Сьогодні, 17 жовтня, відбулося навчання щодо покращення комунікаційних навичок з ветеранським середовищем, учасниками бойових дій та їх родинами для заступників голови облдержадміністрації та голів районних державних адміністрацій Львівщини.

Навчальний курс присвячений темі «Особливості комунікації із ветеранами», підкреслює не лише важливість професійної підготовки, а й моральний обов’язок суспільства перед тими, хто віддав своє здоров’я заради захисту нашої країни. На цьому наголосив перший заступник голови Львівської ОДА Андрій Годик.

«Навчитися комунікувати з людьми, які віддали частинку себе за нашу свободу, – це не просто виклик, а наш обов'язок як суспільства. Я кажу відверто: стереотипи про те, що важко соціалізувати військових, усе ще існують, і це потрібно змінювати. Наше завдання не в тому, щоб адаптувати їх під нас, а щоб ми як суспільство адаптувалися до їхніх потреб і досвіду. З ветеранами, воїнами і тими, хто має інвалідність через війну, повинна бути комунікація на партнерських засадах, де влада і суспільство не просто “допомагають” чи “підтримують”, а активно співпрацюють з ними як рівними партнерами», – підкреслив Андрій Годик.

Фізична терапевтка та засновниця БФ «Роксі», який займається реінтеграцією ветеранів, Роксоляна Шміло наголосила на важливості партнерства, поваги та інклюзивності у ставленні до ветеранів і людей з інвалідністю, роблячи акцент на рівноправній комунікації цивільних та посадових осіб. 

«Комунікація з ветеранами – це надзвичайно важлива і чутлива тема, яка потребує уваги від кожного з нас, зокрема посадових осіб. 

Ветерани – це люди, які пройшли через бойові дії і повернулися додому з видимими та невидимими травмами. 

Пам'ятаймо, що не тільки фізичні поранення впливають на їхнє життя, а й психологічні – посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), депресія, тривожні розлади. Ці стани можуть проявлятися в складнощах із адаптацією до цивільного життя, і наше завдання – допомогти їм пройти цей шлях», – зазначила спікерка.

Вона також пояснила важливість емоційної підтримки, яка полягає насамперед у тому, щоб бачити людину, а не її травми. 

«Коли ми спілкуємося з ветераном, важливо не зосереджуватися на його фізичних пораненнях або втраті, як-от ампутація, а сприймати людину як рівного партнера з унікальним досвідом. Це означає слухати їхні історії з щирою зацікавленістю, висловлювати вдячність та повагу за їхній внесок, підбадьорювати незалежно від того, скільки часу вони провели на фронті», – додала Роксоляна.

Читайте також: У Львівській ОВА обговорили підтримку ветеранських просторів та нові ініціативи для перекваліфікації ветеранів 

Особливу відповідальність у цьому процесі мають посадові особи. Адже вони повинні не лише висловлювати підтримку та повагу, але й забезпечувати практичну допомогу, юридичну та соціальну підтримку. 

Першочергове завдання  – активно інформувати ветеранів про можливості, які надає держава, оскільки часто вони просто не знають про них через складні процедури або брак інформації. Інструменти комунікації мають бути різноманітними: це публічні звернення, зустрічі, соціальні мережі, чат-боти та гарячі лінії.

Необхідно активно залучати ветеранів до громадських проєктів, допомагати їм у пошуку роботи та забезпечувати їх соціальну інтеграцію.

Важливим є і спрощення бюрократичних процедур, адже ветерани стикаються з низкою адміністративних бар'єрів, коли йдеться про отримання реабілітаційних послуг або оформлення інвалідності.

Ключову роль у допомозі ветеранам повернутися до повноцінного життя відіграють абілітаційні центри, що мають на меті допомогти у відновленні не лише фізичних, але й соціальних та психологічних навичок. 

Завдання загалом суспільства – створити інклюзивне середовище, в якому кожен ветеран відчує себе частиною спільноти, де він може отримати не лише медичну та психологічну допомогу, а й соціальну інтеграцію, можливості для освіти, працевлаштування або започаткування власного бізнесу. Важливо працювати і з їхніми сім'ями, які також проходять через складні етапи адаптації та реабілітації.

Коли мова йде про комунікацію з ветеранами, особливо з тими, хто має травматичний досвід, важливо не демонструвати жаль, а проявляти співчуття і пропонувати практичну допомогу лише тоді, коли це необхідно. 

«Підтримка ветеранів – це не одноразова акція, це постійна робота над тим, щоб створити умови для їхнього повноцінного повернення до цивільного життя. І саме через ефективну, чутливу і відкриту комунікацію ми можемо досягти цього разом», – підсумувала Роксоляна Шміло.  

Учасники також взяли участь в інтерактиві, де мали можливість поділитися досвідом та знайти спільні рішення для покращення роботи з ветеранами.

Нагадаємо, що нещодавно на Львівщині презентували нову Програму соціальної абілітації для військовослужбовців, яка покликана допомогти інтегруватися у мирне життя після завершення медичної реабілітації.

За словами заступниці голови Львівської ОВА Христини Замули, обласний бюджет передбачає фінансування вказаної програми на цей рік у розмірі 8 мільйонів гривень. Максимальна сума, яку може отримати надавач послуг на одного військовослужбовця, становить до 40 тисяч гривень. Послуги надаються на основі скерування від медичного закладу, де військовослужбовець проходив реабілітацію. Термін надання послуг – 21 день.

Нагадаємо: Новий крок Львівщини у підтримці ветеранів: запуск програми соціальної абілітації для військовослужбовців

Всі доступні послуги та пільги для захисників та ветеранів ви можете знайти на сайті Львівської ОДА у вкладці Захиснику та Захисниці.