Хлопчик народився із вадою сечовидільної системи та хронічною нирковою недостатністю. Майже місяць після народження дитина знаходилась на лікуванні у відділенні реанімації та інтенсивної терапії ЗУСДМЦ із загрозою переведення на перитонеальний діаліз. Але тоді лікарі зуміли стабілізувати стан Андрійка та відновити роботу нирок. У 2016 році Андрійкові провели хірургічну корекцію вади розвитку сечовидільної системи. Пацієнт перебував під  постійним спостереженням нефрологів центру. 

У Клініці дитячої нефрології, діалізу та трансплантації нирки родина повторно звернулась у вересні цього року через значне погіршення стану здоров'я. Показники креатиніну і сечовини були критичними, знову гостро постало питання проведення нирковозамісної терапії. 

«Загальний стан дитини на момент звернення був важким. Швидко наростали показники ниркової недостатності та анемії, тож ми розуміли, що хлопчику терміново потрібно розпочинати діалізну терапію або провести трансплантацію нирки. Коли ми почали обговорювати з батьками можливість родинної трансплантації, вони погодились без сумнівів. За результатами аналізів на сумісність донором органу стала мама Андрійка», – зазначив дитячий нефролог, керівник Клініки Роман Андруневич.

Фахівець додав, що додіалізна трансплантація нирки є оптимальним варіантом лікування для пацієнтів з ХХН. Вона не лише дозволяє уникнути ризиків, пов'язаних з діалізом, але й асоціюється з кращими показниками виживання пересадженої нирки. 

Проте проведення трансплантації ускладнювала важка вроджена вада сечовидільної системи. Тому залучили мультидисциплінарну команду з фахівців Львівської обласної клінічної лікарні та команди анестезіологів, нефрологів та урологів Центру.

«Зараз Андрійко уже вдома. Радіє, що після періоду реабілітації житиме повноцінним життям і дякує батькам, що роблять усе можливе, щоб він ріс як звичайний підліток, а всім медикам за порятунок», – наголошують у Центрі.

Читайте також: Ще двадцятьох військовослужбовців відправили на лікування за кордон у межах медевакуації