сильнодіючих знеболювальних, а це – вже зона нарко- й алкозалежностей. Брак фахівців – окрема проблема. Ми розпочинаємо співпрацю з Міністерством у справах ветеранів, щоб готувати спеціалізованих психологів саме для роботи з ветеранами.

Окремий напрям – навчання шкільних психологів. Бо ментальне здоров’я дітей – це те, що формує майбутнє суспільства.

Ми відкриті до співпраці. Потребуємо експертної, фінансової, а також кадрової підтримки. Це інвестиція в майбутнє суспільства», – стверджує Максим Козицький.

Також обговорили питання майбутнього України в Європейському Союзі та підтримку, яку надає ЄС, співпрацюючи з Україною. 

«Ми щиро вітаємо Брюссельську делегацію в Україні. Важливо розуміти, що майбутнє України в Європейському Союзі нерозривно пов’язане з поступом у переговорах щодо вступу. Ключову роль у цьому процесі відіграє Кластер №1. Його відкриття і закриття є передумовою для подальшого руху, і саме тому він має визначальне значення.

Тому щиро просимо вас – як наших партнерів – сприяти просуванню цього процесу на своєму рівні, щоб Україна змогла перейти до наступних етапів перемовин.

Під час польського головування ми покладаємо великі надії на підтримку Брюсселя. Ми докладаємо максимум зусиль у Києві, як і наші представники в Брюсселі, щоб розблокувати цей процес. Ваша підтримка тут – вирішальна», – наголосила радниця Представництва Міністерства закордонних справ України у Львові Катерина Терек.

«Я представляю Офіс регіонального розвитку, який відповідає за український напрямок у рамках українсько-польської співпраці. Наша робоча група об’єднує представників більшості країн ЄС, а також інституцій Ради Європи. Ми організували цей візит, щоб обговорити ключові питання відбудови України, зокрема підтримку ветеранів.

Наша роль – залучити Україну до Європейського Союзу та водночас наблизити ЄС до України», – зазначив директор Офісу Урядового уповноваженого з питань польсько-українського співробітництва в галузі розвитку при Міністерстві розвитку фондів та регіональної політики Республіки Польщі Марцін Хрущель.

Як наголосив під час зустрічі голова Робочої групи RESUA Міхал Мазур, її принципова мета – зробити Україну сильнішою та стійкішою.

«Це можливо лише за умов глибокої трансформації та ефективної реформи, яку мають впроваджувати не лише центральні, а й регіональні та місцеві органи влади. Ми очікуємо від української сторони чіткого зобов'язання щодо реалізації реформ, які отримають потужну підтримку на шляху до членства в ЄС».

Пйотр Лукасєвіч запевнив, що Україна й надалі матиме підтримку ЄС, особливо, що стосується ветеранів, їх повернення до цивільного життя та реабілітації.

«Ми дуже щасливі мати можливість долучитися до процесу відбудови та відновлення України. Це одне з найважливіших завдань, що стоять сьогодні перед Європейським Союзом. Ми маємо не лише спланувати, а й викласти чіткий план відбудови України, щоб зробити її повноцінною частиною європейської родини.

Підтримка ветеранів у маленьких форматах, на місцях – це не менш важливо, ніж великі європейські програми. Ця справа є справді спільною – для всієї Європи.

Водночас ми повинні вже сьогодні відповідати на їхні нагальні потреби – у сфері медицини, реабілітації, гідного життя. Але ще важливіше – як залучити їхню відданість до загальноєвропейської справи в довгостроковій перспективі. Серед пріоритетів – допомога ветеранам і цивільним, які стали воїнами. Ці люди захищають не лише Україну – вони захищають європейську ідею свободи, гідності та миру.

Символічно, що наша зустріч відбувається тут, у Львові. Адже йдеться не лише про географічну близькість. Для Польщі Україна – стратегічний партнер, друг і союзник. Ми робимо все можливе, щоб активізувати енергію Європейського Союзу для підтвердження цього – для підтвердження нашої спільної ідеї: Україна стане повноправним членом ЄС», – наголосив Пйотр Лукасєвіч.

Довідково.

Робоча група з реконструкції та підтримки України (AHWP RESUA) – спеціальна робоча група з питань реконструкції та підтримки України (RESUA) була створена у першій половині 2024 року як відповідь Європейського Союзу на безпрецедентні руйнування, завдані Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Російської Федерації у зв'язку із запуском комплексної програми підтримки України з боку ЄС – Ukraine Facility.

Її основним завданням є обговорення серед держав-членів ЄС та ухвалення Радою ЄС Виконавчих рішень про виділення чергових траншів коштів (щоквартально) з Фонду для України (загалом 38,27 млрд євро). Роль RESUA є вирішальною, оскільки після обговорення в рамках RESUA та прийняття Виконавчих рішень, вони передаються до COREPER II та Ради ЄС як пункти без обговорення (вони лише формально приймаються в цих форматах Ради ЄС).

Група також грає роль зв'язку з Ukraine Donor Platform (G7+), особливо для тих держав-членів, які не є членами або спостерігачами Платформи.

На сьогоднішній день RESUA прийняла 3 транші щоквартальних платежів для України, в тому числі два під час угорського головування та один під час польського головування.

Платежі, заплановані до отримання під час головування Польщі, є одними з найбільших: 3,72 млрд євро (вже перераховані Україні до кінця березня 2025 року) та 4,78 млрд євро (заплановані на червень 2025 року) відповідно, що становить 8,5 млрд євро макроекономічної підтримки, які надійдуть безпосередньо до бюджету України.

Структура та керівництво

У 2025 році, під час Польського головування в Раді ЄС, AHWP RESUA очолює пан Міхал Мазур, а співголовою виступає пан Мілош Лабендзь. Робоча група функціонує у тісній взаємодії з Генеральним секретаріатом Ради ЄС.

Робоча група Ради ЄС з питань реконструкції та підтримки України, в якій провідну роль відіграє Міністерство фінансів та регіональної політики, активізувала свою взаємодію з Україною під час польського головування. З початку січня група провела вже 10 засідань, а до кінця червня заплановано ще чотири засідання. Польське головування також значно розширило тематичний фокус Робочої групи, включивши до нього теми, пов'язані з реконструкцією та модернізацією енергетичного сектору, страхуванням на випадок війни в Україні, соціальним виміром відбудови (включаючи, насамперед, підтримку ветеранів війни) та посиленням інституційної спроможності місцевих і регіональних органів влади щодо використання коштів ЄС для відбудови України.

Читайте також: Максим Козицький зустрівся з Генеральним консулом Словацької Республіки в Ужгороді Паволом Панісом: про що йшлося