7 грудня 2017

В межах заходів транскордонного співробітництва громадська організація Агенція розвитку підприємництва жінок та молоді спільно з ВП «Львівська філія Київського національного університету культури і мистецтв» відвідали місця національної пам’яті українців на території Республіки Польща. Студенти та викладачі поклали квіти до Меморіалу на Українському військовому цвинтарі у с. Пікуличі, пам’ятного знаку операції Вісла у м. Ярослав, пам’ятного знаку форту Борек. Форт Борек – це один із головних артирелійських фортів зовнішнього кільця австрійської фортеці «Перемишль». У листопаді 1914 року захисники тримали оборону 173 дні, що вважається найдовшою облогою фортеці часів І Світової війни. Відомо, що у лавах військовиків, які обороняли Форт, була значна частина воїнів українського походження. Поїздка відбулася за сприяння департаменту внутрішньої та інформаційної політики ЛОДА.

1 жовтня 2017

У неділю, 1 жовтня, у с. Великі Глібовичі та смт Бібрка відкрили пам’ятні знаки на місцях загибелі членів УВО і ОУН Юліана Головінського та Грицька Пісецького. Урочистості розпочались з поминальної Служби Божої в Храмі Успіння Пресвятої Богородиці. Опісля учасники заходу перейшли до могили Юліана Головінського, де помолились та поклали лампадки. Продовженням заходу стало відкриття та освячення пам’ятного знаку на місці загибелі Юліана Головінського. Такий же знак опісля відкрили та освятили на місці загибелі військовика Григорія Пісецького. Участь у заході вшанування пам’яті членів ОВО і ОУН взяли перший заступник голови Львівської ОДА Ростислав Замлинський, представники місцевої влади, духовенства, громадськість.   Довідково Юліан Головінський – визначний український військовий і політичний діяч УГА, УВО і ОУН початку 20 ст. Народився в містечку Радимно біля Перемишля (Польща). Навчався в українській гімназії у Львові. У 1920 Ю.Головінський – один з співзасновників Української військової організації, 1922-24 рр – її бойовий референт, 1924-26 і 1930 рр – Крайовий командант УВО. Жовтень 1926 р.– лютий 1928 р. – арешт у польських слідчих тюрмах. У червні 1930 на Празькій конференції ОУН-УВО призначений Крайовим провідником ОУН на Західноукраїнських землях і Начальним командантом УВО. У вересні 1930 - Ю.Головінський знову заарештований польською поліцією і 30 вересня убитий по дорозі з Бібрки до В.Глібович. Похований на цвинтарі В.Глібович. Грицько Пісецький –  активний учасник УВО, діяч Пласту. Похований у м Бібрка. 

15 Червня 2018

Сьогодні, 15 червня, голова Львівської облдержадміністрації Олег Синютка зустрівся із Віце-маршалком Сенату Республіки Польща Богданом Борусевичом, аби узгодити потенційні вектори співробітництва. У зустрічі також взяв участь перший заступник голови Львівської обласної ради Андрій Білоус. Під час розмови Олег Синютка подякував гостю за його активну позицію щодо питань українсько-польських відносин та наголосив на важливості збереження та підтримки двостороннього партнерства. «Україна, завдяки президенту Петру Порошенку, взяла рішучий курс на утвердження стандартів ЄС та євроатлантичного союзу. Зараз це питання перебуває на етапі законодавчого ухвалення. Відтак, ми сподіваємося на подальший розвиток двостороннього співробітництва у дусі стратегічного партнерства та зміцнення взаємних контактів», - зазначив Олег Синютка. Богдан Борусевич, своєю чергою, закликав спільно працювати над двосторонніми відносинами. «Добрі відносини між Польщею та Україною – це інтерес усіх сторін. Польща зацікавлена у позитивній співпраці з Україною. Ми мусимо разом прцювати над постійним діалогом та уникати історичної інтерпретації в політичних питаннях. А ваш курс на євроінтеграції та зближення із НАТО ми завжди підтримаємо», - наголосив Богдан Борусевич. В межах розмови сторони зійшлися на думці про плідну співпрацю на місцевому рівні між громадами Львівщини і повітами Республіки Польщі та наголосили на необхідності поглиблювати та розширювати подібні контакти. Довідково: Віце – маршалок Сенату РП перебуватиме на Львівщині 15-17 червня 2018 року з метою участі в урочистостях присвоєння імені Яцека Куроня скверові (польський політик українського походження, який протидіяв кривавому протистоянню і старався перетворити Львів у приклад польсько-українського примирення).

