Відкриті дані самі по собі не змінюють реальність. Їх можна зібрати, оприлюднити, візуалізувати — але вони набувають цінності лише тоді, коли починають працювати на ухвалення рішень.І саме це стало центральною ідеєю Lviv Open Data Hackathon — події, яка поєднала дані, екологію, аналітику й академічне мислення. Не заради статистики — а заради сенсу.

Ми часто говоримо про необхідність створити в Україні усвідомлений попит на дані. Але попит не виникає автоматично — його формують. І формують не лише через доступ до інформації, а через досвід її осмислення. Саме тому ми розглядаємо університети як ключових партнерів у цій зміні: бо вони не просто навчають працювати з цифрами — вони навчають бачити за ними суть.

«Сьогодні для нас найважливіше — не просто відкривати дані, а відкривати мислення. І в цьому процесі роль академічного середовища — вирішальна. Саме молодь, дослідники, викладачі здатні дати цифрам інтерпретацію, етичну рамку і прикладне значення. Ми не говоримо про технологію. Ми говоримо про нову культуру управління, де факти — це основа рішень», - зазначив начальник управління з питань цифрового розвитку Львівської ОВА Максим Столярчук.

Протягом двох тижнів студенти різних напрямків — екологи, економісти, правники, аналітики — працювали з реальними екологічними даними. Вони аналізували ситуацію з повітрям у Львові, шукали причинно-наслідкові зв’язки, будували гіпотези, тестували їх і формулювали пропозиції. І найважливіше — працювали не з симуляцією, а з реальністю.

«Цей хакатон — це приклад того, як освіта і дані можуть зустрітися в дії. Молоді люди не просто вчилися, вони створювали рішення, які вже сьогодні можна обговорювати з громадами. Ми побачили сильні команди, аналітичне мислення і готовність брати відповідальність. Саме таких ініціатив хочеться більше — не для галочки, а для змін», - наголосила заступниця начальника управління Наталія Хомик.

Серед 19 учасників, сформували 4 команди, це були студенти з Львівського національного університету імені Івана Франка та Львівського державного університету внутрішніх справ — майбутні управлінці, економісти, фінансисти, екологи, юристи. Вони працювали в міждисциплінарних командах, навчалися один у одного, дискутували, помилялися й робили висновки. Ми побачили молодь, яка не просто «хоче змін» — а володіє інструментами, щоб ці зміни почати.

Учасники хакатону не просто виконали завдання — вони створили аналітику, яка має практичний сенс і візуальну глибину. Кожна команда занурилась у дані по-справжньому серйозно: формувала гіпотези, перевіряла зв’язки, шукала причинно-наслідкові закономірності. А одна з команд навіть створила сайт із інтерактивною візуалізацією якості повітря у Львові:  lviv-ecology 

За регламентом — ми визначили переможців. Але за змістом і глибиною — переміг кожен, хто за ці два тижні подолав бар’єр від «просто даних» до «системного аналізу».

І ми хочемо сказати їм прямо: ви — круті. Ви — уже частина змін.

За кожною командою стояли ті, хто не просто ділився знаннями, а формував мислення. Провести хакатон — це одне. А от залучити до нього топових експертів, які щодня працюють на перетині даних, цифрових технологій, екології та державного управління — це вже зовсім інший рівень.
Ці люди — не з підручників і не з презентацій, вони з практики, з передової цифрових змін. І саме тому їхня участь стала неоціненною підтримкою для студентів: вони не давали готових відповідей, а вчили ставити правильні питання, мислити системно й бачити глибше.

В управлінні з питань цифрового розвитку щиро вдячні кожному з менторів за їхній час, залучення, відкритість і віру в молодь.
З великою повагою — називаємо кожного з них:

• Павло Ткаченко – створив SaveEcoBot https://www.saveecobot.com/maps, мабуть найпопулярніший застосунок по екологічних даних. Співзасновник ГО SaveDnipro, один із перших цифровізаторів екології в Україні. З впевненістю можна сказати, що його знає уся екологічна спільнота, навіть за межами України. Поєднання знань про екологію та ІТ-процеси показало, що дані можуть бути потужним інструментом для реальних змін.
• Денис Губашов – справжній експерт з роботи з відкритими даними, знає, як зробити їх не лише корисними, а й візуально привабливими. Один з провідних фахівців з інформаційного аудиту в Україні та експерт з журналістики даних. Він вірить, що дані можуть бути не лише функціональними, але й естетично привабливими. Його роботи на платформі texty.org.ua – це яскравий доказ цього. Переконайтеся самі: https://texty.org.ua/author/denys-hubashov/
• Марина Остренська – державний експерт експертної групи розвитку сфери відкритих даних Міністерства цифрової трансформації України. Людина, яка допомагає впроваджувати політику відкритих даних та робить так, щоб процеси були юридично обґрунтованими. Марину знають у кожній громаді Львівщини адже вона майже щотижня проводить навчання щодо правильної підготовки даних до оприлюднення.
• Назар Колачинський – розуміє, як цифрові рішення можуть змінити підхід до медичного та екологічного моніторингу. Він аналізує великі масиви даних, щоб виявляти приховані зв’язки між станом довкілля та здоров’ям людей. Завдяки його роботі можна краще оцінювати екологічні ризики, прогнозувати вплив зовнішніх факторів на здоров’я населення та знаходити ефективні рішення для покращення якості життя. Адже наше самопочуття безпосередньо залежить від середовища, в якому ми живемо.
• Богдан Хобзей – спеціалізується на роботі з медичними даними, досліджуючи інформацію про лікарні, пацієнтів та демографічні показники. Завдяки детальному аналізу він допомагає виявляти проблеми, підвищувати ефективність роботи медичних закладів та сприяти ухваленню обґрунтованих рішень у сфері охорони здоров’я. Віримо, що якісний аналіз даних стане основою для успішного завершення медичної реформи, зробивши систему охорони здоров’я прозорішою та ефективнішою для всіх.

Розумні рішення потребують розумного судження.Коли за два тижні народжуються десятки ідей, кожна з яких — по-своєму глибока, актуальна й цікава, — обрати одну найкращу стає справжнім викликом. Саме тому ми безмежно вдячні експертному журі, яке взяло на себе цю непросту, але надзвичайно важливу роль.

Це не просто оцінювання — це спроба побачити потенціал, сформулювати зворотний зв’язок і підказати шлях до зростання.
І всі, хто увійшов до складу журі, зробили це з гідністю, фаховістю й увагою до деталей.

В управлінні подякували кожному за аналітичний підхід, чесність і небайдужість.
Із повагою та вдячністю — представляємо наших суддів:

• Олександр Кулепін – CDTO Львівської ОВА. Лідер цифрової трансформації Львівщини.
• Оленка Гунько – CDTO Львівської міської ради. Її професіоналізм і стратегічний підхід допомагають створювати ефективні рішення для впровадження інновацій у міській сфері. Оленка активно сприяє розвитку відкритих даних і цифрових ініціатив, що змінюють життя громадян на краще.
• Юрій Іващенко – фахівець у сфері відкритих даних, який допомагає зробити інформацію доступною та корисною. Він аналізує дані, виявляє закономірності та сприяє їх ефективному використанню. Консультує громади Львівщини щодо впровадження політики відкритих даних, допомагаючи їм підвищувати прозорість і приймати обґрунтовані рішення.
• Назар Сорока – керівник відділу ОВД та СЕО Департаменту екології та природних ресурсів ЛОВА та один із найкращих екологів області. Він розуміє, що екологія – це не лише природа, а й дані, які допомагають аналізувати стан довкілля.
• Звенислава Мамчур – завідувачка кафедри екології ЛНУ ім. Івана Франка. Викладачі – це наукова еліта, адже саме вони формують та скеровують молодь у процесах аналізу інформації та правильного трактування.

«Цей хакатон ще раз нагадав: у нас уже є все, щоб працювати з даними — окрім одного. Усвідомленого й системного підходу до їх використання.

Ми бачимо, що молодь готова вчитись, експериментувати й шукати рішення. Ми бачимо, що академічне середовище — відкрито до співпраці, хоче бути залученим і може бути справжнім партнером для громад та влади. Тому це не вимагає надзусиль — лише послідовної взаємодії, підтримки й довіри.
І ми віримо, що цей хакатон — один з багатьох кроків у правильному напрямку.

Дякуємо всім, хто долучився! Було корисно, цікаво і точно не дарма», - зазначають в управлінні з питань цифрового розвитку Львівської ОВА.