14 Червня 2018

Сьогодні, 14 червня, у Зашкові відбулись урочисті заходи з нагоди дня народження полковника Армії УНР, голови Проводу українських націоналістів  Євгена Коновальця. Відтак, у Церкві Архистратига Михаїла у Зашкові відправили Службу Божу. Представники влади, громадськість поклали квіти до пам’ятника Євгену Коновальцю та спільно виконали Державний Гімн України. Окрім того, на могилах батьків Євгена Коновальця відбувся чин панахиди. «Євген Коновалець для кожного з нас є дороговказом. Він боровся за українську мову та будував українську державу. На власному прикладі показував як має жити, служити та думати справжній українець. Сьогодні ми українці створили сильне військо, яке входить в тридцятку найсильніших армій світу. Ми зупинили російську навалу і відстоюємо нашу державу. Ми об'єднали навколо себе весь цивілізований світ. Важливо також захищати свою мову. Цей рік Президент  України Петро Порошенко оголосив роком української мови і це говорить про те, що ми сильна, незламна нація, яка здатна збудувати квітучу незалежну державу», - зазначив перший заступник голови Львівської ОДА Ростислав Замлинський. Опісля народні колективи виконали патріотичні пісні.

10 Червня 2018

Сьогодні, 10 червня, відзначають 120 років від дня народження та 25 років від дня смерті Святійшого Патріарха Мстислава (Скрипника). З метою вшанування пам’яті визначного українського церковного діяча, Патріарха Київського і всієї України УАПЦ на площі біля церкви Успіння Пресвятої Богородиці відбулась панахида, яку очолив Блаженніший Митрополит Макарій. «Сьогодні ми згадуємо світлу пам’ять Патріарха Мстислава. Для кожного з нас Патріарх був великою особистістю. У світському житті він зі зброєю в руках відстоював незалежність нашої країни, був громадським і політичним діячем. Перейшовши на духовну ниву, виборював незалежність української церкви. Такі постаті формують нашу націю та державу. І зараз, коли Президент та Верховна рада підтримали звернення до Вселенського Патріарха щодо надання автокефалії, - це є черговий крок, який демонструє, що українці єдині, і як ніколи, знають, як будувати нашу державу. Ми нація сильних, відважних і мужніх людей», - зазначив перший заступник голови Львівської облдержадміністрації Ростислав Замлинський. Опісля, на Личаківському кладовищі відбудеться панахида на могилі Іванни Скрипник - дружини  Святійшого Патріарха Мстислава. Також у Палаці творчості дітей та юнацтва відбудеться урочиста академія, де присутнім продемонструють фільм спогадів.

7 Червня 2018

Сьогодні, 7 червня, на Львівщині відбулись урочисті заходи з нагоди 175-х роковин з дня смерті культурно-мистецького діяча, священика УГКЦ, зачинателя нової української літератури в Галичині Маркіяна Шашкевича.  Представники влади, академічна спільнота і громадськість взяли участь у церемонії покладання квітів до могили о. Маркіяна Шашкевича на Личаківськиму кладовищі. «Допоки живе пам'ять, доти живе слава, наука і настанови Маркіяна Шашкевича. Ми щаслива нація, адже ми народилися на одній землі із ним. Пишаємося тим, що можемо слідувати за його ідеєю. Шашкевич своїм альманахом, службами у церкві українською заповів нам бути українцями. Він заповів нам знати своє українське слово, любити свою українську книгу і співати своєю мовою. Сьогодні президент України є послідовником Шашкевича, адже видавши указ про утвердження української мови, продемонстрував нашим ворогам, що на такий сильний, мужній і нескорений народ не варто зазіхати», - зазначила керівник апарату Львівської облдержадміністрації Маріанна Вільшинська. Окрім того, священики провели чин панахиди. Довідково: Народився о. Маркіян Шашкевич 6 листопада 1811 року в селі Підлисся Золочівського повіту у сім'ї священика. У 1838 закінчив Львівську духовну семінарію, був вільним слухачем Львівського університету, та, закінчивши семінарію — парафіяльним священиком по селах Львівщини, а саме у Гумниськах, Нестаничах і Новосілках. Під час навчання в семінарії Шашкевич спільно з Яковом Головацьким та Іваном Вагилевичем згуртував національно свідому молодь (І. Білинський, Ф. Мінчакевич, М. Козловський, А. Величковський, Г. Ількевич та ін.), яка стала на боротьбу за національно-культурне відродження на західних землях, зокрема за відродження народної мови в письменстві й церковних проповідях («Руська трійця»). Помер Маркіян Шашкевич 7 червня 1843 року у злиднях від туберкульозу і похований у Новосілках.

5 Червня 2018

2 та 3 червня делегація товариства "Холмщина" відвідали м. Холм. Учасники відвідали Собор Різдва Пресвятої Богородиці та православний цвинтар, де запалили лампадки і помолились на могилі прем'єр-міністра УНР  Пилипа Пилипчука.  Опісля традиційно поклали квіти біля будинку, де народився Михайло Грушевський Також делегація відвідала церковне свято собору святих Холмських і Підляських мучеників ХХ століття у церкві св. Апостола Іоанна Богослова, а також  село Верховини,  де 6 червня 1945 року закатували 194 українців – мешканців цього села.  Зазначимо, поїздку організували за сприяння Львівської ОДА.   

4 Червня 2018

Сьогодні, 4 червня, голова Львівської обласної державної адміністрації Олег Синютка спільно із головою Львівської обласної ради Олександром Ганущиним запросили заступника Генерального Консула Республіки Польща у Львові Катажину Солек для висловлення позиції щодо ситуації, яка склалась із перетином україно-польського кордону учасниками заходів українського Свята національної пам`яті у Перемишлі. В межах зустрічі очільник області висловив обурення з приводу ситуації на кордоні та порушив питання незадовільної роботи митних та прикордонних служб Республіки Польща, внаслідок чого громадяни України, які їхали на українське Свято національної пам`яті, вимушені були безпідставно очікувати в пунктах пропуску подекуди понад 7 годин, а делегація з Івано-Франківської області 10 годин. Олег Синютка наголосив на необхідності пояснення ситуації, що склалася, та реагування польської влади для недопущення подібних випадків у майбутньому. Зазначимо, учора, 3 червня, делегації із Львівської, Івано-Франківської та Тернопільської областей взяли участь у вшануванні пам'яті загиблих воїнів УГА і УНР, похованих на військовому цвинтарі у польському селі Пикуличі, що неподалік Перемишля.

3 Червня 2018

Делегації зі Львівщини, Івано-Франківщини та Тернопільщини вшанували пам'ять загиблих воїнів УГА і УНР, похованих на військовому цвинтарі у польському селі Пикуличі, що неподалік Перемишля. Цьогорічне Свято національної пам'яті розпочалося молитвою у Кафедральному соборі УГКЦ св. Івана Хрестителя у Перемишлі. Опісля літургії понад півтори тисячі учасників з Львівщини, Івано-Франківщини та Тернопільщини, а також українська громада в Польщі, пройшли пішою ходою Перемишлем на військовий цвинтар у селі Пикуличі. Тут спочивають вояки Армії Української Народної Республіки та Української Галицької Армії. «Не для нас, а для тих хто сьогодні спостерігав нашу ходу, для тих хто роздумував над тим чи бути з нами, для тих хто буде вчитуватися в інформацію про сьогоднішнє дійство стоятиме два запитання: чому ми тут і чого ми хочемо. Ми тут, тому що тут наша історія. Ми тут, тому що тут спочивають українські воїни, які сто років тому повстали за нашу державність, землю та свободу. Вони створили разом з воїнами Польщі чудо на Віслі і погнали комуністичну навалу назад. Тут спочивають воїни, які є символом для сучасних Героїв, які захищають зараз нашу країну на Донбасі. Ми хочемо, щоб українців в усьому світі поважали, щоб в Україні запанував мир, щоб поважали нас там, де є наші могили, наші церкви, де звучить Отче Наш по-українськи. І як неодноразово наголошував Президент України Петро Порошенко, ми хочемо, щоб ніхто і ніколи не вказував нам, яку історію писати і яких героїв шанувати. Ми хочемо доброго сусідства з нашими братами поляками та усіма тими, хто зустрічаються на нашому шляху. Ми мирні люди, але ми готові постояти за нашу мову, землю, віру і свободу», - зазначив голова Львівської ОДА Олег Синютка. «Молоді люди в Україні зараз мають закінчувати школу і починати життя. Вони мають одружуватися та народжувати дітей. Натомість вони сидять в окопах на фронті і захищають Україну. Минулого року було 400 тисяч порушень режиму припинення вогню. Це означає, що над тими воїнами, які захищають кордони, свищуть більше тисячі куль щодня. В гіршому випадку ті кулі в них вціляють. Від початку війни 24 тисячі людей повернулися додому скаліченими. І загинуло більше 10 тисяч осіб. Кожен українець повинен щосекунди пам’ятати про це. Молімося за наш народ і за те, щоб Господь припинив цю війну. Україна захищаючи свої східні кордони, стримує імперський хід Російської Федерації на захід, у спільних інтересах всієї європейської спільноти, щоб Україна відкинула окупанта назад. Смерть наших військових – недаремна, Україна відстоїть свою цілісність і буде квітнути як розвинута модерна держава», - наголосив президент Світового Конгресу Українців Євген Чолій. Нині в групових могилах поховано орієнтовно понад 2000 полонених та інтернованих вояків і старшин УГА, Армії УНР, в двох братніх могилах спочиває 47 українських патріотів, вояків і старшин УПА. Довідково: До Першої світової війни на теренах Пикулич були побудовані військові казарми, як запліччя фортеці Перемишль. Після розпаду Австро-Угорщини три позаказармові об'єкти використовували як табори для полонених, здебільшого українських вояків. У 1919 році в таборі перебувала максимальна кількість полонених - близько 30 тисяч осіб. Брак будь-який санітарних умов та довготривале погане харчування спричинило спалах епідемії тифу, туберкульозу та інших хвороб. Як наслідок, щодня помирало майже 100 осіб. Хворобами заражалося і місцеве населення Пикулич, навколишніх сіл та Перемишля. Стривожена місцева влада вимагала від комендатури табору виправити небезпечну ситуацію. Лише на початку 1921 року табір було ліквідовано. До весни 1920 року померлих ховали на прилеглих до табору полях. Після протестів селян для поховань обрали місце старої австрійської порохівні на південній околиці Пикулич. До упорядкування цих місць долучилися й місцеві селяни та молодь з гімназії. 1 листопада 1921 року на цвинтарі відбулася перша панахида. До 1922 року цвинтар повністю впорядкували. У роботах взяли участь майже 10 тисяч осіб. На початку 1924 року були ексгумовані та перенесені на територію цвинтаря останки захоронень із сусідніх полів в Пикуличах, Бакончицях і на теренах Засяння. Через кілька років цвинтар облагородили і на кургані зі спільних могил встановили пам'ятник заввишки 8 метрів у вигляді хреста із написом: "Борцям за волю України". Автор пам'ятника - Олена Кульчицька. Щороку 1-листопада, аж до 1946 року, з Перемишля до цвинтаря ходила релігійна процесія і відправлялася панахида за загиблими героями - борцями за свободу України. У наступні роки під час Зелених Свят тут проводили релігійно-патріотичні маніфестації українців Перемишля та прилеглих територій. Після Другої світової війни цвинтар і хрест знищили. У 1989 році цвинтар відбудували. Відновили й традицію спільного молебню польських і українських влад на цвинтарі. Назву "Український військовий цвинтар" встановлено 1994 році. У 2000 році цвинтар збільшено, 7 липня на його територію урочисто перепоховано останки 47 членів УПА, що загинули під час боїв 1946 року в селах Бірча, Лішня та околиць.

3 Червня 2018

Сьогодні, 3 червня,  на Личаківському кладовищі вшанували пам'ять Президента Української Національної Ради ЗУНР Євгена Петрушевича. Представники влади, патріотичних, ветеранських та молодіжних громадських організацій поклали квіти до каплиці, де похований Президент Національної Ради ЗУНР Євген Петрушевич, під музичний супровід оркестру Західного територіального управління Національної Гвардії України. В межах вшанування священики відслужили цин панахиди. Довідково: Народився Євген Петрушевич 3 червня 1863 року у м. Буську на Львівщині в родині греко-католицького священика. Після закінчення Академічної гімназії і правничого факультету Львівського університету переїхав у Сокаль і відкрив там адвокатську контору. Під час І світової війни, у 1914-1918 рр. – член Головної Української Ради та Загальної Української Ради. В 1917-1918 рр. – голова Української Парламентарної Репрезентації в австрійському парламенті. З 19 жовтня 1918 р. як президент Української Національної Ради проголосив створення на українських землях Австро-Угорщини Української держави. 4 січня 1919 року обраний у Станіславові (тепер Івано-Франківськ) Президентом Західноукраїнської Національної Ради. Уряд Петрушевича припинив свою діяльність 15 березня 1923 року. До кінця свого життя Петрушевич перебував в еміграції, у Берліні, співпрацював з Українським Національним Об’єднанням (УНО), іншими емігрантськими організаціями. Коли у вересні 1939 р. Німеччина напала на Польщу, надіслав уряду Гітлера протест. Помер 29 серпня 1940 р. Був похований на берлінському цвинтарі римо-католицької катедри Cв. Ядвіги представниками УНО, які згодом встановили на могилі пам'ятник. 1 листопада 2002 року перепохований на Личаківському кладовищі у Львові.

29 травня 2018

У неділю, 3 червня, у місті Перемишль, Польща, відбудеться традиційне щорічне Свято української національної пам’яті. Заходи розпочнуться молитвою у Кафедральному собору УГКЦ св. Івана Хрестителя у Перемишлі, опісля учасники пройдуть пішою ходою на цвинтар у селі Пикуличі, де відбудеться панахида, покладання квітів та громадське віче. Заходи пов’язані зі вшануванням пам’яті інтернованих вояків і старшин Армії Української Народної Республіки та полонених вояків Української Галицької Армії, які через жахливі побутові умов та епідемію тифу у 1918-1919 роках померли у таборі біля села Пикуличі (сьогодні – територія міста Перемишль), де й поховані на Українському воєнному цвинтарі. Станом на сьогодні в групових могилах поховано орієнтовно 2000 полонених та інтернованих вояків і старшин УГА, Армії УНР, в двох братніх могилах спочиває 47 українських патріотів, вояків і старшин УПА. Організатором урочистостей є Перемишльське відділення Об’єднання українців Польщі та парафіяни Кафедрального собору УГКЦ св. Івана Хрестителя у Перемишлі. Традиційно до проведення урочистостей долучиться оркестр Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.

28 травня 2018

Сьогодні, 28 травня, виповнюється третя річниця із дня загибелі українського військовика, добровольця, новітнього Героя Василя Кіндрацького. Саме цього дня 2015 року Василь Кіндрацький загинув поблизу села Водяне Донецької області під час танкового обстрілу позиції українських бійців. Щоб вшанувати Героя, у Львівському Кінопалаці імені Довженка презентували фільм присвячений Василю Кіндрацькому під назвою «Кіндрат». Документальна стрічка розповідає не лише про самого Героя, а й містить відео відзняті особисто ним на передовій, адже за фахом Василь Кіндрацький був журналістом. Автором сценарію – Борис Гуменюк, режисер – Юрій Пупирін.   «Дякую, що пам’ятаєте, дякую, що Василь живе. Я це відчуваю у своєму повсякденному житті, я чую його підказки з тих інших світів, він там не один, він в когорті Героїв. Це ще одна наша армія. І тому я впевнена, що правда на нашому боці і ми переможемо, всі разом. Мені боляче, але одночасно я горджуся своїм чоловіком і горджуся, що підростають його діти і вони завжди будуть пам’ятати свого батька. Слава Україні!», - наголосила дружина Героя Галина Кіндрацька. Напередодні загибелі Василь Кіндрацький героїчно встановив прапор ОУН на найвищій точці на шахті у Водяному, з якої видно Донецьк і позиції противника, і яка постійно перебувала під обстрілами. «З 2014 року і до сьогодні добровольці поруч зі Збройними Силами стоять і тримають ворога, не пускають його далі. Прийшов час коли ми вже будемо звільняти землю. Армія вже стала на ноги, міцно стала. Ми пишаємося тим, що знали Василя особисто. Ми воюємо за нашу Україну, дітей, родини для того, щоб перемогти того ворога, який не дає нам спокійно жити в нашій Богом даній землі. Хочу побажати нам всім миру, який може настати тільки після нашої спільної перемоги. І там на фронті, і тут де є спокій завдяки добровольцям і Збройним Силам України», - наголосив  Народний Герой України Тимур Баротов. Вшанували Василя Кіндрацького і на Личаквському кладовищі, де похований Герой. Там відправили панахиду за загиблим.